Особливості обліку у галузях невиробничої сфери

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ У ГАЛУЗЯХ  НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ

Змістовий модуль 3. ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ

1. Організаційні  основи і поняття торговельної  діяльності

2. Предмет  і функції торговельної діяльності

3. Регламентування  торговельної діяльності

4. Формування цін на товари. Поняття торговельної націнки

5. Облік надходження  і вибуття товарів в об'єктах  торгівлі

6. Оподаткування  торгівельної діяльності

 

Ключові  терміни та поняття

Торговельна діяльність, товар, оптова торгівля, роздрібна торгівля, комісійна торгівля, торговельна націнка, ціна продажу, середній відсоток торговельної націнки

 

 

		Після вивчення модулю необхідно:
знати:	Основні особливості організації бухгалтерського  обліку, методику формування цін на товари, базові нормативно-правові акти стосовно обліку і оподаткування в торгівлі, порядок отримання та обліку дозвільних документі в сфері торгівлі
вміти:	Складати  основні бухгалтерські проводки з обліку надходження, вибуття товарів, розрахунків з постачальниками та покупцями, розраховувати торгову націнку, оптову ціну, роздрібну ціну, суму акцизного податку, заповнювати облікові регістри, формувати звітність

 

3.1. Організаційні основи і поняття торговельної діяльності

Торговельна діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій сфері (громадському харчуванні).

 

Торговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

 

Для здійснення торговельної діяльності підприємства повинні мати: свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл про розміщення об’єкта торгівлі або договір оренди приміщення; ліцензії (або їх копії, затверджені відповідним органом, що видав ліцензію); торговий патент на кожну торгівельну точку; квитанцію про плату ринкового збору за торгівлю на території ринку; відповідні документи на товар; реєстр розрахункових операцій (РРО), а в окремих передбачених законодавством випадках – книгу обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки.

 

Оптова  торгівля — це діяльність з придбання та відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації, як правило, великими партіями підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб’єктам підприємницької діяльності для подальшого перепродажу або промислового використання (обробки). Роздрібна торгівля  ––  це сфера підприємницької діяльності щодо продажу товарів або послуг на підставі усного чи письмового договору купівлі-продажу безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

 

За формою організації і виконуваних функцій  торговельні підприємства поділяють на оптові та роздрібні. Оптові підприємства, виконуючи функції сполучної ланки між виробництвом і роздрібною торгівлею забезпечують найраціональніше просування товарів від виробників до споживачів. Завдання оптових підприємств полягає в забезпеченні відвантаження покупцям товарів оптимальними партіями, що сприяє якнайкращому використанню транспортних засобів, зниженню витрат на перевезення та обіг, своєчасному постачанню необхідними товарами як населення, так і виробництва, забезпеченню відпрацювання і сортування товарів, їх комплектності та асортименту.

Підприємства оптової  торгівлі можна класифікувати за такими ознаками: функціональним рівнем; організаційно-правовою формою; формою власності і належністю; місцем і роллю в товаропросуванні; їх товарною спеціалізацією (рис. 3.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3.1. Класифікація оптових торгівельних підприємств

Комісійна торгівля — форма торгівлі, за якої торговельні організації або підприємства беруть на себе функцію продажу товару за відповідну плату за дорученням певної організації чи особи.

 

Комісійна торгівля сприяє вторинному перерозподілу і товарно-грошовому обміну матеріальних благ у сфері безпосереднього споживання.

Тобто, договір комісії  – це, свого роду, договір про  надання послуги з реалізації товару, за що комісіонер одержує винагороду.

Розмір винагороди комісіонера може бути встановлений у вигляді відсотків від суми доходу від реалізації товару, фіксованої суми, різниці між реальною продажною і призначеною комітентом ціною. Доходом комітента в останньому випадку буде вважатися загальна сума виручки, а не сама сума, яку він одержить від комісіонера (за мінусом комісійної винагороди). У той же час за комітентом зберігається право в будь-який час забрати товар, зданий на комісію, сплативши комісіонеру визначену угодою суму відшкодування витрат за зберігання товару.

Одним з різновидів комісійної торгівлі в сфері міжнародних  відносин являється консигнаційна  торгівля.

Консигнаційна торгівля — вид торгівлі, що передбачає постачання продавцем (консигнантом) товарів масового попиту на склад посередника (консигнатора) для реалізації на ринку протягом визначеного періоду.

 

Продавець не здобуває права  власності на товари, що він продає, а оплачує їх у міру реалізації. Непродані товари посередник може повернути. У цьому разі консигнант кредитує посередника на середній термін реалізації товару. Оскільки прискорює терміни постачання, допомагає реалізувати через посередника маловідоме устаткування і продукцію, у швидкому продажу якої продавець не впевнений.

Специфіка такого різновиду посередницького договору, як консигнація полягає в тому, що:

1) цей договір класифікується  завжди як "договір комісії  на продаж у сфері зовнішньоекономічної діяльності" з податковими наслідками, що виникають звідси, і відображенням у бухгалтерському обліку;

2) предметом договору  консигнації можуть бути тільки товари, тому що у всіх положеннях фігурує слово "склад";

3) у договорі консигнації  завжди обумовлюються терміни,  протягом яких повинен бути  проданий товар; 

4) консигнація обов’язково здійснюється на платній основі;

5) торгівля проводиться від імені консигнатора;

6) обов’язки сторін  щодо компенсації витрат, пов’язаних  з реалізацією товарів, обумовлюються  в договорі, тобто, не обов’язково  консигнація буде здійснюватися  за рахунок консигнанта. При  цьому в договорі консигнації не може встановлюватися право консигнатора відшкодування йому витрат на збереження майна консигнанта, консигнатор обов’язково сам несе подібні витрати.

 Так, в обов’язки  консигнатора звичайно входить:  зберігати товар на своєму  складі до його реалізації, застрахувати товар на користь консигнанта на увесь час перебування товару в розпорядженні консигнатора. У договорі можуть бути передбачені обов’язки консигнатора рекламувати отриманий товар, надавати потенційним покупцям можливість ознайомитися з товаром, чітко повинен бути обговорений порядок розподілу витрат по операції і виручених від операції сум між консигнатором і консигнантом і т.п.

Ще одним різновидом посередництва в сфері торгівлі є агентська діяльність.

 

Агентська діяльність — вид підприємницької діяльності, що полягає в наданні комерційним агентом (фізичною або юридичною особою) послуг об’єкту господарювання шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок цього об’єкта.

 

Агентська діяльність здійснюється на підставі агентського договору, за яким одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод або сприянні їх укладенню. Даний договір складається в простій письмовій формі та визначає строк її дії, сферу, характер і порядок виконання посередницьких послуг, права та обов’язки сторін ( у тому числі щодо нерозголошення конфіденційної інформації в агентських відносинах), умови і розмір винагороди комерційному агентові, взаєморозрахунки і відповідальність сторін у разі порушення договору.

Дилерська, брокерська, дистриб’юторська та маклерська діяльність являється  діяльністю в сфері торгівлі цінними  паперами, а не товарами.

Роздрібні торговельні  підприємства реалізують товари як безпосередньо населенню, так і окремим установам (дитячим дошкільним закладам, школам, лікарням) дрібним оптом.

Поряд зі спеціалізованими торговельними підприємствами реалізацію товарів можуть здійснювати промислові, сільськогосподарські та інші підприємства через фірмові магазини, що сприяє кращому вивченню споживчого попиту на їх продукцію і дає змогу оперативно реагувати на зміни споживчого ринку.

Класифікацію суб’єктів  роздрібної торгівлі можна здійснювати  за різними ознаками (рис. 3.2), що впливає на застосування нормативної бази у практичній діяльності.

Порівняння основних ознак оптової та роздрібної торгівлі наведено в табл. 3.1.

 

Таблиця 3.1

Порівняння основних ознак оптової та роздрібної торгівлі

 

Ознака	Оптова торгівля	Роздрібна торгівля
1	2	3
Поняття	Перепродаж (продаж без переробки) нових чи тих, що були у вживанні товарів роздрібним торгівцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, який здійснюється оптовими торгівцями, фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, оптовиками-заготівельниками, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготовкою та збутом сільськогосподарської продукції і т.п.	Вид економічної діяльності субєктів господарювання з продажу (без переробки) населенню нових  і потриманих товарів, призначених переважно для вживання громадянами (приватними особами) чи домашніми господарствами, в магазинах, універсальних магазинах, лавках та кіосках, посилкових торгових фірмах, торгівельними посередниками і т.ін.

 

 

Продовж. табл. 3.1

1	2	3
Субєкти	Оптові бази, товарні  склади, склади-холодильники, склади-магазини	Магазини (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані і т.ін.), дрібнороздрібну  мережу, пересувну мережу
Споживачі товару	Підприємства роздрібної торгівлі, інші субєкти підприємницької діяльності для використання чи перепродажу	Безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам
Правовий статус покупця	Юридичні та фізичні  особи (переважають юридичні)	Фізичні та юридичні особи (переважають фізичні)
Законодавче регулювання  відносин сторін	Цивільний кодекс України	Цивільний кодекс України  і закон України «Про захист прав споживачів»
Види передачі товару	Продаж, бартерні операції, продаж товару в кредит, договори комісії  вітчизняним чи іноземним юридичним  та рідше фізичним особам	Як правило, тільки прямі  продажі вітчизняним фізичним особам
Документи, якими оформляється продаж	Договір постачання, товарна, товарно-транспортна, податкова накладна, рахунок-фактура та інші	Договір роздрібної купівлі-продажу, з фізичними особами  - чек
Момент заключення договору	Дата та строк заключення вказуються в договорі	В момент видачі продавцем  касового або товарного чеку
Особливості договору	Публічний, тобто установлюючий  обовязки з продажу товарів, які  необхідно виконати у відношенні всіх зацікавленних осіб	Зобовязання продавця передати товар покупцеві в обумовлені строки. В договорі визначаються також  сторони угоди, асортимент товарів, порядок і форма розрахунків, момент переходу права власності  на товар
Призначення товару для  покупця	Для використання у підприємницькій діяльності (перепродаж) або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням	Для особистого, сімейного, домашнього чи іншого використання, не повязаного з підприємницькою діяльністю
Форма реалізації товару	Партіями	Поштучно, на вагу
Обсяги реалізації товару одного найменування одному покупцеві	Великі	Маленькі
Необхідність реєстрації розрахункових даних	Немає	Необхідність є.Застосовується реєстратор розрахункових операцій чи Книга обліку розрахункових операцій
Характерна форма розрахунків	Безготівкова	Готівкова, за домогою  пластикових карт
Використання електроних грошей	Немає	Так, що тягне за собою  використання в якості метода визнання доходів – метод нараххування