Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства

ВИСНОВКИ

 

Дослідження суті і структурних елементів техніко-технологічної  бази виробництва і врахування поставлених  завдань дослідження, дають підстави зробити наступні висновки:

Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери - системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання продукції (виконання робіт, надання послуг), здійснюваний за допомогою машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів і підприємства в цілому.

Фундаментальною базою технічного розвитку будь-якого  підприємства стають усі пріоритетні  напрямки науково-технічного прогресу. Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим на кінцеві результати його виробничо-господарської, комерційної чи іншої діяльності.

Машини, технологічні комплекси, агрегати й матеріально-технічні ресурси (сировину, паливо, матеріали, енергію тощо) підприємство закуповує на ринку, де продавцями й постачальниками виступають підприємства-виробники чи посередники. Організація постачання за прямими зв'язками має переваги, що в такому процесі можуть бути ураховані, а в разі змін і оперативно здійснені, спеціальні вимоги покупця. За прямими зв'язками, перш за все, постачаються складне устаткування, вироби, що виготовляються за індивідуальним замовленням, ресурси, які потрібні у великій кількості.

Розвиток техніко-технологічної  бази виробництва (діяльності), який за належних умов господарювання має супроводжуватися систематичним її оновленням, потребує значних інвестиційних ресурсів. Проте сучасний етап господарювання для переважної більшості його суб'єктів позначено різким спадом або цілковитим припиненням інвестування виробництва (діяльності) за рахунок власних коштів. Ось чому в разі тимчасового браку чи нестачі власних інвестицій і сучасних засобів праці підприємства та організації можуть скористатися для оновлення й розвитку своєї технічної бази таким поширеним у світі методом фінансування, як лізинг (оренда на тривалий термін рухомого й нерухомого майна).

На сучасному  етапі трансформації суспільного  виробництва об'єктивно існують певні тенденції поступального розвитку ТТБ підприємств виробничої сфери.

Важливим в  управлінні процесами технічного розвитку є організаційна структура проекту, яка побудована з врахуванням  загальної організаційної структури  підприємства, що дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів на основі удосконалення матеріально-виробничої і трудової бази.

Найважливішим фактором, що зумовлює доцільність  переважного спрямування інвестиційних  ресурсів на технічне переозброєння  й реконструкцію підприємств, є науково-технічний прогрес. Саме базуючись на практичному використанні досягнень НТП, ці напрямки розширеного відтворення ОВФ забезпечують таке оновлення та вдосконалення ТТБ підприємств, яке відповідає сучасним вимогам.

Головним недоліком чинного нині в Україні порядку розробки програми технічного розвитку підприємства є механічне "підсумовування" різних пропозицій, брак їхньої реальної інтеграції в єдиний цілеспрямований комплекс заходів. Подолати цей недолік дає змогу попереднє опрацювання програми технічного розвитку в так званому режимі групової роботи. Мета такої роботи полягає в ретельному перегляді та узгодженні пропозицій, що рекомендуються для включення до проекту програми. Саму роботу бажано проводити у вигляді проблемної наради, учасниками якої мають бути керівники підприємства і група експертів, включаючи незалежних. Це певною мірою забезпечує здійснення конкурсного відбору конкретних об'єктів і напрямків технічного розвитку підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Економічний аналіз: навчальний посібник/ М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, 2. М.І. Горбатюк; за ред. . акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченко. - К.: КНЕУ, 2001. - 540с.

3. Суторміна  В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: підручник. - К.: КНЕУ. 2004. - 566с.

4. Турове О.Г. Организация производства и управления предприятием: ученик. - К. Основа, 2002. - 265ст.

5. Шершньова  З. Є. Стратегічне управління: підручник. - 2-ге вид., перероблене  і доповнене. - К.: КНЕУ, 2004. - 699с.

6. Господарський  кодекс України: Офіційний текст. - К.: Кондор, 2004. - 208с.

7. Цивільний  кодекс України: Чинне законодавство  зі змінами та доповненнями  станом на 1 листопада 2006 р. - К.: 2006. - 328с.

8. // Економіка  АПК, 2005, №7

9. // Вісник аграрної  науки, серпень 2005р.

10. // Економіка  АПК, 2005, №2

11. Інформаційний  та аналітичний часопис дивізіону  ЮНІМІЛК - Україна (Київ) /№ 22 (23) вересень 2006 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ  ПАВЛА ТИЧИНИ

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

 

 

Кафедра маркетингу та

                                   управління бізнесом

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ

«СТАТИСТИКА»

НА ТЕМУ:

«ПРЕДМЕТ І МЕТОД СТАТСТИЧНОЇ НАУКИ. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНОЇ НАУКИ „СТАТИСТИКА” »

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 22 групи

                                                                                економічного факультету

                                                  Капустей І.М.

                                                                           Перевірила:Сердюкова О.М.