Соціолінгвістична ситуація у США

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

КАФЕДРА ГЕРМАНСЬКИХ МОВ І ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з навчальної дисципліни «Лінгвокраїнознавство»

 

тема: “Соціолінгвістична ситуація у США“

 

 

 

 

Студентки 5 курсу, 526 (з) групи

Удовицької Даріни Олександрівні

Науковий керівник: викладач кафедри германських мов і перекладознавства,

Васіна І.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв 2014

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. Соціолінгвістика, як наука………………………………………….

1. Поняття “ соціолінгвістика”. Завдання соціолінгвістики. Основні проблеми соціолінгвістики………………………………………………………
2. Поняття, специфічні для “соціолінгвістики”: мовна спільнота; мовна ситуація; мовний код; соціально-комунікативна система; соціолект; перемикання кодів………………………………………………………………...
3. Проблеми синхронічної та діахронічної соціолінгвістики……………….

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ………………………………………………………

РОЗДІЛ 2. Соціолінгвістика в США……………………………………………..

1. Поняття американської соціолінгвістики…………………………………
2. Розвиток американської соціолінгвістики та підхід американських лінгвістів до соціології мови……………………………………………………..

ВИСНОКИ ДО РОЗДІЛУ…………………………………………………………

ВИСНОВОК……………………………………………………………………….

Summary……………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Тема даної курсової роботи була обрана нами у зв'язку з актуальністю досліджень, що відносяться до взаємозв'язку мови і суспільства. Загальновідомо, що в будь-якому суспільстві мова виступає засобом накопичення, зберігання та передачі накопичених знань, тому що зміни, що відбуваються в суспільстві: соціологічні, економічні та культурні, не можуть не впливати на мову. У той самий час мова позначається на суспільстві, на сфері побутового спілкування. З часом навіть призводить до зникнення діалектних відмінностей.

Об'єктом дослідження постають теоретичні та методологічні проблеми соціолінгвістики.

Предмет дослідження – особливості формування соціолінгвістичної ситуації у США.

Метою даної курсової роботи є дослідження поглядів американських вчених на соціолінгвістичний напрямок в мовознавстві, на їх розуміння соціолінгвістики як науки. Основна увага в нашому дослідженні приділяється положенням американських вчених про те, що мова ділового індивіда залежить не від прошарку суспільства, до якого він належить, а від мовної ситуації, в якій знаходитися індивід.

Досягнення окресленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

• простежити шляхи становлення соціолінгвістики як науки;
• охарактеризувати основні підходи до вивчення соціолінгвістики американських лінгвістів;
• окреслити вплив соціального чинника на функціонування мови;
• виявити особливості формування американської соціолінгвістики;
• встановити відмінності між соціолінгвістикою в США та України.
• з’ясувати основні проблеми та аспекти мови в США.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їхнього використання в спецкурсах «Основи соціолінгвістики», «Особливості соціолінгвістичної ситуації в США», «Соціальні аспекти мовленнєвої поведінки», та у розробці навчально-методичних матеріалів із соціолінгвістики, а також на заняттях з практичного курсу перекладу на старших курсах факультетів іноземних мов.

Методика роботи має комплексний характер, який полягає                             у використанні загальнонаукових і лінгвістичних методів, що зумовлено метою та конкретними завданнями. Комплексна методика включає метод лінгвістичного спостереження, описовий метод, методи збору соціолінгвістичного матеріалу, методи його обробки й методи оцінки вірогідності отриманих даних й їхньої змістовної інтерпретації, дистрибутивний аналіз, контекстологічний аналіз, контрастивний аналіз, прийом кількісного аналізу.

Теоретичною базою на дослідження даної теми послужили праці вітчизняних і американських вчених, які займалися проблемами соціолінгвістики: Р.Т. Белла, Ф.М. Березіна, В.Д. Бондалетова,                           Л.Б. Нікольського, Т. Роджера, М.С. Степанова, А.Д. Швейцера. Допоміжним матеріалом слугували статті з мережі Інтернет.

Робота складається зі вступу, двох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків і списку використаних джерел та довідкової літератури. У першому розділі розглядається соціальна лінгвістика як наука , її роль у мові. Другий розділ присвячений безпосередньо поглядам американських вчених - лінгвістів на окреслену проблему мови та суспільства. Наприкінці є висновки дослідження.

У нашому дослідженні основна увага фокусується на вивченні американської соціолінгвістики, основних проблем та аспектів, що висуваються американськими вченими. Ілюстрацією до викладеного матеріалу слугує порівняльний аналіз американської і української мов.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СОЦІОЛІНГВІСТИКА , ЯК НАУКА.

 

На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки безсумнівним є той факт, що мова як засіб спілкування виникає і розвивається тільки в суспільстві. Отже, мова - явище соціальне. Тому з самого початку виникнення науки про мову лінгвістів цікавила проблема зв'язку мови і суспільства. У будь-якому суспільстві мову виступає як засіб накопичення, зберігання та передачі здобутих цим суспільством знань. Саме тому соціальні, економічні та культурні зміни у суспільстві не можуть не впливати на різні рівні мови. В рівній мірі і зміни в мові позначаються на суспільстві. Літературно оброблена форма будь-якої мови, стабілізація норм його вживання значною мірою впливає на сферу побутового спілкування, сприяє підвищенню культурного рівня носіїв цієї мови, призводить до поступового стирання діалектних відмінностей.

З'являються в мові нові слова і словосполучення, нові значення слів, що виражають виникли в суспільстві нові поняття, в свою чергу, допомагають людям глибше усвідомлювати навколишній світ, точніше передавати свої думки. Тому проблеми взаємозв'язку мови і суспільства привертали увагу і викликали інтерес у лінгвістів різних країн і лінгвістичних напрямків. але ступінь цього інтересу й уваги в різні періоди часу була різною.

В поглядах давньогрецьких філософів проблема соціального характеру мови була невід'ємною від питання його походження. У період середньовіччя і Просвітництва, коли відбувалося накопичення мовного матеріалу, ця проблема була актуальною. Лише зі становленням теоретичного мовознавства вчені все більше починають звертати увагу на це питання і підкреслюють зв'язок історії мови та історії мовця на ньому народу.

У дослідженнях А. Бодуена де Куртене, Ф.І. Буслаєва, Ж. Вандріес, Я. Грімма, В. Гумбольдта, А. Мейє, Ф. де Сосюра, І.І. Срезневського та багатьох інших мовознавців увага фокусується на вивченні соціального аспекту та індивідуальної складової.

Протягом усього XIX ст. мовознавці зосереджувалися переважно на описі та аналізі мовних фактів, а вивчення специфіки основної функції мови - бути засобом спілкування в суспільстві - залишалося на периферії лінгвістичних досліджень.

Теорія про співвідношення мовних і соціальних чинників ґрунтується на наукових розвідках дослідників соціологічного напряму французького мовознавства, особливо А. Мейє. Істотну роль у вивченні даної проблеми відіграли дослідження американських етнолінгвістів, які розвивали ідеї             Ф. Боаса і Е. Сепіра про зв'язок мовних і соціокультурних систем; доробки представників Празької лінгвістичної школи Й. Вахка, Б. Гавранка, В. Матезіуса, які довели зв'язок мови із соціальними процесами і соціальну роль літературної мови; дослідження німецьких учених Лейпцизької школи Т. Фрінгса, які обгрунтували соціально-історичний підхід до мови і необхідність включення соціального аспекту в діалектологію, а також дослідження японської школи “мовного існування” з проблем мовної ситуації.

 

1.1.Поняття “ соціолінгвістика”. Основні проблеми соціолінгвістики.

За час існування у мовознавстві соціолінгвістичного напряму він мав і досі має декілька різних назв: “соціологія мови”, “соціологічна лінгвістика”, “соціологічне мовознавство”, “лінгвістична соціологія”, “лінгвосоціологія”, “соціальна лінгвістика” (див. праці У. Брайта, Р. Будагова, Д. Вундерліха,            Б. Головіна, В. Жирмунського, Дж. Фішмана та ін.). У сучасному мовознавстві здебільшого використовуються два терміни – “соціальна лінгвістика”, “соціолінгвістика”.

Термін "соціолінгвістика" вперше вживає у 1952 американський соціолог Герман Каррі. З того часу це поняття міцно увійшло до мовознавства, а його зміст уточнюється і розширюється дотепер.

СОЦІОЛІНГВІСТИКА (соціальна лінгвістика) - наукова дисципліна, яка розвивається на стику мовознавства, соціології, соціальної психології та етнографії і вивчає широкий комплекс проблем, пов'язаних із соціальною природою мови, її суспільними функціями, механізмом впливу соціальних чинників на мову і тією роллю, яку відіграє мова в життя суспільства. Деякі з цих проблем (напр., Мова і суспільство) розглядаються і в рамках загального мовознавства. [3, с. 43].

Услід за Ф. Соссюром, ми вважаємо, що мова являє собою соціальний продукт мовленнєвої діяльності, зовнішній по відношенню до індивіда, який сам по собі не може ні створювати його, ні змінити. Мова існує тільки в силу договору, укладеного між індивідами. Розвиток соціального напрямку в мовознавстві на сучасному етапі має кілька особливостей. По-перше, соціальна лінгвістика вийшла за межі вузьких традицій національних шкіл. По-друге, розширилася міждисциплінарна зв'язок з іншими областями науки і, по-третє, соціологічні дослідження мови стали знаходити вихід в практичне життя суспільства.

Міждисциплінарний статус соціолінгвістики знаходить вираз у використовуваному нею понятійному апараті. Так, мовний колектив, що розглядається в якості вихідного поняття соціолінгвістичного аналізу, визначається на основі як соціальних, так і мовних ознак.

Однією з основних проблем, що вивчаються соціолінгвістикою, постає проблема соціальної диференціації мови на всіх рівнях його структури, і зокрема характер взаємозв'язків між мовними і соціальними структурами, які носять багатоаспектний і опосередкований характер. Структура соціальної диференціації мови багатовимірна і включає як стратифікаційну диференціацію, зумовлену різнорідністю соціальної структури, так і ситуативну диференціацію, зумовлену різноманіттям соціальних ситуацій. З цією проблемою тісно пов'язана проблема мови і нації, вивчаючи яку соціолінгвістика оперує категорією національної мови, що трактується в сучасному мовознавстві як соціально-історична категорія, яка виникає в умовах економічної і політичної, концентрації, що характеризує формування націй.

Одним з ключових понять соціолінгвістики є поняття мовної ситуації, яка визначається як сукупність форм існування мови (мов, регіональних, територіальних і соціальних діалектів), які обслуговують континуум спілкування в певних, етнічної спільності або адміністративно-територіальному об'єднанні.

Особливе місце серед проблем соціолінгвістики займає проблема мовної політики — сукупності заходів, зроблених державою, партією, класом, товариств, угрупованням зміни чи збереження існуючого функціонального розподілу мов чи мовних підсистем, запровадження нових, або збереження старих мовних норм. (Б.Н. Головін 1983:53)

Особлива увага приділяється у сучасній соціолінгвістиці питанню зв'язку й взаємодії мови та культури. Зв'язки між розумом та іншими компонентами культури носять двосторонній характер. Процеси дотику різних культур відбито у лексичних запозиченнях.

Однією із поважних соціолінгвістичних проблем є й проблема соціальних аспектів білінгвізму (двомовності) і диглосії (взаємодії різних соціально протиставлених одна одній підсистем однієї мови). У разі білінгвізму дві мови співіснують одна з одною у межах одного колективу, який використовує ці мови у різних комунікативних сферах залежно від соціальної ситуації та інших параметрів комунікативного акту. У випадку диглосії спостерігаються подібні відносини між на різними формами існування однієї мови (літературною мовою, койне, діалектами). Соціолінгвістика вивчає також використання мови в комунікативних цілях, і зокрема мовленнєву поведінку, як процес вибору оптимального варіанту побудови соціально коректного висловлювання. У цьому виявляється сам механізм відбору соціально значущих варіантів, встановлюються засадничі критерії. Кінцевою метою аналізу постає виявлення соціальних норм, що детермінують мовленнєву поведінку.

У 1960-і рр. посилюється інтерес до соціологічних студій у США, де й виникає соціолінгвістика. Характерна риса соціолінгвістики другої половини ХХ ст. виявляється в переході від праць загального спрямування до експериментальної перевірки висунутих гіпотез, математично вивіреного опису конкретних фактів. На думку одного з представників американської соціолінгвістики Дж. Фішмана, вивчення мови у соціальному аспекті на сучасному етапі характеризується такими рисами, як системність, сувора спрямованість збирання даних, кількісно-статистичний аналіз фактів, тісне перетинання лінгвістичного й соціологічного аспектів дослідження. Один з основоположників сучасної соціолінгвістики американський дослідник Вільям Лабов визначає соціолінгвістику як науку, що вивчає «мову в її соціальному контексті». Якщо розшифрувати це визначення, то треба сказати, що увага соціолінгвістів фокусується власне не на мові, не на її внутрішньому ладі, а на тому, як користуються мовою люди, що складають певне суспільство. При цьому враховуються всі фактори, що можуть впливати на використання мови – від різних характеристик самих мовців до особливостей конкретного мовленнєвого акту.