Вибір варіанту створення нового напрямку для розвитку бізнесу

П – підготовка рішення. Комплексна підготовка рішення  з залученням зазначених у матриці  структурних підрозділів або  посадових осіб.

У – участь у  підготовці рішення, що полягає в  підготовці окремих питань або необхідної інформації за дорученням підрозділів або посадової особи, відповідальних за підготовку рішення.

С – обов'язкове узгодження на стадії підготовки рішення  або його прийняття.

В – виконання  рішення.

К – контроль виконання рішення.

З позицій ефективного  керування будь-яке рішення повинне  обов'язково включати, як мінімум, дії Р, П, В і К.

Таким чином, горизонталь  матриці ілюструє процес реалізації прав і обов'язків у взаємодії  всіх підрозділів, а набір функцій  по вертикалі показує компетенцію  підрозділів або посадових осіб. Опис змісту матриці в цілому представляє положення про відповідну службу підприємства.

Матричний метод  розподілу задач, прав і відповідальності дає змогу більш раціонально  розподілити права й обов'язки між учасниками процесу керування  підприємством, що дозволить підвищити  ефективність управлінської праці, скоротити час прийняття рішень і в остаточному підсумку підвищити ефективність виробництв.

 

Висновок до розділу 2

Можна зробити  висновок, що обидва підприємства будуть мати лінійну організаційну структуру. Вона дасть нам змогу найбільш доцільно і повно використовувати трудові та матеріальні ресурси, дасть змогу більш оперативно приймати рішення на усіх адміністративних рівнях. Проте з розвитком підприємств виникне необхідність в створенні функціональних підрозділів, оскільки керівник не був універсальним фахівцем і із збільшенням масштабів підприємства не зможе враховувати всі його сторони діяльності.

Функціональні обов’язки усього персоналу підібрані  вірно, тому збоїв у роботі виникати не буде. Дані системи являються  гнучкими, можуть у будь-який час оперативно змінюватися у відповідності до ринкових коньюнктур, що дасть змогу займати значну частину ринку та бути конкурентноспроможними.

Системи будуть оперативними, адже у кожного із запропонованих варіантів взаємодія  із зовнішнім середовищем знаходиться на високому рівні і досягається за рахунок розширення функцій менеджерів підприємств.

Що стосується заробітної плати на підприємствах  – вона відповідає середньоринковим. Встановлений рівень буде забезпечувати  підприємство як невисокими витратами на оплату праці, так і  продуктивністю у зв’язку з високим рівнем безробіття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3

Економічне  обґрунтування проекту діяльності створюваного підприємства

 

Для проведення економічного аналізу діяльності підприємств  необхідно розрахувати основні економічні показники діяльності кожного з аналізованих підприємств у трьох варіантах – оптимістичному, песимістичному і найбільш імовірному.

Першим етапом розрахунків є планування виробничої програми підприємства, яка приймається  у відповідності з розглянутими варіантами прогнозу збуту продукції. Її обсяг береться рівним можливому обсягу реалізації продукції.

Паралельно  будуть вестися розрахунки по двом підприємствам, для зручності розуміння  використано умовні позначення: підрядковий  індекс «1» означає підприємство, що займається виробництвом меблів для дому; підрядковий індекс «2» означає підприємство, що займається виробництвом цегли.

Для визначення необхідної кількості одиниць основного  обладнання слід скористатися формулою:

 

,                                            (3.1)

 

де      п – кількість обладнання, одиниць;

Вплан опт –  плановий випуск продукції при оптимістичному варіанті збуту продукції, натуральних  одиниць;

Впасп – виробнича  потужність обладнання за паспортом, натуральних одиниць/годину;

Т – час роботи обладнання в плановому періоді, годин.

Розрахунки:

п₁ = 1856 / 1×8 ×251×0,125 ≈ 8 шт.

п₂ = 11935/ 2×8 ×251×528 ≈ 6 шт.

 

Далі проводиться  аналіз використання виробничої потужності підприємства за всіма трьома варіантами виробничої програми з використанням коефіцієнта використання виробничої потужності, який розраховується по формулі:

 

,                                       (3.2)

 

де      Кпм – коефіцієнт використання виробничої потужності;

Вплан – плановий випуск продукції за кожним з трьох  аналізованих  варіантів збуту  продукції, натуральних одиниць.

 

Кпм_1опт = 1856 / 0,125×2008×8 = 0,92.

Кпм_1ні = 1657 / 0,125×2008×8 = 0,83.

Кпм_1пес = 1458 / 0,125×2008×8 = 0,73.

Кпм_2опт = 11935000 / 6×2008×2×528 = 0,94.

Кпм_2ні = 10656000 / 6×2008×2×528 = 0,84.

Кпм_2пес = 9377000 / 6×2008×2×528 = 0,74.

З проведених розрахунків  можна зробити висновок, що при  оптимістичному плані виробництва  у другого підприємства обладнання завантажене майже повністю, бо коефіцієнт використання виробничої потужності – 94%, а у першого – 92%. Що стосується найбільш імовірного плану виробництва, то тут виробничі потужності обладнання використовуються лише на 83% і 84 % відповідно у обох підприємств. Тобто спостерігається «простій» обладнання.

На підставі даних про випуск продукції в  натуральних одиницях і ціни розраховується плановий виторг від реалізації продукції.

 

,                                        (3.3)

 

де ВР – виторг від реалізації продукції, грн.;

     В  – обсяг реалізованої продукції  в натуральних одиницях;

     Ц  – ціна одиниці продукції,  грн.

 

ВР_1опт = 4381,44х1,856 = 8132 грн.

ВР_1ні = 4381,44×1,652 = 7238 грн.

ВР_1пес = 4381,44×1,458  = 6388 грн.

ВР_2опт = 6,98× 11935  = 83306 грн.

ВР_2ні = 6,98×10656  = 74379 грн.

ВР_2пес = 6,98×9377= 65451 грн.

Наступним етапом розрахунків є визначення вартості основних виробничих фондів підприємства (ОВФ).

 

ОВФ₁ = 477,030+176,501+1025,615+147,879+257,596 = 2084,623 тис. грн.

ОВФ₂ = 2183,704+1484,919+6922,343+524,089+676,948=11792,003тис. грн.

На основі даних  про вартість основних фондів і обсяги виробництва продукції необхідно  розрахувати показники ефективності використання основних фондів – фондовіддачу (ФВ) і фондоємність (ФЄ).

 

,                                  (3.4)

 

= 1/ФВ,                              (3.5)

де   В –  випуск продукції, тис. грн.;

       ОВФ – середньорічна вартість  основних виробничих фондів, тис.  грн. 

ФВ_1опт = 8132/ 2084,623 = 3,9 грн./ грн.

ФВ_1ні = 7238/ 2084,623 = 3,472 грн./ грн

ФВ_1пес = 6388/ 2084,623 = 3,064 грн./ грн

ФВ_2опт = 83306/ 11792,003= 7,065 грн./ грн.

ФВ_2ні = 74379/ 11792,003= 6,308 грн./ грн.

ФВ_2пес = 65451/ 11792,003= 5,55 грн./грн.

Фондовіддача  відображає випуск продукції, який приходиться на одиницю вартості основних фондів, і чим більше цей показник – тим краще.

ФЄ_1опт = 1/3,9 = 0,256 грн./ грн.

ФЄ_1ні = 1/3,472 = 0,288 грн./ грн.

ФЄ_1пес = 1/3,064 = 0,326  грн./ грн.

ФЄ_2опт = 1/7,065 = 0,142 грн./ грн.

ФЄ_2ні = 1/6,308 = 0,159 грн./ грн.

ФЄ_2пес = 1/5,55 = 0,180 грн./грн.

 

Фондоємність  відображає вартість ОВФ, який приходиться  на 1 грн вартості продукції, і чим  більше цей показник – тим гірше.

Наступним кроком розрахунків є визначення загальної  чисельності робітників, які необхідні для обслуговування обладнання при прийнятому на підприємстві режимі його роботи.  При розрахунках чисельності робітників, зайнятих виробництвом продукції, враховується кількість обладнання.

Чисельність обслуговуючих  робітників визначається як відсоток від чисельності робітників, зайнятих виробництвом продукції (необхідна для розрахунків інформація знаходиться в табл.1.1.).  Також варто враховувати ефективний фонд часу роботи кожного працівника. Для цього на першому підприємстві необхідно найняти 1 підмінного робітника, а для другого – 3.

 

ЗагЧисРоб₁ = 17 + 17×0,35 = 24 чол.

ЗагЧисРоб₂ = 27 + 27×0,37 = 37 чол.

 

Далі треба  розрахувати загальну чисельність  персоналу підприємства, для цього  кількість робітників сумується  з кількістю інших категорій працівників, яка була обгрунтована і розрахована в 2 розділі.

ЗагЧисПерс₁ = 24 + 7 = 31 чол.

ЗагЧисПерс₂ = 37 + 9 = 46 чол.

 

  Далі визначається продуктивність праці персоналу (окремо робітників і всього персоналу) у вартісному виразі:

 

,                                (3.6)

 

де  В –  випуск продукції у вартісному виразі, тис. грн.;

       Ч – чисельність працюючих  (відповідно всього персоналу  або робітників), чол. Результати  розрахунків подані у таблиці.  Для меблевої фабрики:

Таблиця 3.1 Продуктивність праці

	Прогн.	Опт	Пес.
Продуктивність  робітників:	338,83	303,25	266,17
Продуктивність  персоналу:	262,32	234,77	206,06

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2 Продуктивність праці

	Прогн.	Опт	Пес.
Продуктивність  робітників:	2251,51	2010,24	1768,96
Продуктивність  персоналу:	1811	1616,93	1422,85

 

Далі необхідно  розрахувати витрати за кожним із варіантів проведення господарської діяльності.

Для розрахунку кошторису витрат на виробництво продукції за елементами слід розрахувати матеріальні витрати, витрати на заробітну плату, відрахування на соціальні заходи, витрати на амортизацію та суму інших витрат.

Матеріальні витрати = матеріальні витрати на одиницю  продукції × обсяг виробництва  в натуральному виразі.     (3.7.)

 

МВ_1опт = 1,856×0,24×4381,44 = 1951,67 тис. грн.

МВ_1ні = 1,657×0,24×4381,44 = 1742,41 тис. грн.

МВ_1пес = 1,458×0,24×4381,44 = 1533,15 тис. грн.

МВ_2опт = 11935×0,79×6,28= 59211,92 тис. грн.

МВ_2ні = 10656×0,79×6,28= 52866,55 тис. грн.

МВ_2пес = 9377×0,79×6,28= 46521,17 тис. грн.

 

Витрати на заробітну плату визначаються за формулою:

,                                        (3.8)

де    ЗП – витрати на заробітну плату,.;

        Ч_зі – чисельність і-тої категорії персоналу, чол.;

        ЗП_зі – зарплата і-тої категорії персоналу, тис. грн.;

        n – кількість категорій персоналу.

ЗП₁ =  704,460 тис. грн.

ЗП₂ =  1074 тис. грн.

 

ЗПсм = ЗП/n/12×1000,                                        (3.9)

 

де ЗПсм  - середньомісячна заробітна плата  одного працюючого,  грн..

 

ЗПсм₁  = 704,46 / 31 / 12×1000 = 1893,71 грн.

ЗПсм₂ = 1074 / 46 / 12×1000 = 1945,65 грн.

Відрахування  на соціальні заходи визначається у  відсотках від суми заробітної плати. На цей час дана величина дорівнює 38,6% [20].

 

,                                         (3.10)

де     СЗ – витрати на соціальні заходи, тис. грн.;

К_сз – коефіцієнт  для розрахунку витрат на соціальні заходи від суми заробітної плати.

 

СЗ₁ = 704,46×0,386 = 271,922 тис. грн.

СЗ₂ = 1074×0,386 = 414,564 тис. грн.

Розмір витрат на амортизацію визначається за нормами  амортизації, які встановлені у  відсотках від вартості об’єктів основних засобів і нематеріальних активів, на які нараховується амортизація.

 

,                               (3.11)

де     ВА – витрати на амортизацію, тис. грн.;

ОВФ_і – вартість основних виробничих фондів і-тої групи, які належать підприємству, тис. грн.;

На_і – норма амортизації для і-тої групи фондів, %;

і – номер  групи основних фондів;

п – кількість  груп основних фондів.

 

Існує 4 групи  основних фондів. До першої входять  будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передаточні пристрої, вартість капітального покращення землі. Норма амортизації  – 2 %. До другої групи входить автотранспорт  і запчастини, меблі, побутові, електричні, оптичні та електромеханічні прибори й інструменти, інше конторське обладнання. Норма амортизації – 10 %. До третьої групи входять інші основні фонди, які не ввійшли в 1, 2 і 4 групи. Норма амортизації – 6 %. До четвертої групи входять ЕОМ та інші машини для електронної обробки інформації, їх програмне забезпечення, а також пов’язані з ними засоби розпізнавання та друку, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони та ін.. Норма амортизації – 15 % [23].