Внесок Олександра Довженка у розвиток української художньої культури

 

 

Харківська державна академія культури

Кафедра культурології та медіа-комунікацій

 

 

Курсова робота з історії української художньої культури

на тему:

 

Внесок Олександра Довженка у розвиток української художньої культури

 

 

 

 

                                                                                   Виконала:

                                                                                   студентка IVк.,гр.3             

                                                                                   напрям підготовки

                                                                                   6.020204 музичне мистецтво

                                                                                   Зеленська Олеся

                                                                                   Керівник:

                                                                                   доц.Грицаненко В.Г.                                           

                                                                                  

                                                                                   Національна шкала:________                           

                                                                                   Кількість балів:___________                                                                                                          

                                                                                   Оцінка ECTS:_____________

 

 

Харків 2013

План

Розділ I.Олександр Довженко – яскравий представник української культури…………………………………………………………………………..5

1.1. Життя і творчість О.П. Довженка…………………………………….6

1.2.Філософські думки О.П. Довженка………………………………….12

1.3.Класик світового кінематографу………………………………….….15

1.4.Вплив радянського середовища…………………………...…………17

Розділ II. Формування міфопоетичного мислення та художньої творчість Олександра Довженка …………………………………………………...……21

2.1. Вплив німецького експресіонізму, а також  М.Куліша і Л.Курбаса

на творчість О.Довженка……….………………………………………...22

2.2. Культурологічний контекст під впливом якого формувалась

творчість митця………………………………………………...………….24

2.3. Творчість О.Довженка у поглядах Ч.Чапліна, Барбюса і т.д….…..26

2.4.Відгуки сучасників  про О.Довженка………………………………...27

Висновки……………………………………………………………...…………29

Список використаної літератури………………………….…………………31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми визначається пильною увагою суспільства до свого минулого, до відновлення історичної справедливості, вивчення невідомих сторінок у суспільному і мистецькому житті не лише держави, але й в творчих біографіях найкращих її представників. Дослідження життя і діяльності видатних українських кінематографістів є одним із актуальних напрямків розвитку національної кінознавчої науки. До числа тих митців, які залишили визначальний слід в українському кінематографі, належить О.П.Довженко (1894 –1956).

Проблема становлення Олександра Довженка як митця українського кіно

Література представлена обширно

Ціль визначити вклад митця для розвитку української художньої культури

Метою дослідження є осмислення й комплексний аналіз творчого доробку, відтворення цілісної картини розвитку кіноосвіти в Україні, визначення ролі культурної спадщини Довженка для розвитку української культури.

Завдання:

− визначення творчісті Олександра Довженка − яскравого представника української культури;

– дослідити міфопоетичне мислення і художню творчість Олександра Довженка;

- проаналізувати вплив  німецького експрисіонізму на  творчість О.Довженка;

- дослідити культурологічний контекст під впливом якого формувалась творчість митця;

– виявити та оцінити персональний внесок О.П.Довженка у розроблення і впровадження української системи кіноосвіти та показати значення цього досвіду для сучасності.

Об’єктом дослідження є творчий шлях О.П.Довженка, його теоретичний і практичний доробок в галузі кіномистецтва, комплекс історіографічних та історичних джерел, пов’язаних з життям та діяльністю митця, його особистим внеском в організацію системи кіноосвіти на Україні.

Предметом дослідження стали етапи становлення О.П.Довженка як митця, еволюція його поглядів у контексті загальних тенденцій розвитку кінематографу.

Метод дослідження:

-аналіз творчої діяльності О.Довженка ;

-осмислення неоціненного  вкладу творчості в розвиток  кіномистецтва в Україні.

Практичне значення текст курсової роботи можна використовувати для підготовки рефератів,семінарів,статтей;

Структура курсовой роботи:

-Вступ

-Розділ I. О.П. Довженко – яскравий представник української культури

-Розділ II. Формування міфопоетичного мислення та художньої творчість Олександра Довженка

-Висновки

-Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І.О.П. Довженко – яскравий представник української культури

Світогляд О.Довженка викристалізувався на ґрунті пізнання і розуміння життя, національних традицій, філософії й історії, етики й естетики. Художній доробок О.Довженка є вагомою частиною української національної культури XX ст. завдяки актуальній проблематиці, заглибленню у соціальні, морально-етичні, психологічні сфери буття народу.

Проблеми національної психології у творчості О.Довженка пов'язані з національною історією (героїчне минуле й трагічне сучасне), філософією (людина і природа, людина і суспільство, людина і час, людина і земля, народ і особистість), духовною культурою нації (збереження матеріальної і духовної культури предків, естетизм українського національного життя й обрядовості, екологія "душі" українця).

У процесі художньо-психологічного осмислення різноманітних сфер національного буття, аналізу внутрішньо-почуттєвої структури національного характеру героїв О.Довженко віднаходить позитивні риси, якості й ознаки характеру і вдачі українців, серед яких органічний зв'язок душі й серця з природою і землею, людяність, високоморальний спосіб життя і діяльності в родині, громаді, повага до традицій і слідування ним, оптимістична життєва філософія, патріотизм. Осуду письменника підлягають негативні риси українців − слабодухість, толерантність до ворогів, короткозорість, зрада − які є наслідками системи виховання в колишньому Радянському Союзі.

О.Довженко у своїй творчості виробив нові форми духовного розвитку нації, серед яких важливе місце посідає формування національної самосвідомості українців, виховання почуттів національної гідності й морального обов'язку перед народом, збереження національних звичаїв та обрядів, релігійних традицій.

Основою ідейно-естетичної, художньо-психологічної концепції творів О.Довженка є особистість, її багатогранні внутрішні почуття й переживання, якими мотивуються поведінка, вчинки і дії героїв. Цим же пояснюється їх соціальна активність, спрямована на усунення перешкод на шляху до свободи, утвердження себе як націотворчої сили. Піднявшись на висоту громадського звинувачення радянського тоталітаризму, письменник утвердив думку про цінність особистості, конкретного людського життя, свободи і моралі, добра і блага як основи національного життя, піднісши її до ідеї історичної цінності нації, вільного вибору нею власної життєвої долі. Постановка й розв'язання складних проблем національного буття йшла по шляху вираження загальнолюдського у творчості О.Довженка.

На змісті й сутності цих проблем позначилися також витоки естетичного ідеалу, уявлення письменника про людину і світ, фольклорно-літературні впливи. Заслуга О.Довженка полягає в тому, що саме поняття "психологізм" він наповнив конкретно-життєвим змістом, не тільки розкривши аспекти внутрішнього світу героїв, а й зобразивши форми побутування психіки в багатогранних зв'язках з соціально-політичними, філософськими, морально-етичними основами національного життя. Світогляд О. Довженка формувався під безпосереднім впливом народної поетичної творчості. Звідси його глибокий український патріотизм і українська архетипна образність.

1.1.Життя і творчість  Олександра Довженка

Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в містечку Сосниця. Дитинство його проходило серед казкової природи Придесення, колоритних постатей, житейських трагедій і свят своїх земляків. Пізніше цей побачений, почутий, пережитий у дитинстві світ знайде своє втілення у довженківських фільмах, що золотими літерами впишуться у скарбницю світового кіно.

Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще в дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі.

Вчився Довженко в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання було легким − він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…». Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах − реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання».

З сімнадцяти років він — студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році, отримує направлення до Житомира. Вчителювання його тривало до літа 1917 року й включало в себе природознавство й гімнастику, географію й фізику, історію й малювання.

Згодом він переїздить на роботу до Києва. Тут він вчителює і вчиться в Київському комерційному інституті на економічному факультеті. Коли ж у Києві відкрилася Академія мистецтв, Довженко стає її слухачем.

У буремне лихоліття 1918 - 1920 років Довженко на службі у Червоній Армії. Після визволення Києва від польських інтервентів працює в губернському управлінні народної освіти завідуючим відділом мистецтва.

Так тривало до липня 1921 року, коли його, за наказом Наркомату закордонних справ УРСР, було зараховано співробітником цього поважного відомства і направлено на роботу за кордон — спочатку до консульства у Варшаву, а згодом у Берлін. Там він продовжує малювати й студіювати малярство.

  У 1923 році О.Довженко повертається в Україну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиці України, де він влаштовується на роботу в газету «Вісті», працюючи там карикатуристом та художником-ілюстратором.

На тридцять третьому році життя О.Довженка круто змінюється. Він приїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії. Першою пробою став фільм «Ягідка кохання», що мав комедійний характер, але Олександр Петрович ніколи не зараховував його до свого творчого доробку. Точкою відліку свого кінематографічного життя справедливо розпочав зі стрічки «Сумка дипкур’єра», в якій він окрім всього ще знявся і в ролі кочегара. Мрією О.Довженка було національне кіно, наближення його естетики до народного мистецтва.

  У 1928 році він за сто днів знімає фільм «Звенигора» — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах», — казав митець.

Наступною роботою О.Довженка стає стрічка «Арсенал», а ще через рік, у 1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — «Земля». Цей фільм — гімн життю — було названо серед двадцяти кращих кінострічок усіх часів і народів. Фільм, у якому О.Довженко звернувся до трьох одвічних загальнолюдських тем: життя і смерть, людина і земля, старе і нове. Ця стрічка уже знімалася на Київській кінофабриці, яку тільки розпочали будувати. В цей час на її території Довженко і закладає свій знаменитий сад.

Відносною творчою невдачею можна вважати картину «Іван», у якій відбилися творчі шукання автора по відтворенню нового змісту життя.

 На початку 1933 року залишає Київську кінофабрику і переїздить до Москви. Згодом разом з дружиною Ю.Солнцевою та письменником О.Фадєєвим вирушає на Далекий Схід. Мета поїздки — створення сценарію про східні рубежі країни. Результатом творчого відрядження став фільм «Аероград».

Напередодні війни працює над фільмом «Щорс», з основною темою — народ у війні. За цю роботу митець був удостоєний Державної премії СРСР.

  З початком війни змінюється і життя О.Довженка. Він добровольцем іде на фронт захищати рідну землю. Працює в газетах «Красная Армия», «Красная звезда», «Известия». Пише серію оповідань.

  У 1943 році на екрани виходить документальний фільм «За нашу Радянську Україну». У травні 1945 року з’являється ще одна стрічка «Перемога на Правобережній Україні». Після війни О.Довженко знімає документальний фільм про Вірменію «Рідна країна», у 1949 році — стрічку «Мічурін».