Сприйняття часу

Активність буває двох видів: акція, тобто спонтанна (незалежне, вільна) дія суб'єкта на об'єктивну дійсність, і реакція, тобто активність, що виникає в результаті дії на суб'єкта об'єктивної дійсності. Об'єктивна дійсність, як бачимо, повинна існувати в обох випадках — без неї неможлива ніяка активність. Проте її тільки об'єктивного існування недостатньо, необхідно, щоб і суб'єкт в якомусь вигляді переживав її. Таке переживання об'єктивно існуючого називають сприйняттям. Я сприймаю ось цю книгу, ось цей зошит — це означає, що тепер дані предмети існують і для мене, що зараз і я їх помічаю, переживаю.

Вступ 3
1. Переживання теперішнього часу 4
2. Мінімальний і максимальний теперішній час 6
3. Ритм 8
4. Оцінка тривалості 9
5. Питання нативізму 11
6. Сенсорний зміст 12
Висновки 13
Список використаних джерел 14