Защита интеллектуальной собственности в Украине

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

«ВИЩА ШКОЛА  ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ»

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

Кафедра зовнішньоекономічної

діяльності підприємств

 

 

 

 

Курсова робота за дисципліною «Транснаціональні корпорації»

 

 

Тема: Захист інтелектуальної власності в Україні

 

 

 

 

 

Виконала: Непотачова А.    Перевірив: доц. каф.

Група ЗЕД 08-Б                        ЗЕДП Малишко О. В. 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецьк – 2012

 

Зміст

 

Вступ

Сутність інтелектуальної власності ті види її порушень

Світовий досвід в охороні інтелектуальної власності  з точки ТНК

Охороні інтелектуальної  власності ТНК в Україні

Недоліки законодавчої бази України для охорони інтелектуальної власності ТНК

Сучасне становище в охороні інтелектуальної власності в Україні

Шляхи вдосконалення  охорони інтелектуальної власності  в Україні

Висновки

Перелік посилань

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

Курсова робота містить 44 сторінок, 1 графік, 37 джерел, 1 додаток.

Об’єкт дослідження – охорона інтелектуальної власності в Україні та ії проблеми.

Мета даної  роботи – виявлення сутності інтелектуальної  власності, розгляд можливих порушень, теоретичний аналіз сучасного стану  системи охорони інтелектуальної  власності в Україні, виявлення  проблем в законодавчій базі, розробка рекомендацій по удосконаленню існуючої системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Актуальность  темы. Быстрые и фундаментальные изменения в экономике и социальной структуре общества, крупнейшие прорывы на ключевых направлениях научно-технического прогресса за последние года, ведут к переосмыслению места и роли интеллектуальной собственности в экономическом обороте.

Метод дослідження  складає формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий методи дослідження.

Результати  дослідження: визначене поняття  «інтелектуальна власність», розглянуті види порушень прав інтелектуальної власності ті світовий досвід у боротьбі з порушеннями, исследованы мировые организации по борьбе с нарушениями прав интеллектуальной собственности, зроблено аналіз сучасного стану охорони інтелектуальної власності в Україні, виявлені недоліки існуючої системи охорони інтелектуальної власності, розроблені рекомендації по удосконаленню існуючої системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА  ВЛАСНІСТЬ, ОБ’ЄКТИ И ВИДЫ НАРУШЕНИЙ ИНТЕЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ, МИРОВЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ ПО ЗАЩИТЕ ИНТЕЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ, СИСТЕМА ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ, ЗАКОНОДАТЕЛЬНАЯ БАЗА УКРАИНЫ ПО ОХРАНЕ ИНТЕЛЕКТУАЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ

 

 

 

Вступ

Термин «интеллектуальная  собственность» эпизодически употреблялся теоретиками — юристами и экономистами в XVIII и XIX веках, однако в широкое  употребление вошел лишь во второй половине XX века, в связи с учреждением  в 1967 году в Женеве Всемирной организации интеллектуальной собственности (ВОИС).

В юриспруденции, словосочетание «интеллектуальная собственность» является единым термином, входящие в него слова не подлежат толкованию по отдельности. В частности, «интеллектуальная собственность» является самостоятельным правовым режимом (точнее даже — группой режимов), а не представляет собой, вопреки распространенному заблуждению, частный случай права собственности.

Нині питання, які стосуються охорони інтелектуальної власності в світі, вийшли на перший план і стали вже не просто юридичними або комерційними. Внаслідок всеосяжної інтелектуалізації сучасної світової економіки вони все більш стають політичною проблемою, пов’язаною з економічною безпекою, та вимагають стратегічних підходів до їх рішення.

От решения  проблемы создания эффективной системы  охраны интеллектуальной собственности  зависит прочность фундамента для  инновационной модели развития Украины, ее модернизации, повышения конкурентоспособности  в мировой социально-экономический системе. А от этого, в свою очередь, — перспективы создания рабочих мест в новых отраслях, определяющих лицо мировой экономики ХХІ столетия – экономики, базирующейся на знаниях. Это и вопрос создания цивилизованной рыночной среды, в которой и предприниматели, и потребители были бы надежно защищены от недобросовестной конкуренции, связанной с неправомерным использованием объектов интеллектуальной собственности, производством фальсифицированных товаров.

За останні  роки Україна значно активізувала процес входження в світові структури, які регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею понад десяти міжнародних конвенцій і договорів у цій сфері. Завершено також процес входження до Світової організації торгівлі (СОТ) і забезпечено участь в Угоді про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС). Продовжується процес приєднання до низки міжнародних конвенцій і договорів.

Труди вчених, які  зробили вклад у вивчення проблеми інтелектуального захисту: С.С. Алексеєва, Л.О. Глухівського, О.В. Дзери, Е.П. Гаврилова, М.М. Богуславського, В.І. Жукова, К.В. Жудри, В.Я. Йонаса, О.С. Йоффе, Н.С. Кузнецової, Є.Ф. Мельник, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, О.А., М.П. Ринг, В.О. Рясенцева, О.Д. Святоцького, К.А. Флейшиць, Є.О. Харитонова, Р.Б. Шишки, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневич, В.Ф. Яковлева та ін.

Об’єкт дослідження  – охорона інтелектуальної власності  в Україні та ії проблеми.

Мета дослідження  – виявлення сутності інтелектуальної  власності, розгляд можливих порушень, теоретичний аналіз сучасного стану системи охорони інтелектуальної власності в Україні, виявлення проблем в законодавчій базі, розробка рекомендацій по удосконаленню існуючої системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Метод дослідження  складає формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий методи дослідження.

 

 

 

 

 

1.Сутність інтелектуальної  власності ті види її порушень

Інтелектуальна власність - власність на продукт інтелектуальної діяльності, що реалізується в правах, що регулюють відносини щодо створення, обміну та використання даних продуктів. Відповідно із статтею 2 и материалами Стокгольмской конференции 1967г., учредившей Всемирную организацию интеллектуальной собственности (ВОПС) поняття інтелектуальної власності охоплює усі права, пов’язані з інтелектуальною діяльністю у виробничій, науковій, літературній і художній галузях. У цій статті зазначено, що до інтелектуальної власності належать права на:

літературні, художні  та наукові твори;

виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі;

винаходи в  усіх сферах людської діяльності;

наукові відкриття;

промислові  зразки;

товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення;

захист від  недобросовісної конкуренції;

усі інші права  щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах [ 1, с. 12 ].

Пізніше у сферу діяльності ВОІВ були включені виняткові права, що відносяться до географічних вказівок, нових сортів рослин і порід тварин, інтегральних мікросхем, радіосигналів, баз даних, доменних імен.

Регулювання правовідносин з різних об'єктів інтелектуальної власностізабезпечується різними нормами цивільного законодавства; нормами авторськогоправа, нормами патентного права; нормами цивільного кримінального законодавства та законодавства про припинення недобросовісної конкуренції (щодо секретів виробництва (ноу-хау), об'єктів, що становлять комерційнутаємницю). Право власності в будь-якій системі права є центральним правовим інститутом.

Формування інституту інтелектуальної власності має свою історію. Перший патентбув виданий у Флоренції в 1421 р., першим законом з видачі патентів на винахід вважається «Статус про монополії», прийнятий в Англії в 1623 р. Встановлення права власності на винахід зв'язується з патентним законом Франції 1791 р. І федеральним патентним законом США 1790. В середині XIX в. патентні закони були прийняті більшістю європейських держав.

Розвиток інтелектуальної діяльності в різних формах призводить до появи нових об'єктів інтелектуальної власності та розширенню кола об'єктів права. Наприклад, востанні десятиліття XX століття з'явилися права на топології інтегральнихмікросхем (ІМС). 
Після закінчення терміну, передбаченого законом, об'єкти інтелектуальноївласності стають суспільним надбанням. Під винятковими правами розуміютьсясуб'єктивні права, що забезпечують їх носіям вчинення всіх дозволених законом дійз одночасною забороною всім третім особам вчинення таких дій без згоди правовласників.

Авторським  правом регулюються стосунки, що виникають  у зв'язку із створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва. В основі авторського права лежить поняття «твори», що означає оригінальний результат творчої діяльності, що існує в якій-небудь об'єктивній формі. Саме ця об'єктивна форма вираження є предметом охорони в авторському праві. Авторське право не поширюється на ідеї, методи, процеси, системи, способи, концепції, принципи, відкриття, факти [ 3 ].

Об’єктами авторського права э:

літературні твори: романи, оповідання, поеми, драматичні та будь – які інші писемні твори, незалежно від змісту, об’єму, призначення, форми, незалежно від того, вийшли вони в світ чи ні;

художні твори: музичні твори, пісні, хорові твори, опери, мюзикли, музичні педагогічні  твори і т.д.; твори образотворчого мистецтва: пласкі чи об’ємні; твори фото- та кінематографічного мистецтва; витвори прикладного мистецтва; хореографічні твори;

комп’ютерні програми – набір команд, що дозволяють при  їх включенні в машиночитаюче  середовище примушувати машину, що володіє можливостями обробки інформації, виконувати певну функцію, завдання, отримувати певний результат і видавати інформацію про це [ 4, с. 35 ].

Суміжні права - група виняткових прав, створена в  другій половині XX- початку XXI століть, за зразком авторського права, для  видів діяльності, які є недостатньо творчими для того, щоб на їх результати можна було розповсюдити авторське право [ 3 ]. Існує три різновиди суміжних прав:

права музикантів-виконавців;

права виробників фонограм;

права організацій  ефірного мовлення на їх радіо- та телевізійні програми  [ 4, с. 35 ].

Вміст суміжних прав істотно відрізняється в  різних країнах. Метою суміжних прав є охорона юридичних інтересів  конкретних фізичних і юридичних  осіб, які сприяють створенню творів, доступних для широкої публіки. Загальною метою цих суміжних прав є охорона юридичних інтересів тих осіб або організацій, які вносять істотну творчу, технічну або організаційну майстерність в процесі доведення твору до широкої публіки [5].

Об’єкти авторських і суміжних прав можуть приносити значний економічний прибуток. Засновник корпорації “Microsoft” Біл Гейтс від використання авторських прав на комп’ютерні програми отримав величезний прибуток ($46 млрд. на 2005 рік) і став найбагатшою людиною в світі [ 4, с. 21 – 22 ].

Товарний знак — зареєстроване в установленому порядку позначення, що служить для відмінності товарів даної фірми від виробів інших фірм. Розрізняють торгівельну марку (її інколи називають фірмовим знаком) — знак-символ, малюнок, емблему і так далі, які вказують на виробника товару, ідентифікують продукт з його виробником і продавцем, і торгівельне найменування, яке відноситься не до продукції, що випускається, а до фірми, що випускає її. Товарний знак не може містити геральдичні позначення, географічні назви і так далі, оскільки вони не можуть бути об'єктом виняткової власності. Володар товарного знаку має виняткове право на використання товарного знаку або його варіантів для одних і тих же товарів або продукції. Товарний знак охороняється законом і може бути перезданий іншим юридичним особам, наприклад, на основі ліцензійних угод. Розробка товарного знаку є комерційною таємницею

Товарні знаки виконують три основні функції:

вони передають  покупцю очікувану характеристику товару, який за своєю якістю відрізняється  від інших.

вони дозволяють виробнику впізнавати свої товари після  того, коли вони перейшли у володіння  третіх осіб.

вони дозволяють органам, що відповідають за контроль якості, здійснювати такий контроль.

Товарні знаки  можуть бути образотворчими (наприклад, марка косметики Johnson & Johnson), словесними (HILTON – позначення мережі готелів), комбінованими (РижийАП! – дітячі солодощиі), звуковими (фразу  «Хелло Мото»  для компании  Motorola.), тривимірними (наприклад, флакон духов CHANEL ) — що є упаковкою товарів або самими товарами. Крім того, можуть бути захищені і кольорові вирішення товарних знаків, тобто товарний знак захищається в тій кольоровій гамі, в якій він був поданий на реєстрацію.

Промисловий зразок - художнє і художньо-конструкторське  рішення, що визначає зовнішній вигляд виробу. Промислові зразки можуть бути об'ємними (моделі), площинними (малюнки) або комбінованими. Промисловим зразкам надається правова охорона як об'єкту промислової власності [ 7 ].

Об’ємні промислові зразки являють собою композицію, в основі якої лежить об’ємно-просторова структура (наприклад, зовнішній вигляд приладів, меблів та ін.). Особливістю промислового зразка є те, що ця категорія об’єктів належить до новостворюваних промислових виробів з точки зору їх форми та зовнішнього вигляду і про них можна судити візуально.