Асиміляція за дзвінкістю

Дзвінкі приголосні звуки перед глухими в середині слова не уподібнюються до глухих. Лише звук г перед глухими звуками вимовляється так, як парний йому глухий х у п’яти словах: легко – [л é х к о], вогко – [в ó х к о], нігті – [н' í х т 'і], кігті – [к’ í х т' і], дьогтю – [д'ó х т' у].
Асиміляція приголосних за глухістю найсильніше виступає на межі префікса й кореня.
Префікс і прийменник [з] повнюстю знеголошується, змінюючись на глухий [с], наприклад: [с п]ечі, [с т]обою, [с:]обою, [с´ц´]ідити.
Кінцевий приголосний [з], що закінчує префікси та прийменники, також здебільшого переходить у глухий: ро[с х]итати, бе[с п]еречний, крі[с´:]тіну.