Удосконалення корпоративного управління туристичної організації

УДОСКОНАЛЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В ТУРИСТИЧНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ.

Поняття корпоративної культури багатогранне, відносно нове для нашого суспільства й недостатньо досліджене наукою. У зв'язку з тим, що корпоративна культура перебуває на „ перетині ” таких наук, як психологія, культурологія, педагогіка, менеджмент, соціологія, філософія та інших, вона потребує комплексних досліджень за участю фахівців різного профілю.

Актуальність дослідження. В Україні в останні десятиліття корпоративна культура не завжди розглядалася як сфера, що заслуговує пильної уваги. Однак актуальність проблеми зростає, зокрема, внаслідок глобальних змін, коли надання послуг стали складнішими за виробництво, а поява нової практики управління почала випереджати теорію.

Ступінь дослідження проблеми. Проблемами розвитку корпоративних цінностей в туристичній організації та методах її поліпшення займаються вітчизняні і зарубіжні вчені: А.Ю. Александрова, І.Т. Балабанова, А.А.Берестовий, Н.А. Восколович, Г. Харріс, Д. Гілберт, К.Купер. Слід зазначити, що в працях вітчизняних і зарубіжних вчених відображено результати фундаментальних досліджень проблем розвитку корпоративних відносин.

Мета дослідження.

Мета: розробка та опис заходів з розвитку корпоративної культури туристичної організації.

Сутність дослідження.  Корпоративна культура туристичної організації - це система колективно поділених цінностей, переконань, традицій і норм поведінки працівників. Вона виражається в символічних засобах духовного й матеріального оточення людей, що працюють у даній організації [1].

Культура організації виявляється у переконаннях працівників і принципах бізнесу, що декларуються  керівництвом, в етичних стандартах й офіційній політиці, у відносинах з різними партнерами у традиціях, методах контролю, вимогах до поведінки працівників у тій невловимій атмосфері, що відрізняє одну організацію від мільйонів інших. Усі ці соціальні фактори не завжди чітко формулюються, але у комплексі й визначають культуру організації. [2]

Сформувавши бажаний рівень культури організації, можна домогтися

створення відповідного комплексу взаємовідносин усередині трудового

колективу. За цих умов у працівників виникне розуміння необхідності їх

діяльності, безпосередньої прямої участі у житті фірми, створенні її прибутку,

що виступає джерелом формування доходу працівників організації.              Працівники повинні розуміти, що їхнє підприємство – це їх дім,

майбутнє, яке вони самі собі створюють, а його розвиток – це фактор розвитку

особисто кожного.

              Керівник повинен здійснювати цілеспрямований вплив на

формування корпоративної культури, впливаючи на трудову свідомість своїх

підлеглих, яка б ураховувала запити нового ринкового споживчого суспільства.

Розумний менеджер бачить та відчуває зміни і відразу прагне скорегувати

діяльність свого підприємства у правильне русло, щоб досягти бажаних

результатів. Для цього необхідно сформувати розуміння таких змін і у

працівників, а це можливо за умови використання атрибутів корпоративної

культури.

         У країнах з розвиненою економікою основний акцент робиться на

розвиток людських ресурсів. Кожен працедавець, прагнучи отримати

максимальний прибуток, бере до уваги прагнення та побажання своїх

працівників, їх мотивацію та комплекс поглядів на ситуацію.[3]

Корпоративна культура туристичної організації «КійАвіа» відкрита, націлена на задоволення потреб споживачів і партнерів. Керівництво туристичної організації регулярно проводить професійні тренінги з підвищення кваліфікації співробітників, які вирішують проблему комунікацій в туристичній організації. Але цього недостатньо для належного корпоративного рівня. В наслідок чого, туристична організація праціє не надто злагоджено та ефективно.

Для підвищення загального рівня організаційної культури керівництво туристичної організації може впроваджувати делегування повноважень і створення нових робочих груп, що приймають «колективну діяльність» як одну з цінностей організації. Як груповий підхід, так і відповідальність  являють собою компоненти «програми залучення» працівників до культури організації, що дає можливість покращити їх організаційну поведінку і дозволяє кожному брати участь у плануванні, організації і загальному оперативному управлінні діяльністю на робочих місцях.

Також доцільно було б запровадити нові ритуали та обряди в організації

Обряди можуть бути нові і відроджені, ті що проводяться колективом, у встановлений час і за спеціального приводу для створення впливу на поведінку і розуміння працівниками організаційного оточення. Ритуали ж являють собою систему обрядів. Визначені управлінські рішення також можуть стати організаційними обрядами, якщо працівники інтерпретують їх як частину організаційної культури. Так, урочисте вручення призів кращим працівникам зміцнює владу і статус керівника, а також вказує співробітникам на важливість дотримання визначеної поведінки.

Таким чином, керівник своїми діями може, змінюючи організаційну поведінку, змінювати цим самим організаційну культуру. При цьому слід зазначити, що зміни в організаційній поведінці можуть привести до змін в організаційній культурі і як наслідок покращенню роботи туристичної організації.

Висновки. Сьогодні в Україні корпоративна культура розглядається як головний механізм, який забезпечує практичне підвищення ефективності роботи

корпорації. Вона дуже важлива для будь-якого підприємства, оскільки може впливати на мотивацію співробітників; привабливість самої компанії як роботодавця; мораль кожного співробітника, його ділову репутацію; продуктивність і ефективність трудової діяльності; якість роботи співробітників; характер особових і виробничих відносин у колективі; ставлення працівників до роботи; творчий потенціал службовців. Враховуючи ці позитивні сторони корпоративної культури, можна констатувати, що

формування її високого рівня для сучасних підприємств повинне стати однією з найважливіших стратегічних цілей їх ефективного розвитку.

Cписок використаних джерел:

1.        Співак В.А. Корпоративная культура. - СПб: Санкт - Пітербург, 2009 р.

2.        Грошев І.В.; та  інш. «Організаційна культура»: навч. Посібник – М.: ЮНІТІ – ДАНА, 2010 р

3.        Антонов В.Г.«Корпоративне  управління».   Москва, "Форум" - "Інфра-М", 2009