Формування собівартості перевезень на авіаційному транспорті

 

5. не дозволять враховувати вплив на собівартість авіаперевезень техніко-економічних показників ПС та певних умов їх експлуатації.

З метою вдосконалення методів визначення собівартості перевезень автором запропоновані наступні методичні підходи:

1. вдосконалення діючій методики калькулювання витрат і собівартості перевезень на основі використання функціонально-технологічного принципу групування витрат, деталізації калькуляційних вимірювачі, формування витрат за укрупненими транспортними операціями у розрізі залежних і незалежних від відстані безпосадочного польоту, виділення витрат по технічному і аеронавігаційному забезпеченню літако-вильоту за типами ПС;

 

2. використання моделей первинних процесів формування витрат та на їхньої основі розробка робочих рівнянь для розрахунку собівартості перевезень за типами ПС залежно від певних умов експлуатації;

 

3. врахування найважливіших факторів ринкової економіки.

На основі запропонованих підходів автором розроблено вдосконалена методика визначення собівартості перевезень за типами ПС, в якої поєднані існуючи методи калькулювання собівартості перевезень на авіапідприємствах з методами, які застосовуються при техніко-економічних дослідженнях. Собівартість перевезень за типами ПС визначається на основі моделей первинних процесів формування витрат, а параметри, які характеризують ці процеси, визначаються виходячи з певних умов роботи підприємств, на основі звітних даних, норм і нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних характеристик ПС, що експлуатуються.

На основі методики розроблені моделі залежності собівартості льотної години за типами ПС, які дозволяють визначати витрати для будь-якого діапазону дальності безпосадкового польоту з врахуванням умов експлуатації.

Таким чином вдосконалена методика дозволить вирішувати цілу низку економічних задач оперативного аналізу витрат собівартості, обґрунтовувати та планувати обсяги перевезень за видами та типами ПС, забезпечити оптимальний розподіл парку ПС на повітряних лініях, визначати політику формування тарифів на авіаперевезення, проводити комплексний аналіз умов беззбитковості прийняття цінових рішень.

Сучасні принципи ціноутворення на послуги пасажирського авіаційного транспорту

В умовах розвитку ринкових відносин на транспортному ринку України потребуються нові підходи до ціноутворення на послуги авіаційних перевезень.

Постановка проблеми. Посилення конкуренції на ринку пасажирських перевезень об’єктивно вимагає від авіаційного транспорту здійснення заходів щодо поліпшення тарифної політики. Це пояснюється тим, що діючі тарифи базуються на принципах, які були визначені ще за радянських часів, тому практично не враховують реального стану на ринку перевезень і не можуть бути конкурентоспроможними.

До останнього часу вся транспортна система України функціонувала в умовах постійного незадоволення зростаючого попиту. Тарифи на пасажирські перевезення для всіх видів транспорту встановлювалися централізовано і відрізнялися незначно, прибутки транспортних підприємств не залежали від ефективності їх роботи.

Зараз на ринку пасажирських перевезень України відбулися значні зміни: підвищення тарифів на пасажирські перевезення з одночасною їх диференціацією за видами транспорту, розвиток конкуренції за видами транспорту, лібералізація ціноутворення поряд з жорстоким державним регулюванням тарифів на пасажирські авіаційні перевезення, покриття збитків від цього виду перевезень за рахунок прибутків від вантажних тощо.

Усе це вимагає зміни методології формування авіаційних тарифів на пасажирські перевезення.

Аналіз останніх досліджень. Дослідженню різних методологій визначення тарифів у сфері пасажирських перевезень на авіаційному транспорті приділяли увагу такі вчені, як Г.С. Григор’єв, Ф. Котлер, М. В. Могилевич.

Відповідно до ситуації, яка склалася в економіці та на ринку транспортних послуг України, авіаційна галузь має комерціалізуватись і перейти на договірні відносини з усіма суб’єктами ринку, а також з місцевими органами влади та державою, що однозначно вимагатиме зміни методології формування тарифної політики цивільної авіації. Таким чином, на ринку пасажирських авіаційних перевезень зараз існують організаційно-економічні умови для розвитку конкуренції, адже саме конкуренція примушує учасників перевізного процесу зменшувати собівартість перевезень при одночасному підвищенні якості та розширенні асортименту послуг, встановлювати тарифи відповідно до платоспроможного попиту населення.

В Україні для підвищення ефективності пасажирських авіаційних перевезень потрібно, по-перше, створення умов для розвитку конкуренції на цьому ринку, по-друге — гарантована фінансова підтримка з боку держави через неможливість забезпечення беззбитковості пасажирських авіаційних перевезень лише за рахунок підвищення тарифів.

З метою створення умов для розвитку конкурентного середовища на ринку пасажирських авіаційних перевезень у структурі тарифів має чітко відокремлюватися плата кожному учаснику процесу пасажирського перевезення. Це дозволить розділити грошові потоки на фінансування інфраструктури та фінансування перевізної діяльності, здійснити фінансово-економічне відокремлення монопольного сектора від потенційно конкурентного, забезпечити тарифні умови для вільного і недискримінаційного доступу компаній-перевізників до користування авіаційною інфраструктурою.

Таким чином, державне регулювання ціноутворення повинно відбуватися лише в монопольному секторі, а в потенційно конкурентних секторах галузі необхідні ринкові механізми ціноутворення на послуги суб’єктів господарювання, які не посідають на відповідному ринку монопольне (домінуюче) місце.

З метою запобігання штучному завищенню учасниками перевезень власних витрат при встановленні рівня базових тарифів слід враховувати лише економічно обґрунтовані витрати.

Встановлення базових тарифів на основі економічно обґрунтованих витрат створюватиме економічні умови, за яких учасники перевезень будуть зацікавлені у зниженні собівартості своїх послуг, оскільки це дозволить їм максимізувати прибутки, а конкуренція з боку інших учасників перевезень не дозволить знижувати якість послуг, що надаються.

Удосконалення ціноутворення у сфері пасажирських авіаційних перевезень стане більш обґрунтованим, якщо для тарифних цілей собівартість пасажирських перевезень визначатиметься з диференціацією за типами літаків, урахуванням реальних витрат на початкові і кінцеві операції та за напрямками перевезень.

 

Оскільки собівартість перевезення пасажира в літаках різного типу відрізняється, як відрізняється і якість перевезення, то базові пасажирські авіаційні тарифи обов’язково мають бути диференційованими за типами літаків, що цілком відповідає ринковим методам ціноутворення.

Аналіз існуючих принципів щодо визначення витрат авіаційних перевезень свідчить, що витрати на початково-кінцеві операції не залежать від аеропорту перевезення, в той час як витрати на операції руху зростають пропорційно збільшенню відстані перевезення. Це обумовлює необхідність відокремлення в структурі базового пасажирського тарифу плати за початково-кінцеві операції і операції руху та диференціювання останньої за відстанями перевезень.

Визначення собівартості пасажирських перевезень за напрямками перевезень дозволить установити різні тарифи для одних і тих же типів літаків, причому тарифи на пасажирські, перевезення в напрямках з малодіяльними дільницями будуть найбільшими.

Відзначимо, що малодіяльні дільниці аеропортів розташовані в регіонах з низьким рівнем економічного розвитку. У цих регіонах доходи на душу населення і платоспроможний попит нижчі, ніж у середньому в країні. Тому тарифи на пасажирські авіаційні перевезення в цих регіонах не можуть бути вищими, ніж у розвинених промислових регіонах. Крім того, пасажирські авіаційні перевезення повинні сприятиме активізації бізнесу, стимулюванню зростання транспортної активності населення в цілому саме в регіонах з високим рівнем безробіття з метою покращення рівня зайнятості.

До того часу, поки економічний розвиток усіх регіонів країни не буде достатнім для забезпечення необхідної платоспроможності, в основу побудови базових пасажирських авіаційних тарифів має бути покладена економічно обґрунтована середня сітьова собівартість перевезень, диференційована за типами літаків, яка враховує рівень споживчих вартостей транспортних послуг і створює рівні тарифні умови для користувачів пасажирських авіаційних перевезень у всіх регіонах країни.

Створення економічних умов для виникнення конкуренції незалежних компаній-перевізників на ринку пасажирських авіаційних перевезень потребує забезпечення прибутковості діяльності цих компаній.

Однак забезпечити прибутковість пасажирських авіаційних перевезень лише за рахунок встановлення рентабельних тарифів неможливо, оскільки це призведе до значного скорочення пасажиропотоку, унаслідок чого збитки від пасажирських перевезень тільки збільшуватимуться.

Діючі пасажирські авіаційні тарифи мають враховувати платоспроможний попит користувачів, а базові пасажирські тарифи — надавати можливість визначення економічно обґрунтованих доходів учасників перевезень, які будуть підтримувати розвиток конкуренції, підвищувати якість послуг, розширювати асортимент послуг. Тому рівень базових тарифів на перевезення пасажирів авіаційним транспортом України має визначатися з врахуванням того, що прибутки від пасажирських перевезень повинні забезпечити учасникам перевезень нормальний відтворювальний процес. Обсяг державної фінансової підтримки учасників пасажирських авіаційних перевезень залежатиме від різниці між базовим та діючим тарифами.

З метою підвищення ефективності пасажирських авіаційних перевезень та створення ринкових умов діяльності авіакомпаній України, в основу побудови базових тарифів на пасажирські перевезення слід покласти такі принципи:

• забезпечення прозорості базових тарифів на операції перевізного процесу;

 

• диференціація пасажирських авіаційних тарифів за типами літаків;

 

 

• побудова базових тарифів на основі середньої мережевої собівартості перевезень;

 

• забезпечення прибутковості пасажирських авіаційних перевезень.

Запропоновані принципи побудови базових пасажирських авіаційних тарифів дозволяють створити умови для:

• відокремлення пасажирських перевезень від вантажних та від інфраструктури аеропортів;

 

• розвитку системи незалежних компаній-перевізників на ринку пасажирських авіаційних перевезень;

 

 

• соціально-економічного розвитку регіонів країни;

 

• подолання диспропорцій підвищення конкурентоспроможності пасажирських авіаційних перевезень.

Висновки. Проведений аналіз пасажирських авіаційних тарифів дозволяє зробити висновки, що базові пасажирські авіаційні тарифи, які будуть ґрунтуватися на запропонованих принципах, дозволять визначити діючі тарифи відповідно до рівня платоспроможного попиту користувачів, розробити механізм ефективної фінансової підтримки учасників перевезень з боку держави в разі встановлення нерентабельних тарифів на пасажирські авіаційні перевезення (такий підхід відповідає чинному законодавству з питань забезпечення балансу інтересів перевізників і користувачів транспортних послуг), а також дозволять забезпечити подальший розвиток пасажирського авіаційного комплексу України.