Iнтеркультурна комунікація російської та англійської мов

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

 

Форма № Н-6.01

 

 

 

Бердянський державний педагогічний університет

кафедра романо – германських  мов

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему: інтеркультурна комунікація російської та англійської мов

 

 

 

Студента (ки) 3 курсу 34 групи

напряму підготовки__________________

спеціальності  Інституту філології та соціальних комунікацій

Подгорняк О. В.

(прізвище та ініціали)

Керівник кандидат філологічних наук, доцент Дуброва О.В.

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                            (підпис)                       (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                               ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Бердянськ - 2013рік

 

 

Зміст

 Вступ

Розділ 1. Сленг, як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю

1. Походження терміну «сленг»
2. Загальні відомості про лексику вузького кола спілкування
3. Різновиди сленгу(загальній та спеціальний)

Розділ 2. Відмінності та подібності англійського сленгу

2.1.Жаргонізми та їх класифікація

2.2.Арго як підвид спеціального сленгу

3.3.Англійські еквіваленти сленгу у російській мові

Висновки

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Тема даної курсової була обрана нами у зв'язку з широким вживанням, як російського сленгу, так і англійського у мові російської молоді.

Підвищенний інтерес до культур різних народів та місця комунікації в міжкультурних контактах свідчать про справжнє пожвавлення інтересу до проблем культури, адже кожна мова є не лише набором різних мовних структур, а й дзеркалом культури власного народу. Наразі, у світлі глобалізаційних процесів, коли російська нація розвивається у напрямку до Європи та Америки, налагоджуючи контакт з провідними світовими державами, обмінюючись досвідом та спілкуючись з передовими європейськими країнами, такою важливою стає необхідність знати іноземні мови, зокрема, англійську, яка є міжнародною мовою спілкування. Ця взаємодія, безумовно, має безпосередній вплив  на формування лексичного складу сучасної російської мови, бо все частіше у політичному, економічному, культурному та художньому дискурсах зустрічаємо слова іншомовного, а саме, англійського походження, які вимагають детального вивчення, дослідження та аналізу їх функціонування у різних понятійних сферах – і в цьому полягає актуальність нашого дослідження.

Тож предметом дослідження нашої розвідки є сленг англійської та російської мов, а об’єктом виступає явище інтеркультурної комунікації російської та англійської мов на матеріалі молодіжного сленгу. Сленг – це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а необхідна частина цієї системи. Дана проблема є дуже цікавою для лінгвіста.

Він розвивається, змінюється дуже швидко. Всі ці зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».

Слід сказати, що проблемою інтеркультурної комунікації російської та англійської мов займалися багато вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як І. Гальперін, В. Жураховська, В. Хомяков, Ч. Фриз та багато інших. Хомяков В. А. у своїй книзі «Введение в изучение слэнга – основного компонента английского просторечия» вказав, що вперше термін сленг зі значенням language of low or vulgar type був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін розуміють як The cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом стали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense.

Сучасні лінгвістичні дослідження з різноманітних сторін висвітлюють роль та ступінь впливу англійської мови на формування словникового складу сучасної російської мови. Лексичний склад російської, як і будь-якої іншої мови, містить велику кількість сленгових утворень, які відповідають певним групам людей. Існування діалектизмів, сленгів доводить, що мова постійно живе і розвивається. Особливо цікавою для дослідження є молодіжна лексика, яка в мовознавстві існує під англомовною категорією сленг. Наприклад, у Московській лінгвістичній енциклопедії (1990 р.) ототожнюється сленг з жаргоном, тобто соціальним різновидом мовлення, для якого характерна професійна лексика з експресивною полісемантикою та фразеологією. Категорія «сленг» подається як сукупність жаргонізмів, які утворюють різновид розмовної лексики і гумористичне ставлення до предмета мовлення. Жаргонізмами називають слова, вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі. З цієї причини жаргонізми ще називають соціальними діалектизмами. Жаргонізми — це переважно такі специфічні, емоційно забарвлені назви понять і предметів, які мають нормативні відповідники в літературній мові та, відступаючи від неї, надають процесу спілкування атмосфери невимушеності, іронічності, фамільярності тощо.

Зазвичай їх вживають під час усного та неформального спілкування. Інколи вони є ненормативними, вульгарними, коли предмету надають принизливої оцінки.

Відтак маємо визнати, що англійська мова має значний вплив на наше життя, тож зробила великий внесок у розвиток такого явища як молодіжний сленг, що стало результатом формування нових лексем.

Завдання:

1. Дізнатися історію розвитку терміну «Сленг»;
2. Проаналізувати літературу з питань вивчення сленгу;
3. Дізнатися які існують різновиди сленгу;
4. Визначити поняття «Жаргонізми»;
5. Визначити поняття «Арго»;

Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, головної частини, яка складається з двох розділів, висновків та бібліографії.

Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, головної частини, яка складається з двох розділів, висновків та бібліографії. Показані англійські еквіваленти сленгу у російській мові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Сленг, як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю

1. Походження терміну «сленг»

Етимологія слова «сленг» невідома. Уперше термін сленг був зафіксований у 1750 році, і означав «мова вулиць». У сучасних словниках зустрічається мінімум два тлумачення слова «сленг»:

1)Сленг - особлива мова підгруп  чи субкультур суспільства.

2) Сленг – лексика широкого  вживання для неформального спілкування. Та виходячи з цих двох термінів відомо, що друге значення у сучасній лексикографії перевалює над першим. Сленг займає одне з найголовніших міст між усіма виразами і словами для неформального спілкування та лексикою вузьких соціальних груп. 

І.Р. Гальперин у статті «Про термін «сленг», посилаючись на можливість невизначеність цієї категорії, взагалі заперечує її існування. Його аргументація полягає в результатах досліджень англійських учених лексикографів, головним чином їх досвіді у складанні словників англійської, які показали, що одне теж слово у різних словниках має різне лінгвістичне визнання; те й теж дається з позначкою «сленг», «просторіччя», чи ні будь-яких послід, що свідчить про відповідність літературної нормі мови. І.Р. Гальперин передбачає існування сленгу як окремої самостійної категорії, пропонуючи термін «сленг» використовувати як синоніма, англійського еквівалента жаргону.

У «Словнику лінгвістичних термінів»О.С.Ахмановой:Сленг - 1.Разговорний варіант професійної промови. 2. Елементи розмовного варіанта тій чи іншій професійної чи соціального групи, які, проникаючи в літературну мову чи загалом у мова людей, які мають безпосередньо до цієї групі осіб, набувають у цих мовами особливуемоционально-експрессивную забарвлення [1:5]. Вперше термін сленг зі значенням language of a low or vulgar type був зареєстрований у 1756 році; з 1802 року під цей термін підводять The cant or jargon of a certain class or period, а з 1818 року під сленгом почали розуміти Language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sens [34, 29]. Як вказав Е. Партридж, термін сленг ввійшов у повсякденний вжиток приблизно з другої половини минулого століття зі значенням для “illegitimate” colloquial speech, тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди vulgar language except cant. Важливо зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми сленга як argot, jargon, flash, gibberish. У словнику С. Джонсона, котрий був опублікований у1755 році, термін «сленг» відсутній. У першому стандартному словнику Н. Уебстера, який був  виданий в Америці в 1828 році, термін сленг пояснюється як low, vulgar, unmeaning language. Показовим є те, що термін з`явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу. Етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19 сторіччя, вона також подана і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish – циганський жаргон, flash language – низька вульгарна мова. Він же вказує: slang – the language spoken by Gipseys – low, vulgar, unauthorized language. Після зростання цікавості на прикінці 19 сторіччя, сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. У 20-му сторіччі питання щодо етимології цього терміну більше зацікавило учених. Виникли нові більш чи менш науково обгрунтовані гіпотези, але вони так і не отримали загального визнання. Вітчизняний дослідник І. В. Арнольд вказує, що сленг – включає лише розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням, яке неприйняте в літературній мові. Дуже важливою є думка М. М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези не представив доказів для її підтвердження .

      На прикінці 19 століччя сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредні, Уіклі та Уайльд [34, 30]. В двадцятому століччі питання з приводу походження терміну сленг продовжує цікавити дослідників. Виникають нові гіпотези. Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling – to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чосера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language – to talk; sling the language – to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat – to speak the vernacular; sling a yarn – to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang – to abuse, scold violently.

    Отже, на формування сленгу  впливають з одного боку, чинники психологічного та соціально-символічного характеру, пов’язані зі смислотворчою  діяльністю і психологією протесту, а з іншого - лінгвістичні чинники, пов’язані з реалізацією принципу мовної економії. Тому сленг приймається як лінгвістична категорія, що спирається на цілий комплекс психічних, соціальних та внутрішньомовних факторів та зумовлюється естетичною та емотивною функціями.

1.2.Загальні відомості про лексику вузького кола спілкування

Лексика (з грец. lexicos – словниковий, словесний) – це сукупність слів певної мови чи діалектів [33, 443]. За призначенням і сферою використання виділяють різні групи лексики: загальновживана, термінологічна, професійна,спеціальна, активна, пасивна, застаріла. За стилістичною активністю лексика поділяється на нейтральну та стилістично забарвлену. До стилістично забарвленої відноситься емоційно – експресивна, поетична, книжна, просторічна та інш. Існує formal and informal speech [25, 12]. Сленг входить до складу informal style.

Лексичний склад будь-якої мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. М. Грачов та інші лінгвісти поділяють всю лексику на літературну та нелітературну. До літературної лексики відносяться: книжкові слова, стандартні розмовні слова, нейтральні слова. Ця лексика вживається в літературі, в усному мовленні та в офіційно-діловому стилі. Також існує нелітературна лексика, яку поділяють на професіоналізми, вульгаризми, жаргонізми, арго та сленг. Ця частина лексики відрізняється розмовним, неофіційним характером та емоційною забарвленістю [2, с. 34].

Арго – мова певної вузької соціальної чи професійної групи, штучно створювана з метою мовного відокремлення; відзначається головним чином наявністю слів, незрозумілих для сторонніх [33, 34]. Наприклад, sap, grapple, equip, forestall та інші [35, 14].

Професіоналізми – це слова, якими користується певна, невелика група людей, об’єднана певною професією [33, 737]. Наприклад, moonship, soft-landing, etc [35, 18 ].

 Вульгаризми – це грубі слова, що зазвичай не вживаються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, яким користуються люди низького соціального статусу [33, 28].

Жаргонізми – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної і граматичної системи. Зазвичай це словник розмовного мовлення людей, зв’язаних певною спільністю інтересів [33, 297].

В англійській лексикології арго – таємні «мови» - жаргони зазвичай називають кент, в іспанській мові – херманія, в німецькій – ротвелш, у французькій – арго.