Компетентність експерта

  ЗМІСТ

   Вступ

1. Правове регулювання проведення експертизи.
2. Компетентність експерта.
3. Експертиза культурних цінностей.

   Висновок

   Список літератури.

  ВСТУП

  Експертиза  є доволі специфічним видом діяльності, який з ускладненням технологій, розвитком  науки і техніки, і як наслідок розширенням і ускладненням кола об'єктів, які фігурують у різних видах правовідносин має дедалі частіше застосовуватись для встановлення або уточнення певних фактів, обставин.

  Відповідно  до ускладнення об'єктів якими  люди оперують у різних видах своєї діяльності, а також до того, що правопорушники останнім часом все більше застосовують інтелектуальні методи для прикриття своєї діяльності розширюється сфера діяльності митних органів, яка об'єктивно обумовлює використання спеціальних знань підчас виконання ними своїх функцій.

  В діяльності митних органів, яка пов'язана із здійсненням експертизи, можна виділити два напрямки: здійснення експертизи підчас митного контролю і митного оформлення і експертиза при здійсненні провадження в справах про порушення митних правил. Зовнішньоекономічна діяльність має досить високий рівень криміналізації підчас здійснення експортно-імпортних операцій суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності вдаються до різних способів приховування справжнього найменування рідинно-хімічних характеристик складу товарів. За такими обставинами інспектор митниці не володіє спеціальними засобами контролю різних товарів, а також спеціальними знаннями для їх ідентифікації. Окрім цього, в рамках провадження в справах про порушення митних правил здійснюється значно більша кількість експертиз, ніж у звичайних провадженнях про адміністративні правопорушення. Це зумовлено особливостями правопорушень, адже у багатьох складах як обов'язковий елемент передбачений предмет, знаряддя або засоби скоєння правопорушення, об'єктивна оцінка яких часто потребує спеціальних знань.

  Отже  здійснення експертизи в галузі митної справи є дуже важливим питанням, яке  постає з нагальних практичних потреб здійснення митної справи і потребує детальної правової регламентації.

1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

  Як  відомо боротьба з митними правопорушеннями є однією із складових елементів  митної справи, ця боротьба починається не тільки з моменту порушення справи, а значно раніше, з початку митного контролю та митного оформлення, оскільки саме тоді визначається основна маса митних правопорушень. Тому дуже важливим є застосування спеціальних знань в процесі митного контролю, митного оформлення, при провадженні в справах про порушення митних правил, а також правова регламентація порядку діяльності осіб, які наділені спеціальними знаннями. У Митному кодексі існує стаття "Залучення спеціалістів та експертів для участі у здійсненні митного контролю", її зміст аж ніяк не можна вважати таким, що розкриває статус експерта, оскільки, як видно з тексту статті, вона регламентує переважно питання відшкодування витрат, що пов'язані з їхньою участю у здійсненні митного контролю. Відповідно до статті 65 Митного кодексу наголошено, що в разі необхідності до здійснення митного контролю можна залучати фахівців та експертів. Далі зазначено, що залучати їх має право керівник митного органу або його заступник за згодою керівника підприємства, установи, організації, де працює фахівець або експерт, а також вказано, що фахівці й експерти, котрі беруть участь у здійсненні митного контролю, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних із їхньою участю в здійсненні митного контролю. Однак попри недостатню регламентацію у науковій літературі існують певні ступені правової регламентації проведення експертизи. ''Процедура проведення експертизи починається від моменту виникнення необхідності застосовувати спеціальні знання під час здійснення митного контролю, тому у ст. 382 МК "Одержання проб та зразків для проведення експертизи" зазначено, що посадова особа митного органу має право брати проби та зразки товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Проби та зразки товарів беруть у мінімальній кількості, що забезпечує можливість дослідити їх (провести аналіз, експертизу) за нормативами, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складають акт за формою, яку встановив спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.(5; с.11)

  Декларанти  мають право бути присутніми під час того, як посадові особи митного органу та інші органи державного контролю беруть проби та зразки товарів. Якщо проби та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, беруть інші органи державного контролю, а також декларанти, то тільки в присутності посадових осіб митних органів.

  Митні органи мають бути ознайомлені з  результатами досліджень (аналізу, експертизи) проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, які провели інші органи державного контролю, а також декларанти. Митним органам також треба подавати копії результатів таких досліджень (аналізів, експертиз). Це є перший ступінь правової регламентації початку процедури проведення експертизи.

  Другий  ступінь -- це акти КМУ, серед яких головне  місце займає Постанова КМУ від 12.12.2002 р. № 1862 "Про затвердження Порядку  взяття проб і зразків товарів, проведення досліджень, (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками", у якій встановлено цей порядок_. У цьому акті передбачено, що взяття проб і зразків товарів, документації для класифікації товарів, верифікації походження сертифікатів про походження товарів з України та їх митного оформлення, а також розпорядження зразками і документацією здійснюється в рамках процедур митного контролю та митного оформлення.

  Метою дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів є розв'язання питань:

  - визначення коду товару згідно  з УКТЗЕД;

  - ідентифікації (визначення фізичної  та хімічної структури і складу) товару, а також сировини після проведення операцій з її переробки;

  - належності товарів до наркотичних засобів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

  - віднесення товарів до контрольних  списків, що обмежують імпорт  або експорт цих товарів (товари  подвійного або військового призначення);

  -належності  товару до предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність;

  - достовірності даних, зазначених  у сертифікаті про походження  товару з України.

  Процедуру взяття (надання) проб і зразків товарів  для митного оформлення проводить  уповноважена посадова особа митного  органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника цього митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта (уповноваженої особи).(17)

  У разі проведення огляду і повторного огляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи брати (надавати) проби і зразки можна у присутності двох понятих. Уповноважені особи органів державного контролю здійснюють взяття (надання) проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем, із дозволу керівника - митного органу або його заступника у присутності посадової особи митного органу і власника товару або декларанта (уповноваженої особи).

  За  дорученням інших органів державного контролю відбирати проби і зразки може власник товару або декларант (уповноважена особа) у присутності  посадової особи митного органу з дозволу керівника митного  органу або його заступника.

  Митні органи мають право ознайомлюватися  з результатами проведених досліджень (аналізів, експертизи) товарів, які взяв (надав) власник товару, декларант або уповноважена особа органу державного контролю проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем. Митним органам також необхідно подавати копії документів про результати таких досліджень (аналізів, експертизи). У складних випадках (невідомий об'єкт дослідження, необхідність застосовувати спеціальні пристрої або фахові знання тощо) керівник митного органу або його заступник може залучати до взяття (надання) проб і зразків спеціалістів та експертів відповідних митних лабораторій та інших організацій в установленому порядку.

  Проби і зразки товарів, крім великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції  тощо), беруть (надають) у мінімальній  кількості (масі), яка забезпечує можливість провести їхнє дослідження (аналіз, експертизу), з урахуванням можливості повторного дослідження (аналізів, експертизи) (далі - контрольні проби і зразки). Норми взяття проб і зразків установлює Держмитслужба.(5; c.12) Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо) митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності подати тільки техніко-технологічну документацію. Достовірною техніко-технологічною документацією є офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги і паспортні дані на вироби фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб.

  Із  метою встановлення достовірності  даних, зазначених у сертифікаті  про походження товару з України, відомостей про товари, а також  їх відповідності із описом класифікаційних  груп згідно з УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від підприємств-виробників, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян пред'явлення техніко-технологічної документації на ці товари для проведення дослідження (аналізу, експертизи), зокрема оригіналів або завірених відправником (одержувачем) копій матеріалів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення (використання) товарів.

  Третій  ступінь правової регламентації  знаходить своє відображення в нормативних  актах ДМСУ, які встановлюють технологію відбору проб та зразків товарів  для їхнього дослідження (аналізу, експертизи), яке проводять митні лабораторії, та їхнього знищення. Тому слід виділити три акти ДМСУ, а саме: 1) Наказ ДМСУ від 23.12.2002 р. № 719 "Про затвердження нормативів відбору проб і зразків товарів для проведенш: досліджень (аналізу, експертизи) митними лабораторіями", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 р. за № 79/7400; 2) Наказ ДМСУ від 27.01.2004 р! № 53 "Про посилення контролю за вивезенням окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини"; 3) Наказ ДМСУ від 10 грудня 2003р. "Про затвердження Порядку списання митними лабораторіями проб і зразків товарів після проведення досліджень (аналізу, експертизи)" та ін.

  Однак, на даний момент у митному законодавстві  значне коло питань щодо визначення функцій  експерта, його прав та обов'язків, значення його висновків для розв'язання митних справ залишилося невирішеним. 

  2. КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЕКСПЕРТА

  Експертиза - є особливим видом науково - практичного  дослідження, яке проводиться експертами з метою отримання вірогідного, кваліфікованого і незалежного висновку, необхідного для прийняття мотивованого рішення з проблемних або спірних питаннях, що виникають в різних сферах людської у діяльності.(1; c.28)

  На  мою думку слід також акцентувати  увагу щодо положень ст. 369 Митного  кодексу -- «Експерт», я вважаю, що дана стаття не містить необхідних положень щодо прав, обов'язків та відповідальності експерта. Згідно з вимогами Закону «Про судову експертизу»(6) та «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої наказом Мін'юсту України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, експерт наділений широким спектром процесуальних прав та обов'язків, їх можна б було викласти в такій редакції:

  «На експерта покладаються такі обов'язки:

  -- прийняти до виконання доручену  йому експертизу;

  -- порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань;

  -- повідомити в письмовій формі  особу (орган), що призначила експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить  за межі компетенції експерта, або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були одержані;(4; c.172)

  -- з'явитися за викликом особи  або органу, які призначили експертизу  для допиту з приводу проведеної  експертизи чи повідомлення про неможливість її проведення;

  -- заявити самовідвід за наявності  передбачених законом підстав;

  -- з дозволу особи або органу, які призначили експертизу, проводити  дослідження в присутності осіб, які притягаються до відповідальності за порушення митних правил, або їх представників;

  -- у разі проведення досліджень, пов'язаних з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, одержати на це відповідний дозвіл особи або органу, які призначили експертизу.