Злиття і поглинання компаній як основа процесу глобалізації

 

Характеризуючи український консолідаційний ринок, слід зазначити, що тенденції, що спостерігаються на аналогічних, але більш сформованих ринках злиттів та поглинань Східної та Центральної Європи, проявляються нині і в Україні. Розпочався міжгалузевий рух капіталу та інвестиційних ресурсів із галузей — лідерів (металургія, видобувна) в перспективні. В операціях зі злиття та поглинань усе більш активно беруть участь зарубіжні інвестиційні та виробничі компанії. Також слід зазначити зростаючу активність потужних вітчизняних компаній, спрямовану на придбання активів за кордоном. У 2007 році українські металурги вийшли на закордонний ринок M&A. На думку аналітика консалтингової компанії « A. T. Kearney», імпульс для масштабних угод M&A в українській промисловості дало злиття компаній Arcelor Mittal Steel 2006 року. Зокрема, компанія «Індустріальний союз Донбасу» придбала за кордоном такі металургійні заводи як «Dunafer» (Угорщина) і Huta Chestohova (Польща), українська компанія «Смарт-груп», в свою чергу, придбала завод «Split Steelworks» (Хорватія). Компанія «Метінвест» після багаторічної перерви придбала одразу два іноземні активи: Trametal Sp в Італії і Spartan UK у Великій Британії за $600 млн. Компанія Palmary,

що входить до складу фінансово-промислової  групи «Приват», придбала активи найбільшого австралійського видобувача марганцевих руд Consolidated Minerals за $1,1 млрд., Palmary вже контролює дві марганцеві компанії — Ghana Manganese Company Limited і Nsuta Gold Mining Limited (Гана), а також феросплавні Highlanders Alloys (США), Feral CA (Румунія) і Чіатурмарганець (Грузія). У межах стратегій SCM і Привату покупки є логічними:

SCM укрупнюється і завойовує  нові ринки збуту, а Приват  прагне світового лідерства на  ринку феросплавів [6].

Деякі українські корпорації вирішили додати існуючі структури до вертикально інтегрованих ланцюжків.

Наприклад, група «ІСД» купила польську судноверф Stocznia Gdansk: будувати судна ІСД збирається з металу, виробленого українськими підприємствами.

Проаналізувавши галузеву структуру  обсягу консолідованих операцій за участю українських бізнесових структур (рис. 2), можна зробити висновок, що вона залишається стабільною протягом останніх кількох років.

Чотири найактивніші галузі становили  понад 50 % від загальної вартості угод: промислове виробництво (20 %), фінансові послуги (16 %), харчова промисловість (10 %) та енергетика (9 %) [9, с. 35].

Слід зазначити, що й іноземні інвестори не заперечують щодо входу  на внутрішній ринок України шляхом консолідації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Насамперед їх приваблює досить висока віддача від інвестицій. Щодо напрямку інвестицій, то близько 53% угод становили придбання іноземними інвесторами активів в Україні. Ще 42 % угод було укладено між українськими компаніями. У 5% українські компанії придбали активи за межами України. За прогнозами експертів, у найближчі роки буде розвиватись й фармацевтичний ринок, на якому продовжиться консолідація. У той же час Україна — відносно новий учасник консолідаційного ринку, відповідно існують певні нерозв’язані проблеми, що становлять загрозу подальшого розвитку консолідаційного процесу. Таким чином, основними проблемами є: недостатня розробленість корпоративного законодавства України; досить низька правозастосовча культура; специфічна практика участі держави в процесі корпоративної реструктуризації [3].

Аналітичні дослідження процесів злиття свідчать, що вигідніше продавати компанію, ніж здобувати чужу. У більшості випадків акціонери компаній, які були продавцями в угодах злиття або поглинання, одержали досить істотні вигоди, тоді як акціонери поглинаючої компанії — набагато менші. Це можна пояснити двома причинами:

1) компанії які поглинають, як  правило, завжди більші, ніж ті, що поглинаються. У цьому випадку частка прибутку акціонерів компанії, яка поглинається,

виявляється набагато вище;

2) конкуренція між покупцями. Кожний наступний претендент на покупку компанії прагне перевершити умови, висунуті попередньою.

Економічні вигоди від злиття виникають  тільки тоді, коли ринкова вартість компанії, створеної в результаті злиття чи поглинання, вища, ніж сума ринкових

вартостей фірм, які її утворюють  до їхнього об’єднання [4].

Проблеми злиття і поглинань  компаній є на сьогодні найбільш дискусійним  та перспективним порівняно з  іншими темами економічних досліджень. У зв’язку

зі значними обсягами капіталів, задіяними в даній сфері, зростає і макроекономічна значимість ринку злиттів і поглинань.

Специфікою українських злиттів  і поглинань є те, що вони практично  не зачіпають організований фондовий ринок, й ринкова ціна акцій на вторинному ринку не має суттєвого  значення.На відміну від традиційних форм злиттів та поглинань з досить високою часткою добровільних, дружніх злить, в Україні вони практично мають вимушений, жорсткий характер. Також прискоренню процесу концентрації капіталу в різних секторах бізнесу заважає проблема походження власності.

Слід зазначити, що український  ринок злиття та поглинання має значний потенціал росту. Отже, розвиток українського ринку корпоративних консолідацій них процесів при відповідній розробці та вдосконаленню законодавчої бази, буде сприяти більшій інформаційній відкритості компаній та підвищенню рівня їх корпоративної поведінки. З одного боку, це буде здійснюватись для приваблення інвестицій, а з іншого для отримання

можливостей щодо безперешкодної реалізації консолідаційних стратегій. Прагнення компаній до зниження ризиків наступних угод буде призводити до їх виходу з «тіні», тим самим сприятиме просуванню до визнаних у міжнародній економічній спільноті нормам корпоратив ного управління й поведінки.

 

           

          2. Міжнародний ринок злиттів і поглинань: останні тенденції і перспективи росту.

               Міжнародні злиття і поглинання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, — це аспект глобалізації. Нині такі угоди — це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній [5].

                Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою — в Азії і Латинській Америці.

                 Дослідженням тенденцій на світовому ринку M&A займаються провідні міжнародні агентства і консалтингові групи, зокрема Група корпоративних фінансів КПМГ, компанія Dealogic, аудиторсько-консалтингові фірми Pricewaterhouse Coopers, Ernst&Young та ін. Про це опубліковано безліч праць відомих аналітиків. Статті присвячені новітнім тенденціям на світовому ринку злиттів і поглинань, а також перспективам його росту в майбутньому [9].

               У зв'язку зі зростаючою нестабільністю у світі і реформуванням економіки низки країн, які розвиваються, залишається актуальною проблема адекватної оцінки передумов міжнародних злиттів і поглинань, і наслідків цих угод як для ТНК, так і для приймаючих країн. Учені сперечаються також про перспективи розвитку цього сегмента світового ринку, оскільки до 2003 р. спостерігався істотний загальносвітовий спад ділової активності в сфері злиттів і поглинань. У цій статті ми спробуємо визначити особливості сучасного етапу на міжнародному ринку злиттів і поглинань; проаналізувати динаміку міжнародних угод зі злиття і поглинання на основі останніх статистичних даних; визначити перспективи розвитку ринку M&A; означити позитивні і негативні моменти при укладанні M&A-угод як з боку розвинених країн і найбільших ТНК, так і з боку країн, які розвиваються.

             Міжнародні угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти зміні позицій придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж [20]. Крім того, у процесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують ідеї захоплення національних підприємств або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноздатність їхніх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у національну економіку [19].

                 У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характеризувався зростанням міжнародних M&A-операцій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту.

В останні роки, на відміну  від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&A-операцій.

               Не можна недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше (відомий у бізнесі як ефект 2+2=5). Нині M&A є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній [10].

                 Аналізуючи нинішній період, можна помітити, що з 2001 року активність на ринку злиттів і поглинань неухильно знижувалася. Не дуже вдалим для цього ринку видався і минулий рік. Так 2003 року було укладено понад 15 тис. угод зі злиття, що на 25% менше, ніж 2002 року (майже 21 тис. угод); у грошовому еквіваленті загальна вартість завершених угод знизилася на 16% — з 1,2 трлн дол. до 1,0 трлн доларів. На думку фахівців дослідницького центра Economist Intelligence Unit, основна причина низького числа оголошених і завершених угод M&A у тому, що фірми прагнули

Таблиця 1

Найбільші міжнародні угоди зі злиття і поглинання, укладені 2003 року [1]

Повна назва  компанії—  учасниці торгів	Країна	Повна назва компанії —  об'єкта придбання	Країна	Дата закриття	Вартість  угоди, млн  дол.
Pfizer	США	Pharmacia	США	16 квітня	57 822
Olivetti	Італія	Telecom Italia Sp (59,65%)	Італія	4 серпня	24 392
Credit Agricole	Франція	Credit Lyonnais (79,78%)	Франція	26 травня	16 192
HSBC Holdings	Великобританія	Household International	США	28 березня	14 465
BP	Великобританія	«Альфа-Груп», Access/Renova (ТНК)	Росія	29 серпня	7 700
Liberty Media	США	QVC (57%)	США	17 вересня	7 672
France Telecom	Франція	MobilCom (UMTS Assets — 90%)	Німеччина	4 березня	7 109
Merck (акціонери)	США	MedcoHealth Solutions (80,1%)	США	20 серпня	6 809
Edizione Holding	Італія	Autostrade (54,8%)	Італія	22 лютого	6 463

витрати й іти з непрофільних для себе сфер діяльності [15].

             Однак вже в першому півріччі 2003 року на ринку злиттів і поглинань позначився істотний ріст. Особливо це стало помітно після завершення воєнних дій в Іраку. Прагнення компаній до здійснення угод зі злиття і поглинання зросло, і ситуація на ринку покращилася. Дані з найбільших міжнародних угод зі злиття і поглинання, які були укладені 2003 року представлені в табл.1.

              Початок 2004 року позначений сплеском світової активності в галузі злиття і поглинання. Тільки за два перших місяці оголошено про угоди на суму понад 300 млрд дол. [8].

                 Поліпшення ситуації у світовій економіці призвело до різкого збільшення кількості й обсягу угод зі злиття і поглинання компаній. Почався 2004 рік з покупки J. P. Morgan Chase за 58 млрд дол. чи-кагського BankOne. Наприкінці січня одна з провідних стільникових компаній світу — британська Vodafone — оголосила про намір придбати американську телекомунікаційну компанію AT&T. Спочатку за AT&T пропонувалося близько 30 млрд дол., однак фахівці впевнені: впродовж декількох тижнів ціна зросте, адже інтерес до покупки AT&T виявила не тільки Vodafone, а й інші компанії. Приблизно тоді ж стало відомо про намір французької фармацевтичної компанії Sanofi-Synthelabo придбати іншу французьку компанію — Aventis. За неї запропонували ледве більше 63 млрд дол., однак керівництво Aventis відмовилося: ціна була занадто низькою. Так що і тут можна сподіватися на істотне підвищення вартості угоди — до 80–90 млрд доларів. Угод такого масштабу не було з кінця 90-х років, і більшість експертів думають, що спад у цьому сегменті інвестиційного бізнесу минув [9].

              Загальносвітовий обсяг злиття     і     поглинання збільшився з 1,19 трлн дол. у 2002 р. до 1,26 трлн на початку 2004-го. Лідером у сфері злиття і поглинання знову стали США, загальна сума угод яких зросла з 432 млрд дол. до 490 млрд. Серед найбільших угод у цій сфері варто виділити об'єднання Bank of America з Fleet Boston Financial (48 млрд дол.), злиття компаній з виробництва медичного устаткування WellPoint Health Networks і Anthem, американського телевізійного холдингу NBC з розважальними програмами Vivendi Universal у США, а також звукозаписних компаній Sony Music і BMG. В Азії було зареєстровано два великих злиття: японських торгових домів Nissho Iwai і Niehimen (вартість угоди — 7 млрд дол.); австралійської News Corporation c американською компанією Hughes Electronics (6,5 млрд дол.) [21].

                 У Центральній і Східній Європі (за винятком Росії і країн СНД) вже 2003 року спостерігається невеликий ріст загальної вартості угод злиття і поглинання (всіх угод, у яких Центрально- і Східноєвропейські компанії були покупцями або об'єктами придбання) у порівнянні з 2002 роком. Вартість угод, укладених компаніями Центральної і Східної Європи, збільшилася на 3% — з 8950 млн дол. США в 2002 році — до 9196 млн дол. США 2003 року. Однак цей приріст досягнутий переважно у першому півріччі 2003 року, коли вартість угод зросла на 39% порівняно з першим півріччям 2002 року; у другому півріччі загальна вартість угод знизилася на 32% — з 4 522 до 3 060 млн дол. США [6].