Фактичний стан виробництва і економічної ефективності ярого ячменю

   

     
 
 
 
 
 
 

   

2. Фактичний стан виробництва  і економічної  ефективності ярого  ячменю за останні  2 роки.

   

        

     Посівна кампанія у 2009 році відбувається більш активніше, ніж в 2008 році. За підрахунками, станом на 3 травня 2009 року господарствами всіх категорій ярі культури посіяно на площі 11,8 млн.га, що на  15,1%  більше порівняно з відповідною датою 2007 року.   

     Зернові та зернобобові культури  по ярому клину посіяно на  площі 5,5 млн.га, або на рівні  показника минулого року, з них  ячменю – 4,1 млн.га (на 2,6% менше).                                                                   

                                            Таблиця 1

   Хід сівби ярих культур у розрізі  категорій господарств

Культура    Всі категорії    господарств    У тому числі    Сільськогосподарські підприємства    Господарства    населення    2008 р.    у % до    2007р.    2008 р.    у % до    2007 р.    2008 р.    у % до    2007 р.    Ярі всього    11848,9    115,1    7764,1    116,6    4084,8    112,4    З них ячменю    4124,5    97,4    3007,8    96,1    1116,7    100,9

 

 

   

   

   Наприкінці 90-х років минулого сторіччя експерти заговорили про негативну світову  тенденцію щодо скорочення виробництва  ячменю. У 1998 та 1999 роках одержали найнижчі врожаї цього зерна: 136 та 127 млн. т, відповідно. До того ж, споживали його більше, ніж  виробляли. Падіння обсягів пояснюється  насамперед зменшенням валового збору  ячменю в провідних країнах-виробниках: Росії, Канаді, Австралії та Україні. Однак уже в наступні роки виробництво  поступово збільшувалося, й за останні  п’ять років воно в середньому становило 140 млн. т. До речі, торік урожай ячменю був рекордним за останні  сім років — близько 153 млн. т. 
     Найбільше ячменю вирощують у ЄС (пересічно 50 млн. т, а після приєднання нових членів — близько 60 млн т щороку), в Росії (у межах 15–19 млн т), Канаді (11–13 млн т), Туреччині, США та Австралії (від 6 до 8 млн т). Звісно, що ці країни є також і основними споживачами ячменю, але вони ще й провідні його експортери та конкуренти за ринки збуту. Хоча, наприклад, США в разі потреби можуть навіть імпортувати певні обсяги цього зерна.

   Таблиця 2

   Площі посівів ярих культур у розрізі  регіонів станом на 3 травня 2008 р.      

                                                                                                         

Регіон          Посіяно ярих    культур – всього    у т.ч.    ячменю    2008 р.    у % до 2007 р.    2008 р.    у % до 2007 р.    Україна    11848,9    115,1    4124,5    97,4    Автономна    Республіка  Крим    182,8    123,4    89,2    147,7    Вінницька    763,2    125,8    206,5    97,1    Волинська    234,0    142,4    36,3    121,4    Дніпропетровська    816,1    111,4    346,1    91,3    Донецька    591,3    125,6    254,7    95,4    Житомирська    284,6    116,1    65,6    102,5    Закарпатська    99,7    173,1    2,3    115,0    Запорізька    540,1    95,1    262,7    75,7    Івано-Франківська    143,1    123,4    21,1    126,3    Київська    588,4    117,5    155,7    97,9    Кіровоградська    811,9    114,0    363,2    104,0    Луганська    350,7    167,1    149,6    110,8    Львівська    255,4    119,1    30,0    123,5    Миколаївська    540,2    82,8    280,5    90,3    Одеська    711,4    98,5    280,2    104,6    Полтавська    869,3    122,9    295,9    95,9    Рівненська    223,2    129,1    48,4    95,7    Сумська    462,8    136,8    163,0    114,8    Тернопільська    411,8    100,2    108,4    103,0    Харківська    756,0    121,4    291,4    92,6    Херсонська    554,8    99,6    212,3    93,6    Хмельницька    421,3    109,6    142,7    103,0    Черкаська    671,7    124,8    213,7    96,7    Чернівецька    110,2    142,2    17,0    131,8    Чернігівська    454,9    125,3    88,0    97,1

    Обсяг світової торгівлі останнім часом коливається  в межах 16–18 млн т, що значно поступається обсягам торгівлі пшеницею чи кукурудзою. Великим попитом товар користується в країнах Північної Африки, Близького Сходу та деяких країнах Азії. Основними покупцями впродовж багатьох років є Саудівська Аравія, Китай та Японія, причому на ці країни припадає 60–70% усього світового імпорту ячменю. Приміром, Саудівська Аравія щорічно закуповує від 4 до 6 млн. т ячменю. Серед інших імпортерів можна назвати: Ізраїль (середньорічний обсяг імпорту — близько 500 тис. т), Йорданію (близько 700 тис. т), Туніс (близько 600 тис. т), Марокко (близько 500 тис. т), Алжир (близько 400 тис. т), США (близько 600 тис. т) та Іран (близько 700 тис. т). Зазначимо, що Китай та Японія покривають свої потреби за рахунок постачання ячменю з Австралії, тому європейським країнам досить важко конкурувати з цією країною на ринку Південно-Східної Азії. Проте країни Близького Сходу та Північної Африки досить активно купують в Європі, зокрема в Україні, фуражний ячмінь. 
     Щодо цін, то на світовому ринку, залежно від сезону, вони коливаються в межах від 60 до 150 USD/т. Зрозуміло, що за високого попиту та достатньої пропозиції торгівля ведеться за більш сталими цінами в межах від 90 до 115 USD/т. А основними ціновими індикаторами ринку є ф’ючерсні котирування на ячмінь канадської (WCE), австралійської (ASX) та угорської (BCE) бірж. До речі, в ЄС експорт ячменю субсидується, що викликає обурення в інших країн-експортерів. Щоб дати можливість своїм трейдерам збільшити постачання зерна до країн Близького Сходу та Північної Африки, Єврокомісія тільки на початку лютого 2005 року видала ліцензії на експорт понад 80 тис. т ячменю з максимальною ставкою субсидій — 13,98 євро/т. Загалом з ЄС планується експортувати в цьому напрямку близько 3 млн. т субсидованого ячменю. 
    В Україні в основному вирощують ярий ячмінь, питома вага якого в загальному виробництві цього зерна становить майже 90%. Ярий ячмінь є другою за поширенням культурою, яку вирощують майже 60% фермерських господарств та близько 90% сільськогосподарських підприємств. До того ж, щороку, з урахуванням непоганої ліквідності культури, посіви ярого ячменю у фермерських господарствах мають стійку тенденцію до зростання. Натомість самі сільгоспвиробники вважають ячмінь другою, після пшениці, найбільш рентабельною культурою серед зернових.  
     Основними регіонами вирощування ячменю в Україні є центральні, східні та південні області. Зокрема, в останні роки найбільше його збирають господарства: Дніпропетровської — 700–800 тис. т щороку, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Запорізької та Харківської областей — по 700–750 тис. т кожна. Дещо менші врожаї отримують хлібороби Донецької — 600–700 тис. т, Вінницької — 500–600 тис. т, Херсонської та Черкаської — 400–500 тис. т, Хмельницької та Київської областей — близько 400 тис. т. 
     На початку 90-х років минулого століття наші аграрії збирали досить високі врожаї ячменю, що дало змогу експортувати його на зовнішні ринки. Так, у сезоні 1995/96 р. р. було зафіксовано рекордні обсяги експорту — майже 1,8 млн. т. Однак у наступні роки валові збори українського ячменю почали досить суттєво зменшуватися, що відразу ж позначилося на експортних показниках, які не перевищували 1 млн. т за сезон. Утім, справжня кон’юнктура світового ринку та певне поліпшення матеріального становища сільськогосподарських підприємств посприяли поступовому розширенню посівів ячменю та нарощенню його експорту. З 2000 року наші аграрії почали щорічно збирати понад 10 млн. т зерна (не враховуючи неврожайний у цілому 2003 рік). Зрозуміло, що стали збільшуватися й експортні постачання українського товару. Так, у сезонах 2001/02 та 2002/03 рр. Україна продала на світовому ринку, відповідно, 2,8 та 2,9 млн. т ячменю. 
     За офіційною статистикою, торік в Україні зібрали рекордний обсяг ячменю — 11,07 млн. т у вазі після доробки. Це на 62% перевищує показник 2003 року (6,83 млн. т). До того ж, збиральна площа під культурою зменшилася, порівняно з 2003 роком, з 4,6 до 4,51 млн. га, проте середня врожайність зерна, навпаки, істотно збільшилася — з 14,9 до 24,5 ц/га. В новому сезоні очікується й рекордний обсяг експортних постачань ячменю з України, який займає лідируючі позиції серед інших зернових культур, які експортують. Прогнозується, що українські трейдери продадуть його близько 4 млн. т.  
     Зазвичай експортні ціни на ячмінь в Україні залежать від рівня світових цін. У певні періоди вони знижувалися до рівня 50–55 USD/т FOB/DAF (сезон 1998/99 рр.) А от минулого сезону вони вже сягали 140 USD/т FOB/DAF. Найактивніше український товар купують до новорічних свят, а потім, із виходом на ринок австралійського ячменю, обсяги постачань із України скорочуються. Втім, наші трейдери в цей період устигають продати максимальні обсяги продукції, щоб уникнути зайвої конкуренції на ринку з боку інших продавців.

   Таблиця 3

   Фактичний стан виробництва і економічної  ефективності ярого

   ячменю в ФГ «Мир» за останні 2 роки

Показник	2007 р.	2008 р.	Відхилення (+;-) 2008 р. від 2007 р.
Площа, га	80	150	+70
Урожайність, ц/га	36,4	42,7	+6,3
Валові  збори, ц	2912	6405	+3493
Ціна  за 1 ц, грн.	80	85	+5
Виручка всього, грн.	232960	544425	+311465
Собівартість 1 ц, грн.	41,8	43	+1,2
Затрати всього, грн.	121721,6	275415	+153693,4
Прибуток, грн.	111238,4	269010	+157771,6
Рентабельність, %	91,39	97,67	+6,28

   

   Аналізуючи  фактичний стан виробництва і  економічної ефективності ярого  ячменю за останні 2 роки бачимо, що збільшилась площа посівів на 70 га. Також збільшилась урожайність на 6,3 ц/га, завдяки тому, що зросла площа посіву, інноваціям, які з’явились протягом останніх років в господарстві, а також завдяки внесенню різних добрив. Валові збори в 2008 році у відношенні до 2007 року зросли на 3493 ц. Ціна  за один центнер збільшилась на 5 грн. Виручка всього зросла на 311465 грн. Собівартість також зросла на 1,2 грн. Затрати збільшились на 153693,4 грн. Чистий прибуток збільшився на 157771,6 грн. Рентабельність вирощування ярого ячменю в 2008 році збільшилась на 6,28 %.  

   

3. Організація основних виробничих процесів виробництва  ярого ячменю

   

   

   Обробіток ґрунту: ячмінь виявляє підвищені вимоги до обробітку ґрунту. Ґрунт має бути пухким, чистим від бур’янів. Залежно від попередника, ґрунтової відміни і погодних умов ґрунт готують по різному. При розміщенні ярого ячменю після зернових та зернобобових культур ФГ «Мир» застосовує систему зяблевого обробітку ґрунту, яка включає лущення стерні та оранку на зяб. Лущать стерню одночасно із збиранням попередника. Якщо поле засмічене однорічними бур’янами, частіше обмежуються одним лущенням дисковими лущильниками ЛД-10 і ЛД-15 у складі з трактором Т-150 на глибину 6-8 см. При сильній забур’яненості через 3-4 тижні після першого проводять друге лущення на 10-12 см лущильниками ЛДГ-20 або ЛДГ-10А, трактором Т-150. Після збирання кукурудзи поле лущать важкими дисковими боронами БДТ-7А і БДТ-10, тракторами т-150, ДТ-75М на глибину 12-14 см. На полях, засмічених гірчаком, осотом, пирієм, лущення також проводять двічі: на площах, забур’янених кореневищними бур’янами (пирієм) – дисковими боронами БДТ-7, БДТ-7 або лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 тракторами Т-150, ДТ-75М, на глибину 10-12 см; на полях з коренепаростковими бур’янами (осот) перше лущення дисковими лущильниками проводять на глибину 6-8 см, друге через 15-20 днів – лемішними лущильниками ППЛ-10-25, які агрегатуються з тракторами Т-150, Т-150 К, ДТ-75 М на глибину 12-14 см.

   ФГ  «Мир» проводить зяблеву оранку плугами з передплужниками після стерньових попередників проводять на глибину 20-22 см, а на полях, засмічених осотом, 25-27 см, гірчаком – до 30 см.

   Після таких просапних культур, як картопля, цукрові буряки, зяблеву оранку проводять  на глибину 20-22 см і часто без попереднього лущення, після кукурудзи на глибину  до 30 см. В нашій Лісостеповій зоні на полях, засмічених багаторічними бур’янами  наприкінці вересня – на початку жовтня; однорічними - на початку серпня з подальшим напівпаровим обробітком поля.

   Весняний  обробіток ґрунту під ячмінь на пухких ґрунтах складається з раннього дворазового боронування середніми або важкими боронами, на важких – з боронування(закриття вологи) і культивації з одночасним боронуванням на глибину загортання насіння (6-8 см). Поля, чисті від післяжнивних решток, господарство обробляє агрегатом з послідовно з’єднаних важких, середніх і легких борін. Господарство розпочинає обробіток ґрунту при настанні його фізичної стиглості.

   Удобрення: Засвоєння кореневою системою ячменю поживних речовин ґрунту невисоке, тому він дуже добре реагує на внесення добрив.