Сутність системного підходу до управління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНДЗ з пердмету прийняття управлінських рішень

Сутність системного підходу до управління

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 4 курсу

                                                                                       

 

Зміст

1.Вступ   3 cт

2.Зміст і характеристика  системного підходу      4 ст

3.Суть системного  підходу до управління організацією   7ст

4.Висновок    8ст

5.Література   9ст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Актуальність теми : у сучасному суспільстві управління - у стані сталого розвитку, що сьогодні неможливо забезпечити без вибору альтернатив і сучасних напрямів розвитку, виконання функцій управління та способів прийняття управлінські рішення. У разі розвитку світу, нових тенденцій – управління потребує розвитку,а значить і нових досліджень систем управління.

Розгляд управління, як системи одне із досягнень сучасної науки. Це обумовлюється, передусім, як необхідна вимога обліку багатофакторних проявів управління, діяльності, що у складній структурі відносин, сформованих і в середині самої системи управління, у стосунках з зовнішнім світом, з зовнішніми системами потребує розгляду.

Нині чітко сформувалися такі напрями системних досліджень: загальна теорія систем, системний підхід і системний аналіз.

Системний підхід охоплює розробку спеціалізованої методології дослідження систем. Його завданням є вираз принципів, і понять системних досліджень лише на рівні єдиної загальнонаукової методології.

Междисциплінарна системна методологія — найважливіший компонент сучасних системних досліджень. Системний підхід забезпечує таку інтеграцію знань, з якої спеціальні науки зберігають свою самостійність й водночас інтегруються навколо системних методів дослідження.

Об'єктом дослідження є виробничі операції.

Предметом дослідження виступає механізм реалізації підходу.

Основний метою є вивчення сутності підходу.

 

 

 

 

 

2. Зміст і характеристика системного підходу

  Приблизно із середини 1950-х рр. системний підхід проникає в різні дослідницькі області, як природознавства, іобществознания. До цього періоду вже є різноманітні підходи та концепцію в менеджменті, вже чітко позначається «класичний» період або «класична школа» менеджменту, «школа людські стосунки», «науковий менеджмент», психологічні підходи до теорії управління, теорії мотивації й інших. [2,C.52]

  Історію розвитку системних ідей у менеджменті можна розділити втричі етапу, різняться з погляду що у основіфилософско-методологических принципів:

1-ї етап. Становлення  та розвитку жорсткого підходу (середина1950-х-середина 70-х років);

2-ї етап. Становлення  та розвитку м'якого підходу (середина 1970 років - час);

3-й етап.Комплементаризм в менеджменті (друга половина 1980-х рр. - час).

  Маючи більше ніж піввікову історію побутування як визнаної дисципліни, системний підхід показав свою універсальність як інструмент на вирішення практичних проблем, продемонстрував потужний філософско-методологічний і світоглядний потенціал..

  Системний підхід розвивався, вирішуючи три завдання: акумуляції в загальнонаукових поняттях і концепціях новітніх результатів громадських, природничих і технічних наук, що стосуються системної організованості об'єктів дійсності та їх пізнання; інтеграції принципів, і досвіду розвитку філософії, передусім результатів розробки філософського принципу системності і пов'язаних із нею категорій; застосування розробленої основі концептуального апарату і коштів моделювання на вирішення актуальних проблем.

  Системний підхід - це методологічне направлення у науці, основне завдання якої є розробці методів дослідження та конструюваннясложноорганизованних об'єктів — систем різних типів і класів. Системний підхід є певний етап у розвитку методів пізнання, методів дослідної й конструкторської діяльності, способів описи і пояснення природи аналізованих чи штучно створюваних об'єктів. [1,C.87-89]

Нині системний підхід дедалі ширше застосовується в управлінні, накопичується досвід побудови системних описів об'єктів дослідження. Необхідність підходу обумовлена збільшенням і ускладненням досліджуваних систем, потребами управління.

  "Система" - слово грецьке (>systema), буквально означає ціле, складене з двох частин; сукупність елементів, що у відносинах і зв'язках між собою - і їхнім виокремленням певну цілісність, єдність.

Від слова "система" можна утворити інше слово: "системний", "систематизувати", "систематичний". У вузькому значенні під системним підходом усвідомимо застосування системних методів вивчення реальних фізичних, біологічних, соціальних та інших систем.

   Сутність підходу формулювалася багатьма авторами. У розгорнутому вигляді вона сформульована У. Р. Афанасьєвим, визначив ряд взаємозалежних аспектів, що у сукупності становлять системний підхід:

-системно-елементний, відповідальний питанням, із чого (яких компонентів) освічена система;

-системно-структурний, розкриває внутрішню організацію  системи, спосіб взаємодії їхнім  виокремленням її компонентів;

-системно-функциональний, що складає, які функції виконує система і що утворюють її компоненти;

-системно-коммуникационний, розкриває взаємозв'язок даної  системи коїться з іншими, як  за горизонталлю, і за вертикаллю;

-системно-интегративний, що складає механізми, чинники  збереження, вдосконалювання і розвитку  системи;

-системно-історичний, відповідальний питанням, а саме - як виникла система, які етапи свого розвитку проходила, які її історичні перспективи. [3,C.123]

Термін "системний підхід" охоплює групу методів, з допомогою яких реальний об'єкт описується, як сукупність взаємодіючих компонентів. Ці методи розвиваються у межах окремих наукових дисциплін, міждисциплінарних синтезів і загальнонаукових концепцій.

   Спільними завданнями системних досліджень є аналіз стану та синтез систем. У процесі аналізу система виділяється з середовища, визначається її складу, структури, функції, інтегральні характеристики (властивості), і навіть системотворні чинники та взаємозв'язку з середовищем.

   У процесі синтезу створюється модель реальної системи, підвищується рівень абстрактного описи системи, визначається повнота її складу і структур, базиси описи, закономірності динаміки власної поведінки.

  Системний підхід застосовується до безлічі об'єктів,до окремих об'єктів та його компонентів. У кожному конкретному випадку його застосування має давати реальний, цілком суттєвий ефект. Системний підхід дає змогу вбачати брак знань про даному об'єкту, виявляти їх неповноту тощо.

  Основні принципи системного підходу :

1)структурність - можливість опису системи через встановлення зв'язків і стосунків її елементів; 

2) цілісність - характеристика самої системи не зводиться до суми характеристик складових її елементів; 

3) ієрархічність елементів.

Основні поняття системного підходу:

• Мета - збереження або досягнення бажаного або необхідного стану системи
• Елементи - частини системи
• Зв'язки елементів - взаємовідносини між елементами системи, що виражаються в обміні енергією, інформацією, речовиною
• Структура - внутрішня будова системи, обумовлена стійкими зв'язками між її елементами
• Стан системи - сукупність параметрів, що характеризують систему в цілому. 
• Функціонування - процес переходу з одного стану системи в інший або збереження її початкового стану 
• Організація - структурно-функціональний стан системи
• Дія, що управляє, - цілеспрямована дія на систему для корекції її стану шляхом зміни вхідних параметрів
• Результат - підсумковий стан системи, досягнутий під впливом управління і функціонування системи[5]

 

3. Суть системного підходу до управління організацією

Система - це деяка цілісність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свій внесок в характеристики цілого. Системи бувають закритими і відкритими. Закрита система має жорсткі фіксовані межі, її дії відносно не залежні від оточуючого середовища (наприклад, годинник).

Відкрита система характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Всі організації - відкриті системи. Виживання будь-якої організації залежить від зовнішнього світу. На малюнку представлене спрощене уявлення про організацію, як відкриту систему.

 Внутрішнє середовище організації, як системи, складається з п'яти елементів: структури, задач, технології, людей та цілей. Зовнішнє середовище, якщо і його розглядати як систему, складається із підсистем прямого (постачальник, споживачі, конкуренти, незалежні профсоюзи, закони та державні органи) та непрямого (міжнародні події, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні фактори) впливу.[4]

  Організація отримує з зовнішнього середовища інформацію, капітал, матеріали, трудові ресурси. Ці компоненти мають назву "входи". У процесі перетворення ці входи перетворюються на підприємстві у продукцію або послуги. Вони і є виходами організації. Якщо організація управління ефективна, то в процесі перетворення утворюється додаткова вартість. За цих умов збільшується обсяг продажу, зростають прибуток, задоволення працівників результатами своєї праці.

  Ситуаційний підхід ґрунтується на тому, що пріоритетність методів управління визначається ситуацією. Через те що існує безліч факторів як у самій організації, так і у зовнішньому середовищі, не існує єдиного "кращого" методу управління. Щодо конкретної ситуації найефективнішим є той, що найбільш повно відповідає її суті.

3.Висновок 

  Можемо говорити про користь системного підходу до управління організацією, адже це забезпечує цілісність діяльності організації, розуміння функціонування всіх елементів організації як одного цілого. Цілісне функціонування досягається шляхом дотримання принципів системного підходу, а саме структурності, цілісності та ієрархічності.

 Системний підхід включає  роботу не лише на внутрішнє, але й на зовнішнє середовище,що  дає більшу можливість бачити  організацію як цілісну систему,що  ефективно функціонує та співпрацює, орієнтується на зовнішнє середовище.

 

 

Література

1. Абрамова, В.І. Менеджмент і маркетинг:Учеб. Посібник/ В.І. Абрамова - М.: ВидавництвоРИОР, 2006.- 161 з.
2. Кезин, А.В. Менеджмент: методологічна культура/ А.В.Кезин - М., 2001.-400с.
3. Локтионов, М. В. Системний підхід в менеджменті/ М. В. >Локтионов - М.:Генезис, 2000.-345с.
4. Електронний ресурс. Режим доступу - http://onlymyfacts.in.ua/economy350.html
5. Електронний ресурс. Режим доступу - hhttp://pidruchniki.com/14170120/menedzhment/sistemniy_pidhid_upravlinnya_organizatsiyeyu