Негативні наслідки монополізму і недобросовісної конкуренції

Монополія робить економіку надзвичайно марнотратною, стримує її інтенсифікацію. Там, де панують монополії, ціни втрачають ринкову гнучкість, недостатньо реагують на коливання попиту і пропозиції, характеризуються невисокою еластичністю. Монополія глушить імпульси, які йдуть від попиту до виробництва, що дезорієнтує інвестиційні потоки, а потреби споживачів залишаються незадоволеними. Зваживши позитивні і негативні риси й наслідки монополізму, можна зробити однозначний висновок, як його зробив П.Самуельсон, що монополізм – економічне зло.

Визнаючи це, породжується необхідність з боку суспільства обмежувати можливість монополістів впливати на конкурентні  процеси, деформувати структуру  ринкових відносин. Західні економісти ці питання почали інтенсивно розробляти ще на початку 60-х років нашого століття, що було пов’язане з активізацією державного регулювання ринку. Щоб  здійснювати правове переслідування підприємств-монополістів, необхідно  було встановити межі, починаючи з  яких підприємство або група підприємств можуть суттєво впливати на ринок, регулювати його в своїх інтересах.

Це саме стосується і конкуренції. Щоб її зберегти, суспільство повинно  сприяти організації певної системи  конкурентних відносин. Як же цивілізований  світ захищається від монополізму? Щоб послабити негативні наслідки монополізації економіки, зокрема  практики монополістичного ціноутворення, в розвинутих країнах світу приймають  антимонопольні закони, здійснюють контроль за угодами між крупними компаніями тощо. Уперше такі закони були прийняті наприкінці XIX – на початку XX ст. у  США, Канаді, Австралії, оскільки монополізація  у цих країнах відбувалася  найінтенсивніше.

Антимонопольна діяльність – це комплекс заходів, розроблених і  впроваджених у багатьох країнах  світу, які спрямовані на обмеження  діяльності монополій, а також створення  відповідного законодавства.

Антимонопольні закони формально  забороняли трести та деякі інші форми  монополій. Вони грунтувалися на такому розумінні сутності монополій, як повне (абсолютне) панування однієї компанії ( чи їх об’єднання ), або цілковита  відсутність конкуренції. Таке тлумачення сутності монополій майже не зачіпало олігополій, вони переважно не підпадали  під дію антимонопольного господарства.

До антимонопольного законодавства  належать також закони, які забороняють  або регулюють угоди підприємств, спрямовані на обмеження конкуренції  через поділ ринків, угод про ціни, обмеження торгівлі.

 

ВИСНОВКИ

Отже, після всього вищесказаного  можна зробити висновок, що в економічній  теорії монополія є однією з найбільш суперечливих, але в той же час  однією з найбільш цікавих тем. Різні  провідні економісти постійно намагалися висловити свої думки з приводу  них. Ще давні вчені виявили існування  такого явища в суспільному житті.

Монополія, як економічний процес має результатами своєї діяльності певні наслідки. Переважна частина  з них була перерахована в роботі, та слід зазначити, що серед цих наслідків, як і скрізь, є позитивні, а є  й негативні. І реальність на сьогодні така, що негативні, на жаль, набагато переважають  позитивні. Одним з найголовніших  таких наслідків є придушення конкуренції, без якої неможливе  нормальне існування ринку.

Щоб запобігти деяким з цих негативних наслідків, держава була змушена  проводити регулюючу антимонопольну політику, до складу якої входить видання  різних актів, які мають силу законів, обмеження сфери впливу монополістичних  об’єднань і, звісно, застосування різних санкцій до порушників —  від економічних (штрафи, пені) до кримінальних (тюремні ув’язнення).

Що стосується конкуренції, то вона є необхідною і визначальною умовою нормального функціонування ринкової економіки. Явище конкуренції має  свої плюси й мінуси. До позитивних рис можна віднести: активізацію  інноваційного процесу, гнучке пристосування  до попиту, висока якість продукції, високу продуктивність праці, мінімізацію  витрат, реалізацію принципу оплати праці  за її якістю й кількістю, можливість регулювання з боку держави. До негативних наслідків – те, що перемога одних  супроводжується тяжкою, а подекуди катастрофічною поразкою інших, застосування нечесних прийомів, надмірна експлуатація природних ресурсів, екологічні порушення.

Монополізм призводить до уповільнення науково-технічного прогресу, консервує  низька якість продукції, роблять цю продукцію неконкурентноспроможною на світовому ринку, втрачаються стимули пошуку більш ефективних рішень при розв’язанні проблем організації виробництва.

Говорячи про негативні методи здійснення конкурентної боротьби необхідно  зазначити, що конкуренції притаманне й таке явище, як промислове шпигунство. Звичайно, не можна заперечувати певну  ефективність промислового шпигунства, наприклад він здійснює значний  вплив на розвиток військово-промислового комплексу. Проте промислове шпигунство не може замінити розвитку в галузевих, державних і глобальних масштабах, не може замінити науково-дослідницькі роботи, відкриття, адже, якщо постійно користуватися чужим, вкраденим, то при цьому втрачається деякий власний потенціал розвитку, що зрештою  веде до регресу.

В цілому ж, конкуренція має менше  негативних ознак, ніж позитивних; конкуренція - значно менше лихо, ніж монополія, яка зловживає своїм панівним положенням в економіці.

Конкуренція – визначальна умова  підтримання динамізму в економіці, за умов конкуренції створюється  більше національне багатство при  меншій вартості кожного виду продукції  порівняно з монополією й плановою економікою.

Вирішальну роль у створенні  на ринку сприятливого конкурентного  середовища грають антимонопольне законодавство  і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Г.І.Башнянин, П.Ю.Лазур, В.С.Медедів. Політична  економія. – Підручник для студентів  вузів. – Київ: Ніка – Центр Ельга 2000р.

В.Я.Бобров. Основи ринкової економіки. – Київ: Либідь,1995р.

А.Барановский. Что такое монополия  и как с ней бороться? //Фінансова  Україна. – 26 грудня 1995р. № 52.

Закон України “Про обмеження монополізму  і недопущенні несумлінної конкуренції  в підприємницькій діяльності”  – “Правда України”, 1992р. 15 травня

Закон України “Про антимонопольний  комітет України” - “Голос України”, 1993 р.,21 грудня

А.В.Калина, В.В.Осокіна – Економічна теорія і практика господарювання: Навч. посібник. – Київ: МАУП,1998 р.

С.В.Мочерний - Економічна теорія. –  Посібник для студентів вищих  закладів освіти, Київ “Видавничий  центр “Академія””,1999р.

М.Портер – Международная конкуренция, Москва,1994г.

Р.М. Нуреев. – Типы рыночных структур: конкуренция и монополия // Вопросы  экономики. – 1994г. № 6.

Советский энциклопедический словарь ( СЭС ). – Мосвка “Советская энциклопедия”, - 1990г. изд. 4-ое.