Жаргонна лексика

Уперше жаргонна лексика широкого вжитку була представлена в лексиконі Миського і, звичайно, у словнику Даля. Більшість інших досліджень ненормативноїмови велося, в основному, у формі лексикографічних описів мови окремих соціальних і професійних груп: злодіїв, жебраків, бродячих торгівців і ремісників. Так був Боржковський словник таємної мови кобзарів (Киевская Старина. – 1889. – № 9), а Ф. Ніколайчик – таємної мови подільських жебраків (Киевская Старина. – 1890. – № 3).
На рубежі століть значний інтерес був спрямований як на професійні і групові жаргони, так і на мову кримінального світу. Найбільш цікавим дослідженням у цій сфері є “Блатная музика” В. Трахтенберга (С. – П., 1908 р.), що включає понад 400 словникових одиниць.