Порівняльний аналіз підходів до формування споживчого кошику в Україні і в світі

     Розділ 3. Перегляд споживчого кошика, курс на європейські

       стандарти.

     Про "кошикові" нововведення 2012 року заявив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Вадим Копилов. "Ви знаєте, що з 2005 року, на жаль, все це (перегляд) гальмувалося, Міністерство економічного розвитку спільно з іншими міністерствами і відомствами відпрацювало ту позицію, і відразу після Нового року ми вийдемо зі своїм проектом рішення на розгляд Кабінету міністрів", - сказав Копилов. При цьому, за його словами, після зміни споживчого кошика Мінекономрозвитку планує почати перегляд набору споживчих товарів та послуг, який використовується для розрахунку показників інфляції.

     У Держстаті пояснюють, що в споживчий  кошик додатково увійдуть: хліб заварний і багет, олія оливкова, ківі, капуста  пекінська, кондиціонери, блендер, міксер, дриль, тонометр, підготовчі курси до вступу до ВНЗ, послуги няні, послуги  лікарень, манікюр, оренда житла, страхування  особистого транспорту, мийка легкового  автомобіля, дизельне паливо, ноутбуки, флешка, памперси дитячі, годинники наручні, парасольки¹⁹.

     Начебто, залишається тільки радіти, але якщо врахувати, що виходячи зі стану споживчого кошика можна спокійно вирахувати офіційну інфляцію (індекс споживчих цін), то ціни на перераховані "поповнення", які поки стабільні, або навпаки знижуються (наприклад, ноутбуки і флешки), дозволять скоротити її показник в наших умах, нехай незначно, але все ж... До того ж на основі даних щодо споживчого кошика, що включає мінімальний набір послуг і товарів і найнижчі ціни на них, розраховується прожитковий мінімум, який має прямий стосунок до мінімальної зарплати і мінімальних пенсій.

     Собівартість  діючого споживчого кошика (або набору) з урахуванням цін становить  близько 1800 грн. Тобто, це і є межа бідності. Але як же тоді бути з мінімальною  зарплатою та пенсією? Влада обіцяє: наступного року мінімальна заробітна  плата буде підвищена до прожиткового мінімуму.

     Влада обіцяє, що згідно з держпрограмою економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, гарантований прожитковий мінімум на одну особу в наступному році зросте на 14%.

     На  тлі легких математичних обчислень  щодо того, скільки ж повинен мінімально отримувати українець, виникає питання - навіщо взагалі в ланцюжку українських  державних розрахунків потрібен споживчий кошик ?

     Звичайно, він в тому вигляді, в якому  є зараз, не має права на існування, але, на жаль, його розширення (як, втім, і скорочення) жодним чином не відбивається на житті пересічного українця.

     І що характерно: українська математика дуже відрізняється від загальноприйнятої. У більшості розвинених країн рівень життя громадян якраз і визначається вартістю споживчого кошика. Дана практика запрацювала в Україні в 1991 році завдяки програмі TACIS²⁰.

     Якщо  відкинути найпростіші продукти харчування (наприклад, 5 кг масла на рік на одну людину), що переведені в розряд "делікатесів", поговоримо про інші "розкоші". Одягнемо годувальника сім'ї. Йому з майками, в порівнянні з трусами, яких заплановано п'ять штук на два роки, пощастило - дві на рік, джинси - одні на три роки, плащ - один на п'ятирічку, пальто не передбачено, куртка - одна на 4 роки, шкарпетки - дві пари на 5 років, як і черевики, гумові чоботи - одні на сім років і так далі. Особливо вражає особиста гігієна українця: шампунь - 2 од. на рік, носовичок - 1 на рік, одеколон - 0,66 на рік!

     На  думку економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Олександра Жолудя, "якоїсь істотної зміни саме через внесення 39 товарів у список існуючих 296 товарів не відбудеться, тому що їх питома вага буде менше 5%. Плюс в цьому споживчому переліку багато імпортних товарів, ціни на які змінюються незначно".

     Таким чином ми бачимо,що Держстат поновив  список товарів та послуг, які використовуються при підрахунку споживчої інфляції. До нового переліку увійшло більше продуктів преміям-класу, ціни на які  в умовах стабільного курсу гривні зростають повільніше, ніж на вітчизняні товари низького і середнього цінового сегментів. Це знижує зацікавленість влади  в девальвації гривні ,оскільки прискорення  інфляції загрожує як політичними , так  і економічними наслідками, пише «КоммерсантЪ-Україна».

     Держслужба  статистики днями оприлюднила новий  перелік споживчих товарів і  послуг, на підставі якого щомісячно  розраховується індекс інфляції²¹. Якщо вагова структура окремих товарів і послуг, використовуваних при розрахунку інфляції,змінюється щороку в липні,то кошик переглядається набагато рідше, в середньому раз на п`ять років.

     Спираючись  на дослідження зміни структури  витрат українців і їхніх споживчих  переваг, в Держстаті вирішили істотно  модернізувати перелік товарів. Зі списку аудіотехніки вилучено музичні  центри,комп`ютерні диски,монітори,процесори.Замість них з`явилися ноутбуки,принтери,флешки  і музичні плеєри. Із списку також зникли жувальні гумки ,дитяче харчування,згущене молоко,оцет,штори,господарське мило і окуляри.

     Співробітники Держстату тепер стежитимуть  за зміною вартості оливкового масла, м`ясних напівфабрикатів, мийних засобів, шаф-купе,памперсів і очних лінз. З розрахунків цін на овочі і фрукти вилучена теплична продукція.

     За  наслідками постійних опитувань визначається перелік товарів,на які учасники опитувань витрачають не менше як 0,1% своїх доходів. Такі товари додаються  в кошик інфляції, і вилучаються ті ,витрати на які знижуються.

     Таким чином можна зробити висновок про те,що українці більш не користуються саунами ,а роблять манікюр. Також  вони активніше почали витрачати  кошти на страхування особистого транспорту,курси абітурієнтів і  уроки водіння, проте серед іншого перестали купувати журнали. Можна  також відмітити,що вже січневий показник інфляції розраховувався на підставі нового кошика.

     При цьому в Держстаті вирішили деталізувати товарні позиції: раніше в кошику зазначалися лише окремі групи товарів. Якщо до кінця 2011 року при розрахунку зростання цін на паливно-мастильні  матеріали вазувався лише бензин із часткою 1,49%,то тепер найбільша  вага в цій категорії продукції  матиме бензин АІ-95(0,77%),тоді як бензини  А-92 і А-93 зайняли по 0,52%, а дизельне паливо- 0,07%. Аналогічним чином ціни на сир (1,99%) розраховуватимуться на підставі цінової динаміки на сорти  «Едам», «Емменталь»,розсольні сири і м `які. А послуги з ремонту житла враховуватимуть ціни на обробні роботи,укладання плитки і встановлення метало пластикових вікон²².

     Нововведенням стало і те, що в споживчому кошику окремо враховуватимуться українські і імпортні товари. Зокрема ,це торкнеться сигарет і медикаментів. А у  низці групп( м`ясо продукти,алкоголь,сигарети) враховуватимуться ціни на товари преміям-сегмента і вищого сорту, різні види кон`яків- ординарний і марочний.

     Трохи змінена вагова структура окремих  товарів. Держстат знизив частку в структурі  інфляції харчових продуктів без  урахування безалкогольних і алкогольних  напоїв- вона вперше виявилася нижчою за 50%(тому інфляцію зазвичай вважають показником,який визначає зниження купівельної  спроможності бідних українців). На цьому  тлі свою частку наростили лише комунальні послуги-з 10,6% до 11,2%.Здебільшого це пов`язано з появою нової статті-«оренда житла»,частка якої в структурі інфляції становить 0,6%²³.

     За  реальними оцінками експертів, новий  кошик товарів і послуг відповідає реальним витратам українців.Завдяки  деталізації зростання цін зі вказівкою окремих товарів і  послуг структура інфляції стала  прозорішою. Втім,незрозуміло,як саме в Держстаті мають намір вивчати  динаміку розцінок на оренду житла,враховуючи тонізацію цього ринку.

     Водночас  темпи інфляції стали чутливіші  до цін на імпорт і товари преміям-класу. Це означає,що тепер інфляція більшою  мірою  почала залежати від курсу  гривні,а значить,при стабільній інфляції можна чекати менших темпів зростання цін,ніж досі. При цьому  включення в розрахунок товарів  преміям-класу також сприятиме  гальмуванню інфляції- в умовах низької  купівельної спроможності ціни на них  не повинні сильно зростати, так  уточнює директор економічних програм  центру ім.Разумкова Василь Юрчишин.

     За  його словами ,такі зміни призведуть до того,щ формальний показник інфляції буде менший,і це створить ілюзію економічної  стабілізації. Водночас збільшення частки імпортних товарів означає,що у разі ослаблення гривні прискорення зростання цін виявиться значнішим.

     Зазначимо,інфляція в Україні у січні 2012 року становила 0,2%,що відповідає рівню грудня минулого року. В річному обчисленні інфляція в січні уповільнилася до 3,7% із 4,2% за підсумками грудня, повідомила Державна служба статистики.

     Держстат  уточнює,що на споживчому ринку в  січні ціни на харові продукти та безалкогольні  напої зросли на 0,2%. Найбільше (на 3,6% та 2,4%)подорожчали овочі та фрукти.

      Таким чином ми можемо поміти ,що найближчим часом в планах нашої влади  наблизити показники до європейських,але  поки що це лише плани. На мій погляд вже само прагнення змін є першим кроком на шляху до оптимізації наших  стандартів,адже середньостатистичний українець потребує продуктів і  послуг не менше за європейського  жителя,але чомусь цей показник дуже довго не збиралися переглядати²⁴. Адже споживчий кошик є орієнтиром для формування прожиткового мінімуму і цілої низки соціальних стандартів,я вважаю що держава яка проголошує себе соціальною повинна більше уваги приділяти стандартам і гарантіям у цій сфері. 
 
 
 
 
 

                              Висновки 

     Практика  формування проектів споживчого кошика в Україні виявила низку питань, що потребують вирішення у найближчій перспективі. Робота з удосконалення споживчого кошика має передбачати:

     1) Оновлення структури споживчого  кошика. Структура споживання, яка переглядається один раз на 5 років, не встигає за реальними змінами в споживанні громадян.Необхідно актуалізувати набори продуктів харчування, змінити  співвідношення продовольчих і непродовольчих витрат відповідно до фактичних витрат населення з урахуванням потреб нормального відтво-рення людини.

     2) Врахування регіональних відмінностей. Оскільки при розрахунках загального показника по Україні не враховуються регіональні відмінності цін на продовольчі і непродовольчі товари та послуги.

     3) Перегляд фізіологічних норм. Норми,  закладені до прожиткового мінімуму українців, суттєво нижчі за фізіологічні, а набір непродовольчих товарів взагалі не забезпечує  багатьох потреб сучасної людини, тому нині  фактично існує два кошики: на основі офіційного ведуться офіційні розрахунки, відбуваються перерахунки соціальних виплат, інший – відображає реальний споживчий мінімум.

     4) Врахування платних послуг. Особливу  значущість набувають зміни в  складі споживчого кошика у  зв’язку зі змінами в сфері  житлово-комунального господарства. Принциповим є врахування комерціалізації  та платності послуг, зокрема  освіти та охорони здоров’я, що  не передбачено при розрахунках  споживчого кошика. Протягом останніх  років різко збільшилось використання  платних послуг охорони здоров’я, що носить вимушений характер. Послуги освіти також в значній  мірі фінансуються не державою.

     5) Врахування суттєвого подорожчання основних  продуктів харчування, адже саме вони чинять найбільший вплив на вартість споживчого кошика.

     Таким чином можна зробити висновок, що певні тенденції підвищення рівня  життя українського населення помітні,але  ще є багато недопрацьованих питань ,щодо реалізації соціальних програм  в повному обсязі.Вже помітна  орієнтація на європейські стандарти  життя і можна сподіватися ,що наш вітчизняний споживчий кошик  буде включати сьогоднішні потреби  населення, адже все змінюється кожного  дня і треба тримати руку на пульсі,аби забезпечувати гарантії та стандарти характерні для соціальної держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

1. Закон України  «Про мінімальний споживчий бюджет» № 1284-XII від     03.07.1991 р/ Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1284-12
2. Закон України  «Про прожитковий мінімум»  № 966-ХІV від 15.07.1999 р/ Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1245-03
3. Постанова  КМУ «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення»  № 656 від 14 квітня 2000р/ Режим доступу: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1300-14
4. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. – 5е изд. доп. и перераб. –М.: Институт новой экономики, 2002. – 1280 с.
5. Британская потребительская корзина [Електронний ресурс] // Портал податків - 19 лютого 2007. - Режим доступу: http://tax-in-ua.ad3.info;
6. Бурлуцький С.В. Основні напрями вдосконалення законодавства України у сфері соціального захисту населення // Економіка та право. – 2009. - № 2. – С. 67-73.
7. Витрати на харчування у країнах світу / Перша рейтингова система – Режим доступу: http: //www.rate1.com.ua/ua/hhh/suspilstvo/riven-zhittja/1506/
8. Галаненко С.  Трансформація системи соціальних допомог –  Орієнтир на європейські стандарти // Економічний вісник Донбасу. – 2008. – №4. – С.142-144. 
9. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. – К.: Знання, 2007. –1072 с.
10. Мицюк С.В.  Технологічні та економічні чинники забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції //  Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2007. – Вип. 66 (Ч. І). – С. 210-212.
11. Міжнародний досвід розрахунку прожиткового мінімуму / Л.І. Новосельська, Ю.Ю.Цігуш // Науковий вісник НЛТУ України - 2009. - Вип. 19.4. - С.198-200.
12. Мірошніченко С.Ю. Соціальні нормативи як критерії оцінки життєвого рівня населення // Вісник Академії праці і соціальних відносин ФПУ.  – 2006.  - № 1.  –С. 137-142.
13. На порядку денному – невеличкий пістець [Електронний ресурс] / В. Шибко, Б. Ференс // Економічна правда - 9 лютого 2009. - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua
14. Потребительская корзина Великобритании изменила свою структуру [Електронний ресурс] // Інформаційний банківський портал - 20 березня 2007. - Режим доступу: http://www.uabanker.net
15. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в Україні  [Електронний ресурс]  / С. Синчук // Інтернет-видання «Юриспруденція»- 15 березня 2007. –Режим доступу:  http://www.lawyer.org.ua
16. Писаревська А.К. Оцінка рівня прожиткового мінімуму та аналіз споживчого кошика в Україні // Дніпропетровська державна фінансова академія 2009 р. № 9.-С.18-19.
17. Пищуліна О.М. Зміна методики розрахунку прожиткового мінімуму – крок до реформування соціальної  політики //  Стратегічні пріоритети.  – 2009. –  № 1(10). –С. 106-114.
18. Регіональний розподіл: Яке в цілому матеріальне становище вашої сім’ї?/ Центр Разумкова. – Режим доступу: http: //www.uceps.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=327
19. Соціальна політика: цифри і факти // Соціальний захист. – 2008. – № 10. – С.3-5. 
20. Споживчий бюджет і споживчий кошик  [Електронний ресурс]  // Моя зарплата в Україні – 19 жовт. 2009. - Режим доступу:  http://mojazarplata.com.ua
21. Шевчук В.О.,  Мунько М.М.  Диспропорції та проблеми розвитку внутрішнього споживчого ринку: регіональний аспект // Регіональна економіка 2008р. №7.-С.8-9.
22. www.ukrstat.gov.ua – офіційний сайт Державного комітету статистики України