Шляхи вдосконалення роботи щодо формування асортименту товару

-   охолоджувані прилавки-вітрини.

2.4 Аналіз основних економічних показників торгової діяльності

 

Забезпечення комерційного успіху найбезпосереднішим чином залежить від глибокого і всебічного вивчення ринку і ринкових можливостей товарів, що реалізуються. В рамках маркетингу здійснюються наступні завдання:

Q  комплексне вивчення споживача і ринку;

Q  планування товарного асортименту і цін;

Q  розробка заходів для якнайповнішого задоволення існуючого попиту;

Q  виявлення потенційного попиту і незадоволених потреб;

Q  планування і здійснення збуту;

Q  розробка заходів по вдосконаленню управління і організації виробництва.

Коли я аналізував місце розташування магазина, я відзначив, що магазин орієнтований на покупців з середнім рівнем прибутку. Оскільки він розташований в районі, де проживає багато пенсіонерів, дітей, людей з середнім достатком, а вони не є покупцями з високим рівнем достатку.

Одними з найважливіших показників фінансової діяльності торгового підприємства є товарообіг, валовий прибуток, витрати та прибуток.

У сфері торгівлі та масового харчування поточні витрати підприємств називають витратами обігу - це виражені у грошовій формі витрати на доведення товарів від виробників до споживачів (витрати на оплачування праці, транспортування товарів, утримання основних фондів, сплачування послуг інших підприємств та ін.).

Найважливішим критерієм успішної роботи підприємства є прибутковість. Підприємства повинні отримувати такі прибутки, які не тільки покриють витрати, але й у достатній мірі їх перевищать. Факт перевищення прибутків над витратами, пов'язаними з діяльністю підприємства означає, що підприємство отримує прибуток - позитивний фінансовий результат.

Прибуток - найважливіша економічна категорія, яка заснована на стратегічній та тактичній меті підприємства, основна умова функціонування підприємств к ринковій економіці.

Джерелами валового прибутку у торгових підприємств можуть бути:

-        валовий прибуток від реалізації, прибуток від позареалізаційних операцій

-        прибуток від володіння корпоративними правами, інше.

Провівши аналіз виконання плану товарообігу підприємством "Абсолют" у 2009 році (додаток №6), можна зробити висновки, що:

·   у першому кварталі 2009 року товарообіг фактичний перевищив плановий на 0,25 тис. грн. Тобто перевиконання плану було незначним. Такий плануємий товарообіг пов'язаний з тим, що у першому кварталі багато свят - Новий рік, Різдво, День святого Валентина, 23 лютого, 8 березня.

·   у другому кварталі план товарообігу був недовиконаний на 0,3 тис.грн.

·   у третьому кварталі план товарообігу був перевиконаний на 1,0 тис.грн., що є незначним відхиленням.

·   у четвертому кварталі фактичний план товарообігу недовиконано на 2,5 тис.грн. Я гадаю, що це відбулося за рахунок здорожчання комунальних послуг, а значить населення більше грошей витрачало саме на це, а витрати на продукти споживання воно трошки скоротило.

Всього за 2009 рік плановий товарообіг було недовиконано на 1,55 тис.грн.

Валовий прибуток підприємства за 2009 рік склав 129,2 тис. грн., а валові витрати 121,65 тис. грн.

По формулі ми можемо розрахувати прибуток

 

П = Вп - ВВ

П = 129,2 - 121,65 = 7,55 тис. грн.

 

Знаючи рівень прибутку ми можемо розрахувати рентабельність підприємства

Р = (П / Т/обіг факт.)*100%  Р = (7,55 / 645,95)*100% = 1,2%

 

У 2009 році у зв'язку з підвищенням цін на товари зменшилося споживання|вжиток|:

Q  риби на 42 %;

Q  м'яса на 66 %;

Q  кондитерських виробів на 54 %;

Q  кава на 58 %;

Q  рослинного масла на 15 %;

Q  хліби на 4 %;

Q  цукру на 12 %;

Q  молочних продуктів на 12 %;

Q  тваринних жирів на 23 %.

У магазині «Абсолют» немає затвердженого асортиментного переліку товарів.У цьому повинні бути враховані товари різних видів попиту. До товарів частого попиту відносяться хліб і хлібобулочні вироби, бакалійні товари, молоко і молочні товари. До товарів періодичного попиту відносяться делікатеси з риби, молочного гастронома, вина, горілка. Широта і глибина асортименту товарів в магазині залежить від його спеціалізації і величини торгової площі, місцеположення.

Описуваний мною магазин невеликий, широта і глибина асортименту товарів невелика. Для якнайповнішого задоволення попиту населення і підвищення ефективності торгівлі важливе економічне значення має забезпечення в магазині стійкості товарного асортименту. Це говорить про те, що в торговому залі необхідно постійно мати товари всіх груп, видів, найменувань якими торгують. Стійкість товарного асортименту магазина визначають за допомогою коефіцієнта стійкості асортименту.

 

КТУ = ТФ / ТН ;

 

де КТУ - коефіцієнт стійкості

ТФ - кількість видів товарів у продажу у момент перевірки.

ТН - кількість видів товару, яке має бути у продажу відповідно до затвердженого асортиментного переліку.

КТУ в магазині «Абсолют» дорівнює 0, 8. Це говорить про те, що цей показник ближче до 1, тому асортимент магазина стійкий.

Вільні роздрібні ціни на товари народного споживання формуються торговим підприємством, яке здійснює продаж цих товарів населенню, виходячи з вартості закупівлі товарів і торгових надбавок. Рівень торгових надбавок визначається продавцем самостійно, виходячи з рівня затратоємності і рентабельності витрат на реалізацію товару, кон'юнктури ринку, з урахуванням оптової надбавки. У торгову надбавку включається податок на додану вартість. Для забезпечення успішної політики встановлення цін торгове підприємство - магазин «Абсолют» має впорядковану методику формування початкових цін на товари.

3. Фактори, що впливають на формування асортименту товарів у торговельному підприємстві

 

Поняття асортимент товару включає сукупність їх видів, різновидів і сортів, що об'єднаних або поєднуються за певною ознакою. Торговий асортимент є номенклатурою товарів, що підлягають продажу в роздрібній торговій мережі. Формування асортименту - це процес підбору груп, видів і різновидів товарів відповідно до попиту населення з метою його повнішого задоволення. З погляду маркетингу, першочергова увага в магазинах має бути звернена на формування товарного асортименту, як встановлення такої номенклатури товару, яка задовольнила б структуру попиту населення. Процес збуту товарів характеризується наявністю жорсткої конкуренції. Перш за все, це конкуренція в плануванні асортименту і розробці нових зразків, слід зазначити конкуренцію цін, за якими товари пропонують на ринку. Щоб краще зрозуміти проблеми в процесі вибору асортиментної політики торгового підприємства слід зупинитися на основних чинниках тих, що визначають формування асортименту торгового підприємства. Роль керівництва полягає в тому, щоб уміло поєднувати фінанси підприємства з асортиментною політикою підприємства що забезпечує зростання і прибутки. Ретельно розроблена асортиментна політика підприємства служить керівництву покажчиком, генеральним курсом яким повинне йти підприємство, що у свою чергу дозволяє співробітникам підприємства орієнтувати свою роботу в напрямах, що обіцяють велику віддачу. Правильний вибір асортиментної політики підприємства служить свого роду гарантією, що вигідні можливості не будуть упущені. Асортимент підприємства має бути по можливості широким. Розширення номенклатури реалізованої продукції може виявитися цінною підмогою в справі налагодження роздрібної торгівлі і зниження витрат збуту. Стійкості асортименту сприяє затвердження для кожного магазину асортиментного переліку, який складається на основі даних по вивченню попиту, профілю магазина, об'єму товарообігу, розміру торгових площ. Цей документ затверджується на один рік і знаходиться під постійним контролем керівником підприємства. На підставі викладеного ми бачимо, що актуальність теми очевидна, оскільки при правильному виборі асортиментної політики торгового підприємства задовольнятиметься попит споживача, а, отже, отримання прибутку, і зрештою магазин буде рентабельним. Вибір цієї теми для написання курсової роботи не випадковий, оскільки я вважаю, ця тема недостатньо вивчена і вплив правильного вибору асортиментної політики підприємства дуже великий для задоволення попиту споживача, і рентабельності підприємства.

Формування асортименту - проблема конкретних товарів, їх окремих груп, визначення співвідношень між «старими» і «новими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукоємними» і «звичайними» товарами, упредметненими товарами або ліцензіями і «ноу-хау». При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник грати роль лідера в створенні принципово нового вигляду продуктів або вимушений прямувати за іншими виготівниками.

Формуванню асортименту передує розробка підприємством асортиментної концепції. Вона є направленою побудовою оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції, при цьому за основу беруться, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншою, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових і інших ресурсів з тим, щоб проводити вироби з низькими витратами.

Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого асортименту даного виду товарів. До таких показників відносяться:

Q  різноманітність видів і різновидів товарів (з урахуванням типології

Q  споживачів);

Q  рівень і частота оновлення асортименту;

Q  рівень і співвідношення цін на товари даного вигляду і ін.

Мета асортиментних концепцій - зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідних структурі і різноманітності попиту конкретних покупців.

Підкріплена заходами організаційного і іншого характеру|вдачі| по забезпеченню випуску продукції в передбаченій структурі і наборі асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма по управлінню розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структури асортименту, а програмна - систему заходів по її досягненню за певний період. Цій програмі додає комплексний характер включення в неї питань, пов'язаних з оптимізацією асортименту. Як критерії оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту і якості товарів, ресурсні можливості, соціальні установки.

Досягнення відповідності між структурно-асортиментною пропозицією товарів підприємством і попитом на них пов'язано з визначенням і прогнозуванням структури асортименту. Прогноз структури асортименту на довгостроковий період, в якому були б враховані такі важливі для споживача ознаки товару, як естетичні характеристики, точні розміри, конкретна ціна, маловірогідний. Справа не в деталізації асортименту по споживчих властивостях (наприклад, за колірною гамою, розмірами виробів, співвідношенням цін), а, наприклад, в оптимальній різноманітності асортименту по певних ознаках (типи телевізорів, набори предметів кухонного ужитку, доцільні градації цін і так далі) з розрахунком на конкретні групи (сегменти) споживачів. Прогнозується лише тенденція розвитку асортименту (а точніше - асортиментна структура попиту і товарної пропозиції). Прогноз тенденції розвитку асортименту повинен показувати таку траєкторію розвитку процесу, яка дозволить забезпечити досягнення наміченої відповідності товарної пропозиції|речення| підприємства змінній в перспективі асортиментній структурі попиту на ринку.

Відповідальність за дотримання асортиментного переліку покладається на завідуючу магазином. Асортиментна політика - це важлива частина загальної роздрібної стратегії. Підприємства прагнуть оптимізувати асортимент шляхом звуження його широти і зменшення глибини, вони торгують популярними і ходовими товарними групами, а в межах груп - найшвидшими товарами, що обертаються. Така політика дозволяє зменшити грошові кошти, вкладені в товарні запаси і прискорити їх товарообіг.

До таких підприємств відноситься і магазин, що описується мною. Логіка такого рішення ясна: не варто вкладати гроші в товари, які дають малий оборот, а краще зосередити зусилля на торгівлі товарами, що швидко обертаються. Я розумію, що це зовсім не єдино можлива комерційна логіка, але хто може засудити керівництво підприємства за такий вибір. Адже ми живемо в умовах жорсткої конкуренції. Широта і глибина асортименту вибираються з урахуванням переваги споживачів. Часто доводиться не про те, чи відповідає даний товар загальної цілеспрямованості асортименту, а про те, чи можна торгувати їм рентабельно. Хотілося б, щоб керівництво підприємства замислювалося про підвищення рентабельності підприємства, якщо буде ухвалено рішення включити даний товар в асортимент.

Дуже часто рішення про включення в асортимент або виключення того або іншого товару керівники приймають виходячи із звички, наслідування конкурентам, на основі інтуїції. Хотілося б, щоб, керівник торгового підприємства уникав ухвалення таких рішень. Асортимент - це зброя в конкурентній боротьбі і вже одне це припускає його безперервну і динамічну зміну. Це необхідно пам'ятати. Більшість роздрібних магазинів, не виключаючи даний магазин, включають в асортимент товари, що знаходяться на стадії зростання або зрілості.

Стадія зростання характеризується швидким збільшенням об'єму реалізації, зростанням прибутку. На цій стадії комерсанти організовують швидке завезення товару через невеликі інтервали часу, зосереджують в магазині достатні запаси нового товару. Коли товар вступає в стадію зрілості, комерсанти вимагають у постачальника зниження закупівельних цін, прагнуть отримати користь з удосконалення товару і його упаковки. Але, в основному, в нашому магазині товари основного асортименту, це - необхідні товари потрібні буквально всім, а тому і що мають постійний стійкий попит. Товари основного асортименту є уніфікованими; якщо вони і змінюються, то надзвичайно повільно.

Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець майже завжди визначає для себе граничну ціну в межах якої він збирається сплатити за покупку. Тому одним з критеріїв раціональної побудови асортименту товарів служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю. Ціна товару - це дуже сильний аргумент на користь його покупки. Але він, не завжди є спонукальним мотивом.