Організація та методика аналізу операційних витрат підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організація та методика аналізу операційних  витрат підприємства

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації та методики аналізу операційних витрат………………………………………………………………………………3

1. Економічна сутність операційних  витрат………………………...….3
2. Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат……5
3. Методика аналізу операційних витрат………………………….……6

РОЗДІЛ 2. Аналіз операційних витрат на ПВКФ «Нафтекс»…………………9

РОЗДІЛ 3. Шляхи удосконалення організації та методики аналізу операційних витрат…………………………….………………………………..15

Список використаної літератури………………………………………………..19

 

РОЗДІЛ 1.

Теоретичні основи організації  та методики аналізу операційних  витрат

 

1.1. Економічна сутність операційних витрат

Витрати в  умовах ринкової економіки є важливим якісним показником, що характеризує в грошовій формі ефективність роботи підприємства. Він відображає організаційно-технічний  рівень виробничого процесу (прогресивність техніки, технології, організації виробництва  і праці, рівень управління), а також  інші умови і фактори, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Від величини витрат залежать обсяг  його фінансових результатів, показники  фінансового стану, котрі і визначають рівень інвестиційної привабливості  підприємства.

Згідно до національних стандартів обліку, під  витратами розуміють зменшення  економічних вигод внаслідок  зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення  власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу між  власниками). Це означає, що витрати  визнаються одночасно з визнанням  зростання зобов’язання (наприклад, нарахування заробітної плати), або  зі зменшенням активів підприємства (реалізація товару).

Операційні  витрати – це витрати пов’язані з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг; управлінням та обслуговуванням підприємства, реалізацією продукції; гарантійним обслуговуванням і гарантійним ремонтом; а також з іншими операціями, що виникають у процесі операційної діяльності (визнані економічні санкції, втрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць і т.п.). Таким чином, операційні витрати включають витрати на виробництво продукції (собівартість виконаних робіт, наданих послуг) і так звані витрати періоду, до яких належать адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Статті калькуляції  розкривають цільове призначення  витрат і їх зв’язок з технологічним  процесом. Групування витрат за статтями калькуляції дає можливість визначити  собівартість конкретних видів продукції, робіт, послуг. Перелік і склад  статей калькуляції визначається підприємством  самостійно згідно облікової політики.

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому вираженні  за їх видами. Елементи є початковою формою витрат і поділяються на витрати  уречевленої праці (матеріальні  витрати, амортизація) і витрати  живої праці (оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи). П(С)БО 16 «Витрати»  передбачає єдине для всіх промислових  підприємств групування витрат за економічними елементами.

1. Матеріальні витрати.
2. Витрати на оплату праці.
3. Відрахування на соціальні заходи.
4. Амортизація.
5. Інші операційні витрати.

         Між витратами на виробництво,  згрупованими за економічними  елементами, та витратами в калькуляційному  розрізі існує як взаємозв'язок, так і відмінність.

Наприклад, витрати, які відносяться до елементу "Витрати на оплату праці" у  собівартості продукції окремими статтями відображаються основна та додаткова  заробітна плата тільки виробничих робітників. Інша частина заробітної плати відображається у статтях, які  формують виробничу собівартість ("Загальновиробничі витрати", "Втрати від браку" тощо) та у  складі витрат діяльності - "Адміністративні  витрати", "Витрати на збут" .

Групування  витрат основної діяльності за функціями (виробництво, збут, управління, тощо) передбачає, включення до собівартості реалізованої продукції лише виробничих витрат, а решта витрат (адміністративні  витрати, витрати на збут) відносяться  до операційних. Такий поділ дає  змогу визначити вартість окремих функцій бізнесу та оцінити якість управління ними.

1.2. Мета, завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат

Метою аналізу  є об’єктивна оцінка витрат та обґрунтування  управлінських рішень щодо їх оптимізації.

Для досягнення поставленої мети в процесі аналізу  вирішуються наступні завдання:

1. Оцінка виконання планових показників витрат, вивчення динаміки і встановлення закономірностей їх зміни.
2. Факторний аналіз зміни показників витрат, виявлення непродуктивних витрат.
3. Виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка заходів по їх мобілізації.

Джерелами інформації для аналізу слугують:

1. Первинні документи на відпуск, використання матеріальних ресурсів у виробництві:

• лімітно-забірні карти і вимоги на відпуск матеріалів;

• вимога на понадлімітну видачу матеріальних ресурсів (з відміткою);
• рапорти, місячні звіти виробничих одиниць про використання сировини, палива на виробництві;
• калькуляції собівартості продукції;
• накопичувальні картки обліку виробітку і заробітної плати;
• наряди, акти виконаних робіт;
• акти (листки) простою;
• відомість нарахування заробітної плати;
• звіти про відрядження (авансові звіти);
• довідка-розрахунок про нарахування амортизації необоротних активів загальновиробничого призначення.

 3. Регістри аналітичного і синтетичного обліку:

• журнал 4 і Відомість 4.1;
• журнали 5, 5А і відомість 5.1.

4. Фінансова  звітність:

• ф. №2 «Звіт про фінансові результати».

5. Статистична  звітність:

• ф. №1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства».

6. Планові дані - кошторис (бюджет) витрат на виробництво.

7. Матеріали  обстежень, перевірок, спостережень, конструкторська і технологічна  документація.

 

1.3. Методика аналізу операційних витрат

Управління  витратами неможливе без аналізу  структури витрат, динаміки і факторів їх формування, виявлення непродуктивних витрат.

Об’єктами аналізу  операційних витрат є наступні показники:

- елементи  витрат;

- калькуляційні  статті витрат ;

- загальний  обсяг операційних витрат;

-   витратомісткість продукції.

Групування  витрат за економічними елементами дозволяє:

1. Здійснити контроль за формуванням, структурою і  динамікою економічно однорідних витрат. Оцінка структури витрат на виробництво (питомої ваги кожного елемента) дозволяє зробити висновок про матеріаломісткість, трудомісткість, енергомісткість виробництва, а відтак намітити основні напрямки пошуку резервів зниження витрат за рахунок детального аналізу тих витрат, які мають найбільшу питому вару. Як додатковий показник для обґрунтування відповідного висновку можна використати питому вагу елементів витрат у вартості товарної продукції, поділивши суму витрат кожного елемента на обсяг товарної продукції.

2. Скласти кошторис (бюджет) витрат на виробництво  для визначення необхідного обсягу виробничих запасів, планового фонду  оплати праці і т.п.

3. Оцінити витрати, пов’язані з випуском валової  продукції, бо витрати за елементами – це витрати як на готові вироби, так і на незавершене виробництво.

Методика  аналізу витрат за економічними елементами полягає в зіставленні витрат за економічними елементами в абсолютній сумі і у відсотках до загальної суми витрат з плановими, фактичними за минулий рік з метою виявлення тенденцій і напрямків зміни окремих елементів. Абсолютні відхилення за економічними елементами відображають загальні результати використання фонду оплати праці, матеріальних ресурсів, нарахування амортизації, але не зміни собівартості продукції, так як ці відхилення викликані ще й змінами в обсязі і структурі виробництва продукції. Аналіз структури витрат на виробництво дозволяє дати оцінку раціональності такої структури, виявити найбільш резервомісткий об’єкт.

Таким чином, вивчення структури витрат за наведеними елементами (а при необхідності і  за найважливішими їх складовими), а  також змін, які відбулися за звітний  період дає можливість виділити найбільш резервомісткий об’єкт. Ним на підприємстві є матеріальні, трудові витрати та інші операційні витрати.

Групування  витрат за калькуляційними статтями призначене:

• Для визначення цільового направлення витрат і їх місця в процесі виробництва: показує куди, з якою метою і в яких розмірах витрачені ресурси.
• Для визначення планової і фактичної собівартості всієї продукції і окремих її видів, встановлення центрів зосередження витрат і пошуку резервів їх скорочення.
• Для відображення витрат, пов’язаних лише з товарним випуском продукції, робіт, послуг.

Методика  аналізу статей калькуляції полягає в зіставленні фактичних витрат з плановими, з фактичними даними за минулий період, у результаті чого визначається абсолютне і відносне відхилення від плану і динаміка по кожній калькуляційній статті, робиться факторний аналіз її зміни, відшукуються резерви зниження.

Загальна  сума  операційних витрат витрат (З_заг) може змінитися через зміну обсягу виробництва (g), її структури (ПВ), рівня змінних витрат на одиницю продукції (В_і) і суми постійних витрат на весь випуск продукції (А).

.

Використовуючи  дану факторну модель і методи елімінування, можна зробити факторний аналіз зміни загальних витрат підприємства.

Важливим  узагальнюючим показником витрат є  витрати на 1 грн. товарної продукції (витратомісткість продукції). Цей показник є універсальним. Може розраховуватися в будь-якій галузі виробництва. Він наочно показує зв’язок між витратами і прибутком.

Витратомісткість продукції розраховуються за формулою:

,

де: q_і – обсяг продукції i-го виду;

C_i – собівартість одиниці i-го виду продукції;

P_i – гуртова ціна i-го виду продукції;

n – кількість видів продукції.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.

Аналіз операційних витрат на ПВКФ «Нафтекс»

Економія витрат на виробництво  одна з основних та вирішальних умов зростання грошових накопичень і прибутку. Джерелами зниження собівартості продукції є економія живої та матеріалізованої праці, що забезпечується раціональним та ощадливим використанням усіх видів ресурсів, дотриманням суворого режиму економії в усіх підрозділах підприємства, утворення проти затратного механізму господарювання.

Основними завданнями аналізу витрат є перевірка  достовірності даних обліку і звітності про витрати підприємства, виявлення факторів, які впливають на їх формування.

На рівень прибутку від надання (реалізації) послуг впливає такий чинник, як зміна показника собівартості продукції (робіт, послуг). Витрати на гривню реалізованої продукції (роботи, послуги) та на 1 грн. чистого доходу є основними показниками, які характеризують їх рівень і динаміку та ефективність використання трудових, матеріальних, грошових ресурсів на ПВКФ «Нафтекс». Оцінку динаміки загального обсягу витрат та їх вплив чистий прибуток можна зробити за результатами загального аналізу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка витрат ПВКФ «Нафтекс» за період 2008- 2010роки

 

№	Показники	за			Відхилення 2010р. від
		2008р.	2009р.	2010р.	2008р.	2009р.
1	2	3	4	5	6	7
1.	Доход (виручка) від реалізації продукції без ПДВ, тис. грн.	697,8	331,6	585,9	-51,9	254,3
2.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	391,5	263,5	322,0	-69,5	58,5