Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2013 в 19:17, курсовая работа
У курсовій роботі було організовано виробництво розпірного кільця.
На основі проведених розрахунків та на підставі вихідних даних можна зробити наступні висновки.
Тип виробничої дільниці було обґрунтовано, тобто була доведена доцільність його організації на підставі визначення коефіцієнта серійності. В роботі коефіцієнт серійності дорівнює 0,343. Але відомо, якщо коефіцієнт серійності дорівнює » 1, то це відповідає масовому типу виробництва, в номенклатурі якого значиться один або декілька виробів. Головною ознакою такого виробництва є вироблення великого обсягу однорідної продукції.
Розділ 1.Вибір та обґрунтування типу виробничої дільниці…………... 4
Розділ 2. Розрахунок потрібної кількості робочих місць……………… 7
Розділ 3. Розрахунок завантаження робочих місць…………………….. 8
Розділ 4. Визначити кількість основних й допоміжних робітників на
дільниці …………………………………………………………
10
Розділ 5. Розрахувати собівартість виробляємої продукції …………… 17
Розділ 6. Визначення продуктивності праці……………………………. 22
Висновки………………………………………………………………….. 23
Список використаної літератури………………………………………… 25
Додатки ………………………………………………………………….. 27
Рис.1 Динаміка коефіцієнта завантаження робочих місць
Таким чином, ми розрахували завантаження робочих місць. Якщо взяти до уваги, що коефіцієнт завантаження робочих місць повинен бути у межах від 0,7 до 1, то потрібно об’єднувати операції, Для цього формула яка надрукована вище ,але у нашому розрахунку вона не потрібна.
Розділ 4. Визначити кількість основних й допоміжних робітників на
дільниці.
Для визначення кількості основних та допоміжних робочих місць на дільниці використаємо формулу чисельності робітників, які зайняті на роботах, що нормуються ( ) :
де ti – планова трудомісткість одиниці і-го виробу, нормо-год.;
Qпл – кількість виробів і-го виду, які мають бути виготовлені в плановому періоді, шт;
Квн – плановий коефіцієнт виконання норм часу;
Кбо – коефіцієнт, який враховує можливість багатоверстатного обслуговування при виконанні і-ої операції;
n – кількість видів виготовлюваних одиниць.
Для розрахунків знайдемо ефективний фонд часу одного робітника (Tеф):
Таблиця 2
Ефективний фонд робочого часу одного працівника
№ |
Склад фонду робочого часу |
Показник |
Робочий час працівника, що планується | |
В днях |
В годинах | |||
1 |
Календарний фонд часу |
Tк |
365 |
- |
2 |
Неробочі дні, усього
|
Tвих |
114 105 9 |
- |
3 |
Наявний фонд часу |
Tном |
252 |
- |
4 |
Планові невиходи на роботу:
|
Tневих |
52,93
28 12
5,02
1,26
0,63
5,02 |
- |
55 |
Явочний фонд робочого часу |
Tяв [Tном-Tневих] |
199 |
- |
66 |
Тривалість робочого дня |
tпл |
- |
8 |
7 |
Скорочення роб. дня відповідно до законодавства:
|
tскор |
- |
0,56
0,08
0,16
0,24
0,08 |
8 |
Середня тривалість робочого дня |
tср [tпл-tскор] |
- |
7,44 |
9 |
Ефективний фонд робочого часу одного працівника |
T еф
[Tяв*tср] |
- |
1480,56 |
Календарний фонд часу робітника налічує 366 днів.
Всього неробочих, в т. ч. і святкових днів - 114.
Таким чином, наявний або номінальний фонд часу налічує 252 дня.
Для визначення невиходів на роботу, що плануються необхідно скласти такі показники як тривалість чергової відпустки (28 днів), додаткової відпустки (12 днів), учбової відпустки (1-2% номінального фонду часу), тривалість декретної відпустки (0,25-5% номінального фонду часу), дні призначені на виконання державних або суспільних обов'язків(0,25% номінального фонду часу), тривалість хвороб (2% номінального фонду часу).
Таким чином, невиходи на роботу, що плануються, налічують 52,93 дні.
Середня кількість явочних днів - номінальний фонд часу без врахування невиходів на роботу, що плануються, тобто 252 – 51,93 = 199 днів.
Встановлена тривалість робочого дня - 8 годин.
Для визначення скорочення робочого дня необхідно взяти 6% від tср. Скорочення робочого дня за шкідливі умови праці – 1%; підліткам від 15 до 18 років – 2%; на святкові та передсвяткові дні – 2%; молодим матерям, які годують дитину – 1%. На все це вийде 0,56 години.
Таким чином, середня тривалість робочого дня складає 8 - 0,56 = 7,44 (години).
Ефективний фонд часу робочого дня = 7,44∙199 = 1480,56 годин або 88833,6 хвилин.
Тепер ми можемо розрахувати чисельність робітників, які зайняті на роботах, що нормуються ( ) , маючи на увазі, що сумарна норма одиничного часу по всім операціям становить 28,5 хвилин, або 0,475 години; T еф=1480,56; Qпл=210 000 шт.; Квн=1,3 , Кбо=1.
== 52
== 2,183
== 5,086
== 5,086
== 66
== 7,278
= = 1,812
=
=
=
=
=
Взагалі основних робітників=3+6+6+6+8+2+1+5+8+
Підсумувавши вся значення по кожній окремій операції, ми отримали 52 особи.
Дана цифра показує кількість основних працівників. Розрахунки можна представити у вигляді таблиці 3.
Таблиця 3
Кількість робітників за професіями та розрядам.
Професія |
Розряд |
Кількість робітників | |
розрахункова |
прийнята | ||
Різник |
I |
2,18 |
3 |
Токар |
III |
5,09 |
6 |
Токар |
III |
5,09 |
6 |
Токар |
IV |
6 |
6 |
Токар |
VI |
7,27 |
8 |
Свердлильник |
IV |
1,81 |
2 |
Зенкерувальник |
III |
0,72 |
1 |
Різьбяр |
II |
4,72 |
5 |
Шліфувальник |
V |
7,45 |
8 |
Полірувальник |
V |
4 |
4 |
Контролер |
III |
3,09 |
3 |
Всього |
Для визначення кількості допоміжних робочих місць ми скористаемось таблицею приблизного складу допоміжних робочих в механічних та механіко-складальних цехах.
Таблиця 4
Посади та професії |
Розряд |
Число виробничих робітників | |||||
50 |
60-65 |
75 |
100 |
125 |
150 | ||
Наладчик обладнання |
5-6 |
1-2 |
2 |
2-3 |
3 |
4 |
5 |
Слюсарі по поточному ремонту та обслуговуванню обладнання |
3-5 |
2 |
2-3 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Верстатники по ремонту обладнання |
2-3 |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
Слюсарі по ремонту технологічного оснащення |
3-4 |
1 |
1 |
1-2 |
2 |
2 |
2 |
Верстатники по ремонту технологічного оснащення |
3-4 |
1 |
1 |
1-2 |
2 |
2 |
2 |
Комірники матеріальних і проміжних комор |
2-3 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
3 |
Комірники ІРК |
2-3 |
1-2 |
2 |
2 |
3 |
4 |
4 |
Електромонтери |
1-5 |
- |
- |
1 |
1 |
1 |
2 |
Шорники, мастильники |
2-3 |
- |
- |
- |
1 |
1 |
1 |
Підготовники-розподільники |
4-5 |
2-3 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
Комплектувальники |
3 |
1 |
1 |
1-2 |
2 |
2 |
2 |
Контролери |
2-6 |
6 |
7-8 |
9 |
12 |
15 |
18 |
Підсобні та транспортні робітники |
1-2 |
4 |
4-5 |
5-6 |
8 |
9 |
11 |
Для визначення кількості допоміжних робітників ми використовували показник кількості основних працівників, бо в розрахунку на нього робиться набір допоміжного персоналу:
Таблиця 5
Кількість допоміжних робітників
№ з/п |
Професія |
Визначник норми обслуговування |
Прийнята кількість | ||||||||||||||
I |
II |
III |
IV |
V |
VI | ||||||||||||
1 |
Наладчики |
Кількість основних робітників
|
1 |
1 | |||||||||||||
2 |
Верстатники по ремонту обладнання |
1 |
1 |
||||||||||||||
3 |
Верстатники по ремонту технологічного оснащення |
1 |
|||||||||||||||
4 |
Слюсарі |
1 |
|||||||||||||||
5 |
Комірники матеріальних і проміжних комор |
1 |
|||||||||||||||
6 |
Комірники ІРК |
1 |
1 |
||||||||||||||
7 |
Підготовники-розподільники |
2 |
1 |
||||||||||||||
8 |
Комплектувальники |
1 |
|||||||||||||||
9 |
Підсобні та транспортні робітники |
2 |
2 |
||||||||||||||
10 |
Контролери |
1 |
1 |
2 |
2 |
1 |
Таким чином, кількість допоміжних робітників складає 24 осіб. Як відомо, прийнята кількість допоміжних працівників повинна бути у розмірі 40-60% від загальної кількості основних робочих на виробничій дільниці.
У нас вона складає 46%.
Отже, загальна кількість працівників складає 76 осіб, з яких: основних – 52, допоміжних – 24. Ці розрахунки дають змогу оптимально використати ресурси, які має підприємство.
Розділ 5. Розрахувати собівартість виробляємої продукції
Таблиця 7
Таблиця собівартості продукції
Матеріальні витрати |
55% |
Витрати на оплату праці |
10% |
Відрахування на соціальне страхування |
3% |
Амортизація основних і нематеріальних фондів |
10% |
Інші витрати |
22% |
Разом |
100% |
На моєму підприємстві використовується дві форми заробітної плати: пряма відрадна та почасова. За першою формою виплачується заробітна плата основним працівникам, а за другою – допоміжним.
Заробітну плату основних робітників розрахую за формулою (ЗПп.в.):
де m – кількість різних видів продукції, що виготовляє робітник;
Qфакт – фактичний випуск продукції і-го виду, у натуральних одиницях;
Рi – розцінка за і-й вид продукції, грн., яка розраховується за формулою:
де Тшт.і – норма часу на виконання і-ї операції, год.;
ТСвідр. – годинна тарифна ставка відрядника за розрядом робіт.
Тарифну ставку відрядника я визначаю за таблицею, наведеною нижче.
Таблиця 8
Тарифні стваки для основних та допоміжних робітників
Категорії робітників |
Розряд тарифної ставки, коп. | |||||
I |
II |
III |
IV |
V |
VI | |
Станочники, які зайняті на особливо важких роботах; ремонтники; наладчики; особи, які обслуговують автоматизовані лінії, станки з УВУ: 1.1. відрядники 1.2. почасовики |
65 61 |
70 66 |
78 73 |
88 82 |
100 94 |
117 109 |
Решта станочників; штамповщики; інструментальники: 2.1. відрядники 2.2. почасовики |
60 56 |
65 61 |
72 67 |
81 75 |
92 86 |
107 100 |
Решта робітників: 3.1. відрядники 3.2. почасовики |
54 50 |
59 55 |
65 61 |
73 68 |
83 78 |
97 91 |
Тепер можна розрахувати заробітну плату щодо основних та допоміжних робітників:
Р1=1,2*0,65=0,78
Р2=2,8*0,78=3,58
Р3=2,8*0,78=3,58
Р4=3,3*0,88=2,90
Р5=4,0*1,17=4,68
Р6=1,0*0,88=0,88
Р7=0,4*0,78=0,312
Р8=2,6*0,70=1,82
Р9=4,1*1=4,1
Р10=2,2*1=2,2
Р11=1,7*0,78=1,32
з/п Р1- 0,78*210000=163800
зп/Р2-1,82*210000=268000
з/пР3 -751800+751800+65520+277200=
з/пР4 -
609000+184800=793800
з/пР5 -
861000+462000=1323000
з/пР6 -
982800
Введемо дані про заробітну плату основних робітників усіх розрядів до таблиці:
№ п/п |
Розряд робітників |
Розмір заробітної плати, грн. |
1 |
I |
163800 |
2 |
II |
268000 |
3 |
III |
1846320 |
4 |
IV |
793800 |
5 |
V |
1323000 |
6 |
VI |
982800 |
7 |
Всього |
5377720 |
Отже, сума заробітної плати
працівників складає
Для знаходження розміру заробітної плати допоміжних працівників складемо пропорцію у тому самому співвідношенні, що й кількість працівників:
54% - 5377720 грн.
46% - Х грн.
Розмір заробітної плати допоміжних працівників становить 4581020,74 грн.
Отже, витрати на оплату праці становлять 9958740,74 грн.
Дана цифра є складовою собівартості продукції і становить 10% від загальної собівартості продукції. Можемо скласти пропорції і знайти інші складові загальної собівартості:
Загальна собівартість продукції становить: