Гелеподібний шампунь

 

РЕФЕРАТ

 

 

Пояснювальна записка  до курсової роботи: 24с., 1 рис., 1  табл., 15 літературних джерел.

Об’єкт дослідження –  гелеподібний шампунь.

Мета роботи – вивчення характеристики даного косметичного засобу і його властивостей.

В даній роботі наведена загальна характеристика гелеподібного шампуню та його складових компонентів. Приведена технологія виготовлення шампуню на основі синтетичних поверхнево-активних речовин, органолептичні, фізико-хімічні і санітарно - гігієнічні показники.

Описано фізико хімічні властивості  гелеподібного шампуню, основні компоненти даного продукту, санітарно гігієнічні норми, історія розвитку шампуню.

Наведено методи контролю якості даного косметичного засобу, а також способи застосування.

ВОЛОССЯ, ГЕЛЕПОДІБНИЙ ШАМПУНЬ, КОМПОНЕНТИ ШАМПУНЮ, КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ, МИЮЧА ЗДАТНІСТЬ, ПІНОУТВОРЮЮЧА ЗДАТНІСТЬ, ПОВЕРХНЕВО–АКТИВНА РЕЧОВИНА, СХЕМА ВИРОБНИЦТВА.

 

ВСТУП

 

 

Сучасний догляд за волоссям неможливий без шампуню, особливо в  умовах жорсткої екології, коли на волосся  негативно впливає стільки оточуючих  факторів. У доповненні до цього  треба сказати, що волосся кожного  з нас має ряд особливостей. У когось волосся швидко жирніє, а у когось навпаки волосся  дуже сухе. Є люди, які страждають від лупи, а є люди, у яких немає проблем з волоссям. Далі, існує волосся кудряве і пряме, слухняне і не слухняне, темне або світле. Можна додати, що буває волосся ламке, з посіченими кінцями і т.д. Виходячи з цього виробники випускають багато видів шампуню.

Для кожного з перерахованих  вище видів волосся необхідний свій засіб, який не тільки видалить забруднення, але і вирішить певну проблему. Тому не дивно, що часом знайти потрібний  засіб для миття волосся складно. Не всі в силах точно визначити свій тип волосся і вид препарату для миття волосся, який підійде.

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

 

1. Історія виникнення шампуню

 

 

Попередниками шампуню були засоби з натуральних компонентів, які використовували багато років  тому різні народи світу. Вперше почали піклуватися про своє волосся  китайці. Догляд за волоссям складався  з нанесення на волосяну частину  голови олії кедра. В Індонезії використовували  інші методи. Тут місцеві жителі робили суміш з рисової соломи і рисового лушпиння. Дані інгредієнти  спалювалися, а попіл, отриманий  в результаті цього, додавався у  воду. При довгому розмішуванні попелу вода починала пінитися, так як попіл  володів лужними властивостями.

Отриманий пінний розчин жителі Індонезії втирали у волосся, після чого зволожували локони кокосовим  маслом.

Дружини мусульман не здогадалися  спалювати рисову солому, зате вони дуже любили айву. Мусульманки заварювали шкірку цього фрукта, а відвари  використовували, як ополіскувачі. Що стосується народу Філіппін, то вони вимочували у холодній воді стебла рослини алоє. Догляд за волоссям являв собою використання одержаного настою для миття волосся. Американські індіанці теж розбиралися у флорі. Вони виявили в природі мильну траву, схожу на гвоздику. Корінь цієї рослини був найвдалішим засобом для миття голови. Так само треба відзначити, що індіанці придумали використовувати іншу траву - чапарель проти лупи.

Незважаючи на те, що в  світі було багато різних способів турботи про волосся, родоначальницею  шампуню стала Індія. Індійські  жінки проводили догляд за волоссям, промиваючи їх особливим складом, куди входили і екстракти рослин. Називався цей засіб shampo, що в перекладі означає «масажувати». Англійці, що відвідали Індію, перейняли дивовижний спосіб миття волосся. З часом в Англії з'явився сухий порошок, що складається з пудри, мила і трави. Називався він Shaempoo. Переймаючи естафету, про винахід англійців дізнався аптекар Ханс Шварцкопф з Німеччини. Він був хіміком за освітою і не упустив можливість створити свій порошок для догляду за волоссям. Однак тепер це був не безіменний порошок, а запатентований марочний продукт, який почав випускатися в 1903 році.

Після смерті Шварцкопфа компанію по виробництву шампуню очолила його дружина і син, які дали початок рідкому шампуню для волосся. Після цього почали з'являтися й інші виробники шампунів, які пропонували не лише миючі засоби для волосся. Вони стали випускати бальзами для волосся і ополіскувачі.

 

 

2. Загальна характеристика та склад шампуню

 

 

Піномиючі засоби представляють  собою ароматизовані водні розчини  поверхнево-активних речовин, ефірним  олій або екстрактів різноманітних  біологічно-активних речовин [1].

Шампунь – це косметичний засіб рідкої, гелевої, кремоподібної або порошкоподібної консистенції, що призначений для очищення волосся і шкіри голови і догляду за ними.

Косметичний ефект шампунів полягає в забезпеченні очищаючої, знежирюючої, миючої і лікувально-профілактичної дії на волосся і шкіру голови з урахуванням типу і структури волосся.

Шампуні класифікують в залежності від призначення, області застосування, тощо [1].

1. За складом:

• на основі синтетичних поверхнево-активних речовин;

• на основі власне мил;
• на основі суміші мил і ПАР.

2. В залежності від стану волосся,для:

• нормального;
• жирного;
• сухого ;
• пошкодженого;
• ламкого ;
• фарбованого;
• для волосся змішаного типу.

3. За лікувальною дією і косметичним ефектом:

• освіжаючі;
• зміцнюючі;
• проти лупи;
• відтінюючі;
• дитячі.

4. За формою випуску:

• рідкі;
• кремоподібні;
• гелеподібні;
• порошкоподібні;
• аерозольні.

5. За призначенням:

• гігієнічні;
• лікувально-профілактичні (спеціальні);
• декоративні.

6. В залежності від довжини волосся:

• по догляду за довгим волоссям;
• по догляду за коротким волоссям.

7. За дозуванням:

• одноразові пакети;
• не одноразові.

 

Склад шампуню:

1)вода;

2)поверхнево-активні речовини;

3)загущувачі;

4)кондиціонуючі добавки;

5)регулятори кислотності;

6)регулятори жорсткості води;

7)консерванти;

8)гелеутворювачі;

9)віддушки.

 

Процес виробництва  гелеподібного шампуню на основі синтетичних поверхнево-активних речовин

Процес приготування гелеподібного  шампуню полягає в основному  в змішуванні всіх компонентів шампуню. Натрійлаурилсульфат розігрівають в апараті 1. Іноді в цей же апарат підводять воду для зменшення  його концентрації. В схемі вода підведена безпосередньо до варочного  котлу 7. Диалкіламід із бочок або  з іншої тари за допомогою розрідження  загружаються в вакуум-мірник 3. Вода, диалкіламіді і інші компоненти  згідно до рецептури завантажуються у реактор 7 обладнаний мішалками  і паровою рубашкою. Загрузка котла  здійснюється за допомогою зжатого  повітря при працюючій мішалці. При перемішуванні масу нагрівають до 40⁰С за допомогою пара, який подається в рубашку котла, і готують основу 2 години. При отриманні однородної консистенції підігрів припиняється і маса охолоджується до 25-30⁰С. Потім в котел при перемішуванні завантажують віддушку із мірника 6.

Після вводу всіх компонентів  і ретельного перемішування відбирають пробу  шампуню для визначення рН. При рН більше 7,5 в шампунь  окремими порціями із мірника 5 вводиться  розчин лимонної кислоти, який готують  окремо в емальованому реакторі 4.Шампунь  вважається придатним для витовлення при рН 6-7,5. Відбирають пробу на повний аналіз і по отриманню позитивого результату готовий шампунь зливають із реактору 7 в апарати для готового шампуню 8 і 9.

Готовий шампунь насосом 10 перекачується в збірники 12 і 14 на вагах 13 і 15 і після зважування передається на фасовку. Рідкі шампуні  фасують у скляну або поліетиленову  тару.

1 – апарат для розігріву ПАР; 2, 13, 15 – платформні ваги; 3 – вакуум-мірник; 4 – апарат для розчинення лимонної кислоти; 5, 6 – мірники; 7 – реактор; 8, 9, 12, 14 – збірники; 10 – насос; 11 – фільтр.

Рис. 1.1. – Технологічна схема виробництва гелеподібного шампуню

 

3. Фізичні та хімічні властивості

 

 

Показники якості та органолептичні показники шампуню контролюються ДОСТом Р 52345-2005 [2].

Таблиця 1.1 – Показники  якості шампуню

Назва показників	Характеристики та норма
Зовнішній вигляд	Однорідна рідина, однорідна  рідка або густа або геле- або  кремообразна маса без сторонніх  домішок
Колір	Властивий кольору даного виробу
Запах	Властивий запаху даного виробу
Водневий показник рН	5,0 – 8.5
Піноутворююча здатність : пінне число, мм, не менше стійкість піни, не менше	100 0,8
Масова доля хлоридів, % не більше	6,0
Масова доля суми тяжких металів, % (мг/кг) не більше	0,0020 (20,0)

 

 

 

4. Санітарно-гігієнічні показники

 

 

Шампуні повинні відповідати таким вимогам:

1.Володіти високою знежирюючою  і піномиючою здатністю (легко  змивати жир з волосся, давати  стійку дрібнодисперсну піну).

2.Легко наноситися і  легко змиватися з волосся  (крім відтінюючих шампунів), вільно  виливатися або вільно видавлюватися  із туб.

3.Мати м‘якість. Зв‘язувати іони кальцію із твердої води із жирами волосся.

4.Мати рН у межах  фізіологічної норми від 3,5 до 8,5.

5.Надавати волоссю шовковистості,  природнього блиску, пухнастості.

6.Забезпечувати легку  розчісуваність волосся, освіжати  і підтримувати еластичність  волосся без надмірного знежирювання.

7.Володіти захисними, живильними, антистатичними властивостями.

8.Не мати подразнюючих, токсичних і алергічних властивостей.

9.Тривалий час забезпечувати косметичний ефект.

 

 

5. Методи випробування шампуню

 

 

Для перевірки якості шампуню за органолептичними та фізико–хімічними показниками з обраних упакованих одиниць роблять випадкову виборку.

 

Перевірка органолептичних показників якості шампуню

Для шампуню упакованого  у прозорі флакони зовнішній  вигляд визначають переглядом флакону  при денному світлі або під  лампою після перевертання флакону  пробкою вниз декілька раз.

Колір шампуню, зовнішній  вигляд та однорідність упакованих у  не прозорий флакон, визначають переглядом проби у кількості 20-30 см³ у стакані на фоні білого аркушу.

Визначають органолептичним  методом з використанням водного  розчину з масовою долею шампуню 10% при температурі розчину 40-45⁰С [3].

Визначення рН шампуню

Водневим показником рН називається  від’ємний логарифм активності іонів кисню.

рН= - lgα_H⁺

Величина рН характеризує кислотність або основність розчинів.

Визначення рН полягає  у порівнянні властивостей кольорового  індикатору або індикаторного електрода  в досліджуваному розчині з іх властивостями в стандартному розчині  з визначеним рН.

Вимірювання рН шампуню проводять  у водному розчинні з масовою  долею продукту 1-20%. Приготовлений  розчин поміщають у стакан на 50 см^3, занурюють скляний та хлорсрібний електроди (вимірювальний електрод та електрод порівняння). Електроди не повинні торкатись стінок і дна стакана.