Організація обліку та аналізу оборотних активів

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Факультет обліку та фінансів

Кафедра бухгалтерського обліку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

З організації обліку

На тему:

«Організація обліку та аналізу  оборотних активів»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка гр. ОА-12М

Созонович М.О.

 

Перевірила:

Кононенко Л.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

2013 рік

ЗМІСТ

 

1. Загальні питання організації обліку і контролю оборотних активів
2. Організація обліку надходження, зберігання та вибуття запасів
3. Організація складського обліку і контролю
4. Організація обліку і контролю руху та використання запасів у виробництві
5. Організація роботи каси та обліку операцій на рахунках у банках

    ВИСНОВКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні питання організації обліку і контролю оборотних активів

 

У системі обліково-економічної інформації облік оборотних активів варто розглядати як одну з підсистем. Структура оборотних активів визначається П(С)БО №2. В балансі вони відображаються у другому розділі активу. До їх складу відносять запаси, дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти. Зміст та завдання організації обліку і оборотних активів складаються з встановлення графіків дії даної підсистеми, визначення складу даних, що надходять та передаються нею, вибору методів й способів збору, обробки й видачі інформації, шляхів наукової організації праці облікових працівників.

Для більш глибокого розподілу  й вивчення процесу збору, обробки  й видачі обліково-економічної інформації за запасами можна виділити чотири основні задачі: облік та контроль процесу заготовки й придбання матеріалів; облік та контроль наявності, руху й збереження матеріальних цінностей на складах; облік та контроль руху й використання запасів у виробництві; організація роботи облікового апарата з матеріального обліку. Кожна з означених задач обліку і є об’єктом його організації.

У той же час основними завданнями організації обліку запасів є: розробка й впровадження в практику більш  раціональних носіїв первинної інформації, способів документування й документообігу; контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх збереженням за місцями зберігання й обробки; відповідність складських запасів нормам; раціональна оцінка виробничих запасів; впровадження нових, більш досконалих форм й методів обліку матеріальних цінностей; розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків за місцями зберігання й статтями балансу; виявлення всіх витрат, пов’язаних з придбанням або виготовленням запасів та визначенням первісної вартості; встановлення методології обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості протягом року; регламентування складу собівартості продукції; своєчасне оприбуткування і списання готової продукції; контроль за виконанням плану з реалізації продукції тощо.

Наказом про облікову політику підприємства визначаються норми для вірного  планування потреб в запасах, раціональної організації їх обліку. У цьому наказі слід відобразити одиниці бухгалтерського обліку запасів, їх найменування або різновиди; перелік витрат, що не включаються до первинної вартості запасів; порядок відображення в обліку запасів, що не принесуть підприємству економічної вигоди в майбутньому; собівартість, яка буде розраховуватися за даними обліку; порядок обліку випуску готової продукції, метод списання виробничих запасів; порядок визначення первинної вартості запасів тощо.

Важливою умовою правильної організації  обліку виробничих запасів є їхнє правильне групування. На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують у процесі виробництва.

Другою важливою передумовою правильної організації обліку запасів є розробка номенклатури матеріалів. На підприємстві кожна група матеріалів може складатися з сотень назв, сортів, розмірів. Для раціонального обліку матеріалів, який би сприяв оперативній роботі, плануванню та розвитку бухгалтерського обліку, необхідно розробити деталізоване групування матеріалів. З цією метою на підприємстві перелік найменувань окремих видів матеріалів класифікується за визначеною ознакою. Матеріали поділяються на групи, кожна з яких – на підгрупи. У межах кожної підгрупи матеріали в свою чергу групуються за профілем, маркою, сортом, а потім за розміром та ін.

За кожною назвою, сортом, розміром матеріалів закріплюється постійний шифр, що має бути проставлений на всіх документах, пов’язаних з обліком матеріалів. Цим шифром користуються також в аналітичному обліку. Перелік матеріалів згрупованих за характерною для них ознакою і відповідним чином зашифрованих із зазначенням одиниці виміру, називається номенклатурою матеріалів. Отже, на кожному документі необхідно вказувати ще й номенклатурний номер.

Раціональна організація  обліку матеріалів потребує попередньої  розробки норм запасу матеріалів за кожним номенклатурним номером і норм витрат кожного виду матеріалів на кожний вид виробленої продукції, що необхідно для контролю за станом залишків на складах підприємства в межах потреб, а також за правильним їх використанням у виробництві.

Визначення фактичної собівартості матеріалів кожного номенклатурного номеру є досить трудомісткою роботою та може затримати процес обліку в часі. Отже доцільно використовувати в поточному обліку тверді ціни, та насамперед оптові. Саме це забезпечить порівняність в оцінці матеріалів.

На підприємствах можуть використовуватися  різні методи обліку запасів. Керівник підприємства, який знає переваги й  недоліки кожного з них та умови  конкретного підприємства, повинен  обрати відповідний метод та конкретизувати його застосування, розробивши робочу інструкцію. В цій інструкції треба вказати, як часто й ким будуть забиратися документи зі складу, хто буде вести сальдові книги. Необхідно організувати вивчення положень цієї інструкції відповідними працівниками.

Таким чином, необхідними умовами  раціональної організації обліку запасів  є правильна організація складського  господарства, наявність інструкції з обліку запасів, правильне групування (класифікація) запасів, розробка номенклатури запасів, розробка норм запасу і норм витрат.

 

2.  Організація обліку  надходження, зберігання та вибуття  запасів

 

Основою для організації обліку і контролю є розроблений для  підприємства план постачання. Контроль за його дотриманням може бути доручений відділу матеріально-технічного постачання, робітникам складів або бухгалтерії. Прийнятий порядок встановлюється розпорядженням по підприємству. При укладанні договорів з постачальниками головний бухгалтер повинен вибрати для кожного з них найбільш прийнятну форму розрахунків та передбачити її у договорі постачання. Необхідно також з урахуванням цього договору визначити розрахункові й інші документи, які постачальник повинен надсилати підприємству, встановити строки їх відправки замовнику.

Об’єктом організації  обліку заготівлі запасів є облік  розрахунків з постачальниками, матеріалів у шляху на кінець місяця, матеріалів неотфактурованих на кінець місяця, транспортно-заготівельних  витрат і відхилень від цін. Слід правильно обрати вхідну оперативну інформацію, а також визначити зміст та склад вихідних даних. Організація контролю витрат на заготівлю матеріалів включає вибір об’єктів групування витрат, перелік статей аналітичного обліку, порядок визначення сум понаднормованих витрат, порядок доведення результатів контролю до відома адміністрації.

Основним об’єктом для контролю буде виконання постачальником своїх обов’язків, що передбачає проведення оперативного обліку виконання договорів з постачальниками у відділі постачання підприємства-покупця. Для цього відкривається спеціальний журнал обліку надходження вантажів, в якому відділ постачання зобов'язаний: зареєструвати всі документи та вантажі, що надходять; перевірити відповідність даних документів постачальника договору; відмітити реалізацію фондів; передати уповноваженій особі розпорядження на одержання і доставку вантажу; передати первинні документи до бухгалтерії або фінансового відділу.

Таким чином, постачання запасів для  кожного підприємства являє собою  єдність двох процесів: транспортування  і доставку на підприємство замовлених матеріалів на підставі відповідної документації; оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей. Підприємство-покупець зобов'язане проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і відвантаження, відповідне зберігання на складі або в інших місцях. Відповідальність за доставку вантажу та його збереження в дорозі несе організація, що перевозить вантаж. Покупець приймає вантаж за кількістю та якістю на своєму складі. Придбання матеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад.

Від правильно організованого первинного обліку господарських засобів залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові форми первинного обліку запасів. Проте головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначитися з тим, які документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи його розмір та специфіку роботи.

Структура документообігу повинна  бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних цінностей. Весь перелік первинної документації на підприємстві можна розподілити на декілька груп, в залежності від операцій, при здійсненні яких вони заповнюються (табл.1). Для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій і регістрів бухгалтерського обліку на підприємстві повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії для відповідного їх оформлення.

 

3. Організація  складського обліку і контролю

 

Облік запасів є однією з найтрудомістких  ділянок облікової роботи на підприємстві. Складський облік – це сортовий, кількісний оперативно- технічний облік. Організується він за видами об’єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідністю складський облік організують за партіями надходження матеріалів, кожній з яких присвоюють номенклатурний номер, що дублюється у первинних документах.

        Таблиця 1

Первинні документи з  обліку запасів

Операції з товарно-матеріальними  цінностями
1. Надходження
Від постачальників						Від підзвітних осіб
Форма		Назва				Форма		Назва
№869		Рахунок-фактура,платіжна вимога				–		Товарний рахунок
М-5,М-6		Товарно-транспортна накладна				–		Акт закупки ТМЦ
		Податкова-накладна				М-2		Доручення
М-2		Доручення на отримання ТМЦ
2. Постановка на облік
Форма		Назва			Форма		Назва
М-7		Акт приймання матеріалів			М-16		Матеріальний ярлик
М-3,М-4		Прибутковий ордер			М-14		Відомість обліку залишків
М-12		Картка складського обліку			М-19		Матеріальний звіт
М-21		Інвентарний опис			М-15		Акт прийняття устаткування
3. Відправлення (використання) ТМЦ
Стороннім особам			У виробництво						Внутрішнє
Форма	Назва		Форма	Назва					Форма	Назва
М-20	Видаткова накладна		М-10, М-11	Накладна-вимога					М-10, М-11	Накладна вимога
			М-8, М-9	Лімітно-забірна картка
Операції з внутрішнього переміщення  МПШ
Форма	Назва				Форма		Назва
МШ-1	Відомість на отримання (вилучення постійного запасу інструментів (пристроїв)				МШ-4		Акт вибуття МШП
					МШ-5		Акт на списання інструментів
					МШ-6		Особова картка обліку спецодягу та запобіжних засобів
МШ-2	Картка обліку МШП
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування  інструментів				МШ-7		Відомість обліку спецодягу
					МШ-8		Акт на списання МШП

Основними питаннями організації  обліку запасів на складах є: вибір  облікових регістрів кількісного  обліку матеріалів на складах; затвердження на посаду працівника, який здійснюватиме кількісний облік матеріалів (матеріально-відповідальних осіб, спеціальних розрахункових робітників); забезпечення складів зразками підписів осіб, які мають право дозволити видачу матеріалів, а також представників цехів, які мають право отримувати ТМЦ; забезпечити склади журналами контрольних записів про стан складського обліку, обліковими кодами, номенклатурою-цінником на матеріали, необхідними бланками документів та регістрів; встановити графік передачі первинних документів у бухгалтерію.

При організації складського  обліку слід правильно підбирати  матеріально-відповідальних осіб. Зі всіма ними слід заключити договір про повну матеріальну відповідальність. Необхідно систематично підвищувати їх рівень кваліфікації. Для цього слід проводити семінари, знайомити їх з нормативними матеріалами. Головний бухгалтер повинен також приймати участь у розробці посадових інструкції для завідуючих складами й комірників. 

При організації бухгалтерського  обліку матеріалів на складі слід визначити  склад облікових дільниць, який залежатиме від вихідної інформації. Найбільш оптимальними є такі дільниці: облік  надходження матеріалів на склад; облік розходу матеріалів з складів у цехові комірчини; облік відпустки матеріалів у виробництво; облік витрат матеріалів у зв’язку з їх реалізацією; облік внутрішнього пересування матеріалів; виявлення залишків матеріалів.

Організація контролю за наявністю та збереженням матеріалів на складах здійснюється шляхом документаційного обліку та проведенням інвентаризацій. Для контролю за просуванням матеріальних цінностей ведуться журнали реєстрації рахунків постачальників; реєстрації доручень на отримання матеріалів, а також обліку вантажів. Проводиться інструктаж експедиторів й інших робітників транспортно-експедиційного підрозділу.

При організації інвентаризації слід встановити строки її проведення на протязі  року; підготувати робочі інструкції з інвентаризації й організувати їхнє вивчення відповідними працівниками; укомплектувати постійні комісії для її проведення; підготувати накази; встановити порядок узагальнення результатів інвентаризації у звіті.

 

4. Організація обліку і контролю  руху та використання запасів у виробництві

 

Організація обліку руху й використання запасів у виробництві передбачає визначення складу ділянок обліку, які і будуть об’єктами організації. Можна виділити наступні облікові ділянки: облік витрачання матеріалів зі складів або цехових комірчин; виявлення фактичної витрати матеріалів; виявлення залишків матеріалів у виробничих цехах; облік браку та відходів матеріалів; облік повернення зайвих матеріалів. Для кожної з ділянок слід, у відповідності до діючих альбомів первинних документів, обрати носії оперативної інформації.