Програмне комп’ютерне забезпечення в роботі вчителя початкової школи

Програмне комп’ютерне  забезпечення в роботі вчителя початкової школи

 

1. Інформаційно – комунікативні технології в освіті

Успішний розвиток країни безпосередньо залежить від освіченості  та володіння майбутніми громадянами  всіма необхідними навичками  та вміннями, яких вимагає сучасне суспільство. Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які вже стали частиною нашого життя, ставить перед освітою завдання щодо опанування та володіння такими сучасними засобами та технологіями як у процесі навчання, так і в подальшому житті.

Використання інформаційних  технологій у школі є достатньо  складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного  обґрунтування. Спроби вести регулярне  навчання за допомогою комп'ютерних  програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп'ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина - комп'ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час ні вчителі, ні учні не були готові прийняти комп'ютер як навчальний засіб. Немає до кінця розроблених методик комп'ютерного навчання.

Рівень якості, розвитку та інтегрування ІКТ у навчальний процес початкової школи безпосередньо залежить від освітньої політики, яку проводить країна, та рівня державної підтримки. Інформатизація систем освіти та розвиток ІКТ вже декілька років є пріоритетними напрями розвитку систем освіти зарубіжних країн та України, про що свідчать міждержавні та урядові документи.

Коли ж комп'ютери  стали настільки широко використовуватися  в освіті, що з'явилася необхідність говорити про інформаційні технології навчання, з'ясувалося, що вони давно  фактично реалізуються в процесах навчання, і тоді з'явився термін "нова інформаційна технологія навчання".

Інформаційні технології включають програмоване навчання, інтелектуальне навчання, експертні системи, гіпертекст і мультимедіа, мікросвіти, імітаційне навчання, демонстрації. 

Розглядаючи наявні на сьогоднішній день інформаційні технології,

Н. В. Апатова виділяє такі типи комп’ютерних технологій, виходячи з їх найважливіших характеристик:

• типи комп'ютерних навчальних систем ( навчальні машини, навчання й тренування, програмоване навчання );
• використовувані навчальні засоби (ЛОГО, навчання через відкриття, мікросвіти, гіпертекст, мультимедіа);
• інструментальні системи (програмування, текстові процесори, бази даних, інструменти уявлення, авторські системи, інструменти групового навчання).

Як ми бачимо, головне в ІКТ - це комп'ютер з відповідним технічним та програмним забезпеченням.

Такий підхід відображає початкове розуміння педагогічної технології, як застосування технічних засобів у навчанні.

Суть цього підходу  полягає в ідеї повної керованості  роботи школи, передусім її основної ланки - процесу навчання.

Таким чином, на чолі стає процес навчання зі своїми особливостями, а комп'ютер - це потужний інструмент, що дозволяє вирішувати нові, раніше не вирішені дидактичні завдання.

Абсолютна більшість  таких технологій спирається (якщо взагалі на щось спирається) на відомі (хороші чи не дуже) педагогічні ідеї. Більше того, вони взагалі не звідповідають основним вимогам поняття "технології".

Говорити ж про нові інформаційні технології навчання можна тільки в тому випадку, якщо вони:

1. задовольняють основним принципам педагогічної технології (попереднє проектування, відтворюваність, цілісність);
2. вирішують завдання, які раніше в дидактиці не були теоретично та/або практично вирішені;
3. є засобом підготовки і передачі інформації учневі на комп'ютер.

Комп'ютер, як і книгу, можна використовувати з великою  користю, а можна і на шкоду. Яке  ж місце може зайняти комп'ютерна програма в навчанні сьогоднішнього і завтрашнього школяра?

По-перше, найпоширенішою формою організації навчально-виховного процесу – є урок, і навряд чи є причини думати, що в найближчому майбутньому це зміниться. Отже, доцільно забезпечувати уроки комп'ютерною підтримкою. Подруге, застосування комп'ютера в навчанні не обмежується уроками. Урок є лише формою організації навчального процесу. Так само як і у випадку з книгою, велику роль тут відіграє самостійна робота з навчальною програмою або з базою інформації на домашньому комп'ютері.

Великого поширення здобула зараз взаємодія вчителя з учнем через комп'ютерні мережі - дистанційне навчання. Не зупиняючись детально на перевагах та недоліках цієї форми навчання, зазначимо, що існує ряд категорій дітей, для яких таке навчання є чи ледь не єдиною можливістю отримати повноцінну освіту. Для обдарованого і допитливого учня це можливість займатися самоосвітою.

Наведемо деякі переваги роботи з навчальними програмами:

• скорочується час вироблення необхідних технічних навичок учнів;
• збільшується кількість тренувальних завдань;
• природно досягається необхідний темп роботи учня;
• легко досягається диференціація навчання;
• учень стає суб'єктом навчання, тому що програма вимагає від нього активного управління;
• з'являється можливість моделювати безліч процесів, за допомогою комп'ютерної анімації створювати на уроці ігрову пізнавальну ситуацію;
• урок можна забезпечити матеріалами, користуючись засобами телекомунікацій. Діалог із програмою отримує характер навчальної гри, і у більшості дітей підвищується мотивація навчальної діяльності.

Поряд з перевагами присутні і недоліки роботи з навчальними програмами:

• діалог із програмою позбавлений емоційності і, як правило, одноманітний;
• програмісти не можуть врахувати особливостей конкретної групи учнів, тут вкрай важлива роль вчителя;
• не забезпечується розвиток мовної, графічної і писемної культури учнів; крім помилок у вивченні навчального предмета, що учень робить і на традиційних уроках, з'являються ще технологічні помилки при роботі з програмою;
• як правило, матеріал подається в умовній формі, дуже стиснутій й одноманітній;
• контроль знань обмежений декількома формами - тестами або опитуванням;
• учителю потрібно мати спеціальні знання, уміння і навички роботи з комп'ютерною технікою;
• серед наявного програмного забезпечення багато неякісного, що не враховує специфіку роботи із школярами, що має багато фактичних або методичних помилок. Програмісти часто просто не враховують змісту шкільних навчальних програм.

Як бачимо, недоліків  у комп'ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп'ютера  в навчанні не можна, але неприпустимо і зловживати комп'ютеризацією. Які ж завдання потрібно для цього вирішити педагогам?

Перше - потрібно виробити критерії ефективного застосування комп'ютерів на уроці для кожної вікової групи учнів по темах навчальних предметів.

Друге - визначити критерії оцінювання навчальних програмних засобів.

Третє - співпрацювати з розроблювачами програмних засобів, створювати методики навчання шкільних предметів на базі нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Але в даний час  в Україні склалася досить суперечлива  ситуація: незважаючи на ці позитивні фактори, комп'ютер при вивченні навчальних предметів початкової школи, на жаль, використовується рідко, безсистемно і переважно з метою контролю знань, не торкаючи, як правило, інших етапів навчання. Основними причинами цього можна вважати:

• недостатній рівень фінансування загальноосвітньої школи;
• недолік на ринку педагогічних програмних засобів, що відповідають дидактичним вимогам;
• відсутність методичних розробок щодо використання комп'ютера в цілому (і конкретних програм навчального призначення, зокрема);
• санітарно-гігієнічні умови використання персонального комп'ютера в початковій школі;
• невисокий рівень інформаційної грамотності вчителів початкової школи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Здоров`я і комп’ютер

Невід'ємним складником навчального процесу є процес виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. Формування наукового світогляду, ознайомлення та опанування на відповідному рівні скарбницею світової та наукової культури, розвиток творчих задатків - першорядні завдання навчального та виховного процесу. Як у сьогоднішніх умовах заінформатизованого суспільства практично можна розв'язати ці проблеми і яка роль при цьому відведена питанню охорони здоров'я при роботі за персональним комп'ютером(ПК)?

Сьогодні ми можемо не тільки говорити про нові технології, а й про те, як ними безпечно користуватися. Банки, магазини, вузли зв'язку, видавництва, школи, офіси - їх нині просто неможливо уявити без комп'ютерів.

Сьогоднішній світ, а  тим більше, завтрашній неможливо  уявити без комп'ютерів, телевізорів, іншої електронної техніки. Неухильно росте контингент користувачів ПК, які піддаються негативному впливові електромагнітного випромінювання, тому однією з актуальних гігієнічних проблем сьогодення є вивчення можливих шкідливих наслідків широкого впровадження електронної техніки.

Виникає питання: наскільки  безпечно може почуватися дитина за комп'ютером?

Інформаційні технології відкривають кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної розробки, що забезпечує «безпосередню включеність» в інформаційні потоки суспільства.

На сьогодні у світі, і зокрема в Україні, розроблені передові технології, що дають можливість звести до мінімуму негативні впливи різних випромінювань, що мають державне значення.

Більшість наукових досліджень, проведених у попередні роки, стосувалися  вивчення впливу умов та навчальних занять із використанням персональних комп'ютерів на працездатність і здоров'я учнів. Робота на ПК відрізняється від інших видів діяльності значними функціональними змінами нервово-емоційного стану, потребує напруженої роботи зорового аналізатора, супроводжується вимушеною робочою позою.

До останнього часу маловивченими залишалися питання особливостей впливу навчальних занять із застосуваннямПК на організм молодших школярів. Режим занять та організація робочого місця за ПК відповідно до вікових (ростових) особливостей дітей 6-10-літнього віку, а також режим використання ПК в позакласній та позашкільній діяльності школярів гігієнічно не обґрунтовані й не регламентовані. Не був обґрунтований вік початку систематичних занять дітей із ПК. Водночас необхідно зважати на вікові особливості реакцій дітей цього віку на дію негативних чинників навколишнього світу, особливу чутливість до них, обумовлену тривалим інтенсивним розвитком і дозріванням різних фізіологічних систем організму.

Вищенаведені гігієнічні проблеми збереження здоров'я школярів за сучасних умов комп'ютеризації освіти в Україні впродовж останніх п'яти років вивчалися в Українському науковому гігієнічному центрі Міністерства охорони здоров'я. Проведені комплексні дослідження дали підстави науково обрушувати вік початку систематичного навчання дітей із застосуванням комп'ютерної техніки та режиму праці на персональних комп'ютерах і регламентувати тривалість безперервної роботи учнів різного віку (з урахуванням їхнього здоров'я та фізіологічних можливостей) за персональним комп'ютером.

Завдяки комплексним  дослідженням, що проводилися в Інституті гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України були обґрунтовані основні гігієнічні принципи безпечного для здоров'я використання комп'ютерної техніки при навчанні школярів:

• гігієнічної доцільності розміщення та створення відповідних оптимальних умов у приміщеннях кабінетів комп'ютерної техніки (ККТ) при їх організації й експлуатації;
• обладнання ККТ спеціальними меблями, призначеними для комп'ютерної техніки відповідно до вікових особливостей користувачів - ці вимоги дуже суворі;
• гігієнічного нормування всіх чинників, що виникають при роботі комп'ютерної техніки й можуть змінювати внутрішнє навчальне середовище;
• обов'язкової гігієнічної сертифікації комп'ютерної техніки, призначеної для навчання дітей;
• нормування тривалості безперервної роботи учнів на персональних комп'ютерах відповідно до віку та вихідного стану здоров'я дітей;
• психогігієнічної експертизи навчальних комп'ютерних програм (програмних продуктів);
• розвитку гігієнічного виховання дітей і підлітків в напрямі засвоєння гігієнічної культури користування комп'ютерною технікою та іншими технічними засобами навчання й виховання.

Слід зазначити, що всі  гігієнічні вимоги й нормативи (стандарти) до організації навчання всіх тих, хто навчається із застосуванням комп'ютерної техніки, аналогічні й для молодших школярів, окрім нормативів безперервної праці з екраном монітора ПК та особливої уваги й суворих вимог до меблевого забезпечення ККТ відповідно до ростових особливостей дітей цього віку.

Приміщення, оснащені моніторами, доцільно розташовувати в північній або північно-східній частині будинку. У випадку, якщо комп'ютерні класи орієнтовані переважно на південь, необхідно передбачити сонцезахисні пристрої (жалюзі, штори і тощо). У комп'ютерних класах стіни варто забарвлювати матовими фарбами пастельних тонів.