Основні принципи регулювання на ринку послуг

З цих позицій автор стверджує, що в механізмі соціально-економічного регулювання споживчого ринку з ресурсного потенціалу первинні функції держави, а з функціональної значимості первинні функції споживчого ринку. Функції ринку можна розглядати як заданий, невід'ємний атрибут його функціонування в якості системи, тобто вони об'єктивні за своєю природою. Функції державного регулювання повинні розглядатися як інструмент для забезпечення функцій споживчого ринку. Вони існують остільки, оскільки в цьому є необхідність, зумовлена ​​складними обставинами, бо держава втручається лише тоді, коли фіксуються збої в роботі системи. Звідси вторинність функцій державного регулювання, їх суб'єктивний характер. Лише з появою відповідних сигналів про збої у функціонуванні ринку включається функціональний механізм державного регулювання.

Під методами управлінської діяльності розуміють способи і прийоми оцінки управлінських ситуацій, а також конкретні інструменти управлінського впливу на основі існуючих правових, економічних, організаційних, морально-етичних та інших норм.

Методи державного регулювання  споживчого ринку - це способи і прийоми  оцінки ситуації, а також управлінського впливу держави на систему соціально-економічних відносин в процесі купівлі-продажу товарів для особистого споживання.

З усіх елементів у механізмі державного регулювання методи найбільш тісно пов'язані функціями управління, так як є засобом матеріалізації останніх, бо будь-яка діяльність (функція) передбачає певний арсенал способів (методи) здійснення цієї діяльності.

По спрямованості вони можуть бути методами прямого впливу і методами непрямого впливу.

За рівнем демократичності методи регулювання ринку можуть бути жорсткими, помірно жорсткими і демократичними.

За змістом усі методи управління ринком можна класифікувати  на: економічні, нормативно-правові, адміністративні, соціальні, психологічні.

За застосовуваному інструментарію методи регулювання ринку можуть бути: балансові, соціально-нормативні, програмно-цільові, прогностичні, соціального моделювання (імітаційні), експертні, аналогові.

За часом дії на об'єкт регулювання ці методи бувають: перманентні, парціальні, спорадичні.

За соціально-кількісному складу суб'єкта впливу - індивідуальні, колективні, громадські.

За рівнем участі об'єкта в механізмі регулювання - зовнішнього впливу, саморегулювання, змішані.

За рівнем охоплення об'єкта регулювання регулюючим впливом - комплексні, сегментні, вибіркові.

За масштабністю - стратегічні, тактичні, оперативні, поточні.

Сукупність можливих методів  регулювання споживчого ринку фактично являє собою деревоподібний граф у вигляді «дерева методів», так як кожен з них є одночасно методом з класифікації іншого порядку. Тому теоретично кількість можливих методів регулювання дорівнює n!, де n - кількість варіантів по всіх класифікаційними ознаками.