Товариство з обмеженою відповідальністю. Поняття та ознаки

План

 

 

 

 
Вступ . 

1.     Товариство з обмеженою відповідальністю. Поняття та ознаки.  

2.     Засновники та учасники товариства, управління товариством, порядок утворення та реєстрації господарських товариств.  

3.     Припинення діяльності товариства.  

Висновок . 

Література.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ).

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю (далі товариство) - це господарське товариство, що має статутний фонд, що складається з внесків учасників. Учасники несуть майнову відповідальність тільки в межах свого внеску. Учасник не відповідає своєю часткою в майні товариства за своїми особистими зобов’язаннями.

Але це не означає, що частка майна учасника взагалі недоторканна. Це,однак, свідчить про те, що якщо в учасника з’являються особисті борги (не пов’язані з діяльністю товариства), то кредитори накладають стягнення на його особисте майно. І тільки якщо цього майна виявиться недостатньо, кредитори можуть зажадати вилучення частки учасника з майна підприємства. Такий саме порядок застосовується у випадку карного переслідування учасника (конфіскація тощо).

Часто в назвах товариств  з обмеженою відповідальністю використовується абревіатура з латинських букв - Ltd. Вона походить від англійського виразу "limited liability". Але її вживання нормативно не визначене і є

необов’язковими.

У визначенні товариства не зазначено мінімальну кількість його засновників.

З терміну "товариство" випливає, що це дві та більше особи. (До речі, у російському, та й у законодавстві деяких інших країн, допускається створення товариства навіть однією особою).

Проте закон вимагає, щоб  товариство обов’язково створювало ревізійну комісію з числа учасників товариства.

 Число членів комісії  не може бути менше трьох чоловік. Таким чином, і мінімальна кількість засновників товариства також три особи.

 Статутний фонд товариства  з обмеженою відповідальністю не може складати менше 1 мінімальної зарплати (з 30.12 2009р., виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства).

Інвестиційні компанії, створені у формі ТОВ, повинні мати статутний фонд не менше 50 тис. мінімальних зарплат. У випадку незгоди учасника з виключенням, він може звернутися до суду. Суд може відновити його

членство в товаристві, якщо встановить відсутність доказів  невиконання

учасником своїх зобов'язань  або ж виявить, що не було одноголосності при ухваленні рішення.

Важливою рисою товариства є те, що учасник має право будь-коли вийти з товариства. Для цього він повинен подати нотаріально завірену заяву.

При виході учасник має  право:

* одержати свою частку  в статутному фонді;

 

* одержати частину чистих  активів товариства, пропорційну  своїй частці (чисті активи - це вартість майна, що залишається в розпорядженні товариства після відрахування всіх боргів і зобов’язань);

 

* одержати частину прибутку, отриманого товариством у поточному році до моменту виходу учасника. Виплата проводиться після затвердження річного звіту і протягом 12 місяців із дня виходу.

Вихід учасника призводить до зменшення статутного фонду, тому треба внести зміни в установчі документи і зареєструвати їх в органі реєстрації. При виході з товариства учасник може не забирати свою частку, а уступити її:

 

* одному або декільком  учасникам (за згодою інших учасників);

 

* третій особі, якщо  це не заборонено статутом (хоча учасники мають переважне право на придбання цієї частки);

 

* самому товариству.

 Але в такому випадку  товариство повинно передати  її іншим учасникам або третій особі протягом року. У цей період розділ прибутку і голосування здійснюється без урахування частки, придбаної товариством.

Під передачею розуміється  будь-який цивільно-правовий засіб  відчуженості (купівля-продаж, міна, дарування). Передача частки оформляється договором (про продаж або передачу корпоративного права, частки). У випадку смерті учасника спадкоємці мають переважне право вступу в товариство як треті особи. Але товариство може і не прийняти спадкоємця в члени товариства. У цьому випадку йому видається частка спадкодавця.

Простота виходу, з одного боку, є перевагою ТОВ хоча, з  іншого,одночасний вихід декількох  засновників може призвести до розпаду товариства.

ТзОВ може складатися з  двох і більше учасників. Закон не обмежує максимальну кількість його учасників, але практика діяльності подібних товариств свідчить, що число їх учасників не повинно перевищувати 50

осіб. В середньому ж кількість  членів ТзОВ коливається від 2 до 5 осіб.

ТзОВ діє на підставі установчого  договору і статуту. Однією з особливостей змісту установчих документів товариства є те, що вони, крім відомостей, загальних для всіх видів господарських товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Називаючи цей вид товариства "товариством з обмеженою  відповідальністю",законодавець не має на увазі обмеження відповідальності товариства як суб’єкта господарського права (юридичної особи) якимись певними розмірами майна або грошових коштів (наприклад, лише розміром статутного фонду).

Насправді йдеться про  обмеження відповідальності учасників товариства, які несуть її ризик у межах своїх вкладів до статутного фонду.

 Установчими документами  товариства з обмеженою відповідальністю може бути передбачено, що учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов’язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

 До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов’язаний внести до тимчасового розрахункового рахунку в банку не менше 30 % відсотків зазначеного в установчих документах  вкладу, що підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше 1 року після реєстрації товариства.

Одною з відмінностей товариства з обмеженою відповідальністю від акціонерного товариства є те, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може передати свою частку (чи її частину) одному чи

кільком учасникам цього  товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам лише за згодою інших учасників.

Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства або в іншому, погодженому між ними розмірі.

Будь-який з учасників  має право вийти з товариства зі сплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учасник також може бути виключеним з товариства за рішенням зборів учасників, якщо систематично не виконує свої обов’язки або якщо його дії суперечать досягненню цілей товариства.

Управління ТзОВ здійснюється за допомогою системи органів, які  формують учасники товариства. Функції з управління товариством поділяються між його органами:

 

вищим – зборами учасників;

 

виконавчим – дирекцією (директором);

 

контролюючим – ревізійною комісією.

 

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є  збори учасників,що складаються  з учасників або призначених  ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю

належить:

 

1. визначення основних  напрямів діяльності товариства  і затвердження

його планів та звітів про  їх виконання;

 

2. внесення змін до  статуту товариства;

 

3. обрання та відкликання  членів виконавчого органу та  ревізійної

комісії;

 

4. затвердження річних  результатів діяльності товариства, звітів і

висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку;

 

5. створення, реорганізація  та ліквідація дочірніх підприємств,  філій та

представництв, затвердження їхніх статутів та положень;

 

6. винесення рішень про  притягнення до майнової відповідальності

посадових осіб товариства;

 

7. затвердження правил  процедури та інших внутрішніх  документів

товариства, визначення його організаційної структури;

 

8. встановлення розміру,  форми і порядку внесення учасниками  додаткових

вкладів;

 

9. вирішення питання про  придбання товариством частки  учасника;

 

10. виключення учасника  з товариства;

 

11. визначення умов оплати  праці посадових осіб товариства;

 

12. затвердження договорів  (угод), укладених на суму, що перевищує

зазначену в статуті товариства;

 

13. прийняття рішення про  припинення діяльності товариства.

 

Статутом товариства до компетенції  зборів учасників можуть бути віднесені й інші питання.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються  не учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше як 2 рази на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Такі збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють у сукупності більш як60 % голосів.

У товаристві з обмеженою  відповідальністю створюється виконавчий орган:

колегіальний (дирекція) або  одноособовий (директор). Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує  всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників, її повноваження при цьому визначено ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого  органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія, що утворюється зборами учасників товариства з їх числа у кількості не менше трьох осіб. Її діяльність егламентовано ст. 63 Закону України "Про господарські товариства".

Товариство з  обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних  зборів його учасників, у тому числі  у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також  за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Товариство з  обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив. 

1. Товариство з обмеженою  відповідальністю може бути ліквідоване  на загальних підставах за правилами статей 110-112 Цивільного Кодексу України

Рішення про ліквідацію юридичної  особи на підставі аналізу економічних, організаційних та інших факторів приймають учасники товариства. Це можуть бути різні причини, наприклад, у зв'язку зі спливом строку, на який було створено товариство, досягненням мети, для якої його створено, а також в інших випадках, передбачених статутом. Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване також за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Наприклад, у разі визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

 Якщо вартість майна  товариства з обмеженою відповідальністю  є недостатньою для задоволення  вимог кредиторів, товариство ліквідується  в порядку, встановленому Законом  України «Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його  банкрутом». 

2. Кодекс встановлює певні  обмеження щодо зміни організаційно-правової  форми товариств з обмеженою відповідальністю. Так, відповідно до норм цієї статті, товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив. Указана норма, перш за все, захищає права учасників, які володіють невеликими частками у статутному капіталі товариства, і, відповідно, не можуть впливати на результати голосування при прийнятті рішення про перетворення. У товариства з обмеженою відповідальністю, у виробничого кооперативу та у акціонерного товариства спільним є те, що учасники цих товариств несуть обмежену відповідальність по зобов'язаннях самого товариства. Тому, наприклад, перетворення товариства з обмеженою відповідальністю у повне товариство створювало б додаткові обов'язки для учасників.

 

 

 

Висновок

 

 Було б корисно перейняти досвід високорозвинених країн, законодавство і практика яких уже досить давно і вельми успішно вирішує більшість питань, пов'язаних з організацією і функціонуванням підприємств.  
Хочеться звернути увагу вітчизняних підприємців на виключну важливість юридично грамотного оформлення установчих документів при створенні нових господарських товариств, адже від того, наскільки точно в них буде виражена воля сторін, залежить стабільність і подальший розвиток як підприємству. Вдосконалення правового регулювання діяльності господарських товариств пов'язане і з врегулюванням діяльності всіх суб'єктів підприємницької діяльності. На цю проблему також слід звернути увагу законодавцям, особливо в частині реєстрації товариств. Можна навести багато прикладів, коли недосконалістю нашого законодавства користуються недобросовісні бізнесмени. Проте вказані проблеми існують не лише в Україні.  
Отже, зважуючи на важливість чіткого юридичного врегулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, вважаю за необхідне, з врахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду, створити такі закони, які з одного боку сприяли б вільному розвиткові економічних відносин, а з іншого – були б перешкодою для недобросовісних бізнесменів та інших любителів легкої наживи.