Поточне сальдо торгових операцій

2

Український державний університет  фінансів та міжнародної торгівлі

Кафедра світової економіки та європейської інтеграції

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Кон’юнктура світових ринків»

на тему «Поточне сальдо торгових операцій»

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 4 курсу

Групи БДМ 2-10

Ісаєнко Л.О.

 

 

 

Київ 2013

ВСТУП

Зовнішньоторговельний баланс країни - співвідношення вартості товарів, експортованих і імпортованихпротягом певного проміжку часу (наприклад, за один календарний рік). Зовнішньоторговельний баланс включає фактично оплачені і здійснені в кредит товарні угоди. Зовнішньоторговельний баланс складається за окремим країнам і по групах держав.

Торговий баланс має своє сальдо. Торгове сальдо - це річний (квартальний або щомісячний) показник відомості зовнішньоторговельних операцій країни. Якщо торговий баланс має позитивне сальдо, це означає, що в грошовому еквіваленті (товарний обсяг переводиться в грошовий) товарів за кордон ( експорт) було надіслано більше, ніж отримано з інших країн ( імпорт). Якщо сальдо від'ємне, то ввезення товарів переважає над вивезенням. Позитивний торговельний баланс говорить про попит товарів даної країни наміжнародному ринку, а також про те, що країна не споживає все те, що виробляє. Негативний торговельний баланс свідчить про те, що країна крім своїх товарів споживає та іноземні товари. Негативний торговельний баланс в таких країнах як США і Британія дозволяє стримувати інфляцію і підтримувати високий рівень життя за рахунок перенесення трудомістких виробництв за межі держави.

У слаборозвинених країнах негативне сальдо торгового балансу говорить про неконкурентоспроможність експортних галузей економіки, що часто призводить до девальвації (знецінення) грошових коштів таких країн у зв'язку з тим, що вони не можуть розплачуватися за імпортними закупівель. Такі країни як США і Великобританія мають капіталомісткі та високотехнологічні галузі економіки, що приваблює суттєві обсяги капіталу з усього світу у виглядіпортфельних або прямих інвестицій. Проте, через недостатню конкурентоспроможності експортних галузей основну частину дефіциту торгового балансу ці країни змушені покривати за рахунок емісії приватних та урядових боргових інструментів.

Са́льдо (італ. saldo — розрахунок, залишок) — різниця між надходженнями і витратами за певний проміжок часу.

Спо — сальдо балансу поточних операцій;

Епо — надходження по статтях  балансу поточних операцій;

Іпо — платежі по статтях  балансу поточних операцій.

Технологічний розрив між  країнами в окремих галузях виробництва не вічний. Він поступово долається, але може виникати знову, проте в інших галузях, між іншими країнами і на більш високому рівні НТП.

Всі результати ЗЕД країни знаходять своє узагальнююче відображення в спеціальному статистичному документі, який називається платіжним балансом. Він охоплює всі ЗЕ операції, які здійснюються резидентами окремої країни за певний період (рік, квартал, місяць) з резидентами інших країн. Ці операції включають товарний експорт та імпорт, надання та отримання послуг, трансферти, продаж та покупка активів тощо. Іншими словами, платіжний баланс будь-якої країни відображає співвідношення між сумою надходжень в країну реальних цінностей і сумою їх вилучень із країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В даній роботі розглянуто статті Платіжного балансу та зокрема  детально підрозділи рахунку поточних операцій  як головного розділу ПБ. Згідно з методологією ПБ, всі операції, які забезпечують надходження реальних цінностей в країну, наприклад, експорт товарів та послуг, записуються зі знаком “плюс”, а всі операції, пов’язані із вивезенням реальних цінностей за кордон, наприклад імпорт товарів та послуг, відображаються зі знаком “мінус”. Співвідношення між надходженнями та вилученнями породжує сальдо платіжного балансу з відповідним знаком.

Платіжний баланс складається  з великої кількості статей. Але  всі вони можуть бути об’єднані в окремі розділи. В Україні всі статті платіжного балансу об’єднуються в два розділи: рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом та фінансових інвестицій.

Головним розділом платіжного балансу є рахунок поточних операцій. Його можна поділити на три частини.

Перша – баланс товарів  та послуг (БТП), який відображає чисті  надходження від імпорту і  експорту товарів, а також від  нефакторних послуг (таких, які не пов’язані з використанням факторів виробництва: транспортні перевезення, комунікаційні, будівельні, страхові, фінансові, комп’ютерні тощо).

Друга – доходи (Д) – відбиває міжнародний рух доходів від факторних послуг (чисті доходи від оплати праці працюючим за кордоном, інвестиції (дивіденди), боргових зобов’язань (відсотки).

Третя – поточні трансферти (ПТ) – пенсії, дарунки, грошові перекази за кордон, гуманітарна допомога тощо.

Сальдо рахунку поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою:

РПО=БТП+Д+ПТ.

Другим розділом платіжного балансу є рахунок операцій з  капіталом та фінансових операцій або  скорочено (рахунок капітальних  операцій (РКО).

У зовнішньо-торговельних відносинах розглядають поняття сальдо торговельного балансу — різниця між вартістю експорту та імпорту. Позитивне сальдо торговельного балансу означає перевищення експорту над імпортом (країна більше продає, ніж купує). Негативне сальдо торговельного балансу — перевищення імпорту над експортом (країна більше купує, ніж продає). Зазвичай вважається, що це погано. При цьому вже кілька років поспіль у США негативний баланс сягає кілька десятків мільярдів доларів.

Надалі розглянемо більш детально рахунок поточних операцій

Підрозділи, або  статті, цього розділу ПБ узагальнюють дані про зовнішньоекономічні операції, які здійснювались на умовах платежу  готівкою, без відстрочування, тобто  які не передбачали надання або  залучення коштів у кредитній  формі.

Рахунок поточних операцій (current account balance) складається з трьох розділів:

A. Торговий баланс (експорт-імпорт товарів) та баланс послуг;

B. Поточні доходи (оплата праці робітників та  переказ прибутків від інвестицій);

C. Поточні трансферти (безвідплатний переказ грошей  та інших активів)

Розділ А "Товари та послуги" (goods and services) ПБ містить  два підрозділи: а) товари; b) послуги.

Основа рахунка  поточних операцій — торговий баланс (а), який являє собою чисту вартість експорту товарів за вирахуванням їх імпорту, розраховується"за даними митної статистики і регулярно публікується.

Підрозділ (а) "Товари" (goods), (див. табл. 1.7.1) складається зі статей ПБ, що підсумовують на базі ФОБ (FOB) за ринковими цінами експорт та імпорт звичайних товарів у матеріально-речовій формі, товарів для подальшої обробки, ремонт товарів, придбання товарів у портах транспортними організаціями та немонетарного золота.

FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (…  назва порту відвантаження) —  термін інкотермс, який означає,  що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через  поручні судна в названому  порту відвантаження. Це означає,  що з цього моменту усі витрати  і ризики чи втрати ушкодження  товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця  покладається обов'язок з митного  очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися  тільки під час перевезення  товару морським чи внутрішнім  водяним транспортом.

Перша стаття у підрозділі (а) — "Експорт/імпорт товарів". Ключовим елементом для визнання продажу товару — експортом, а придбання — імпортом є перехід права власності на товар від резидента (експортера) до нерезидента (імпортера), навіть якщо товар і не перетинав кордону країни резидента. Товари, що перетинають кордон, але не змінюють власника, за винятком внутріфірмової торгівлі, фінансового лізингу, а також надання товарів в обробку без передачі права власності, не вважаються експортом або імпортом з погляду статистики ПБ. Серед них, наприклад, товари прямої транзитної торгівлі, повернення імпортних або експортних товарів, товари для дипломатичних представництв, виставкові експонати, не призначені для продажу, зразки товарів, які не мають комерційної цінності.

Другою у підрозділі (а) є стаття "Товари для подальшої обробки", яка охоплює товари, що експортуються для обробки за кордоном, а потім реімпортуються у вигляді готового до споживання виробу. Наприклад, експорт сировини і наступний реімпорт виробу з цієї сировини.

Третя стаття підрозділу (а) — "Ремонт товарів", яка відображає вартість ремонту резидентом, наприклад, транспортних засобів нерезидента та навпаки.

Стаття "Товари, що купуються в портах транспортними  організаціями" охоплює товари (пальне, продукти харчування), які купують  екіпажі суден (вони залишаються  резидентами) в портах у нерезидентів.

Остання, п'ята стаття у підрозділі (а) — це стаття "Немонетарне золото", яка стосується переважно золота промислового призначення та ювелірних виробів.

Експорт товарів за цією групою статей приводить до припливу грошових коштів, отже, він утворює статтю кредиту; імпорт — до їх відпливу і формує статтю дебету.

Залежно від того, як зводиться торговий, або видимий, баланс, країна може мати активне сальдо або дефіцит (пасивне сальдо).

Спрощений погляд на торговий баланс полягає у тому, що його додатне сальдо завжди свідчить про здоровий стан економіки країни, а від'ємне сальдо — навпаки. Але це не зовсім так. Наприклад, Канада тривалий час після Другої світової війни мала стале від'ємне сальдо торговельного балансу, що було наслідком стабільного попиту на імпортне обладнання в результаті інвестиційного буму та значних темпів зростання канадської економіки. Росія у 1992— 1997 pp. мала постійно зростаюче додатне сальдо торгового балансу, але її ВВП зменшився у 2 рази і ще більше скоротились інвестиції.

Наступний підрозділ розділу А "Товари та послуги" — підрозділ (b) "Послуги" (services) — містить групу статей рахунка поточних операцій ПБ, які підсумовують транспортні послуги, поїздки та інші послуги (зв'язок, будівництво, страхування, фінансові, комп'ютерні, інформаційні, ліцензійні, особисті та інші), які резиденти надають нерезидентам і навпаки. Статті кредиту утворює "невидимий" експорт, статті дебету — "невидимий" імпорт.

Першою і найбільш вагомою у підрозділі (b) є стаття "Транспортні послуги", яка показує вартість перевезення всіма видами транспорту (морським, залізничним, автомобільним, трубопровідним, повітряним, річковим, космічним), яке здійснюється резидентами однієї країни для резидентів іншої. У цю ж статтю включають оренду транспортного засобу разом з екіпажем, а також супутні послуги зі зберігання та пакування товарів, послуги з буксирування та прибирання транспортних засобів. Імпорт транспортних послуг, які надаються фірмою-нерезидентом, відображають в дебеті, як платіж за послуги; експорт транспортних послуг, які надаються фірмою-резидентом іноземному споживачу, — в кредиті, тобто як отримання платежу за надані послуги.

Друга стаття у підрозділі (b) — стаття "Поїздки", яка іноді називається "Туризм". Вона містить дані про товари та послуги, придбані у даній країні приїжджими нерезидентами, які перебували на її території менше року. Стаття "Поїздки" поділяється на статті:

1) "Ділові поїздки", яка охоплює поїздки осіб, які їдуть за кордон для здійснення господарської діяльності;

2) "Особисті поїздки", яка містить дані про поїздки  за кордон осіб, які не мають  на меті бізнесу, а їдуть  з метою навчання, лікування, релігійного паломництва, участі у спортивних змаганнях, відпочинку тощо.

Стаття "Послуги  зв'язку" містить дані про послуги у сфері телекомунікації, які включають передавання звукової інформації, зображень та інших інформаційних потоків за допомогою телефону, телекса, телеграфу, радіомовлення, e-mail, супутникового та факсимільного зв'язку, а також поштове та кур'єрське обслуговування, яке надають резиденти нерезидентам і навпаки.

Стаття "Будівельні послуги" відображає спорудження  об'єктів та монтаж обладнання резидентами за кордоном; у цій статті показується вартість товарів, що імпортується для будівництва.

Стаття "Страхові послуги" охоплює різні види страхування, які здійснюються страховими компаніями резидентів для нерезидентів і навпаки.

Стаття "Фінансові  послуги" відображає усі посередницькі  та допоміжні послуги, що надаються  резидентами нерезидентам (і навпаки), включаючи платежі за надання  кредитних ліній, фінансовий лізинг, операції з іноземною валютою  та цінними паперами, плату за послуги, пов'язані з управлінням активами тощо.

Стаття "Комп'ютерні та інформаційні послуги" містить  дані про операції з надання резидентом нерезиденту (і навпаки) послуг з  обробки даних та інформаційних  повідомлень: створення баз даних, обробку даних, консалтинг у сфері  комп'ютерної техніки, надання послуг Internet.