Соціальні конфлікти: виникнення, форми прояву і управління

Соціальний конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку.
Як соціальне явище конфлікт був вперше розглянутий А. Смітом, який вважав його основою поділу суспільства на класи та економічної боротьби між ними. Фундаторами власне соціологічної теорії конфлікту вважають К. Маркса, М. Вебера та Г. Зіммеля.
Можна виділити наступні атрибути конфлікту:
– сутичка (боротьба, несумісність, розбіжність) - момент протистояння несумісних, суперечливих позицій, інтересів, тенденцій;
– наявність полярних начал (ліве і праве, добро і зло), що означає одночасно і взаємопов'язаність, і взаємопротилежність;
– наявність суб'єктів як носіїв полярних позицій у сутичці;