Роль безпеки грошового ринку та інфляційних процесів у забезпеченні фінансової безпеки держави

План

Вступ

1. Поняття фінансової безпеки держави та її складові
2. Основні засади грошово - кредитної безпеки, інфляції та засади грошово-кредитної політики в Україні
3. Індикатори фінансової безпеки в контексті збалансованості фінансової системи
4. Роль безпеки грошового ринку та інфляційних процесів у забезпеченні фінансової безпеки держави

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Поточна фінансова криза  спонукає до переосмислення впливу грошово-кредитної  політики на рівень економічної безпеки  держави. Девальвація гривні прискорила згортання ринку запозичень та відтоку  іноземних інвестицій, викликала  негативну реакцію приватного сектору  та громадян. Знижені суверенні кредитні рейтинги України, були проблеми з погашенням міжнародних боргів державних НАК  «Нафтогаз України» й «Укрзалізниці».

Загострилася залежність держави від позик Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), при цьому  уряд не дотримався умов, погоджених з  МВФ, що призвело до призупинення кредитування. Гостро постала проблема вдосконалення  механізму валютно-курсової політики, у зв'язку з фундаментальною зміною режиму обмінного курсу в Україні - переходом НБУ до керованого гнучкого курсоутворення та обміну валюти при пред’явленні паспортів. Суттєвими є зміни у міжнародній фінансової системі, серед яких -диверсифікація валютних резервів держав та ймовірна поява нових резервних валют. Зокрема, посилюється російський рубль, як можлива регіональна резервна валюта в СНД.

Безпека грошового ринку і інфляційних процесів - одна з найважливіших складових фінансової безпеки, проблема якої стала найбільш актуальною в період світової фінансової кризи 2008-2010рр. яка ще відома як «криза банківського сектора». Через це постало питання стосовно систематизації оцінки грошової безпеки України та факторів, що впливають на неї. Виходячи з цього актуальним стає питання оптимізації стратегії грошово-кредитної політики держави, що призведе до збільшення рівня її безпеки грошового ринку та інфляційних процесів. Дані проблеми і зумовили тему даного дослідження.

Мета та завдання дослідження

Метою роботи є визначення особливості впливу грошово-кредитної політики на економічну безпеку держави, яка розглядається як здатність держави до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз та здатність економіки зберігати та поновлювати критичний рівноважний рівень виробництва у кризових ситуаціях.

Для розкриття мети дослідження  були поставлені наступні завдання.

-Розглянута сутність безпеки грошового ринку та інфляційних процесів як складової фінансової безпеки.

- Проаналізовано діюче законодавство з питань регулювання грошово-кредитної політики в країні, підходи до оцінки безпеки грошового ринку та інфляційних процесів, зроблено спробу їх систематизації.

- Внесені практичні рекомендації щодо поліпшення стану безпеки грошового ринку та інфляційних процесів України та стратегічні завдання їх вирішення.

- Визначені національні економічні інтереси у монетарній сфері та розкриті основні особливості впливу грошово-кредитної політики на економічну безпеку держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання грошово-кредитної політики досліджені з позицій теорії економічної безпеки й економіки у працях Дж. Кіршнера, Р. Абделала, П. Крюгмана, Дж. Вільямсона, А. Ослунда (на прикладі економіки України), А.І. Сухорукова, О.П. Власюка, В.П. Кузьменка, З.С. Варналія, М.І. Савлука, А.М, Мороза, М.Ф. Пуховкіної, І.П. Макаренка, С.О. Корабліна, В.К. Сенчагова ,І. Фішер, Дж. Кейнса, А. Філіпс Ш. Планкарта, Р. Девіса, А. Лернера, Ф. Фрідмана, М.Карлберга, Ф. Модільяні, Р. Масгейва, А. Єріна, С.І. Адаменко, Д.А. Артеменко, О.І. Барановського, О.Ф.Балацького, О.Д. Василика, П.А. Герасимова, А.О. Епіфанова, М.М. Єрмошенка, Г.П. Іванової, С.М. Ілляшенко, Г.О. Крамаренко, В.Г. Крижанівської, В.П. Москаленко, Є.В. Новосядло, Б.А. Райзберга, О.О. Терещенко, С.Я. Салиги, І.В. Сало, Е.А. Уткіна, О.Й. Шевцової та багато інших. У роботах цих авторів висвітлюються окремі питання стосовно фінансової політики держави, грошово-кредитної політики, інфляційних процесів та управління ним, проблеми грошової безпеки країни та її оцінки.

 

1. Поняття фінансової безпеки держави та її складові

Під фінансовою безпекою слід розуміти такий стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової систем, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх  негативних впливів, здатністю забезпечити  ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Стан фінансової системи великою  мірою залежить від гармонійного взаємозв'язку та розвитку всіх її складових. Фінансова система України ще не набула рис, притаманних ринковій економіці, і знаходиться в стадії формування. Нині фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ресурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї системи, що йде поряд з її криміналізацією створює значну загрозу економічній безпеці України і може призвести до вкрай негативних наслідків. Стабілізація економічної системи держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

Стан фінансової системи значною  мірою залежить від гармонійного взаємозв’язку та розвитку всіх її складових. Фінансова система України ще не набула рис, притаманних ринковій економіці, і перебуває в стадії формування. Нині фінансові можливості держави, які залежать від обсягу фінансових ресурсів, залишаються досить обмеженими. До того ж дезорганізація цієї системи, що йде поряд з її криміналізацією, створює значну загрозу економічній безпеці України і може призвести до вкрай негативних наслідків [1].

Існуюча податкова система є  непомірним тягарем для товаровиробників, пригнічує виробництво, провокує несплату податків у бюджет держави і створює серйозну загрозу економічній безпеці України.

Стратегія розвитку банківської системи  повинна визначати перспективу  забезпечення стійкості грошової системи та розвитку національної економіки. Становлення і розвиток банківської системи України відбувається в умовах постійної зміни економічної кон’юнктури і непередбачуваності перспективи, що позначається на нестабільності багатьох українських банків і вимагає розробки заходів щодо державного захисту банків та їх клієнтів від підвищеного ризику.

Вкрай загрозливих масштабів сягнув вивіз за кордон українського капіталу, що набув масового некерованого характеру. За експертними оцінками, щорічний експорт капіталу становить 3–5 млрд дол. США. Джерелом такого капіталу переважно є перерозподіл державної власності, неповернення виручки за експортовану продукцію, спекулятивні фінансові операції та ухилення від сплати податків [2,с.25].

Стабілізація економічної системи  держави вимагає розробки та реалізації комплексної програми оздоровлення державних фінансів.

Важливим інструментом державного регулювання соціально-економічних  процесів є Державний бюджет України. Саме розбалансованість Державного бюджету є головним дестабілізуючим  чинником кризи державних фінансів.

Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

бюджетна безпека - це стан забезпечення платоспроможності держави  з урахуванням балансу доходів  і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

валютна безпека - це такий  стан курсоутворення, який створює  оптимальні умови для поступального  розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного  припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної  системи, а також максимально  захищає від потрясінь на міжнародних  валютних ринках;

грошово-кредитна безпека - це такий стан грошово-кредитної  системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних  ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання  та підвищення реальних доходів населення;

боргова безпека - це такий  рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

безпека страхового ринку - це такий рівень забезпеченості страхових  компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби  відшкодувати обумовлені в договорах  страхування збитки їх клієнтів і  забезпечити ефективне функціонування;

безпека фондового ринку - це оптимальний обсяг капіталізації  ринку (з огляду на представлені на ньому цінні папери, їх структуру  та рівень ліквідності), здатний забезпечити  стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів  торгівлі, торгівців, інститутів спільного  інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.¹

2. Основні засадия грошово - кредитної безпеки, інфляції та засади грошово-кредитної політики в Україні

Грошово-кредитна безпека  – такий стан грошово-кредитної  системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

Одним із основних факторів, що впливають на грошово-кредитну безпеку є інфляція, як один із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. У світі немає країни, яка б в останні десятиліття тією чи іншою мірою не зазнала утрат від інфляції. Дуже гостра нині проблема інфляції і для України, особливо актуальною стала у період фінансової кризи 2008-2010 років, яка ще іменується, як «криза банківського сектора». Отже, що ж таке інфляція?

Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. У періоди інфляції зменшується реальна вартість готівки, вкладів у банках, страхових полюсів, спотворює й динаміку номінальної процентної ставки, тощо.

Грошово-кредитна політика — це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу. Здійснення державою продуманої грошово-кредитної політики передбачає розмежування її стратегічних і тактичних цілей.

Стратегічна ціль грошово-кредитної політики має бути підпорядкованою загальним стратегічним цілям соціально-економічної політики держави: стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості та рівня цін. Тактичною метою монетарної політики є забезпечення внутрішньої стабільності грошей, тобто оптимальної рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Визначаючи тактичні й оперативні завдання грошово-кредитної політики потрібно враховувати необхідність її диференціації залежно від конкретної макроекономічної ситуації. При цьому величина позичкового проценту має бути доступною для насичення трансакційного попиту на гроші й переходу на політику «довгих грошей», а розмір грошової маси повинен бути достатнім для обслуговування нею господарських оборотів.

Державна економічна політика, зорієнтована переважно на використання грошово-кредитних засобів, називається монетаристською.

Монетаристська політика є найрезультативнішою за умов розвинутої ринкової економіки, інституціональної та юридичної інфраструктури, домінування в суспільстві підприємницької психології, високого ступеня залежності економічних суб’єктів від кредитів та низьких або передбачуваних параметрів інфляції. Інерційність економіки та грошово-кредитної сфери робить неприпустимим застосування різких корекцій динаміки грошових агрегатів. Ефект від «шокових» заходів монетарної політики може бути лише тимчасовим, таким, що не забезпечує досягнення довгострокових позитивних результатів. З часом навіть можлива протилежна реакція з повною дестабілізацією грошового обігу.

Вибір напрямків грошово-кредитної  політики, її цілей і механізмів має враховувати і зовнішньоекономічні  фактори функціонування економіки, ступінь інтегрованості країни у  світовий економічний простір. Останнє  передбачає необхідність узгодженості грошово-кредитної та валютної політики.

В Україні засади грошово-кредитної  політики, згідно із Законом «Про Національний банк України», мають ґрунтуватися на основних критеріях та макроекономічних показниках Державної програми економічного і соціального розвитку (ДПЕСР) України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу ВВП, рівня інфляції, розміру дефіциту Державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торговельного балансів.

Правову основу грошово-кредитного регулювання в Україні становлять Конституція України, Закони «Про банки  і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та інші нормативно-правові  акти.

Головним завданням грошово-кредитної  політики НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні.