Традиційні та новітні технології створення та використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи

 

Міністерство освіти та науки, молоді і спорту України

 

 

 

 

 

 

Традиційні та новітні технології створення та використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Курсова робота з дисциплини

«Інформаційні бібліографічні технології»

                                         

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Одеса – 2011

 

                                                        ЗМІСТ:

Вступ………………………………….……………………………………………3

1. Характеристика традиційних та новітніх технологій створення і використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи……………………………………………………………..……….5
1. Бібліотечні каталоги, як інформаційно-бібліографіні технології…5
2. Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація……………………………………………………..….11
3. Засоби електронної каталогізації……………………………..……15

     2.Аналіз процесу інформатизація бібліотек: ……………………………....17

         2.1 Досягнення…………………………………………………………......17

         2.2Проблеми……………………………………………………………….18

         2.3перспективи…………………………………………………………….20

    3.Дослідження традиційних та новітніх інформаційно-бібліографічних пошукових систем…………………………………………………….…………23

           3.1 Каталоги картковий та електронний: загальне та особливе (порівняняльний аналіз)…………………………………………………………23

 3.2 Опитування працівників бібліотеки за результатами використання традиційних та новітніх інформаційно-бібліографічних пошукових систем …..…………………………………………………………………24

Висновки…………………………………………………………………..……..27

Список використаних джерел....………………………………………………..30

Додатки……………………………………………………………………...……34

 

ВСТУП

 

 

     Актуальність.Традиційно скептичне відношення до бібліотек та недооцінювання суспільством їх діяльності останнім часом стали змінюватися на бік кращого розуміння реальної ролі в сучасному інформаційному світі та можливостей зібраних у бібліотеках інформаційних ресурсів. Неминучі процеси інформатизації стрімко ламають основи бібліотечної справи та професійні орієнтири бібліотекарів. Змінилися традиційні бібліотечні технології, форми бібліотечного обслуговування користувачів. Перетворення викликані як змінами у запитах користувачів, так і у формі надання інформації. Не засвоївши нові технологічні процеси, бібліотеки мають ризик бути витиснутими з інформаційного простору. Щоб цього не сталося, бібліотека повинна змінювати принципи свого існування. На мій погляд, проблема інформаційного обслуговування полягає у тому, що сьогодні бібліотеку відвідують не тільки для того, щоб почитати книгу та періодичні видання, а найчастіше — для отримання оперативної інформації. Тобто відбувається еволюція соціальної ролі бібліотеки. До її традиційної просвітницької функції, зберігання та примножування літературної спадщини додаються функції інформаційних центрів, які оперативно надають доступ до світових інформаційних мереж та банків даних. Нові інформаційні технології відкрили бібліотекам не тільки величезні можливості, а й поставили їх перед необхідністю вирішення принципово нових завдань.

Звідси випливає актуальність вивчення розвитку ІБТ, інформаційного сервісу бібліотек, новітніх та традиційних технологій створення та використання інформаційно-бібліографічної пошукової системи.

В умовах переходу до інформаційного суспільства загострюється суперечність між невпинно зростаючими обсягами знань, що створюються суспільством і підлягають поширенню в часі та просторі, з однієї сторони, і обмеженими можливостями системи документальних комунікацій "ери Гутенберга", основа яких базується на друкованих носіях, з другої. Необхідність розв'язання згаданої суперечності потребує кардинальної активізації робіт зі створення та впровадження в практику діяльності бібліотек новітніх комп'ютерних технологій. Вони мають забезпечити перехід до корпоративних технологій обробки документальних потоків і формування в Україні єдиного науково-інформаційного простору, а також розробку інтелектуальних технологій аналітико-синтетичної переробки інформації та екстракції знань.

Об’єкт – інформаційно-бібліографічні технології,  як основа обслуговування в бібліотеках.

         Предмет – технології створення та використання інформаційно-бібліографічних пошукових систем.

Мета роботи – дати характеристику розвитку ІБТ, через розкриття особливостей автоматизації та застосування  інформаційно-бібліографічної пошукової системи

Задачі:

• Розглянути сучасні інформаційні технології в бібліотечній практиці.
• Виявити досягнення, проблеми, перспективи технічного обслуговування інформаційно-бібліографічної пошукової системи.

    Перспективи розвитку бібліотек на сучасному етапі визначаються інформатизацією, яка посідає центральне місце у формуванні інформаційного суспільства як магістрального напряму розвитку цивілізації. Цей процес найбільш виразно проявляється у використанні нових інформаційних технологій та електронних носіїв для формування і зберігання інформаційних ресурсів та забезпечення їх загальнодоступності засобами глобальних комп'ютерних мереж. Входження в бібліотечну практику інформаційних технологій ставить на порядок денний проблему впровадження нових форм і методів у роботу традиційних бібліотек, а також перегляд існуючих підходів до її ролі і статусу в умовах переходу до інформаційного суспільства. Першочерговим при цьому є вирішення комплексу завдань, пов'язаних з розвитком і трансформацією інформаційного сервісу бібліотек, які розглядаються в даній роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНИХ ТА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ СТВОРЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ.

       1.1 Бібліотечні каталоги, як інформаційно-бібліографіні технології.

         У фондах бібліотек збираються, зберігаються та надаються в користування читачам численні і різноманітні за своїм змістом, читацьким призначенням, поліграфічним оформленням та іншими ознаками твори друку. Розкриття змісту фондів і пропаганда наявних у бібліотеці матеріалів здійснюються за допомогою різних каталогів.(Див. Рис 1.1. )

Жодна бібліотека, який би не був нечисленний її фонду, не може обмежитися яким-небудь одним каталогом. Читачі звертаються в бібліотеку із самими різними запитами. Як відомо, їх може цікавити література по конкретній темі, по певній галузі знання, книги певного автора або колективу (установи або організації), спеціальні види літератури (карти, ноти, стандарти, портрети і т. д.). Жоден каталог не зможе відповісти на всі ці запити.

Звідси виникає необхідність створення в кожній бібліотеці різних каталогів, що допомагають задовольнити запити читачів з найбільшою повнотою і затратити мінімум часу на пошуки матеріалів.

Різноманітність каталогів і картотек в бібліотеках змушує створювати таку систему каталогів, щоб кожна її ланка розкривало фонд бібліотеки в певному аспекті, і разом з тим, щоб всі ланки єдиної системи були взаємопов'язані, координовані. Розкриття зв'язки між каталогами і правильне розмежування між ними лежить в основі продуманої і правильної системи каталогів бібліотеки[2].

Сучасне бібліотекознавство, що оцінює каталоги як одна з найважливіших  засобів пропаганди книг, цілеспрямованої  допомоги читачам у виборі  ним  літератури, висунуло необхідність розглядати каталоги в їх сукупності, як єдину струнку систему, кожна частина якої  той чи інший вид каталога покликана задовольняти притаманними їй засобами розкриття фонду певні запити читачів. Особливого значення набуває при цьому взаємозв'язок каталогів, узгодження їх між собою.

Оскільки бібліотеки різних типів і видів мають  характерні завдання, обслуговують різні  контингенти читачів, володіють  фондами різного змісту і характеру, система каталогів у кожній з  цих бібліотек набуває відому своєрідність.

Таким чином, під системою каталогів слід розуміти необхідне  для читачів даної бібліотеки число планомірно організованих, взаємопов'язаних та координованих каталогів і  картотек, різнобічно розкривають фонди  бібліотеки у відповідності зі які стоять перед нею завданнями.

У сучасній бібліотеці каталоги - основа будь-якої бібліотечної діяльності, і тому їх слід розглядати  як обов'язковий  елемент в роботі кожної бібліотеки. Вони відіграють вирішальну роль у  оперативному та якісному здійсненні найважливіших електронних функцій. Широко відомо значення каталогів у формуванні та ефективності неналежного використання бібліотечних фондів, підвищення рівня довідково-бібліографічної, інформаційної, індивідуальної і масової роботи з читачами.

Система каталогів і картотек бібліотеки забезпечує багато напрямків її діяльності, не пов'язані безпосередньо з обслуговуванням читачів і використанням фондів. Важко, наприклад, правильно вести формування фондів бібліотеки, не аналізуючи їх наповнення і зміст за каталогами. Тому досягнення високих кінцевих результатів в діяльності бібліотек багато в чому залежить від рівня організації системи каталогів і картотек.

Основна функція системи  каталогів і картотек - забезпечення виконання завдань, що стоять перед бібліотекою, освітніх, культурно-освітніх, інформаційних. Система каталогів і картотек - найважливіший інструмент пропаганди літератури та інформаційної культури[1].

Організація, розвиток і  вдосконалення системи каталогів  і картотек проходять під впливом  різних позасистемні факторів, таких наприклад, як обсяг фондів або структура бібліотеки. Збільшення обсягу фондів природно призводить до зростання обсягу каталогів. Ускладнення структури - поява нових філій або підрозділів в центральній бібліотеці - потребує створення нових каталогів.

Склад фондів відображається в системі каталогів з авторського та видовому признаків, за змістом з урахуванням приналежності до структурному підрозділу. У структурі і наповненні каталогів і картотек системи, в першу чергу систематичних, враховуються особливості господарського профілю обслуговуваного району, склад і специфічні особливості читачів бібліотеки, характер їх запитів. Багатьма нитками пов'язана з громадським, економічним і культурним життям обслуговуваного району краєзнавча частина довідково-бібліографічного апарату.

Система каталогів і  картотек будується на основі принципів  науковості, доступності, інформативності, наочності, економічності.

У каталогізації, особливо в систематизації, яка пов'язана з виявленням змістової сторони творів друку, наукова обгрунтованість кожного рішення набуває особливого значення. Для кожного з видів каталогів розроблені визначені методи, за допомогою яких забезпечується дотримання принципів науковості. Обов'язково суворе і точне дотримання державних стандартів, відповідно цих правил та інструкцій, знання методичних посібників, вміле використання таблиць бібліотечно-бібліографічної класифікації[8].

 Інформативність каталогів  забезпечується повнотою і багатоаспектністю  відображення в системі каталогів  і картотек складу і змісту фондів бібліотеки, організації каталогів на окремі частини фонду і види видань.

Для досягнення доступності  та наочності система каталогів  і картотек повинна бути доступною для огляду, зручною для використання, її структура в цілому і призначення кожного з її елементів повинні бути зрозумілі читачам. Наявність і якість оформлення засобів інформації та реклами підвищує доступність і наочність системи. Велике значення має правильність внутрішнього і зовнішнього оформлення кожного каталогу.

Принцип економічності  проявляється в чіткій побудові системи, забезпечення зв'язку між окремими її елементами. Організація нового каталогу, картотеки - справа особлива, що потребує всебічної оцінки, особливо в тому випадку, якщо такий елемент системи не передбачений в існуючих положеннях. Всі зміни в характері запитів читачів, як і нові явища, теми і проблеми в науці, техніці, суспільного життя, можуть і повинні бути своєчасно відображені в каталогах і картотеках існуючої системи і не повинні приводити до створення нового апарату. Бібліотекам слід всіляко зменшувати витрати часу та праці на процеси каталогізації, за допомогою використання нових технічних засобів виключати дублюючі каталоги і картотеки, знаходити шляхи раціоналізації тих технології.

Система каталогів і картотек тісно пов'язана зі структурою фондів. Однак побудова каталогів, наприклад систематичних, не повністю дублює ростановки фондів, навіть якщо для неї використовуються ті ж таблиці класифікації[5].

У бібліотеках та філіях, що обслуговують дітей і підлітків, на одне з провідних місць висувається принцип диференційованого підходу до відображення фонду відповідно до особливостей читання і сприйняття лі-тератури читачами різних вікових груп. Створюються каталоги і картотеки, що враховують вікові ознаки.

Виходячи із засобу угруповання  бібліографічних записів в бібліотеці організовуються алфавітні і  систематичні каталоги і картотеки .

 Алфавітний каталог (АК) - бібліотечний  каталог, в якому бібліографічні  записи розташовуються в алфавітному  порядку імен чи прізвищ індивідуальних авторів, наіменованих колективних авторів або заголовків творів друку та інших документів. Алфавітний каталог дозволяє знайти всі твори одного автора, різні видання одного і того ж виготовлення.

Систематичний каталог (СК) - бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за галузями знань у відповідності з певною системою бібліотечно-бібліографічної класифікації[10].