Спільні особливості та відмінності між лексичною та стилістичною метафорою та метонімією сучасної німецької мови

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 

 

 

 

 

Польчик Світлана Василівна

«Спільні особливості та відмінності між лексичною та стилістичною метафорою та метонімією сучасної німецької мови»

 

 Спеціальність  - 6.030501 «Мова та література(німецька)»

 

 

 

 

                                                                Перевірила:

                                                       доктор

                                                                           філологічних наук,

                                                                       доцент кафедри

                                                                      німецької мови

                                                                        Лавриненко Г.Я.                                                                                                                                

 

Луцьк 2012

 

План

Вступ ………………………………..………………………………….3

Розділ 1. Значення понять «Метафора» та «Метонімія» та їх види……………………………………………………….……………..5

1. Метафора. Види метафори……………………………………….5
2. Метонімія. Види метонімії……………………………………....10

Розділ 2. Перенесення  найменувань як один із типів семантичної деревації…………………………………………………………….......14

2.1. Види стилістичної метонімії….………………….……………….14

2.2. Види стилістичної метафори..….……….………………..……….16

2.3. Розмежування лексичної  та стилістичної метафори та метонімії………………………………………………………………...18

Висновки………………………………………………………………..20

Список використаної літератури……………………………………...21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Вступ

        Метафора та метонімія – найбільш вживані художні засоби, якими досить часто оперують творці слова, і зустрічаються у кожному художньому тексті, у казках, байках, віршах. Зустрічаємось ми з ними і в повсякденному мовленні. Особливо з повсякденною метафорою та метонімією. Але ми не надаємо цьому великого значення, оскільки оперуємо цими фразами кожного дня.

         Суттєва різниця між цими художніми засобами полягає в тому, що метафора – це усвідомлення нової властивості, яку одержано в результаті аналогії,  і вибір імені за аналогією,  а метонімія —  це вилучення будь-якої властивості з уже відображеної у мові дійсності на підставі її суміжності з властивістю нового позначуваного та вибір йому імені,  що відображає у своїй семантиці цю суміжність [Раєвська 1999:190], причому суміжність трактується науковцями як реальний зв’язок між предметами та явищами. 

        Ще в античній риториці теорія метонімії була визначена в загальних рисах,

і метонімічними називали такі вирази,  які запозичували у близьких і

споріднених предметів  назви,  під якими розуміли речі,  що не були названі

їхніми справжніми іменами. «Назви ці утворюються від імені їх творця,  або

запозичуються від винайденого  предмета,  або зі знаряддя переносяться на

господаря,  або з  того,  що робиться,  на те,  що робить,  або з того,  що

утримується,  на утримувача,  або з утримувача на утримуване» (5, с. 220).  Такі й подібні асоціації залишаються досить продуктивними в сучасній мові.  Показовим при цьому є те,  що асоціації за схожістю  (метафоричні)  є порівняно міцними,  а асоціації за суміжністю  (метонімічні)  відносно слабкими,  що й зумовлює,  врешті, різноманітність їх моделей.

          Головним критерієм метонімії є не те, як у  метафорі, це не тільки семантичне поєднання обох понять на основі одних і тих самих ознак та перенесень назв, а заміна обох понять з різних мовних сферах.

       Актуальність: це питання є дуже актуальним на сьогоднішній день, оскільки у нас велика кількість письменників, інтелектуальних читачів. І нам

4

уже не цікаві прості прямолінійні тексти. Сьогоднішня література направлена на читача думаючого.  Важливо і  сприймати це належним чином.

        Мета: дослідити усі класифікації метафори та метонімії на лексичному та стилістичному рівні, та порівняти у чому їхня схожість та відмінність.

        Об’єкт: метафора та метонімія на лексичному та стилістичному рівні.

        Матеріал: художні тексти німецькою та українською мовами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

         Розділ 1. Значення понять «Метафора» та «Метонімія» та їх види.

         1.1. Метафора. Види лексичної метафори.                                                                 Мовні метафори, що , як і стали художні порівняння, є складовою частиною мовної ідіоматики, зафіксованої в словниках загального характеру та в спеціальних виданнях. Останні являють собою не тільки досить поширені словники ідіом, а й словники художніх порівнянь та метафор. У словнику сталих метафоричних виразів ідіоми згруповані у тематичні гнізда: «Тварини», «Рослини», «Вогонь та холод», «Світло, темрява, колір» і т.д., за якими можна судити про певні стереотипні асоціації, образні «загальні місця», притаманні даній культурі. Лише в досить рідких випадках асоціативні зв’язки, властиві для усталеної образності німецької та українських мов, цілком зберігаються(4, с. 181).

Оскільки в центрі процесу мовної метафоризації знаходяться  ті предмети, явища та поняття, які  набули особливої ваги для представників  певного соціуму або нації  в цілому, зрозуміло, що базові елементи для метафоризації не можуть бути абсолютно ідентичними в різних мовних колективах. Збіжності у виборі основ для метафоризації спостерігаються в різних мовах на рівні таких первісних понять, як природні явища, пори року, кольори, тварини, рослини і т.д., що з давніх-давен складати невідємну частину  повсякденного життя багатьох народів. Водночас образне мовне світобачення завжди має певні тематичні ділянки, пріоритетні лише для данного мовного коллективу (4. с. 183). Такою ділянкою у німецькій мові порівняно з мовою українською є метафоричні вирази.

Наведемо приклад:

 

Ein sinnliches Vergnügen ist der erste Duft aus der neuen Duftreihe " Vanille". Hier spielt die Basisnote von stark karibischer Vanille eine betőrende und wichtige Rolle. Ebenfalls zu Füβen liegen Sandelholz  und Jamaica-Rum. Im Herzen leuchten dann

6

Honig und Jasmin und fruchtige Mandarine. Der Duft versteht es, mitten in der kalten Jahreszeit die tiefe Sehnsucht nach Strand, Palmen, und Sonne zu erwecken.«Чаруюча ваніль» від Joyona.

 

Пізнайте чуттєву насолоду разом із парфумами з нової серії «Ваніль». Головну роль в основних нотах відіграє п'янкий насичений аромат карибської ванілі. До того ж сандалове дерево та ямайський ром гармонійно поєднуються у легкий шлейф. А в «серці» іскриться мед, жасмин, та неймовірно фруктовий аромат мандарину. У холодну пору року цей аромат віднесе вас на узбережжя лазурного моря під промені теплого сонця.

        У цьому прикладі використано велику кількість метафор «leuchten» та «im Herzen»були передані українськими варіантними відповідниками «іскритися» та «у серці»відповідно, а «zu Füβen liegen» - контекстуальним відповідником «шлейф». Також вжиті епітети «sinnlich» - «чуттєвий», «betőrend» - «п'янкий», прийом персоніфікації«eine Rolle spielen» - «відігравати роль», «der Duft versteht» - «аромат віднесе». Далі розглянемо детальніше.

       Метафора ( з грецької ) означає «перенесення». Це є перенесення на основі, що  схожі між собою предметів або явищ, які порівнюють  один з одним. Це є основний засіб наочного вираження, явище, що виражається не окремим словом, а «маленьким уривком тексту»для розуміння. В основі цього процесу лежить міркування та асоціації схожості предметів.

      Існує два головних найбільш вживаних види метафори :

літературна (Ein Strom von Erinnerungen erfüllte ihn) та лексична метафора.

       Лексична метафора містить кілька підвидів за своїм типом :

• за схожістю форми (dt. Schlange, Kriechtier’ Menschenreihe’; Birne, Obst’ Leuchtkörper; Netz, geknüpftes Gebilde , miteineinander verbundenes System). Kreis

 

7

• - geometrische Figur ’Kreis der Freund’. Сюди ж відносять схожість положення (Fuß des Menschen und des Berges; Hals des Menschen und der Flasche).
• за схожістю кольорів(Scharlach означав раніше речовину із світло-червоного кольору, а зараз це означає найменування дитячої хвороби із прочервонінням на шкірі). Наприклад: kühle Blonde - ein helles Bier; Rote / Weisse Armee.
• за схожістю внутрішніх ознак. Наприклад: Essel – Tier, halsstarriger Mensch; Fuchs - Raubtier Schlaukopf.
• за схожістю характерної функції (Feder eines Vogels – zum Schreiben);
• перехід від конкретного до абстрактного (Grund, Boden, Ursache -  schwer, Gewicht habend - kompliziert);
• перехід від зовнішності, частин тіла до внутрішнього світу та інтелектуальних  можливостей людини (begreifen, kapieren, antasten - verstehen);
• персоніфікація як перенесення властивостей побуту на предмети та явища (die Uhr läuft; der Sturm brüllt; die Sonne lachelt; der Tag kommt; die Welt schläfft). У німецькій мові існує тенденція протиставлення особі. Наприклад: Er ist ja ein Ding / ein Exemplar/ eine tolle Nummer/ eine Sorte; die Crème der Gesellschaft.
• перехід власних назв до загальних (Otello – eifersuchtiger Mensch; Kasanova – Schurzenjager; Xanthippe (Frau von Sokrates)- zahkische Frau);
• синестезія як перехід від одних почуттів до інших (schreiende, helle, weiche Farben; bitteres Gefühl; weiche Worte; süße Aufmerksamkeit als Schokoladensorte).

    Дуже часто нам доводиться зустрічати різні підвиди одного й того ж слова (kombinierte Falle): Schlange 1. Reptil; 2. Menschenreihe; (abwertend) weibliches Wessen.

          За цією ж мотивацією розрізняють такі підвиди метафори: жива, перетворена і нежива. Повсякденна метафора це перенесення, що зумовлюється

8

чіткою асоціацією у свідомості мовця, при чому вихідне значення залишається тим самим  (Esel; Schwein; suss);

Перетворена метафора це логічно правильно перетворене  перенесення, але при цьому внутрішні зв’язки між перенесеним і прямим значенням не є таким чітким . Наприклад: Wetterhähn предмет, що вказує на напрям вітру. Заздалегідь цей предмет виготовляють у формі півня. Зараз Wetterhähn має дещо іншу форму. Старе значення може забутися, schildern означало раніше Schilder bemalen;

       Нежива метафора це перетворене перенесення, через яке лише при спеціальному етимологічному дослідженні може відтворюватись. Наприклад: Kopf gewolbte Schale.

Коли ми чуємо якесь  слово ми зазвичай думаємо про  його денотативне значення і представляємо  собі як і у яких зв’язних реченнях це слово буде визначатись. У науці метафорики це явище називають чекання визначення.  Візьмемо , наприклад, таку лексему як велосипед. Ми завдяки його реальному змістовному значенню, яке вже нам про щось говорить, чекаємо на те, що хтось кожного дня на велосипеді їздить на роботу.

За частотою та поширенням розрізняють індивідуальну, загальновживану  та неживу метафору, за її тісними, розширеними та цілісною метафорою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

     1.2. Метонімія. Види лексичної метонімії.

     Під поняттям метонімія розуміють перенесення назви предмета з одного до іншого на основі просторових, часових, матеріальних або причинних зв’язків між ними.

     Згідно використання цього перенесення розрізняють: поетичну та лексичну метонімію. Поетична метонімія вживається у літературних текстах, автори яких є дуже відомі (schwarze Rocke, seidne Strumpfe: Menschen nach H.Heine). Лексична метонімія використовується у повсякденному вжитку.

      За своїм характером розрізняють наступні підвиди перекладу імен за розширеною класифікацією Левицького(4, с.73):

-      на основі зв’язку між цілим та його частиною, який є відомий під терміном синекдоха. Це перенесення можна удвічі доповнювати: частина цілого (goldene Hande; eigener Herd; eigener Haushalt; - er ist ein kluger Kopf; eigener Herd Nie betritt mein Fuss deine Turschwelle). Велика кількість ідіом лежить в основі цього явища: ich bin ganz Auge / Ohr; jemand an der Nase herumfuhren .;

• на основі того, де знаходяться діючі персони (Das ganze Auditorium / Raum/ Stadt spricht davon). Взагалі одне стосується іншого (2) як (10) та (12) деякого явища: частина від цілого ( die ganze Welt/ Amerika – USA  spricht davon);
• на основі повноти значення ( ich trinke eine Flasche statt Bier; ich esse noch einen Teller statt Suppe) і навпаки зміст замість значення (Der Wein steht im Keller; der Wodka ist schon auf dem Tisch);
• на основі результату після дії (Arbeit, Ubersetzung, als Prozess und Resultat); продукт в результаті використання інструменту (scharfe Feder); на основі причини у її наслідку (Heine: “wo auf grunen Bergen die Torheit wachst”: Wein);
• від матеріалу до предмету, що зображено (Gulden vom golden; Diele ”Bret” – “Fussboden”; Zimmer “Holz” – “Stube”). Цей підвид метафори може мати історичне походження, оскільки більшість основних положень є уже

10

• втраченими. Вони також можуть зустрічатись у літературних текстах: “Schwinge deinen Stahl(Doch)!” Verschone nicht! : Goethe);
• від конкретного заходу до цілих організацій ( er geht heute Abend zum Cocktail “Mischgetrank statt “Cocktailparty””). Цей самий приклад вживається у таких ситуаціях як : zur Pizza; Barbecu. Таке перенесення є наслідком еліпсису;
• від значення матеріалу до значення продуктк із цього матеріалу. Наприклад: sie tragt Seide, Samt, Baumwolle gern. Сюди ж відносять також переклад назв тварин до назв грибів. Наприклад: sie tragt einen Blaufuchs, Marder, Zobel, Hermlin;
• від частин одягу до частин тіла. Наприклад: Sohle означає спочатку нижньої частини ноги і навпаки : Kragen раніше означало «Hals» (er riskierte Kopf und Kragen );
• від назви місця до тутешніх мешканців (Czernowitz ist interessiert daran);
• походження продукту від його місця виготовлення. Наприклад: Boston und Manchester як міста у Англії, що відомі своїми творами мистецтва; Havanna місто, що на Кубі, від якого пішла назва цигарок;
• від найменування місцевості, на території кого знаходяться певні інституції (управління). Наприклад: Washington meint dazu …; Bohn protestiert in Bagdad; інституція замість місцевості ( er ist in den Kreml zuruckgekehrt);
• від прізвищ винахідників до їх найменувань їхніх робіт ( Ohm, Newton und Paskal як одиниця міри; Diesel як тип мотору; Kalaschnikow; Ford);
• від прізвища автора до найменування його творів. Наприклад: er liest jag erne Goethe, Schiller.

 

     За мотивацією розрізняють життєву, неповну та неживу метонімію:

Життєва метонімія це перенесення, яке у свідомості мовця  зумовлене із чіткими асоціаціями. Наприклад:  Glas як вид матеріалу та ємність для зберігання.   

 

11

Неповна метонімія це вже видозмінене перенесення, при  якому внутрішній зв'язок між перенесеним і прямим значенням не є таким чітким. Наприклад: Kaffe  є і як напій і як кавові зерна.

Нежива метонімія це неповні перенесення, первісне значення яких можна дізнатись через спеціальні культурологічні та етимологічні дослідження (Rontgen als Erfinder und Typ der Bestrahlung; Person als griech .Maske; Brille aus Beryllum, що слугувало для виготовлення перших окулярів).

На думку Г.У. Шміда (6, с. 53) метонімія є дещо схожа із зміною іменників. Наприклад: Die Prohibition marschiert, die Mafia regiert ein … die Universitat ist besterbt… die Vorlesung fuhrt ein … обоє цих споріднених процесів переставляння у номінальній області дієслова через невластиві їм вживання інших понять. Метонімічні переставляння випливають через еліпси з визначених структур. Всупереч цьому переставляння походять з прийменникових членів речення. Рушійною силою для утворення обох типів є економія мовлення (6, с. 58).