Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Апреля 2014 в 16:36, доклад
При характеристиці виборчих процесів застосовуються дуже різні дефініції. Найчастіше вживаються такі терміни, як „виборчі технології”, „політичні технології”, „політичні технології виборчої кампанії”, „політичний маркетинг”, „виборчий (електоральний) маркетинг”, „політичний менеджмент” тощо. Виникає цілком закономірне запитання: як ці поняття співвідносяться?
Сучасна українська практика засвідчує, що переважна більшість політичних суб’єктів не схильна використовувати набутки теорії політики. А це невідворотно призводить до помилок у процесі реалізації задекларованих цілей, невиправданих конфліктів між політичними суб’єктами і, зрештою, до погіршення соціально-політичної ситуації в країні. Це можна пояснити (але не виправдати) негативними проявами ідеологічного вакууму, що утворився після краху домінуючої донедавна ідеології.