Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

Манько Наталія Володимирівна

 

 

УДК 376.3:616.89-008.434-053.4

 

 

 

ДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

 

 

 

 

13.00.03 – корекційна педагогіка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата педагогічних наук

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ - 2007

 

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному  педагогічному університеті

імені М.П.Драгоманова (м.Київ), Міністерство освіти і науки України

 

 

Науковий керівник –                    доктор педагогічних наук, професор

                                                           Шеремет Марія Купріянівна,

                                                           Національний педагогічний університет  імені 

                                                 М.П.Драгоманова,     Інститут     корекційної

                                                 педагогіки та психології, заступник  директора з

                                                 наукової роботи

 

 

Офіційні опоненти –                      доктор медичних наук, професор

                                                           Костенко Ольга Романівна,

                                                           пенсіонер

 

 

                                                            кандидат педагогічних наук, доцент

                                                            Ревуцька Олена Володимирівна,

                                                            Бердянський державний університет,

                                                            соціально-педагогічний факультет,

                                                            кафедра логопедії 

 

 

Провідна установа –                       Кам’янець-Подільський державний університет,

                                                            Інститут соціальної реабілітації та розвитку

                                                            дитини,

                                                            кафедра освітніх технологій, Міністерство освіти

                                                            і науки України, м. Кам’янець-Подільський

 

Захист відбудеться 20 лютого 2007 року о 15.30 на засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної  педагогіки АПН України

(04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.).

 

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту  спеціальної педагогіки АПН України  за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

 

Автореферат розіслано „19” січня 2007 року.

 

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                         Колупаєва А.А.

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність дослідження. У світовому освітньому процесі визначаються тенденції, які свідчать про значущість проблеми освіти в контексті загальної та педагогічної культури. Це зумовлює розробку нових підходів до навчання та виховання дітей, що ґрунтуються на ідеях природовідповідності та індивідуально-особистісного розвитку. Змінюється уявлення про раннє дитинство, що розглядається як найвідповідальніший період людського життя.

Сучасна стратегія розбудови дошкільної освіти в Україні відповідає Міжнародній  конвенції про права людини та дитини і спрямована на реалізацію положень законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті”, Державної національної програми „Діти України”. Нові підходи до реформування концептуальних, змістовно-структурних та дидактичних засад освіти дітей раннього віку реалізовано в чинних державних програмах „Малятко”, „Дитина” та ін.

Той факт, що в Україні з кожним роком спостерігається суттєве  збільшення кількості дітей раннього віку, котрі мають порушення психофізичного, зокрема мовленнєвого розвитку (Н.В.Вісневська, Синьов, В.В.Тарасун, В.В.Тищенко, М.К.Шеремет та ін.), вимагає перегляду методів та форм виховання та навчання зазначеної категорії дітей.

Сучасний етап розвитку окремих  медичних галузей, корекційної педагогіки та спеціальної психології характеризується об’єднанням наукових пошуків у напрямі поглибленого вивчення загального, психічного і, зокрема, мовленнєвого розвитку дітей раннього віку для створення ефективних умов для їх усебічного розвитку з урахуванням індивідуальних, вікових та психофізіологічних особливостей, а також потенційних можливостей кожної дитини.

Аналіз літературних джерел засвідчує  про наявність широкого кола клінічних  досліджень, присвячених сучасним методам  діагностики і подолання порушень психомоторного розвитку дітей перших років життя (Л.О.Бадалян, О.В.Головченко, Л.Т.Журба, Л.Г.Кирилова, В.Н.Кожевніков, Л.С.Персіанінов, Г.М.Савельєв, І.О.Скворцов, Г.Є.Сухарева, Е.І.Ямпольська, та ін.).

Дослідженню особливостей психічного, домовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку у дітей з різними  вадами розвитку присвячено широке коло праць. Так, результати вивчення дітей з ранньою стадією дитячого церебрального паралічу висвітлено в роботах: Н.М.Всеволозької, М.Б.Ейдінової, Л.Т.Журби, О.М.Мастюкової, К.А.Семенової, Т.І.Серганової; з порушеннями слуху - Г.Л.Вигодської, І.В.Дмітрієвої, Е.Л.Лєонгард, Д.Б.Корсунської, Є.Ф.Рау; з порушеннями зору - М.І.Земцової, О.Г.Літвак, Л.І.Солнцевої; з комплексними вадами розвитку - М.В.Жигоревої, А.І.Мещерякова.

Психолого-педагогічний аспект проблеми знаходимо в роботах: М.Зєємана, С.Н.Карпової, М.І.Лісіної, А.К.Маркової, К.Л.Печори, Е.І.Труве, В.В.Тарасун. Особливості розвитку мовлення в процесі онтогенезу та дизонтогенезу висвітлено у дослідженнях: А.М.Богуш, О.М.Вінарської, Л.М.Галігузової, О.М.Гвоздєва, Г.Л.Розенгарт-Пупко, Т.Н.Ушакової, Є.Ф.Соботович. Упровадження за кордоном програм ранньої діагностики і корекції порушень у розвитку, зокрема мовленнєвого, представлено в працях Н.Байлей, Н.Дік, А.Геселл, К.Кеннінг, Д.Лешлі, Д.Хант та ін.

Результати досліджень Н.С.Жукової, Р.Є.Лєвіної, О.М.Мастюкової, Є.Ф.Соботович, В.В.Тарасун, Т.Б.Філічевої, М.К.Шеремет та ін., присвячені проблемам затримки мовленнєвого розвитку та загальному недорозвиненню мовлення в дітей дошкільного віку, свідчать про те, що діти раннього віку із порушеннями мовлення зі значними труднощами оволодівають мовленнєвою діяльністю у процесі засвоєння рідної мови, відхилення мовленнєвого розвитку зазначеної категорії дітей характеризується недорозвитком як експресивного, так і імпресивного мовлення.

Аналіз досліджень російських науковців  та практиків (Л.І.Аксьонова, Ю.Ф.Гаркуша, Т.О.Датешидзе, О.О.Лісєєв, Н.В.Мельникова, Ю.А.Разенкова, М.М.Шестова, Є.В.Шкадаревич, Н.Д.Шматко та ін.) щодо виявлення і  подолання порушень мовлення в дітей  раннього віку в умовах спеціально організованого навчання і виховання, дає підстави визнати ефективність упровадження методик ранньої діагностики і корекції відхилень мовленнєвого розвитку дітей перших років життя.

Натомість в Україні поки що недостатньо  розроблено методичну систему виявлення і подолання мовленнєвих порушень у дітей раннього віку в умовах дошкільної освіти.

Вищезазначене зумовлює актуальність та необхідність розв’язання проблеми виявлення і подолання відхилень  в мовленнєвому розвитку дітей перших років життя, розробки діагностичних та корекційно-розвивальних методик та їх упровадження в систему дошкільної освіти. Цим обумовлено вибір теми нашого дисертаційного дослідження „Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою наукового напряму „Навчання, виховання, соціальна та трудова адаптація дітей з вадами психофізичного розвитку”, затвердженого на засіданні Вченої ради НПУ ім. М.П.Драгоманова (протокол №5 від 27 грудня 2001 року). Узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 9 від 23.11.2004 року).

Об’єкт дослідження – мовленнєва діяльність дітей раннього віку.

Предмет дослідження – методика діагностики та корекції порушень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей раннього віку.

Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику виявлення і корекції порушень мовленнєвого розвитку в процесі формування комунікативних навичок у дітей раннього віку.

Для досягнення мети дослідження  було визначено наступні завдання:

• з’ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми в загальній та спеціальній лінгводидактичній і психолого-педагогічній літературі;
• дослідити рівень сформованості мовленнєвих умінь дітей у процесі вікового онтогенезу;
• визначити психофізіологічні та психолого-педагогічні передумови формування мовленнєвих умінь та навичок у дітей раннього віку;
• розробити зміст експериментальної методики діагностики мовленнєвого розвитку та методики корекційно-розвивального навчання дітей раннього віку;
• експериментально довести ефективність розробленої методики корекційно-розвивальної роботи з дітьми перших років життя.

В основу нашого дослідження  покладено гіпотезу про те, що діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку буде ефективною за таких умов:

• педагогічно організованого вивчення рівня мовленнєвого розвитку дітей раннього віку та визначення особливостей цього процесу;
• цілеспрямованого застосування спеціальної методики корекційно-розвивальної роботи, що ґрунтується на психологічних, дидактичних та лінгвістичних засадах.

Методологічною  основою дослідження є розроблені в педагогіці, психології й психолінгвістиці положення про структуру мовленнєвої діяльності та її психофізіологічні механізми (В.І.Бельтюков, М.О.Бернштейн, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, О.Р.Лурія, О.О.Лєонтьєв, І.П.Павлов, Т.М.Ушакова); психофізіологічні закономірності мовленнєвого онтогенезу та дизонтогенезу (Т.В.Ахутіна, Т.Г.Бєтєлєв, О.М.Гвоздєв, М.І.Жинкін, О.Р.Лурія); комплексний підхід до корекції та розвитку всіх компонентів мовлення (Р.Є.Лєвіна, О.М.Мастюкова, Є.Ф.Соботович, Г.В.Чиркіна); психолого-педагогічні концепції засвоєння знань, умінь та навичок (В.І.Бондар, В.В.Засенко, О.М.Лєонтьєв, В.М.Синьов, В.В.Тарасун, Л.І.Фомічова, М.К.Шеремет, М.Д.Ярмаченко та ін.); системного та комунікативно-діяльнісного підходів до розвивального виховання і навчання, представлені в Національній доктрині розвитку освіти та Державній національній програмі „Діти України”.

Теоретичними  засадами роботи є дослідження психологів та психолінгвістів щодо породження та особливостей мовленнєвих висловлювань (Т.В.Ахутіна, Л.С.Виготський, О.О.Лєонтьєв, О.Р.Лурія, Ж.Піаже та ін.); лінгводидактичних засад навчання дітей рідної мови (А.М.Богуш, В.В.Тарасун, Є.І.Тихєєва, О.С.Ушакова, К.Д.Ушинський, М.К.Шеремет, Л.В.Щерба та ін.).

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використано метод теоретичного аналізу проблеми на основі вивчення психолого-методичної та медичної літератури з теми дослідження; метод аналізу програм виховання і навчання дітей в дошкільних закладах, посібників та методичної літератури; метод аналізу педагогічного досвіду вивчення, розробки і застосування методик корекції і розвитку мовлення у дітей в системі дошкільних закладів – для з’ясування стану розробленості проблеми; метод педагогічного експерименту, якісного і кількісного аналізу його результатів із застосуванням методів математичної статистики - для експериментальної перевірки гіпотези дослідження.

Наукова новизна  одержаних результатів:

• подальшого обґрунтування одержали показники, критерії та рівні сформованості мовленнєвих умінь дітей у процесі вікового онтогенезу;
• розширено та конкретизовано дані про особливості розвитку мовлення дітей раннього віку;
• уперше розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено методику корекційно-розвивального навчання з дітьми раннього віку, які мають відхилення мовленнєвого розвитку; удосконалено зміст логопедичної роботи в групі ранньої діагностики і корекції з урахуванням базисних компонентів загальної програми виховання і навчання дітей в дошкільному закладі;
• визначено форми корекційно-розвивальної роботи з дітьми раннього віку, які мають порушення мовленнєвого розвитку.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблена методика діагностики і корекції мовлення може використовуватися у процесі тематичного планування логопедичної роботи з дітьми, у яких виявлено порушення мовленнєвого розвитку. Отримані у ході експериментального навчання результати можуть стати підґрунтям для удосконалення навчальних, виховних та корекційних програм. Матеріали дослідження можуть бути використані в лекційній роботі зі студентами педагогічних університетів та в системі післядипломної педагогічної освіти.

Експериментальна  база. Дослідження проводилося на базі дитячої поліклініки №1 ім. Ольги і Афанасія Тропіних м. Херсона, ясел-садка комбінованого типу для дітей із вадами мовлення №9 м. Херсона, дитячого освітнього закладу №23 „Антошка” м.Ровеньки, дошкільного навчального закладу „Лучистый” м.Ровеньки (Луганська область).