Особливостi дiючоi податковоi системи Украiни, ii реалii та шляхи вдосконалення

                                              РЕФЕРАТ                                                   

 

       Контрольна робота 18 стр., 14 використаних джерел .

       

        В роботi розглянуто особливостi дiючоi податковоi системи Украiни, ii реалii та шляхи вдосконалення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОДАТКОВА СИСТЕМА, ПОДАТКИ, ПЛАТНИКI ПОДАТКIВ     ПОДАТКОВА СЛУЖБА.

 

 

 

                                        ЗМІСТ

ВСТУП

1. Сутність податкової системи України та ї ї розвиток.
1. Становлення податкової системи в Українi.
2. Класифікація податків і зборів.

1.3.   Система оподаткування.

1.4.  Податкова служба як складова податкової системи.

2. Реалії української податкової системи.

2.1. Світовий досвід України.

3. Шляхи вдосконалення податкової системи України.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             ВСТУП

 

Кожній країні властива своя система оподаткування. Становлення податкової системи України відбувалося в непростий час розбудови державності та реформування економіки на ринкових засадах, за умов економічної нестабільності та гіперінфляції, хронічного дефіциту державного бюджету. Податкове законодавство формувалося на основі нормативної бази, успадкованої від адміністративно-командної системи, а засади національної податкової політики розроблялись під тиском не тільки об'єктивних економічних, а й політичних чинників без належного наукового обґрунтування та аналізу мікро- і макроекономічних наслідків запровадження різних податків та величини їх ставок.

Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не лише джерелом наповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Свідоме використання податків для досягнення визначених цілей відбувається в рамках податкової політики. Податкова політика являє собою систему урядових заходів для досягнення поставлених перед суспільством завдань за допомогою податкової системи країни.

В Україні податкове регулювання доходів юридичних осіб і громадян перебуває у стадії становлення. Велика кількість податків, складний механізм їх нарахування в бюджет, часті зміни податкового законодавства ускладнюють як теоретичне сприйняття окремих податків, так і практичне їх нарахування.

 

 

 

 

 

 

1. Сутність податкової системи та її розвиток.

 

1. Становлення податкової системи в Українi.

         Податкова система – це сукупність урегульованих правовими нормами податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів, що стягуються з юридичних і фізичних осіб на території певної держави, а також форми та методи побудови такої системи.

Правовою основою податкової системи нашої держави є Закони України «Про державну податкову службу в Україні» [3] та «Про систему оподаткування» [4], ухвалені відповідно 04.12.90 р. і 25.06.91 р. Ці закони регламентують принципи побудови та призначення системи оподаткування, види податків і зборів, порядок їх зарахування до бюджетів і державних цільових фондів, визначають платників податків, їхні права, обов'язки та відповідальність за порушення податкового законодавства, систему органів державної податкової служби, їхні завдання, функції, права та обов'язки. Крім цих законів існує ще багато нормативних та інструктивних документів з питань нарахування та сплати конкретних податків, зборів та обов'язкових платежів податкового характеру [6].

         Кожній країні властива своя система оподаткування. Становлення податкової системи України відбувалося в непростий час розбудови державності та реформування економіки на ринкових засадах, за умов економічної нестабільності та гіперінфляції, хронічного дефіциту державного бюджету. Проте до 1995 року податкова система нашої держави в основному була сформована. Недоліки цієї системи оподаткування зумовили необхідність проведення податкової реформи. Ця реформа розпочалася в 1996 році на засадах нової податкової політики, підвалини якої були закладені Постановами Верховної Ради України «Про основні положення податкової політики та податкової реформи в Україні» від 13.12.1995  р. №466/95-ВР [7], «Про основні положення податкової політики  в Україні» від 04.12.1996 р. №561/96-ВР [8], а також Указом Президента України «Про заходи по реформуванню  податкової політики»  від 31.07.1996 р. №621/96 [9]. Податкова реформа має завершитися прийняттям Податкового кодексу України.

Всі податки, збори та обов'язкові платежі, які справляються на території України, поділяються на дві групи – загальнодержавні і місцеві. Загальнодержавні податки відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» [4] встановлюються Верховною Радою України та стягуються в обов'язковому порядку на всій території України незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються. Ні уряд, ні місцеві органи влади не мають права скасовувати ці податки або запроваджувати інші, встановлювати ставки оподаткування чи надавати пільги, за винятком тих, що передбачені чинним законодавством України [10].

 

2. Класифікація  податків і зборів.

       Згідно закону України "Про систему оподаткування", податки – це обов’язкові безповоротні платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Збори та інші обов'язкові платежі являють собою обов'язкові безповоротні платежі в бюджет чи державні цільові фонди, що вносяться у зв'язку з наданням платнику збору певної послуги або прав. Усі податки, збори й інші обов'язкові платежі формують бюджетну систему України.

       Усі податки можна класифікувати так:

    1. За формою оподаткування – прямі та непрямі;

     2. За об’єктом оподаткування – на доходи на споживання (сплачуються не при отриманні, а при використанні), на майно і на витрати;

     3. Залежно від рівня встановлення – загальнодержавні та місцеві;

       4. За методом стягнення – розкладні (вони встановлюються спочатку в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні-між платниками) та складні (передбачають встановлення спочатку ставок, а потім розміру податку для кожного платника; загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників).

        5. Залежно від характеру використання – податки загального призначення (використовуються на загальнодержавні потреби без конкретизації заходів чи видатків) та спеціальні (цільові) податки (зараховуються до державних цільових фондів і використовуються виключно на фінансування конкретних видатків (збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збір на обов'язкове соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, збір до Державного інноваційного фонду).

       6. За періодичністю стягнення – а) разові, себто такі, що сплачуються один раз протягом певного відтинку часу (найчастіше – податкового періоду) за здійснення певних дій (податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок із майна, що успадковується або дарується тощо); б) систематичні (регулярні), себто такі, що сплачуються періодично (щомісячно, щоквартально).

        Найбільшого значення набула класифікація податків на прямі та непрямі. Прямі податки – це податки, які держава стягує безпосередньо з доходів або майна платника податку. До них належать: податок на прибуток підприємств і організацій, податок на доходи фізичних осіб, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, единий податок, податок на нерухоме майно тощо. Непрямі податки – це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. З підвищенням їх зростають ціни. До них належать: податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

         До основних видів загальнодержавних податків, зборів і інших обов'язкових платежів в Україні відносяться:

1. Податок на додану вартість;

2. Акцизний збір;

3. Податок на прибуток підприємства;

4. Податок на доходи фізичних осіб;

5. Державний збір;

6. Податок на землю;

7. Збір у Державний інноваційний фонд;

8. Податок із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів;

9. Податок на промисел;

10. Збір на спеціальне використання природних ресурсів;

11. Збір на геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

12. Збір за забруднення навколишнього середовища;

13. Збір на обов'язкове соціальне страхування;

14. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

15. Збір у Фонд по здійсненню заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціальному захисту населення;

16. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

17. Фіксований сільськогосподарський податок;

18. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмільництва;

19. Гербовий збір;

20. Єдиний збір, що сплачується в пунктах пропуску через державний кордон України;

21. Мито;

Загальнодержавні податки та інші обов’язкові платежі встановлюються Верховною Радою і справляються на всій території України.

Сільськими, селищними, міськими радами встановлюються місцеві податки і збори. Обласними радами встановлюються збори за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що направляється за кордон. Суми місцевих податків (зборів) зараховуються до бюджетів місцевих рад народних депутатів.

       До місцевих податків віднесені:

1.Податок із реклами;

2.Комунальний податок.

       До місцевих зборів (обов’язкових платежів):

1.Збір за парковку автомобілів

2.Ринковий збір

3.Збір за видачу ордера на квартиру

4.Курортний збір

5.Збір за участь у бігах на іподромі

6.Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі

7.Податок з реклами

8.Збір за право використання місцевої символіки

9.Збір за право проведення кіно- і телезйомок

10.Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей

11. Комунальний податок

12. Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон

13.Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі

 

 

      1.3.   Система  оподаткування.

Податок – обов’язковий платіж, який справляється до бюджету з юридичних осіб (підприємств, установ, організацій) і громадян.

Сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів становить систему оподаткування.

Встановлення і скасування податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими Радами народних депутатів.

Державні податкові інспекції ведуть облік платників податків. Банки та інші кредитні установи відкривають рахунки платникам податків та інших обов’язкових платежів лише за умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у державній податковій інспекції, і у триденний термін повідомляють про це державну податкову інспекцію.

Об’єктом оподаткування (тобто те, що обкладається податком) є доход(прибуток), добавлена вартість продукції(робіт, послуг), вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб. Існують й інші об’єкти оподаткування [4, 23].

 

1.4.  Податкова служба як складова податкової системи.

Надійність та ефективність податкової системи залежать від двох факторів: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави. Податкова служба – це сукупність державних органів, які організують і контролюють надходження податків, податкових і окремих видів неподаткових платежів.

Головна державна податкова інспекція України:

1.Проводить безпосередньо  і організовує роботу державних  податкових інспекцій, пов’язану  з :

а) здійсненням контролю за дотриманням законодавства про податки,інші платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів,законності валютних операцій, порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та за її використанням для розрахунків за товари,роботи,послуги;

б) проведенням всебічних перевірок фактів приховування,зниження сум податків та інших платежів;

в) виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією конфіскованого, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом спадкоємства до держави, та скарбів;