Поняття та діагностика синдрому професійного вигорання

Поняття «емоційне вигорання» вперше було введено в обіг американським психологом Фрейденбергом і позначало психологічний стан людей, що інтенсивно і тісно спілкуються з іншими. Спочатку в цю групу потрапили фахівці, що працюють у кризових центрах і психіатричних клініках. А пізніше в цю ж групу об'єднали всіх, хто за родом своєї професійної діяльності постійно спілкується з людьми. Поняття «синдрому емоційного вигорання» (від англійського burn out - вигоряти, «негативний вплив професійної діяльності на особистість у сфері людина-людина») закріпилося як певні зміни в поведінці та стані людини. Професійне вигоряння - це синдром, що розвивається на тлі хронічного стресу і веде до виснаження емоційно-енергійно і особистісних ресурсів працюючої людини. Професійне вигоряння виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій без відповідної «розрядки» або «звільнення» від них. Згідно Г. Сельє, професійне вигорання, по суті, це дистрес або третя стадія загального адаптаційного синдрому - стадія виснаження.