Захисні споруди

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Одним з основних завдань ЦЗ є захист населення і територій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру. Захист населення досягається шляхом поєднання комплексу основних способів захисту. Які ж основні способи захисту населення?

1. Укриття населення у захисних спорудах.
2. Здійснення евакозаходів.
3. Радіаційно-хімічний захист.
4. Медичний захист.

Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом НХР, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах ЦЗ. Для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд.

Фонд захисних споруд у мирний час використовується для  господарських, культурних та побутових  потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним  органом виконавчої влади з питань ЦЗ (стаття 9 "Укриття у захисних спорудах" Закону України " Про правові засади цивільного захисту").

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків  аварій (катастроф), стихійних лих, а  також від дії як зброї масового ураження так і звичайних засобів  нападу та дії вторинних уражаючих факторів.

 

1. Захисні споруди.  Призначення та їх класифікація.

З метою захисту населення  при виникненні техногенних аварій здійснюється планомірне накопичення  фонду ЗС (сховищ та протирадіаційних укриттів), які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслуговування населення.

Захисні споруди повинні  приводитись у готовність для  прийому населення в строки, що не перевищують 12 год., а на АС та ХНО  повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення. Захисні споруди, що входять у склад АС та ХНО необхідно включати у пускові об'єкти першої черги. При цьому ввід до експлуатації сховищ при будівництві АС повинно передбачати до фізичного пуску їх першого енергоблоку.

Захист робітників та службовців підприємств, організацій та установ (далі - об'єкти), розташованих в зонах можливих сильних руйнувань, та тих, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час, а також робочих змін чергового та лінійного персоналу об'єктів, що забезпечують життєдіяльність категорійних міст і об'єктів особливої важливості, повинно передбачуватись у сховищах. На АС передбачається захист у сховищах персоналу АС, робітників та службовців об'єктів (включаючи особовий склад військових та пожежних частин), що забезпечують функціонування та життєдіяльність цих станцій.

Захист робітників та службовців об'єктів першої та другої категорії по ЦЗ та інших об'єктів  господарювання, що розташовані за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, що проживає в  не категорійних містах, селищах та сільських населених пунктах, та населення, що евакуйоване у вищевказані міські та сільські поселення повинно передбачуватись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).

Фонд ЗС для робітників та службовців об'єктів створюється  на їх території або поруч з ними, а для решти населення - в районах житлової забудови. Створення фонду ЗС здійснюється завчасно, в мирний час, шляхом:

• пристосування під захисні споруди підвальних приміщень у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують;
• пристосування під захисні споруди окремо стоячих заглиблених споруд, що будуються або вже існують;
• пристосування під сховища метрополітенів;

• пристосування під захист населення підземних гірських виробок, печер та інших підземних порожнин;

• пристосування під захисні споруди приміщень у цокольних та наземних поверхах у будівлях та спорудах, що будуються або вже існують або будівництво окремо стоячих піднесених захисних споруд.

Проектування ЗС здійснюється у відповідності до будівельних  норм і правил проектування та інших  нормативних документів. Сховища та ПРУ повинно розташовувати в межах радіусу збору осіб, що укриваються, відповідно до схеми розміщення ЗС, генеральних схем розвитку та розміщення виробничих сил та розселення по економічним районам, схем розвитку та розміщення галузей господарства та промисловості, схем та проектів районного планування. На об'єктах господарювання та в житловій забудові населених пунктів в одній із захисних споруд повинен бути обладнаний пункт управління об'єкту, населеного пункту, району міста.

На території АС і в селищах цих станцій повинні створюватися захищені пункти керування протиаварійними діями, оснащені обчислювальною технікою, засобами зв'язку, оповіщення, збору інформації про радіаційну і метеорологічну обстановку.

Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного й обслуговуючого персоналу в закладах охорони здоров'я (лікарнях і клініках), які проектуються, будуються і вже діють, що розташовуються в зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати в сховищах. При цьому чисельність зазначених хворих слід приймати не менше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладів у мирний час. Захист хворих, медичного та обслуговуючого персоналу закладів охорони здоров'я, що розташовуються за зонами можливих, сильних руйнувань категорійних міст і об'єктів особливої важливості, а також лікувальних закладах, що розгортаються у воєнний час, повинна передбачатися в протирадіаційних укриттях, які слід проектувати на повний чисельний склад закладів по умовах їх функціонування в мирний час.

У захисних спорудах закладів охорони здоров'я, що діють у мирний час і мають у своєму складі ліжковий фонд, і лікувальних закладів, що розгортаються у воєнний час, крім основних приміщень для укриття хворих, медичного та обслуговуючого персоналу необхідно передбачати основні функціональні приміщення, що забезпечують проведення лікувального процесу.

Захист персоналу працюючих  змін об'єктів по видобутку корисних копалин повинний, як правило, передбачатися  в захисних спорудах розміщуваних у  підземних гірських виробітках шахт і рудників.

Будівельники, інші робітники  та службовці, що беруть участь у будівництві  нових або в розширенні, реконструкції  і технічному переозброєнні діючих об'єктів, розташованих у зонах можливих сильних руйнувань, укриваються  в укриттях, передбачених для захисту найбільшої працюючої зміни цих об'єктів. У випадку будівництва об'єктів за межами зон можливих сильних руйнувань зазначений контингент населення укривається в протирадіаційних сховищах за місцем роботи, проживання або евакуації. При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чоловік і менше допускається будівництво захисних споруд, що забезпечують укриття найбільшої працюючої зміни груп підприємств.

Сховища повинні забезпечувати  захист людей, що укриваються від  розрахункового впливу вражаючих факторів ядерної зброї і звичайних засобів ураження (без урахування прямого влучення), бактеріальних (біологічних) засобів (БЗ), отруйних речовин (0Р), а також при необхідності від катастрофічного затоплення, НХР. радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.

Захисні споруди розподіляються:

по призначенню:

• для захисту населення;
• для розміщення органів управління (КП, ПУ, ВЗ) і медичних установ;

по місцю розташування:

• вбудовані;
• окремо стоячі.

по строкам будівництва:

• що будуються завчасно;
• швидкобудуємі.

за місткістю:

• малої місткості - до 150 чол.;
• середньої місткості - 151 - 600 чол.;
• великої місткості - 601 чол. та більше.

по захисним властивостям:

• сховища;
• протирадіаційні укриття (ПРУ);
• найпростіші укриття - щілини (відкриті та перекриті) [2].

Сховища забезпечують найбільш надійний захист людей від вражаючих факторів (високих температур, шкідливих газів в зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також дії зброї масового знищення і звичайних засобів нападу.

Сховища облаштовуються в зоні можливих сильних руйнувань:

• в межах проектної забудови категорованих містах з ЦЗ на ОГД, що продовжують роботу в особливий період;
• на ОГД „ОВ";
• на АЕС.

Усі сховища (крім сховищ, розташованих у межах проектної  забудови АЕС і у метрополітенах) повинні забезпечувати захист людей, що укриваються, від впливу надлишкового тиску 100 кПа (1кгс/см ) і мати ступінь послаблення (А) проникаючої радіації огороджувальними конструкціями, що дорівнює 1000.

Сховища повинні забезпечити  можливість безперервного перебування  в них розрахункової кількості  осіб, що укриваються, протягом 2-х діб [1].

Запас харчів

У сховищах передбачається запас продуктів харчування на 2 доби, виходячи з норми:

• сухарі - 300 г.;
• консерви - 170 г (м'ясні), або 200 г (м'ясо-рослинні), або 250 г (рибні);
• цукор - 50 г.

Для розміщення продуктів обладнується приміщення S=5м² у захисних спорудах до 150 осіб, плюс 3 м² на кожні послідуючі 150 осіб. На 600 осіб передбачається одне приміщення.

За призначенням у сховищах передбачаються основні та допоміжні приміщення.

До основних приміщень належать:

• приміщення для осіб, що укриваються;
• пункти управління (ПУ);
• медичний пункт;
• операційно-перев'язочні, передопераційно-стерилізаційні (у лікувальних установах).

До допоміжних приміщень належать:

• тамбур-шлюзи (тамбури);
• фільтровентиляційні приміщення;
• санітарні вузли;
• захищені ДЕС.;
• електрощитові;
• приміщення для зберігання продовольства;
• приміщення для ємностей запасу питної води;
• приміщення артезіанської свердловини;
• дренажні станції перекачування;
• балонні приміщення;
• приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові (тільки для сховищ АЕС) [3].

Приміщення основного призначення

Нормативна площі (S) підлоги на 1 особу, що укривається, становить 0,5 м²-при 2-ярусному і 0,4 м-при 3-х ярусному розміщенні нар; норма внутрішнього V приміщення на 1 особу, що укривається, від 1,5 м і більше.

S основних приміщень, яка зайнята обладнанням, що не використовується для потреб сховища, у норму S на 1 особу, що укривається, не входить.

При висоті h приміщень 2,15-2,9 м передбачається 2-ярусне розміщення нар, а при висоті h 2,91 м й більше-3-ярусне. У сховищах установ охорони здоров'я при висоті h приміщення 2,15 м й більше приймається 2-ярусне розміщення нар (ліжок для нетранспортабельних хворих).

Місця для сидіння  у приміщеннях передбачають розміром 0,45 х 0,45 м на людину, а місця для  лежання-0,55 х 1,8 м.;висота h нар 1-го ярусу повинна бути 0,45 м, 2-го ярусу-1,4 м, 3-го ярусу-2,5 м від підлоги. Відстань від верхнього ярусу до перекриття (виступаючих конструкцій) повинна бути 0,75 м та більше.

Кількість місць для лежання приймається:

• 20 % місткості сховища - при 2-ярусному розміщенні нар;
• 30 % місткості сховища - при 3-ярусному розміщенні нар.

Площа 8 приміщень, ширина проходів та коридорів визначаються проектом за таблицями №№1,2 ДБН  В.2.2.5 - 97. Місткість сховищ для нетранспортабельних  хворих визначається за додатком № 2 ДБН В.2.2.5 - 97.

На ОГД з найбільшою працюючою  зміною (НПЗ) в 601 особу та більше в  одному із сховищ передбачаються приміщення для ПУ або замість нього обладнується телефонна мережа й радіотрансляційні  точки для забезпечення зв'язку. Робочу кімнату та кімнату зв'язку ПУ розміщують поблизу 1-го із входів й відокремлюють від приміщень для осіб, що укриваються, перегородками із негорючих матеріалів.

Загальну кількість працівників, які перебувають в ПУ, необхідно  приймати до 10 осіб, норму площі 8 на 1 особу -2м. На окремих великих ОГД число працівників, які будуть перебувати на ПУ, допускається збільшувати до 25 осіб [4].

В кожному сховищі (ПРУ) повинен  бути телефонний зв'язок з ПУ та гучномовець, який під'єднується до об'єктової радіотрансляційної мережі.

У сховищі на кожні 500 осіб, що укриваються, необхідно передбачити санітарний пост площею S=2м², але не менше ніж 1 пост на сховище.

У сховищах місткістю 900-1200 осіб, крім санітарних постів, необхідно передбачити медичний пункт площею S=9м; при цьому на кожні 100 додаткових осіб, що укриваються ( від 1201 осіб), площа S збільшується на 1 м.

Приміщення допоміжного призначення

Площа S цих приміщень приймаються відповідно до додатку № 3 ДБН В.2.2.5 - 97.

Тамбур-шлюзи (тамбури)

Для забезпечення безупинного  заповнення сховища й одночасного  захисту від проникання ударної  хвилі облаштовані входи спеціальної  конструкції з одно- та 2-камерними тамбур-шлюзами. Чередуючи послідовні заповнення та розвантаження тамбурів, можна майже безупинно заповнювати сховище, не порушуючи його захисних властивостей.