Организация ремонта и технического обслуживания МТП с элементами бизнес-планирования

Визначаємо довжину L і ширину B лінії розбирально-складальної дільниці за формулами:

                            (2.23)

,

де f – фронт ремонту;

l –  довжина машини, м;

К₄ – відстань між машинами, м;

К₁ – відстань між стіною і машиною, м;

К₂ і К₃ – відстань між стіною і боковою частиною машини, м;

a – ширина машини, м.

 

2.9 Загальне компонування  виробничого корпусу та технологічне  планування дільниць

 

В залежності від шляху переміщення  основної базової деталі, на якій монтують всі деталі, вузли і агрегати об’єктів ремонту, розрізняють схеми компонування виробничих дільниць з прямим, Г і П-подібним потоком.

Для нашої майстерні вибираємо  схему з прямим потоком. При цій  схемі розбирально-складальні дільниці розміщені в середній частині виробничого корпусу. Рама машини в період розбирання, ремонту і складання переміщується прямолінійно. Дільниці ремонту агрегатів, кабін і інші виробничі дільниці розміщуються по обидві сторони розбирально-складальної лінії. Така схема більш прийнятна для майстерень господарств загального призначення.

Дільниці на плані майстерні  розміщуємо так, щоб взаємозв’язок  між ними і робочими місцями здійснювався вантажопотоком об’єктів, що ремонтуються, який відповідає ходу технологічного процесу. Крім того відділення, дільниці на плані майстерні компанують так, щоб ремонтувати агрегати, корпусні і великогабаритні деталі переміщувалися по найкоротшому шляху.

Найбільше поширення одержали будівлі  прямокутної форми, довжину яких визначають за формулою:

 

                                                                           (2.24)

де  – площа будівлі майстерні, м²;

      В – ширина будівлі, м.

Отримана довжина задовольняє  умову  ≤ 3 і більша за довжину лінії розбирально-складальних робіт. Технологічну схему ремонтної майстерні зображуємо на фолії 2.

Отже у другому розділі  ми розрахували кількість ТО та ремонтів сільськогосподарської техніки, планування ТО та ремонтів, підбір ремонтно-технологічного обладнання , режими та фонди часу, кількість працюючих, а також побудували графік завантаження майстерні, що дозволило зробити розміщення ремонтно-обслуговуючих робіт, при яких постійно була б зайнята однакова кількість робітників по видах робіт, а ремонт машин проводиться в ті періоди, коли вони не використовуються на польових роботах. 

3. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

3.1 Актуальність  проблеми безпеки людини у  виробничому середовищі та при  надзвичайних ситуаціях

 

Охорона праці в нашій країні охоплює заходи по подальшому полегшенні умов праці на основі механізації важких і шкідливих виробничих процесів, широкому впровадженню сучасних засобів охорони праці, усуненню причин, що породжують травматизм і професійні захворювання робітників. Вона тісно пов’язана з умовами праці.

Охорона парці та безпека  в надзвичайних ситуаціях в умовах сільського виробництва – важливе  завдання, вирішення якого забезпечить  нормальні умови праці працівниками сільського господарства. Це заходи по подальшому поліпшенню і оздоровленню умов праці, широкому впровадженню сучасних засобів безпеки, усуненню причин, що породжують травматизм, створенню на виробництві необхідних гігієнічних і санітарно-побутових умов.

Кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань уникнення ризиків у житті та праці.

Охорона  життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих  умов праці є одним з найважливіших  державних завдань. Успішне вирішення  цього завдання значною мірою залежить від належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці.

Актуальність проблеми охорони праці та безпеки в  надзвичайних ситуаціях в світі  значно зросла на початку третього тисячоліття. Сьогодні ця проблема стала пріоритетною для світової цивілізації.

 

 

3.2 Аналіз управління  охороною праці в господарстві

 

Управління охороною праці є складовою частиною загальної  системи управління підприємством. Система управління забезпечує ефективне  рішення завдань, поставлених підприємством, виробництвом, незалежно від форм власності.

Введення Системи управління охороною праці (СУОП) знижує ризик  нещасних випадків і можливості заподіяння шкоди здоров’ю. У відповідності  з ст.13 закону «Про охорону праці» роботодавець забезпечує функціонування СУОП.

СУОП – це механізм реалізації вимог законодавства  і нормативної документації про  охорону праці на підприємстві, а  положення про СУОП – це документ, який узагальнює цю діяльність.

В господарстві система  управління охороною праці працює не ефективно.  Цим і пояснюється наявність виробничого травматизму  та загальних захворювань, порушення технологічних, санітарних вимог, порушення в організації і проведенні навчання і інструктажів, недостатній контроль з боку керівників структурних підрозділів. 

Для ефективного функціонування системи управління охороною праці  необхідно проводити аудит охорони  праці, який направлений на оцінку якості і ефективності функціонування системи  управління, а не на пошук конкретних порушень.

Таким чином, аудит (перевірка) СУОП – це систематичний і незалежний аналіз, що дозволяє визначити відповідність діяльності і результатів у сфері охорони праці запланованим заходам, а також оцінити ефективність впровадження заходів і їх придатність поставленим цілям відповідно до OНSАS-18001(детальна модель для формування системи управління охороною праці) [21].

У рамках створення  сучасної СУОП розроблений стандарт підприємства для проведення внутрішнього аудиту систем управління навколишнім середовищем, промисловою безпекою і охороною праці. Стандартом визначені роль і відповідальність персоналу при проведенні внутрішнього аудиту системи управління, порядок підготовки, планування внутрішнього аудиту і його проведення, порядок підготовки і реєстрації звітів про результати аудиту, аналізу результатів і розробки коригувальних заходів.

До СУОП повинен входити  розділ щодо планування робіт з охорони  праці.

У ньому передбачається планування робіт щодо систематичної  ідентифікації небезпеки для  здоров'я і безпеки персоналу, поступового підвищення рівня безпеки на підставі визначених пріоритетів.

Основні напрями перспективного планування: складання комплексного плану поліпшення стану умов та безпеки  праці, який повинен бути складовою  плану економічного та соціального  розвитку підприємства; поточного (річного) плану заходів з охорони праці, що включаються у розділ «Охорона праці» колективного договору; оперативного (квартального, місячного) плану заходів для структурних підрозділів.

Ці плани повинні  містити питання щодо підвищення або підтримання існуючого рівня стану умов та безпеки праці. При цьому слід мати на увазі, що такі витрати не повинні становити для госпрозрахункових підприємств менше ніж 0,2% від суми реалізованої продукції, а для бюджетних установ — не менше ніж 0,5% від фонду оплати праці.

Значне місце в СУОП належить системі контролю результативності її дії. Ця система залежно від  обсягів виробництва та чисельності  працюючих може передбачати: адміністративно-громадський  контроль, оперативний контроль з  боку керівників робіт та інших посадових осіб, внутрішній аудит охорони праці, контроль з боку служби охорони праці та комісії.

Система контролю повинна забезпечити:

- ідентифікацію та  реєстрацію аварій, нещасних випадків  та професійних захворювань (для  більш повної інформації бажано  реєструвати всі, навіть незначні  аварії, нещасні випадки, що не  призвели до втрати працездатності,  мікротравми);

-  додержання працюючими вимог нормативно-правових актів;

- своєчасність проведення  періодичних медичних оглядів,  навчання та інструктажів з  охорони праці;

-  визначення обсягів  шкідливих виробничих факторів;

-  проведення необхідних  якісних та кількісних оцінок  стану умов та безпеки праці;

-  проведення ідентифікації,  діагностики, оглядів, випробувань  об'єктів, машин, механізмів, устаткування  підвищеної небезпеки.

Для вирішення цих  завдань необхідно:

- встановити єдиний  порядок з планування, організації  і контролю з охорони праці (умови праці, безпека праці, за дотриманням технологічних норм, правил експлуатації машин, механізмів, засобів виробництва, використання ЗІЗ);

- організувати збирання  інформації про фактичний стан  охорони праці;

- інформування працівників  підприємства про стан умов праці, причини і наслідки аварій і нещасних випадків на робочих місцях, про результати профілактими роботи;

- використання економічних  методів для підвищення зацікавленості  працівників у впровадженні у  виробництво безпечної техніки,  технології, в дотриманні вимог правил, норм та інструкцій з охорони праці;

 

3.3 Аналіз формування  травмонебезпечних ситуацій

 

Аналіз небезпечних  умов, які існують чи виникають  безпосередньо на виробництві показав, що їх можна поділити на групи, які:

• характеризують стан або рівень небезпеки виробничого обладнання або певного робочого місця, конструктивні недоліки конкретного вузла чи машини;
• спонукають працюючого допускати помилки у процесі роботи, низька кваліфікація працюючого та рівень знань з охорони праці;

Якщо внаслідок аварії технічної системи виникли травми у людей, то сам випадок травми необхідно розглянути як подію, що є наслідком аварії. Це  стосується тих систем, у яких підсистемами одночасно є машина і людина. Якщо при функціонуванні таких систем з ладу вийшла машина, раптово припинивши свої функції внаслідок руйнування окремих деталей або самої машини, і це привело до значного матеріального збитку, то таке випадкове явище необхідно назвати аварією.

Усі явища, що формують небезпечну ситуацію, мають повну достовірність виникнення, а це означає, що небезпечні умови (НУ), небезпечні дії (НД), небезпечні ситуації (НС)  і наслідки таких ситуацій: аварія (А), травма (Т) і сприятлива подія належить до випадкових явищ.

Оскільки при функціонуванні людино-машинних систем такі явища як травми, аварії мають дуже близькі механізми формування та виникнення, у подальшому ці явища будуть описуватись паралельно (рис. 3.1).

 

НВФ – небезпечний  виробничий фактор; НУ – небезпечні умови; НД – небезпечні дії; НО – небезпечні обставини; НС – небезпечна ситуація; А – аварія; Т – травма

Рис. 3.1. Блок-схема формування та виникнення травмонебезпечних  аварійних  ситуацій

Основні  небезпеки, які  виникають під час виконання  ремонтних робіт приведені в  таблиці 3.1. та на фолії 4 графічної частини.

 

 

3.4 Аналіз формування умов виникнення і розвитку аварій

 

Ступенева логіко-імітаційна модель виникнення нещасного випадку  представлена на рис. 3.2., а схема  постадійного аналізу в таблиці 3.2.

 

 

 

 

Рис. 3.2. Ступенева логіко-імітаційна модель виникнення нещасного випадку 

 

 

 

 

Таблиця 3.2 - Схема по стадійного аналізу умов виникнення і розвитку аварій

Найменування стадії розвитку аварійної ситуації (аварії)	Основні принципи аналізу умов виникнення (переходу на іншу стадію) аварійної ситуації (аварії та її наслідків	Способи і засоби попередження, локалізації аварії
Виникнення пожежі	Оцінка й аналіз: можливих масштабів пожежі (площа, кількість  горючих продуктів, склад продуктів згоряння, в т. ч. неповного); наявності й ефективності засобів гасіння пожежі; вміння персоналу діяти при ліквідації осередку займання; оперативності й оснащення ДПЧ; наявності і характеристик джерел запалювання	Виключення джерел запалювання; оснащення ефективними засобами гасіння пожежі, засобами сигналізації і зв'язку; дії персоналу і спецпідрозділів щодо рятування людей, гасіння пожежі
Травмування людей	Аналіз кількісних енергетичних характеристик пожежі (енергія випромінювання) та вибуху; наявність і кількість людей в зоні можливого ураження	Раціональне планування  майданчика. Розміщення поза межами зони можливого впливу пожежі будівель
Знос, утомленість матеріалу  обладнання для ремонту і ТО машин	Перевірка вивченості корозійних властивостей застосовуваних речовин; наявність даних щодо швидкості корозії і зносу; відповідність матеріалу устаткування (трубопроводів), захисного покриття, ущільнювальних матеріалів. Наявність умов для механічного ушкодження устаткування (трубопроводів) від зовнішніх та внутрішніх джерел впливу	Застосування обладнання підвищеної надійності, ефективного  захисного покриття і захисних пристроїв
Вихід параметрів за критичні значення	Перевірка вивченості властивостей застосовуваних речовин; їх аналіз; виявлення особливо небезпечних речовин; виявлення параметрів, які визначають небезпечність технологічних процесів і їх критичні значення; оцінка достатності оснащення засобами, які виключають вихід параметрів за припустимі межі, їх ефективність, надійність	Дооснащення технологічних процесів засобами контролю, управління й протиаварійного захисту, підвищення їх надійності й ефективності; удосконалення технологічних процесів