Особливості впливу на індивідуальну та масову свідомість

міністерство праці та соціальної політики україни

 

Кафедра психології

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НА ІНДИВІДУАЛЬНУ  ТА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ

 

 

 

 

 

 

                                                               Курсова робота

                                                               студентки IІІ курсу

                                                               факультету соціальних комунікацій

                                                               спеціальності психологія

 

 

                                                                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

Вступ

 Процес глобалізації, який охоплює економічну, політичну, соціальну та духовну сфери життя соціуму, дедалі помітніше й інтенсивніше впливає на суспільство загалом та на рівень свідомості людей зокрема.

Зміна соціальних цінностей  у суспільній свідомості відбувається поступово й нерівномірно в різних групах людей. Останні десятиліття в людській цивілізації на перше місце стали висуватися цінності виживання й розвитку як усього людства, так і кожної людини окремо. Ми живемо в епоху, коли в суспільстві та в свідомості українців відбуваються радикальні перетворення. Багато моральних цінностей, що здійснили значний вплив на формування свідомості декількох поколінь людей, сьогодні піддаються переосмисленню та переоцінці. Зокрема, спостерігається зміна уявлень про етичну цінність та психологічний зміст людської поведінки. Складна соціально-політична й економічна ситуація 90-х років ХХ століття породила могутні соціальні й соціально-психологічні чинники дестабілізації свідомості. У масовій свідомості відбувається зміна уявлень про межі припустимого у соціальній поведінці, про правила і норми поведінки в суспільстві (В.В. Знаков) [9,с.26].

Для масової свідомості стало очевидним і незаперечним фактом, що подальший рух суспільства  вперед неможливий без якісно нового рівня політичної, економічної, правової й екологічної культури, що ця культура повинна пронизувати свідомість людей. За ствердженням Ю.Г. Волкова, масова свідомість у цілому наближається до визнання того, що суспільство в сучасних умовах позбавлене перспективи розвитку без різкого стрибка в масовому прилученні до світового рівня моральної й науково-інформаційної культури [33,с.214].

Роль науково-технічного прогресу у формуванні психіки людини представлена дослідженнями електронних  засобів масової інформації в  детермінації їх впливу на свідомість дитини (А.Біляєва, К.Левін, О.Тихомиров та ін.). Взаємодію між людиною і телебаченням досліджували Е.Дугін, С.Капіца, В.Вікторов, Л.Ніколаєв, І.Лукшин, Ю.Шеркович та ін. Дослідники зробили вагомий внесок у формування теоретичної та методологічної бази для дослідження системи впливу на масову свідомість. Серед них В.Амелін, В.Бебик, К.Гаджиєв, Є.Доценко, С.Кара-Мурза, В.Королько, Г.Почепцов, А.Цуладзе та інші. Проблему впливу на індивідуальну свідомість особистості досліджували відомі зарубіжні та вітчизняні вчені, серед яких: С.В. Беденко, А.А. Бодалев, С.Л. Братченко, І.С. Булах, Е.Л. Доценко, О.І. Дудник, А.Л. Журавльов, В.В. Знаков, Д.М. Мартін, Л.Е. Орбан-Лембрик, В.Н. Панкратов, В.М. Погольша, Е.В. Сидоренко, В.О. Татенко, М.В. Федоров, В.П. Шейнов, Е. Шостром та інші.

Проте питання розгляду психологічних аспектів впливу на індивідуальну  та масову свідомість вивчене недостатньо  повно, що й обумовлює актуальність теми дослідження.

Об’єкт дослідження: процес впливу на формування індивідуальної та масової свідомості.

Предмет дослідження: психологічні особливості впливу на індивідуальну та масову свідомість.

Мета дослідження: на загальному методологічному рівні здійснити теоретичний аналіз особливостей психологічного впливу на індивідуальну та масову свідомість.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз психологічного впливу на індивідуальну та масову свідомість;
2. Вивчити особливості психологічного впливу на індивідуальну та масову свідомість різних вікових категорій населення;
3. Вказати психодіагностичні методики виявлення та уточнити емпіричні методи дослідження особливостей впливу на індивідуальну та масову свідомість;
4. Розглянути способи психологічного захисту від впливу на свідомість.

 

Розділ 1. Теоретичний аналіз впливу на індивідуальну та масову свідомість

1.1. Психологічна  сутність впливу та його механізми

При соціальній взаємодії  відбувається своєрідний процес, результатом  якого може стати зміна одним  індивідом поведінки, установок, намірів, уявлень іншого індивіда. Вплив може бути спрямованим (ставиться мета досягнення певного результату) і опосередкованим (відповідно).

В науковій літературі сутність психологічного впливу зводять до взаємного  обміну інформацією і взаємодії. При цьому в змістовому аспекті  психологічний, вплив може бути педагогічним, управлінським, ідеологічним тощо. Він здійснюється на різних рівнях психіки: на усвідомленому і неусвідомленому. В ролі суб'єкта психологічного впливу виступає індивід, котрий може виконувати ролі організатора, виконавця (комунікатора) й дослідника свого процесу впливу. Цей суб'єкт вивчає об'єкт і ситуацію, в якій здійснюється вплив. Він також обирає стратегію, тактику й засоби впливу, враховує сигнали про успішність-неуспішність впливу, котрі надходять від об'єкта. Врешті-решт суб'єкт організовує протидію об'єктові та ін. Стосовно об'єкта, то він, будучи активним елементом системи впливу, перероблює інформацію, яка йому пропонується, може не погоджуватися із суб'єктом, а також здійснювати контрвплив на комунікатора [17; 19].

За визначенням М.М. Філоненко, психологічний вплив – застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з метою впливу на стан, думки, почуття, дії, іншої людини [35,с.116].

Е. Сидоренко розглядає  проблему психологічного впливу і з  позицій того, як впливати на інших людей і як протистояти їхнім діям. Так, автор зауважує, що різновидом психологічного впливу є психологічно конструктивний вплив, який має відповідати як мінімум трьом критеріям: 1) вплив не повинен руйнувати особистості індивідів, що беруть у ньому участь, і їхніх стосунків; 2) він має бути психологічно коректним; 3) йому слід задовольняти потреби обох сторін [31,с.6]. Таким трьом критеріям необхідно, щоб відповідало й психологічно конструктивне протистояння.

Стосовно особистого впливу, то вчені (В. Погольша та ін.) під ним розуміють певну властивість індивіда, особистісну якість, сутнісну силу людини, а саме її здатність впливати на іншу особу спонукальним, стримувальним, заспокійливим або ще якимось розвивальним способом, змінюючи при цьому не лише поведінку людини, але і її погляди, мотиви, свідомість і навіть характер. Вважається, що головним результатом і найвищою метою особистого впливу є зміна, що відбувається у свідомості й душі іншої людини, а не вигідні для того, хто здійснює вплив, зміни в діях. Тобто на розвивальному аспекті впливу акцент робиться для того, щоб чіткіше провести межу між особистим впливом, з одного боку, і тиском та маніпуляцією, з іншого. Якщо цілями впливу стають лише особистий успіх, особиста вигода й задоволення власних потреб, то це скоріше за все стане проявом «особистісного» впливу, а не «особистого» [19,с.45].

У дослідженні Л.Е. Орбан-Лембрик  розрізняється спрямований і неспрямований вплив. У першому випадку суб'єкт ставить перед собою завдання досягти певного результату від об'єкта впливу, що проявляється зазвичай у переконанні й навіюванні, а в другому – подібне завдання не ставиться, однак ефект впливу виникає, проявляючись передусім у дії зараження та наслідування [22, с.234].

Критерії ефективності впливу можуть бути стратегічними (відстроченими в перспективі, наприклад, світоглядними) і тактичними (проміжними), якими керується суб'єкт у процесі впливу на партнера (приміром, мовними висловленнями, мімікою та ін.). Як проміжні критерії ефективності міжособистісного впливу суб'єкт може використовувати зміну психофізіологічних, функціональних, паралінгвістичних, вербальних, проксемічних і поведінкових характеристик об'єкта. Використання критеріїв бажано здійснювати в системі, зіставляючи їх інтенсивність і частоту прояву [32,с.189].

Л.Е. Орбан-Лембрик вважає, що взаємодіючи, люди послуговуються різними  способами впливу на партнерів. Найпоширенішими  серед них є: переконання, зараження, навіювання, наслідування [23,с.243].

Переконання як спосіб психологічного впливу спрямоване на зняття своєрідних фільтрів на шляху інформації до свідомості й почуттів людини, воно використовується для того, щоб перетворити інформацію, яка повідомляється, в систему установок і принципів індивіда. За таких умов переконання веде до сприйняття і введення нових відомостей у систему поглядів людини, її світогляд. Цей спосіб впливу ґрунтується на свідомому ставленні індивіда до інформації, на її аналізі і оцінці. Його ефективність залежить від багатьох чинників, у тому числі від майстерності суб'єкта переконання. Комунікатор, висуваючи систему аргументів, повинен дотримуватися принаймні таких правил: аргументи мають бути логічними, правдивими, правдивість – очевидною, а їхня кількість – достатньою для доведення основної тези.

Зараження – психологічний вплив на особистість у процесі спілкування і взаємодії, який передає певні настрої, спонуки не через свідомість та інтелект, а через емоційну сферу [23,с.248]. Зараження належить до особливого способу психологічного впливу на особистість у процесі спілкування і взаємодії, який здійснюється не через свідомість та інтелект, а через емоційну сферу людини. Воно є одним з найдавніших способів інтеграції групової діяльності й характеризується стихійністю, оскільки виникає передусім у ситуаціях значного скупчення людей – на стадіонах, у концертних залах, на карнавалах, мітингах тощо [22,с.238].

Навіювання може бути одним із небезпечних інструментів маніпуляції поведінкою людини, оскільки діє на її свідомість і підсвідомість. Навіювання, або сугестія – процес впливу на психічну сферу людини, пов'язаний з істотним зниженням її критичності до інформації, що надходить, відсутністю прагнення перевірити її достовірність, необмеженою довірою до її джерел [23,с.250].

Основною характеристикою  навіювання вважають суттєве зниження критичності людини до інформації, яка до неї надходить, відсутність у індивіда прагнення перевірити її достовірність, необмежена довіра до її джерел. Саме ця довіра і є основою ефективності навіювання. Джерелом навіювання може бути людина, як знайома, так і зовсім незнайома, а також засоби масової інформації: преса, телебачення, радіо, відео, реклама та ін. Навіювання діє на свідомість і підсвідомість людини й саме через це воно може бути небезпечним інструментом маніпуляції поведінкою людини [22,с.240].

За визначенням Л.Е. Орбан-Лембрик, наслідування – це одна з наймасовіших форм поведінки людини у спілкуванні. Наслідування – процес орієнтації на певний приклад, взірець, повторення і відтворення однією людиною дій, вчинків, жестів, манер, інтонацій іншої людини, копіювання рис її характеру та стилю життя [23,с.252].

Наслідування – один із важливих механізмів соціалізації особистості, способів її навчання і виховання. Особливе значення воно має у розвитку дитини. Тому більшість науково-прикладних досліджень з цієї проблематики здійснюється в дитячій, віковій і педагогічній психології. У дорослої людини наслідування є побічним способом засвоєння навколишнього світу. її психологічні механізми наслідування значно складніші, ніж у дитини та підлітка, оскільки спрацьовує критичність особистості. Наслідування в дорослому віці є елементом навчання в певних видах професійної діяльності (спорт, мистецтво). Проте його не можна розглядати як односпрямований рух інформації, зразків поведінки від індуктора (комунікатора) до реципієнта. Завжди існує (іноді мінімальний) зворотний процес — від реципієнта до індуктора [23,с.252].

Найвідомішими методами психологічного впливу на людину дослідниця Х. Процак [28] вважає:

• Посилання на авторитет, дія якого ґрунтується на довірі громадян до певних авторитетних фігур, так званих лідерів громадської думки, якими зазвичай бувають відомі науковці, популярні співаки й актори, спортсмени, релігійні діячі;
• Посилання на анонімний авторитет. Широко використовуються лінгвістичні конструкції: «Більшість експертів зійшлися на думці…», «Джерело з найближчого оточення кандидата повідомило…». Посилання на неіснуючий авторитет додає інформації солідності та переконливості. При цьому джерело не відоме і відповідальності за помилкове повідомлення журналісти не несуть;
• Навішування ярликів. Ярлик – це елемент антиобразу кандидата, негативна характеристика, яка зазвичай не є правдою, однак активно «навішується» штабами суперників за допомогою інформаційних технологій і з часом вкорінюється в масовій свідомості;
• Технологія залякування. Згідно із дослідженнями Інституту соціальної психології в рекламі не повинно бути інформації, яка б несла страх. Також вона не повинна демонструвати переживання задоволення від чогось, порушувати логіку, просувати алогічні тексти, пропагувати неадекватну мотивацію до діяльності та успіху, створювати смисловий дисонанс між етнічно-культурними цінностями та пропагованими ідеями, порушувати ідентичність. Та якщо згадати рекламу, яку ми щодня чуємо та бачимо по телевізору, радіо, на вулицях, то зрозуміло, що це суцільна гра на людських емоціях, це підміна цінностей;
• Відволікання уваги, метод «копченого оселедця». Цей термін придумали політтехнологи, бо запах копченого оселедця збиває нюх собаки, а техніка застосовується для того, щоб відвернути увагу аудиторії від важливої, але непотрібної інформації з допомогою іншої інформації, поданої в максимально сенсаційній формі;
• «Нейролінгвістичне програмування», тобто управління людською свідомістю за допомогою лінгвістичних конструкцій, архетипів, візуальних зображень тощо. Засновниками НЛП вважаються американці Дж. Гріндер і Р.Бендлер, які знайшли взаємозв’язок між жестами, мімікою людини і структурою її мови [28, 36-38].

Таким чином, психологічний  вплив на свідомість людей є досить актуальним предметом дослідження соціальної психології, оскільки зачіпає не тільки особистість людини, яка піддається впливу ззовні, а й стосується масової свідомості – свідомості маси, натовпу, на яку здійснюють вплив джерела масової інформації, рекламні та політичні акції, оточуюче середовище, суспільство в решті-решт.