Вступ
Актуальність. Трудове навчання є унікальним
у вирішенні завдань і особистісного розвитку
дитини, громадського і духовного становлення
підростаючого покоління. Це зумовлено
не тільки природою сприймання цього виду
мистецтва, а й тим, що вже в молодшому
шкільному віці трудова та творча діяльність
стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих
форм творчості.
В народному мистецтві України
збереглося безліч узорів, красивих і
неповторних, які створювались упродовж
віків. Найпоширенішими є геометричні,
рослинні, тваринні, пташині орнаменти.
Орнамент не може існувати сам по собі,
як, наприклад, твір скульптури або декоративно-ужиткового
мистецтва [5].
Цей розділ дозволяє широко
варіювати тематику занять. В програмі
вказаний лише приблизний перелік робіт
і виробів, і відмічено, що кожен вчитель,
враховуючи навчально-виховні завдання,
місцеві умови та можливості, вибирає
для виготовлення на уроках трудового
навчання вироби, котрі практично можливо
виробити в тій чи іншій школі.
Уроки трудового навчання в
початковій школі відіграють важливу
роль у формуванні трудових практичних
умінь і навичок та підготовці учнів до
самостійної трудової діяльності. Усі
основні навички, якими людина користується
протягом життя, такі як робота з папером
і картоном, нитками і тканиною, природними
матеріалами діти опановують у початкових
класах. На уроках трудового навчання
учні одержують відомості про форму й
будову різних предметів, інструментів
для обробки матеріалів, виникнення й
використання технік декоративно-прикладного
мистецтва, технічних засобів, збагачують
словник, вчаться висловлювати свої думки
[19, c. 28].
Розвиток творчих здібностей,
самостійності учнів, є в наш час одним
з головних завдань школи, і розв’язувати
їх потрібно на кожному уроці тими засобами,
які найбільше підходять для тої чи іншої
роботи. Вчителю початкових класів необхідно
враховувати специфіку занять, котра характерна
для будь-якого уроку трудового навчання:
планування трудових дій, розвиток виконавчих
умінь, розширення кругозору тощо.
На важливість виховання школярів на
уроках праці звертали увагу П. П. Блонський,
А. В. Луначарський, А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський,
Т. С. Шацький.
Педагогічні аспекти виховання учнів
на уроках праці розглядаються в дослідженнях
Б.А. Адаскіна, В. І. Андріяшина, Д.М. Зембицького,
С.В. Журавля, В.П. Струманського та ін.
Мета курсової роботи – проведення уроків у 2-му
класі на тему «Виготовлення орнаментів
у смужці» на уроках трудового навчання.
Виходячи з поставленої мети
дослідження у роботі передбачено вирішення
наступних завдань:
- проаналізувати стан проведення
уроків трудового навчання в педагогічній
теорії і практиці початкової школи;
- проаналізувати
зміст і структуру уроків трудового
навчання у початкових класах;
- проаналізувати
основні методики та підходи у вирішенні
питань проведення уроків трудового
навчання у 2-му класі щодо виготовлення
орнаментів у смужці.
Об’єкт дослідження
– уроки трудового навчання, методика
проведення уроків трудового навчання
в початкових класах.
Предмет дослідження – зміст, форми та методика
проведення уроків в початковій школі.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз психолого-педагогічної,
мистецтвознавчої та методичної літератури;
емпіричні – бесіди, педагогічне спостереження,
вивчення продуктів дитячої творчості,
вивчення умов виховного процесу, аналіз
спеціальних ситуацій, констатуючий, формуючий
та контрольний етапи експерименту; статистичні
– кількісний та якісний аналіз експериментальних
даних із застосуванням методів математичної
статистики.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
1.1. Аналіз літератури з питань роботи
молодших школярів на уроках трудового
навчання
Трудова
діяльність має важливе значення для всебічного
розвитку особистості. У процесі створення
предмета в дитині формуються спостережливість,
естетичне сприйняття, художній смак,
творчі здібності. Трудова діяльність
надає можливість творчими засобами висловити
емоційний стан дитини, її ставлення до
навколишнього світу, вміння самостійно
створювати прекрасне, а також бачити
його у творах мистецтва.
Людина перетворює світ за допомогою
праці – фізичної, інтелектуальної діяльності,
спрямованої на задоволення матеріальних
і духовних потреб людини. Праця виконує
практичну (створення матеріальних, духовних
цінностей, соціально-побутових умов життя
і діяльності людини), розвивальну (розвиток
особистості в процесі активного включення
людини у трудовий процес) і виховну (формування
суспільно і особистісно цінних якостей
людини, її морально-естетичного ставлення
до життя і діяльності) функції. Виховна
функція праці, на думку В. Моляко реалізується
в процесі трудового виховання дітей молодшого
шкільного віку [21, с. 34].
Як писав Т. Антонов, трудове
виховання – «цілеспрямований процес
формування у дітей трудових навичок і
вмінь, поваги до праці дорослих, звички
до трудової діяльності» [6, с. 14]. Його завдання
полягає у «формуванні в дітей стійких
переконань, що праця є життєвою необхідністю»
[6, с. 15]. Трудове виховання дітей молодшого
шкільного віку передбачає привчання
їх до самообслуговування, елементарних
трудових дій, ручної і господарської
праці. Навіть найпростіший результат
трудових зусиль дитини (вимитий посуд,
прибрана кімната тощо) сприяє самоусвідомленню
дитини, вселяє їй впевненість у собі,
прагнення випробувати себе у нових видах
діяльності.
З перших днів від народження
дитини батьки виношують сподівання, що
вона виросте гармонійною особистістю,
успішним спеціалістом, продовжить їх
справу чи реалізує здібності і вміння
у самостійно обраній сфері діяльності.
Намагаючись виховати її цілеспрямованою,
працелюбною, здатною долати труднощі
на шляху до мети, вони покладають сподівання
і на досвід початкової школи.
На думку Д. Ведмеденко [7], трудове
виховання дітей молодшого шкільного
віку покликане забезпечити вирішення
таких завдань:
1. Формування мотивації (потреб,
інтересу, почуття обов’язку і
відповідальності), позитивно-емоційного
ціннісного ставлення до праці
як до форми буття і способу
самореалізації людини.
2. Формування системи
знань, необхідних для трудової
діяльності, вибору професії, соціального,
професійного і життєвого самовизначення.
3. Формування досвіду
суспільно корисної виробничої
діяльності, вміння використовувати
теоретичні знання на практиці,
здатності до творчості [9, с. 51].
Вирішення цих завдань відбувається
у процесі загальноосвітньої підготовки,
трудового навчання, різноманітної за
змістом і формою трудової діяльності.
Для того щоб праця стала засобом
виховання, вона повинна бути змістовною,
мати особистісну і суспільне корисну
значущість, чітку організацію. Процес
праці слід будувати на моральних засадах
(мета, процес, результат). Моральна сутність
її виявляється не лише в бажанні трудитися,
діяти творчо, домагатися значущого для
себе та інших результату, а й у колективному
характері трудової діяльності, що вимагає
узгодження мети і дій її учасників, взаєморозуміння
і допомоги [29, c. 66].
З огляду на особливості розвитку
дітей молодшого шкільного віку
І. Чернишенко [29] виокремлює завдання
трудового виховання, пов’язані з формуванням
і розвитком мотиваційної сфери, навичок
трудової діяльності, становленням особистості.
У реальній педагогічній практиці воно
покликане забезпечити:
1. Виховання інтересу
до праці дорослих, бережливого
ставлення до їх результатів,
поваги до людини-трудівника. Праця
є особливим видом діяльності,
спрямованим на створення суспільне
значущих результатів. Ознайомлюючись
із працею дорослих, дитина бачить
трудовий процес, його конкретні
результати, пізнає їх роль у
задоволенні потреб людини. Оскільки
дитина від природи схильна
до наслідування, все цікаве її
приваблює, педагог має широкі
можливості для спрямування її
вільної діяльності, ініціювання
певних емоцій, прагнень. Від педагога
залежить усвідомлення дітьми
того, що праця потребує фізичних
і вольових зусиль, уміння, терпіння.
Спираючись на емоції дітей,
бажання брати участь у житті і діяльності
дорослих, вихователь роз’яснює, що саме
працею дорослих створені всі блага, які
їх оточують, наголошуючи, що сенс праці
полягає у створенні необхідних для людини
благ і розвитку самої людини (інтелекту,
умінь, сили, цілеспрямованості, волі).
Якщо праця не зорієнтована на конкретний
результат, не створює необхідних суспільству,
людям цінностей, то вона і не має суспільного
значення. Бажано, щоб всі діти пізнавали
це не лише зі слів, а й на конкретних життєвих
прикладах. Такі старання педагога сприяють
формуванню позитивного ставлення дитини
до праці дорослих, людини-працівника,
майстра своєї справи, розумінню суспільне
значущих мотивів праці, усвідомленому
прилученню до трудової діяльності [29,
c. 68].
2. Формування навичок
трудової діяльності. Уже в дошкільному
віці діти намагаються наслідувати
працю дорослих. Слід допомогти
їм усвідомити, що процес має
певну послідовність операцій, потребує
відповідних старань і вмінь. З часом діти
починають розуміти, що перед тим, як приступити
до праці, треба знати її мету, уявити її
процес і результат, підібрати необхідні
засоби (речі, комплекс речей, якими людина
діє на предмети праці) і предмети праці
(сировина, матеріали тощо), здійснювати
цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти
з іншими людьми.
Спершу діти мають опанувати
прості трудові уміння (розстібати і застібати
ґудзики, розставляти хлібниці на столи,
поливати рослини), а згодом – цілісні
трудові процеси (накрити стіл до сніданку
чи обіду, випрасувати білизну ляльки,
прибрати в куточку природи тощо). Оволодіння
трудовими навичками розширює можливості
дітей щодо участі у простих трудових
процесах вдома, в школі, виховує самостійність,
ініціативу, впевненість у своїх силах.
Постійна участь у різних видах
праці формує вміння і звичку працювати
регулярно, переборювати труднощі, виховує
організованість, самостійність, вольові
якості особистості [29, c. 68-69].
Організовуючи трудову діяльність
дітей молодшого шкільного віку, педагог
має бути особливо уважним до їх індивідуальних
особливостей, сприяти виробленню індивідуального
стилю трудової діяльності, оволодінню
своєрідними прийомами роботи. Це забезпечить
максимальне використання цінних особливостей
характерів дітей, їх ставлення до праці,
компенсує те, що перешкоджає успіху в
роботі.
3. Виховання особистості
дитини у процесі її трудової
діяльності. Ця група завдань
передбачає виховання відповідальності,
самостійності, цілеспрямованості, ініціативи
й витримки. Без них неможливе
формування основ працелюбства (звички
до трудових зусиль, готовності
брати участь у трудовій діяльності,
вміння доводити розпочату справу
до завершення). Педагоги, батьки
мають зважати, що організм, психіка
молодших школярів швидко втомлюються
від одноманітної, складної роботи,
і регулювати обсяг і тривалість
конкретних робіт, чергуючи елементи
статичного й динамічного навантаження.
Оптимізація трудових зусиль дітей вбереже
їх від розчарувань, непомірної втоми,
що є важливими передумовами їх позитивного
ставлення до праці.
Першочергове завдання вчителя
трудового навчання – це формування в
дітей соціальної активності шляхом емоційного
позитивного ставлення до уроків праці.
Для цього педагог має використовувати
нестандартні форми проведення занять
та цікаві для дітей за змістом і способом
використання об’єкти праці, якими вони
будуть користуватися [29, c. 71].
Як відомо, навчання – процес
двосторонній: з одного боку вчитель, що
навчає, а з другого – учень, який вчиться.
Педагогіка співробітництва вчителя і
учня, колективний пошук шляхів розв’язання
трудових завдань, опора на творчий досвід
дітей – одні з основних сучасних форм
проведення уроків і спілкування з учнями.
Із психологічної точки зору
важливим компонентом на уроці є актуалізація
життєвого досвіду і уявлення дітей, звертання
до їх відчуттів, використання наочності,
художнього емоційного слова. Це стимулює
сприйняття і активність класу на уроці.
Для дітей молодшого шкільного віку характерне
конкретно-образне мислення. Тому вони
сприймають спочатку даний виріб в цілому,
а потім, аналізуючи, розкладають його
на частини, з яких він зроблений. На основі
цієї особливості, зрозуміло, що на початку
уроку доцільно продемонструвати і пропонувати
готовий виріб. Тоді учні, виготовляючи
окремі деталі, знатимуть і розумітимуть
їх застосування, уявлятимуть їх розміщення
у виробі.