Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2014 в 12:25, реферат
Упродовж 70 – 80 років XIX ст. класичну політекономію змінила маржинальна економічна теорія. Ця зміна значною мірою стала наслідком величезного прогресу в науці, особливо в її природничих і гуманітарних галузях, а також в економіці, в якій з'являлось все більше ознак монополістичного типу господарювання.
Маржиналізм (від marginal — граничний), відомий під назвою теорій граничної корисності та граничної продуктивності, перетворився на самостійну течію буржуазної політекономії в другій половині XIX ст.
Вступ
Маржиналізм, як економічна думка
Нижча ціна (р2) спонукає споживачів до збільшення покупок, але виробники не відповідають адекватним зростанням кількості вироблюваної продукції, вони збільшать ціну від р2 у напрямі р. Ринкова вартість (цінність) визначається рівновагою попиту та пропозиції, граничної корисності продукту та граничних витрат виробництва.
Згідно з позицією А. Маршалла ідеальною є така картина ринкової взаємодії, коли попит і пропозиція однаково впливають на зміну ціни. Проте характер цієї взаємодії змінюється залежно від тривалості відрізку часу, що розглядається. У межах короткотермінового інтервалу пріоритет отримує попит, тому що пропозиція більш інерційна, потребує впровадження нових виробничих потужностей або нових умов виробництва.
Концепція формування ринкових цін була логічною та збалансованою, тому вона суттєво вплинула на подальший розвиток економічної теорії. Ідея про вирішальну роль попиту в короткотерміновому регулюванні цін стала одним з принципів кейнсіанської системи макрорегулювання. Інший висновок — про переважне значення пропозиції в довготерміновій динаміці цін — розвинули теоретики сучасного консерватизму.
Висновок
Маржинальна теорія широко застосовує математичні методи економічного аналізу. Була визначена функція корисності благ. (Функція корисності визначає величину корисності, яку даний індивід міг би витягти з якогось даного кількості товарів на ринку.) В економічному аналізі використовувалися також шкала переваги, криві байдужності, коефіцієнти еластичності економічних явищ і ін. Математика була необхідна маржиналізму не тільки для аналізу граничних величин, але й для обґрунтування оптимальних розв'язків при виборі найкращого варіанта з можливих економічних процесів.
Теорія граничних величин знайшла своє застосування не тільки в сфері обміну й споживання, але й у сфері виробництва. Нова оцінка виробничої діяльності стала використовувати граничні величини у вирішенні проблем максимізації-мінімізації, зіставленні витрат і результатів.
Була створена теорія ринкової рівноваги. Маржиналісти використовують як теорію часткової рівноваги А. Маршала, так і загальної рівноваги Л.Вальраса. Проблема економічної рівноваги розглядається через призму взаємодії інтересів і мотивів поведінки економічних суб'єктів.