Психофізіологія

Видатний внесок у розвиток рефлекторної теорії, уніс видатний представник російської фізіологічної школи й основоположник наукової психології І.М.Сєченов. Його роботи з фізіології диханя і крові, газообміну, розчиненню газів у рідинах і обміну енергії заклали основи майбутньої авіаційної і космічної фізіології. Однак особливе значення мають його праці в області фізіології ЦНС і нервово-м'язової фізіології. І.М.Сєченов першим висунув ідею про рефлекторну основу психічної діяльності і переконливо довів, що "всі акти свідомого і несвідомого життя по способі походження суть рефлекси". Пізніше діяльність І.П.Павлова і створено ним наукової школи склала епоху в розвитку фізіології. Вчення І.П. Павлова про вищу нервову діяльність, кровообіг, травлення та ін., його ідеї і методи, аналітико-синтетичний підхід до вивчення фізіологічних явищ в цілому організмі визначили подальший розвиток фізіології XX ст. За великі заслуги в розвитку фізіологічної науки І.П. Павлов у 1904 р. одержав Міжнародну Нобелівську премію (найвищу і найпрестижнішу премію того часу). У 1935 р. Міжнародний фізіологічний конгрес присвоїв