Себестоимость продукции предприятия

Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок  цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.

Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці  на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування.

Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають  щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників використовуючи графічний спосіб (рис. 3.3).

Розширити відтворення  основних фондів можна за допомогою таких заходів:

• технічного переозброєння діючого підприємства;
• реконструкції виробництва;
• розширення виробничих потужностей підприємства;
• нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства.

 

Задача №2.

 

На підставі приведених даних розрахувати для підприємства величину часткових нормативів ОБК у плановому році і загальний їхній норматив. Визначити, чи відбулася абсолютна і відносна зміна нормативів ОБК у плановому році в порівнянні з базисним за рахунок зміни обсягу випуску продукції. Намалювати схему складу оборотних коштів підприємства.

 

Показники	Варіант №5
Кошторис  витрат на виробництво на IV квгртал планового року, тис. грн. (визначити) утому числі: • сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати • допоміжні матеріали •  паливо • заробітна плата з відрахуваннями на соціальні заходи • амортизація основних фондів • інші операційні витрати	5416 433 103 2549 874 354
Вартість діючого устаткування, тис, ти	23980
Норми запасу ОБК за елементами, дн.: • сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати • допоміжні матеріали • паливо - готова продукція	40 95 91 9
Тривалість  виробничого циклу, дн.	31
Норматив ОБК на запчастини, % від вартості діючого устаткування	1
Норматив ОБК на малоцінні і швидкозношувані предмети, % від вартості товарної продукції (% від кошторису витрат на виробництво)	2
Витрати майбутніх періодів (ВМП) на початок планового року. тис, грн.	350
ВМП зарік  по кошторисі, тис. грн.	450
ВМП, шо списуються на собівартість у плановому році. тис, грн.	500
Загальний норматив ОБК  у базисному poцi, тис. грн.	5520,5
Темп росту товарної продукції в плановому році, %	117

 

Рішення.

 

Визначаємо величини ччасткових нормативів ОБК у плановому році:

- норматив ОБК у виробничіх запасах

знаходимо по формулі

Н_м = Р_м.д.і.j ´ Н_зміj

де Р_м.д.і.j – одноденна витрата j-го матеріалу на і-ий виріб, грн.; Н_зміj – норма запасу j-го матеріалу на і-й виріб, днів; n – номенклатура виробів (і = 1, 2,...,n); m – номенклатура матеріалів (j=1,2,...,m).

Щоб знайти величини одноденних витрат розділимо дані кошториса IV кварталу планового року на 90 днів.

Н_м = 5416/90х40 + 433/90х95 + 103/90х91 = 2407,11 + 457,05 + 104,14 = 2968,3 тис.грн.

 

- норматив ОБК у у майбутніх періодах

Н = С + С + С ., (72)

де С – сума залишку оборотних засобів на початок розрахункового періоду; С – сума потреби в оборотних засобах упродовж розрахункового періоду; С – величина майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.

маємо  Н = 350 + 450 + 500 = 1300 тис.грн.

 

- норматив ОБК у коштів у залишках готової продукції.

Знаходимо по формулі

Н_г.п. = Р_г.п.д. Н_з.г.п.

де: Р_г.п.д.– середньоденний випуск товарної продукції по собівартості, грн./дн;

Н_з.г.п. – норма запасу готової продукції на складі, дн.

Величину середньоденного випуску  товарної продукції зайдемо з кошторису IV кварталу, тобто

Р_г.п.д. = 9729 / 90 = 108,1 (тис. грн. / дн.)

То маємо Н_г.п. = 108,1 х 9 = 972,9 тис.грн.

 

- норматив ОБК на запчастини:

знаходимо з даних у таблиці

Н_зч = 0,01 х 23980 = 239,8 тис.грн.

 

- норматив ОБК на малоцінні  і швидкозношувані предмети

також знаходимо з даних у таблиці

Н_мшп = 9729 х 4 х 0,02 = 778,32 тис.грн.

 

Тепер можимо знайти загальний норматив ОБК, який має таку формулу визначення,

Н_о = Н_оj,

де Н_оj – часткові нормативи оборотних коштів за окремими укрупненими групами, грн.; m – кількість груп оборотних коштів, що підлягають нормуванню; j = 1, 2, ...,m.

Н_о = 2968,3 + 1300 + 972 + 239,8 + 778,32 = 6259,32 тис.грн.

 Перед тим як визначитись  зі змінами ОБК в у плановому році в порівнянні з базисним за рахунок зміни обсягу випуску продукції  треба знйти норматив ОБК у залишках готової продукції у базисному році

кошторис витрат на виробництво  у базисному році

9729 х 4 / 1,17 = 33261,5тис.грн.

ОБК у залишках готової продукції у базисному році

Н_{г.п. баз} = 33261,5 / 360 х 9 = 831,5 тис.грн.

Тепер ми моживо визначити яку долю у загальному нормативі ОБК становить  ОБК готової продукції в плановому та базисному роках

у плановому році

972,9 / 6259,32 х 100% = 15,5%

у базисному році

831,5 / 5520,5 х 100% = 15,06%

З получених результатів бачимо, що у абсолютних величинах відбулося  зростання загального ОБК за рахунок  зміни обсягу випуску продукції.

У відосних величинах також відбулося ледь помітне зростання загального ОБК за рахунок зміни обсягу випуску продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача № 3.

 

На підставі приведених даних  табл. З скласти планову калькуляцію деталі «вал», розподіляючи ВУЕУ двома способами. Результати розрахунків розмістити в табл. 4 з виділенням результатів з: технологічної, виробничої і повної собіварюсгі вата. Розрахунок приведеної трудомісткості вести в окремій таблиці. Перелічити фактори, що впливають на зниження собівартості продукції. Накреслити структуру собівартості деталі «вал» у виді кольорової кругової діаграми і провести її аналіз.

Таблиця З

Показники	Варіант 5
Маса заготовки вала, кг	18,5
Чиста маса вала, кг	16,8
Ціна металу, грн./кг	0,9
Ціпа зворотніх відходів, грн./кг	0,3
Коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат	0,05
Трудомісікість обробки вала за операціями, хв.: »   токарна »   фрезерна »  шліфувальна	38 27 14
Розряд роботи з операцій: »    токарна »    фрезерна »  шліфувальна	3 4 4
Додаткова заробітна плата виробничих робітників, %	16
Відрахування на соціальні  заходи, %	39,6
Витрати ні підготовку и освоення виробництва, грн.	0,4
Знос інструментів цільового  призначення, грн.	0,1
ВУЕУ за рік у цеху. тис. грн.	159
Річна програма випуску деталей у цеху, тис. шт.: • валів • корпусів • циліндрів	103 5,1 14,7
Основна зарплата виробничих робітників на деталь, грн.: »  корпус »   циліндр	1,1 2,0
Загальновиробничі витрати за рік, тис.грн.	259
Загальногосподарські витрати  за рік (адміністративні витрати), тис.грн.	2480
Витрати на збут, %	4
Варгісгь машино-години робот устаткування (нормативна) за групами, грн.: »   токарна »   фрезерна »  шліфувальна	1,27 1,05 0,61
Трудомісткість обробки циліндра за операціями, хв.: »   токарна »   фрезерна »  шліфувальна	39,8 15,9 30,1
Коефіцієнт виконання норм виробітку	1,1
ВУЕУ за рік по підприємству, тис. грн.	1410
Основна заробітна плата  за рік по цеху, тис.грн.	485
Основна заробітна плата за рік по підприємству, тис. грн.	4100

Примітка. Годинна тарифна ставка для робітників 3-го розряду робіт - 72 коп., для робітників 4-го розряду робіт - 81 коп.

 

Рішення.

 

Калькуляція собівартості деталі «вал»

 

Статті калькуляції	Сума, грн./шт.	Питома  вага статті витрат, %
1. Сировина і матеріали	17,48	32
2. Поворотні відходи (віднімаються)	-0,28	1
3. Покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати	4,20	8
4. Паливо й енергія на технологічні цілі	2,98	5
5. Основна заробітна плата	1,01	2
6. Додаткова заробітна плата	0,16	0
7. Відрахування на соціальні заходи	0,40	1
8. Витрати, зв'язані з підготовкою й освоенням виробництва продукції	0,40	1
9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення й інші спеціальні витрати	0,10	0
10. Витрата на утримання і експлуатацію устаткування (ВУЕУ)	1,32	2
Технологічна  собівартість	27,77
11. Загальновиробничі витрати (ЗВВ)	2,16	4
12. Витрати внаслідок технічно неминучого браку	0,07	0
13. Побіжна продукція (віднімається)	-1,33	2
14. Інші виробничі витрати	1,14	2
Виробнича собівартість	2,04
15. Адміністративні витрати	20,7	39
16. Витрати на збут	0,81	1
Повна собівартість	51,32

 

З усього різноманіття факторів, що впливають  на техніко-економічні показники, до укрупнених груп можна віднести:

- підвищення технічного рівня  виробництва;

- поліпшення організації виробництва.

Зниження матеріалоємності, чи матеріальних витрат — одне з найважливіших джерел розвитку економіки.

Продуктивність праці, тобто його результативність і ефективність, виміряється трудомісткістю (часом,витраченим на виробництво одиниці продукції) і виробленням (кількістю продукції, зробленої за визначений проміжок часу). У результаті зниження трудомісткості економія досягається за рахунок зменшення витрат на оплату праці з обліком додаткової заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування в розрахунку на одиницю продукції, скоректованих на новий обсяг виробництва.

Фактори, що впливають на техніко-економічні показники, можна об'єднати в наступні укрупнені групи.

Підвищення технічного рівня - процес удосконалення технічної бази, ріст рівня якої досягається в результаті:

- удосконалювання засобів праці (упровадження прогресивної техніки, підвищення частки удосконаленого устаткування), предметів праці (застосування прогресивних видів сировини, матеріалів, енергоносіїв);

- раціонального використання сировини, матеріалів;

- механізації й автоматизації виробничих процесів.

Використання більш продуктивного  устаткування дозволяє заощаджувати заробітну  плату (жива праця) при збільшенні амортизаційних відрахувань (минулого праці). «Підвищення  продуктивності праці полягає саме в тім, що частка живої праці зменшується, а частка минулої праці збільшується, але збільшується так, що загальна сума праці, що полягає в товарі, зменшується, і, отже, кількість живої праці зменшується більше, ніж збільшується кількість минулої праці».

Удосконалювання організації  виробництва і праці. Ця група факторів впливає на зниження собівартості в результаті спеціалізації виробництва, удосконалювання організації праці й управління виробництвом, поліпшення матеріально-технічного постачання і побуту, ефективного використання часу робочих, скорочення зайвих витрат.

Ріст обсягу виробництва дозволяє скоротити умовно-постійні витрати.

Собівартість знижується за рахунок  скорочення поточних витрат виробництва  на одиницю продукції до і після  проведення організаційно-технічних  заходів.

Як ми бачимо з намальованої диаграми, найбільший вплив на собівартість надають дві статті, це матеріали і сировина та адміністративні витрати, вони складають 2/3 собівартісті. Отже дії споямовані на скорочення цих статей дадуть суттєве зниження собівартість деталі.