Основні принципи бухгалтерського обліку

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА МІЖНАРОДНОЇ  ТОРГІВЛІ

ДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ

 

Кафедра бухгалтерського  обліку та аудиту

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з дисципліни «Вступ до спеціальності»

 

на тему: «Основні принципи бухгалтерського обліку»

 

 

Виконала:

студентка групи ОА-13-А

Перевірив:

Викладач

                                                                                          

 

Донецьк, 2013 р.

ЗМІСТ

 

стор.

Вступ………………………………………………………………………  3

1.​ Організація бухгалтерського обліку на підприємстві...…………..5

2.​ Основні принципи бухгалтерського обліку…………...………......7

Висновок…………………………………………………………………..19

Перелік джерел……...…………………………………………………….21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Поняття облік у широкому розумінні  означає спостереження, вимірювання  та реєстрацію певних природних і  суспільних явищ. Для людей важливим є облік того, що впливає на суспільство, й об'єктом особливої уваги  є господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ.

Облік – спостереження вимірювання та реєстрація природних явищ. Об’єктом особливої уваги являється господарська діяльність пов’язана з виробництвом, обліком і спостереженням матеріальних і нематеріальних благ. Господарська діяльність це будь-яка діяльність, що пов’язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних благ, яка здійснюється з метою отримання прибутку. Суб’єктами господарської діяльності є фізичні та юридичні особи.

Для забезпечення користувачів інформацією  про господарську діяльність необхідно  постійно вести бухгалтерський облік  з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Бухгалтерський  облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, зберігання та передачі інформацію про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

В бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції з яких складається господарська діяльність.

Господарська  операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів зобов’язань та власного капіталу підприємства.

Активи, зобов’язання та власний капітал характеризують фінансовий стан підприємства. Всі результати господарських операцій підприємства фіксуються на матеріальному носії у вигляді первинного документа.

Первинний документ-це письмовий документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Інформація, що міститься в первинних  документах систематизується в облікових  регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках. З облікових регістрів складається фінансово – бухгалтерська звітність.

Бухгалтерська звітність - це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Отже, бухгалтерська звітність є способом передачі інформації користувачам. Форми і зміст бухгалтерської звітності залежать від потреб конкретних користувачів. З урахуванням цього виділяють такі види звітності: фінансова ,податкова, внутрішня, управлінська, статистична

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність ,що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність задовольняє  інформаційні потреби, що є загальними для всіх користувачів

Бухгалтерський облік є обов’язковим на підприємстві і головною метою  ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності є надання  користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Для забезпечення інтересів  користувачів бухгалтерський облік  є об’єктом регулювання з боку держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

Бухгалтерський облік  на підприємстві ведеться безперервно  з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського  обліку на підприємстві належать до компетенції  його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських  операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів  і звітності протягом встановленого  терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений  орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення  бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

• введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
• користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
• ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
• самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

Підприємство самостійно:

• визначає облікову політику підприємства;
• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
• розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
• затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
• може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для  правильного ведення бухгалтерського  обліку, забезпечити неухильне виконання  всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання  до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або  особа, на яку покладено ведення  бухгалтерського обліку підприємства:

• забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;
• організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
• бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
• забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи  оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу  і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється  відповідно до законодавства.

 

 

 

2. Основні принципи бухгалтерського обліку

 

Сучасний бухгалтерський облік представляє собою систему  збору, накопичення і обробки  інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Організаційні  форми та методи ведення бухгалтерського  обліку, що використовуються на підприємствах  різних галузей народного господарства, мають сприяти своєчасному наданню  інформації щодо виявлення внутрішніх резервів, поліпшення використання активів, економії матеріальних ресурсів , зниження витрат, а також іншої інформації для забезпечення ефективного ведення  господарської діяльності.

Запроваджені національні  Положення (стандарти) бухгалтерського  обліку (П(С)БО), які побудовані на базі міжнародних стандартів, запроваджено новий План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  і господарських операцій підприємств  та організацій, а звідси зміни у  методології ведення бухгалтерського  обліку, які сприяють розвитку міжнародних  економічних зв'язків, зацікавленню іноземних інвесторів, загальному розвитку перехідної вітчизняної економіки.

Відкритим питанням залишається  формування методів і принципів  облікової роботи на підприємствах, установах, організаціях. Саме розвиток методів, принципів бухгалтерського  обліку має вплив на процес ціноутворення, визначення фінансових результатів, надання  загальної інформації для прийняття  ефективних управлінських рішень. Для  облікового процесу досить важливим є визначення та дотримання принципів  бухгалтерського обліку.

Характерними принципами бухгалтерського обліку підприємств  різних галузей є:

• Принцип господарської одиниці (автономності підприємства)

Кожне підприємство розглядається  як господарська одиниця (юридична особа), що є відокремленою від її власників  чи інших підприємств. Тому бухгалтерський облік ведеться окремо для підприємства. Особисте майно та інші засоби власників  підприємства не повинні відображатись  у звітності підприємства.

Коли мова йде про акціонерні компанії (корпорації), то проблеми з  визначенням господарської одиниці (юридичної особи) взагалі не існує, тому що компанія (корпорація) набуває  статусу окремої господарської  одиниці (юридичної особи) з моменту  її заснування. Відповідно до міжнародної  практики керівництво діяльністю компанією  здійснюється органами управління компанії (дирекцією) окремо від власників  компанії (її акціонерів). Фінансовий облік  компанії здійснюється незалежно від  діяльності її власників. Взаємовідносини  між власниками компанії та її керівництвом визначаються законодавством країни, а також установчими документами  та внутрішніми правилами компанії.

Принцип господарської одиниці  розповсюджується не тільки на приватні компанії, а й на урядові установи, заклади освіти, недержавні й релігійні  організації та інші установи.

Якщо якась установа є  структурним підрозділом іншої, то в цьому випадку вона також  розглядається як окрема господарська одиниця і також повинна вести  власний фінансовий облік. Наприклад, початкова школа може входити  до складу середньої школи, та, у  свою чергу, входить до системи освітніх установ певного району, а ті установи — до системи освітніх установ  міста чи іншої адміністративно-територіальної одиниці. Однак відповідно до принципу господарської одиниці кожна  з освітніх установ чи систем здійснює власний фінансовий облік.

• Принцип безперервності

Цей принцип передбачає, що підприємство здійснюватиме свою діяльність протягом певного періоду  і ця діяльність не буде зупинена найближчим часом. Це припущення є основою для  відображення статей активів по фактичній  собівартості, а не за ринковою вартістю, яка стає визначальною при ліквідації підприємства.

У нормальних умовах роботи власники підприємства не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. До звіту  про прибутки включаються доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства.

У протилежному разі, коли є  ознаки, що підприємство припинить  свою діяльність і буде ліквідоване, використовуються інші правила бухгалтерського  обліку. У разі ліквідації підприємства його активи (майно) оцінюються за ліквідаційною (ринковою) вартістю.

За цим принципом підприємство не повинно постійно здійснювати  оцінку своїх засобів. Керівництво  підприємства виходить з принципу, що виробничі засоби будуть використані  в майбутній діяльності. У підприємства-товаровиробника  основні засоби та обігові кошти  використовуватимуться в майбутньому  виробництві товарів, які, у свою чергу, будуть продані споживачу. При  продажу товару визначається і ринкова  ціна. Поточна вартість обладнання, машин та інших засобів є неактуальною, тому що підприємство не розпродаватиметься частинами, а його цілим майновим комплексом буде використано в майбутньому  виробництві.

Для власника підприємства більш важливим є не поточна вартість активів підприємства, а обсяги та швидкість грошових потоків, які  мають надійти від діяльності підприємства.