Франчайзинг, як сучасна форма міжнародного руху технологій

Франшиза - це повна бізнес система, яку франчайзер продає франчайзі. Іншою назвою для подібної системи служить франчайзінговий пакет, що зазвичай включає посібники по веденню робіт і інші важливі матеріали, що належать франчайзеру.

Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу. Для  підприємців франчайзинг - це один з  шляхів стати власником бізнесу. На зростаючих ринках, таких як Україна, франчайзинг є  швидким способом навчання підприємців практичним стандартам, що необхідні, щоб вести прибутковий бізнес. Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу - товарний франчайзинг, виробничий і діловий.  

 Товарний франчайзинг  іноді називають «франчайзинг продукту (торгового імені)». Це франчайзинг у сфері торгівлі на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт чи  напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і післяпродажне  обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.   

 Цей вид діяльності, спрямований на придбання у  ведучої компанії права на  продаж товарів з її торговою  маркою. У цьому випадку франчайзі купує у франчайзера товари і після цього  перепродає їх від імені франчайзера. В окремих випадках ведуча компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг.  

Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид  франчайзингу найбільш широко представлений  у виробництві безалкогольних напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних  і пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розливальним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складовими продуктами і розливають у  пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих дилерах.  

 Третім видом франчайзингу  є діловий франчайзинг, який  ще називають   «франчайзинг бізнес-формату».  При цьому франчайзер продає ліцензію приватним  особам чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків, або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера.   

 Поряд з основними  видами можна відмітити корпоративний  та конверсійний види франчайзингу.   

 Корпоративний франчайзинг  - сучасна форма організації франшизного бізнесу, при якій франшизоотримувач оперує не окремим підприємством, а мережею франшизних підприємств із використанням найманих менеджерів. 

 Конверсійний франчайзинг  - спосіб розширення франшизної мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють під контролем одного франшизоотримувача.

Франчайзинговий договір, франшизна угода, або франшиза визначає правові і ділові відносини між суб'єктами франчайзингу, за якими франчайзер, що має розроблену систему ведення певної діяльності, дозволяє франчайзі використовувати цю систему відповідно до вимог франчайзера в обмін на винагороду (компенсацію). Взаємовідносини є довгостроковими, тому що франчайзі працює відповідно до вироблених стандартів і практики, якими керує франчайзер, при його постійному сприянні та підтримці (додаток 1).

Однією з головних умов успішного поширення франчайзингу є поєднання у ньому глибоких знань, досвіду та стійкого фінансового  стану франчайзера - організатора справ, власника генеральної ліцензії, "ноу-хау" або патенту, головного консультанта і досвідченого постачальника продуктів, матеріалів, сировини, обладнання, технології, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, та франчайзі - енергійного підприємця, менеджера, діяльність якого є повністю самостійною, але його підприємство функціонує не як відокремлений суб'єкт правовідносин, а як частина єдиного комплексу, що об'єднаний франчайзером, який є власником нематеріальних активів підприємства, що належить франчайзі.

3. Застосування франчайзингу в практиці міжнародного бізнесу

За даними експертів Всесвітньої  організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у США товарообіг на умовах франчайзингу становить понад третину  всієї роздрібної торгівлі. Існують  офіційні повідомлення про те, що франшиза використовується вже більш як у 80 країнах. Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу нових утворених підприємств. Так, за даними фірми ”Mr.Doors Home Inc.” у США після п'яти років діяльності на ринку виживають 23% приватних підприємств, а після десяти років їх залишається лише 18%, водночас як серед підприємств, що працюють за системою франчайзингу, через п'ять років розпадається лише 8 підприємств із 100, ачерез десять років — 10 Із 100 /Варто розглянути роль франчайзингу в економіці окремих країн. 
 
У США згідно з дослідженням, проведеним Naisbitt Group у 1985 р., галузеві експерти прогнозували, що продаж через франчайзингову систему досягне $ 438 млрд. у 1995 р. і 705$ млрд. у 2000 р. До 2005 р. продажі досягнуть $ 1 трлн. і $ 1.3 трлн. до 2010 р. Якщо традиційно нефранчайзинговий бізнес, типу банківської справи, почне функціонувати на засадах франчайзингу, то ці цифри можуть бути значно більшими. 
 
Причинами тривалого зростання франчайзингу в США за припущеннями фахівців є зростання особистого доходу, стабільність цін, високий рівень оптимізму споживачів і вища конкуренція за частину ринку. Безумовно, також важливим чинником, що зробив внесок у розвиток франчайзингу, стала привабливість США для іноземних компаній. Особливо активно з'являлися на ринку США канадські, європейські та японські франчайзери зі своїми системами, що вже досягли успіху в цих країнах 
 
Підраховано, що у 1988 р. в США вже працювало 60 іноземних франчайзерів. Французька фірма "Пронуптиа" (Pronuptia), що спеціалізується на весільних вбраннях, англійські фірми "Уимпиз" (Wimpys) і "Бсйк Зн Тейк" (Bake N Take), німецька "Вінер-вальд" (Wienerwald), що займається продуктами харчування, були у США серед перших і найуспішніших у цій галузі. 
 
Американські франчайзери досягли такого самого успіху в іноземних країнах. "Бургер Кінг" (Burger King ), "Хардиз" (Hardees), "Холідей Инн" (Holiday Inn), "Хоуард Джонсоне" (Howard Johnsons), "Баскін-Роббинс" (Baskin-Robbins), "Мейнеке Дискаунт Ма-флерс" (Meineke Discount Mufflers), "Грейт Америкен Куки" (Great American Cookie) — це американські франшизи, куплені неамериканськими фірмами.   
 
Франчайзинг в США використовується в самих різних видах бізнесу. Зокрема, він інтенсивно розвивається в таких галузях промисловості і сфери послуг, як:  

• автомобільна промисловість і послуги автосервісу; 
• допомога в організації і веденні бізнесу (бухгалтерія, діловодство, реклама і т. п.); 
• будівництво, послуги, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням будинків; 
• послуги, пов'язані з освітою; 
• відпочинок і розваги; 
• ресторани швидкого обслуговування, ресторани, закусочні і т. д.; 
• продуктові намети; медичні і косметичні послуги; 
• послуги у сфері домашнього господарства; 
• роздрібна торгівля; 
• багато інших видів діяльності . 

 
У 2010 році в США налічувалося 767 483 франчайзингових підприємств, на яких задіяні 9 797 117 працівників, що складає 7,4% робочих місць у приватному секторі.  
 
Об'єм прибутку франшизних підприємств США в 2005 році склав 624,6 мільярдів доларів. 
 
За системою франчайзингу в США працюють: 
 
56,3% від загального числа ресторанів швидкого обслуговування  
 
14,2% підприємств з продажу продуктів харчування 
 
13,1% ресторанів повного сервісу  
 
18,2% підприємств готельного бізнесу  
 
4,9% підприємств, що пропонують авто-послуги 
 
3,3% підприємств, що пропонують бізнес-послуги 
 
1,5% послуги на ринку нерухомості 
 
0,9% – персональні послуги .  
 
У Канаді франчайзинговий ринок багато у чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді перевищили $ 48 млрд. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продаж були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу. 
 
У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Канаді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на рівні $ 61 млрд. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки.

  
Близько половину франшиз бізнес-формату в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких із США. Можливо завдяки географічній близькості та культурним подібностям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для експансії американських франшиз. 
 
Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх американських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зокрема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами. 
 
У Франції — серці європейського франчайзингу, в 1971 р. було зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько 30 тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевлаштування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили $ 16 млрд. або близько 5% загальних роздрібних продаж у Франції. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у $ 32 — 35 млрд. За даними французького економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи. 
 
На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами. 
 
Франшизам, які займаються продажем одягу і взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку належить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресторанному бізнесу (7%). 
 
У Великобританії розвиток франчайзингу прискорився після заснування у 1977 р. Британської франчайзингової асоціації (BFA). Ринок франшиз Великобританії має стабільну основу та позитивно оцінюється урядом, засобами масової інформації та громадськістю в цілому. 
 
Згідно із статистичними даними у Великобританії в даний час діє більше 540 франчайзерів з 52 тис. торгових точок. Більшість британських франчайзерів почали свою діяльність після 1982 р. Найбільшими секторами британського ринку франшиз за об'ємом продаж були: 1) продаж меблів, домашніх зручностей та експлуатаційного обладнання; 2) товари та послуги для відпочинку; 3) швидке харчування. За кількістю торгових точок на першому місці — ресторани швидкого харчування у кількості 1 898 одиниць. 
 
Фактична кількість американських франчайзерів у Великобританії значно менша від кількості вітчизняних (британських) франчайзерів. У Великобританії на ринку переважає франчайзинг послуг, . так як і в США, де призвело до появи деяких оригінальних і інноваційних ідей, таких як чистка килимів, дитячі ігрові центри, побутове обслуговування. 

 
Таблиця 1 
 

Ситуація франчайзингу в Європі, 2011 р.  
 
В даний час у Європі функціонують 4,500 франчайзингових систем, у кожної з них в середньому 37 партнерів, їх загальний товарообіг складає 150 млрд. доларів. Проте ступінь розвитку франчайзингового бізнесу в Європі набагато нижчий, ніж у США, де об'єм подібного роду операцій перевищив 800 млрд. доларів.  
 
В Японії загалом виділяються три основні категорії японських франшиз: 1) поділ (продаж) товарів. 2) послуги харчування, 3) надання інших послуг. Японія виявилася досить привабливою для американських франчайзерів у їх пошуку ринків збуту та стала другим найбільшим закордонним ринком для американських франчайзерів після Канади. У 1999 р. в Японії загалом працювало 69 франчайзерів, які володіли 7 366 торговими точками, 72% з яких належали до другої категорії — послуги харчування. 
 
В Італії у 1998 р. працювало 300 франчайзерів, які оперували 17 500 франшизами. Протягом тогс самого періоду валові об'єми продаж перевищили $ 4,1 млрд. Італійський франчайзинговий ринок характеризується пропорційним поширенням як іноземних, так і національних франчайзерів, які здебільшого орієнтуються на сферу розподілу продукції (продаж). 
 
У Голландії франчайзинг також виявився динамічною силою в економіці. У 1997 р. в Голландії галічувалося 289 франчайзерів, які оперували 11 252 торговими точками в країні, і сукупні об'єми франчайзингових продаж були у чежах $ 5,8 млрд. Провідною формою франчайзингу в Голландії є франшизи на розподіл продукції (продаж); на другому місці — франшизи сфери послуг. 
 
Хоча існує тенденція до зростання присутності в країні іноземних франшиз, на ринку все ще домінують національні оператори. 
 
В Іспанії франчайзинг переживає період розвитку. Іспанський ринок франшиз складається з торгівлі товарами зі значним домінуванням одягу і продуктів харчування. Сфера послуг лише починає розвиватися. Франчайзинговий ринок Іспанії є досить перспетивним для національних та іноземних франчайзерів у зв'язку з тим, що багато регіонів Іспанії запровадили матеріальні заохочення для розвитку підприємництва. 
 
У Росії франчайзинг поширюється активно. Вище згадано про кроки "Мак-Дональдс" у Росії. За приклад розвитку в Росії франчайзингової мережі слід взяти компанії Unternehmensgruppe Grillmaster Handelsgesellschaft mbH. Ця група понад 20 років тому створила в Німеччині фрапшизну систему (близько 200) ресторанів швидкого обслуговування, що одержала найменування "Грильмастер" (розширений асортимент включає більше 60 блюд). 
 
З 1993 р. "Грильмастер" почав свій франшизний бізнес у Росії через дочірню фірму " Grillmaster Feinkost Buesching Gmb", передавши виключне право на роботу и Росії Санкт-Петербургській фірмі "Грнгор'єв і Grillmaster". У 1994 р. вперше в Росії у центрі Санкт-Петербурга на Невському проспекті відкрився перший франшизний ресторан швидкого обслуговування європейського гастрономічного стандарту німецької системи "Грильмастер". Це був перший закордонний fast food. Але вже через кілька місяців у Санкт-Петербурзі з'явилися перші фраишизні підприємства таких відомих торгових марок у місті, як "Золоте Курча", "Carrots", "Subway".

4. Переваги та недоліки франчайзингових схем з огляду оптимізації стратегії зовнішньої експансії

Серед переваг участі у  франчайзингових відносинах порівняно  із самостійною підприємницькою  діяльністю можна виділити:

- готову нішу на ринку,  що дозволяє в короткі терміни  розгорнути прибуткову діяльність, а також забезпечує високу  ймовірність отримання прибутків  у заплановані строки (досягається  завдяки використанню франчайзі торговельної марки, торговельного знака, логотипів, фірмового стилю франчайзера);

- зменшення комерційних  ризиків завдяки доступу до  випробуваних на практиці технологічних  секретів виробництва (торгівлі), відпрацьованих методів ведення  підприємницької діяльності франчайзера;

- високу ефективність  використання коштів завдяки  уникненню стадії «спроб та  помилок», яку проходять власники  створюваних підприємств при  виборі обладнання, постачальників  сировини і матеріалів, системи  збуту, методів ведення бізнесу;

- перенесення турботи  про удосконалення технологій  виробництва продукції чи надання  послуг, методів ведення підприємницької  діяльності на франчайзера, який зобов’язаний інформувати своїх франчайзі про всі нововведення без вимог щодо зміни величини роялті на час дії договору франчайзингу;

- кращі можливості ведення  переговорного процесу (банки,  лізингові компанії, інші фінансово-кредитні  організації більш охоче співпрацюють  з операторами франчайзингової  системи, ніж з незалежними  суб’єктами господарювання; це пов’язано  з тим, що франчайзер може виступати як фінансовий гарант для франчайзі своєї системи, та й статистика щодо рентабельності суб’єктів підприємницької діяльності свідчить на користь франчайзингових підприємств порівняно з незалежними малими та середніми підприємствами);

- можливість придбання  на пільгових умовах матеріалів, сировини, комплектувальних, обладнання  у постачальників (при розвитку  франчайзингової системи франчайзер може диктувати постачальникам ціни та умови поставки, тим самим зменшуючи собівартість бізнесу);

- використання результатів  широкомасштабних рекламних кампаній  франчайзера за помірну плату (витрати франчайзі на рекламні заходи обмежуються незначними відрахуваннями в централізований рекламний фонд франчайзингової системи);

- низька ймовірність банкрутства  завдяки уникненню помилок, яких  зазвичай припускаються і на  виправлення яких витрачають  багато часу та ресурсів незалежні  підприємці протягом перших років  ведення діяльності (досягається  внаслідок постійної методичної, технологічної, інформаційної підтримки  і контролю за діяльністю франчайзі з боку франчайзера);