Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Июня 2013 в 20:45, курсовая работа
Усі ковбасні вироби перед реалізацією повинні зазнати ветеринарно- санітарного контролю, який передбачає: перевірку ветеринарних документів на основну сировину й продукти тваринного походження (ветеринарне свідчення форма №2, сертифікат відповідності й ін.), наявність ветеринарних клейм на тушах і напівтушах, огляд сировини, контроль технологічних операцій, контроль якості готової продукції (установлюють відповідність ДСТ і РОТУ методами органолептичного й технохімічного досліджень, а в сумнівних випадках – бактеріологічного й комісійної дегустації). При відвантаженні готової продукції на кожну партію відділ виробничо-ветеринарного контролю видає посвідчення якості, сертифікат відповідності з позначкою про наявність гігієнічного сертифіката й ветеринарне свідчення за формою №2.
Вступ.............................................................................................................................3
1. Обгрунтування рецептурного складу продукту.............................................4
2. Аналіз технологічного процесу виробництва продукту..............................15
3. Організація забезпечення та контролю якості продукту.............................29
4. Визначення шляхів розвитку технологічної системи..................................53
5. Розробка апаратурно-технологічної схеми виробництва продукції……..57
Висновки....................................................................................................................59
Список використаної літератури..............................................................................61
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРЧУВАННЯ ТА ТОРГІВЛІ
Інженерно-технологічний факультет
Спеціальність 6.091707
«Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса»
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з курсу «технологія галузі»
на тему:
«Обґрунтування та аналіз технології виробництва
ковбаси вареної «Лікарської» в/г»
Виконала: студентка групи ТМ-76
Допущена до захисту
«____» __________ 2010 р.
Захищено з оцінкою __________
Члени комісії к
Харків 2010
ЗМІСТ
Вступ.........................
Висновки......................
Список використаної
літератури....................
Додатки.
Вступ
Ковбасні вироби – це продукти на м’ясній основі в оболонці або без неї, що зазнали певного технологічного оброблення і готові до вживання без додаткового кулінарного оброблення.
Більша частина загального обсягу виробництва м’ясопродуктів реалізується у вигляді ковбасних виробів. На вартість м’ясної сировини припадає значна частка під час виробництва ковбасних виробів. Ефективність ковбасного виробництва залежить як від технології виробів і технічного оснащення виробництва, так і від його організації та раціонального використання сировини.
Асортимент ковбас вибирають з урахуванням попиту населення, найповнішого і найефективнішого використання сировини, наявного технологічного обладнання та отримання найбільшого прибутку від реалізації продукції.
Усі ковбасні вироби воговляють відповідно до технічних умов, технологічних інструкцій і державних стандартів на кожен вид ковбасних виробів.
Залежно від сировини й технологічної обробки ковбасні вироби можна розділити на наступні види: варені ковбаси, фаршировані ковбаси, сосиски й сардельки, напівкопчені ковбаси, сирокопчені ковбаси, варене- копчені ковбаси, ліверні ковбаси, кров'яні ковбаси, м'ясні хліба, паштети, зельцы, студни, дієтичні ковбасні вироби, кінські ковбаси, копченості.
Груповий асортименти ковбасних виробів наступний:
- варені ковбаси (варені, фаршировані, дієтичні, м'ясні хліба, варені ковбаси із кролячого й пташиного м'яса);
- сосиски й сардельки;
- напівкопчені ковбаси;
- копчені ковбаси (сирокопчені й варено-копчені);
- ліверні ковбаси, кров'яні ковбаси, зельцы, студни;
- копченості (свинячі, яловичі, баранячі);
- інші (ковбаси з кінського
м'яса, ковбасні вироби із
Залежно від якості ковбасні вироби діляться на сорти: вищий, перший, другий, третій.
Слід зупинитися докладніше на характеристиці кожного виду ковбасних виробів.
Варена ковбаса - це ковбаса, піддана обжарюванню з наступним варінням.
Фарширована ковбаса – це варена ковбаса з ручним формуванням особливого малюнка, обгорнена в листковий шпик і вкладена в оболонку.
Сосиски – невеликі варені ковбаски з діаметрами батончиков від 14 до 32 мм довжиною від 12 до 14 см;
Сардельки – з діаметром батончиков від 32 до 44 мм і довжиною від 7 до 9 см;
Напівкопчена ковбаса – ковбаса, у процесі виготовлення піддана після обжарювання й варіння додатковому гарячому копченню й сушінню.
Варено-копчена ковбаса
– відрізняється від
Сирокопчена ковбаса – ковбаса, у процесі виготовлення піддана після осадження холодному копченню, минаючи процес варіння, потім тривалому сушінню.
Ліверна ковбаса – ковбаса, виготовлена в основному з вареної сировини, іноді частково або повністю із сирої, з наступним варінням і охолодженням.
Кров'яна ковбаса (хліб, сальтисон), виробляється з додаванням до фаршу харчової крові.
М'ясний хліб – виріб з ковбасного фаршу без оболонки, запечений у металевій формі.
Паштет – виріб мазеподібної консистенції з фаршу, виготовлений в основному з вареної сировини, іноді частково або повністю із сирої, з додаванням жиру, запечений у металевій формі.
Сальтисон – виріб в оболонці або без неї, що має переважно овальну форму, спресоване по обидва боки, виготовлене зі здрібненої вареної сировини, багату колагеном.
Холодець – виріб, що застигає при охолодженні у формах, виготовлений з вареної здрібненої сировини, багату колагеном, з додавання концентрованого бульйону й спецій.
1.1. Характеристика сировини для виготовлення варених ковбасних виробів.
Ковбасні вироби виробляють із м'яса всіх видів худоби й птаха, оброблених субпродуктів 1-ой і 2-ой категорії, білоквмісних препаратів тваринного і рослинного походження, тваринних і рослинних жирів, яєць і яйцепродуктів, пшеничного борошна, крохмалю.
Серед м'ясної сировини найбільшу питому вагу займають яловичина й свинина.
М'ясо використовують у парному, остиглому, охолодженому, замороженому або розмороженому стані. М'ясо надходить у ковбасні цехи на кістках у вигляді туш, напівтуш, відрубів або без кісток у вигляді заморожених блоків.
М'ясо повинно бути доброякісним, від здоровіших тварин і визнане ветеринарно-санітарною службою придатним для харчових цілей. У деяких випадках з дозволу ветнагляду можна використовувати умовно придатне м'ясо, отримане від хворих тварин, якщо подальша технологічна обробка забезпечує його повне знешкодження.
Тушки птаха (курей, індичок, качок, гусаків) і кроликів повинні бути добре обробленими, без нутрощів, ретельно промиті.
Безкісткові субпродукти використовують у сирому виді як жилованное м'ясо.
Цільну кров і формені елементи додають у варені ковбаси (препарат гемоглобіну) для поліпшення кольору. Кров і формені елементи можуть бути прояснені пероксидом водню, у цьому випадку вони здобувають жовтуватий колір. Також у варені ковбаси додають плазму й сироватку крові.
До білкових стабілізаторів тваринного походження ставляться:
- свиняча шкурка;
- молочно-білкові концентрати (сухі, рідкі або пастоподібні);
- білковий стабілізатор зі свинячої шкурки, жилок або сухожиль;
- відпресована свиняча маса після механічної дообвалки;
- молочні продукти (цільне й знежирене молоко, сухі або рідкі вершки).
Білкові препарати рослинного походження – це в основному продукти переробки сої:
- соєве борошно (масова частка білка в сухій речовині не менш 45%);
- соєвий концентрат (не менш 65% білка);
- соєвий ізолят (не менш 91% білка).
При виробництві ковбас додають шпиг, свинячу грудинку, жир-сирець яловичий, свинячий і баранячий, харчові пряжені жири, масло коров'яче, маргарин. У найбільшій кількості використовують шпиг (підшкірний свинячий жир зі шкуркою або без неї). Мінімальна товщина шпига, застосовуваного в ковбаснім виробництві, півтора сантиметра, мінімальна маса 0,6 кг. Шпиг повинен бути чистим, без залишків щетини.
Шпиг підрозділяють на:
- хребтовий;
- бічний.
Хребтовий шпиг знімають із хребтової частини туші, з верхньої частини передніх і задніх окістів; його додають в основному в ковбаси вищих сортів. Бічний шпиг більш м'який, його зрізують із бічних частин туш та із грудини. До бічного шпигу відносять також зрізки шпига при обробленні грудинки й бекону. Бічний шпиг використовують при виготовленні ковбас першого й другого сорту.
Свинячий шпиг – швидкопсувний продукт, тому його прохолоджують до температури не вище +8° С, солять або заморожують до температури не вище –8° С.
Охолоджений шпиг зберігають при відносній вологості повітря 75 +5% не більш 3 діб, солоний – не більш 60 діб при температурі від 0 до +8° С, заморожений – не більш 90 діб при температурі від –7 до –9° С.
Перелік сировини, використовуваного при виготовленні варених ковбас:
- яловичина за ДСТ 779-55;
- яловичина жилована вищого сорту - м'язова тканина без видимого включення сполучної й жировий тканин;
- яловичина жилована 1-го сорту - м'язова тканина зі вмістом сполучних і жирових тканин не більш 6%;
- яловичина жилована 2-го сорту – м'язова тканина зі вмістом сполучних і жирових тканин не більш 20%;
- яловичина жилована жирна – м'язова тканина зі вмістом сполучних і жирових тканин не більш 35%;
- свинина за ДСТ 7724-77;
- свинина жилована нежирна – м'язова тканина зі вмістом сполучних і жирових тканин не більш 10%;
- свинина жилована напівжирна – м'язова тканина зі вмістом жирових тканин 30-50%;
- свинина жилована жирна – м'язова тканина зі змістом жирової тканини 50-85%;
- щоковина свиняча жилована;
- шпиг ковбасний по ОСТ 4938-86;
- шкурка свиняча;
- обрізки шпига;
- грудинка свиняча зі вмістом м'язової тканини не більш 25%;
- субпродукти м'ясні, оброблені по ТУ 10.02.01.75;
- блоки з жилованого м'яса (яловичина, свинина) і субпродуктів по ОСТ 10-02-01-04-86 і інша м'ясна сировина, допущена ветеринарно-санітарною експертизою до переробки;
- білок соєвий ізольований, дозволений до застосування органами Державного санітарного нагляду;
- білок соєвий концентрований текстурований, дозволений до застосування органами Держнагляду;
- білок соєвий концентрований «Данпро-HY», дозволений до застосування органами Держнадзору;
- казеїнат натрію по ТУ 49.721-85;
- м'ясна маса механічної дообвалки м'яса всіх видів худоби й птаха;
- молоко коров'яче пастеризоване за ДСТ 13277-79, з масовою часткою жиру 1,5 і 3,2 % жиру;
- вершки з коров'ячого молока по ТУ 10-02-02-78908-89;
- молоко коров'яче цільне сухе за ДСТ 4495-87;
- молоко коров'яче знежирене сухе за ДСТ 10970-87;
- вершки сухі за ДСТ 1349-85 (25).
1.2. Характеристика допоміжних матеріалів.
До них відносяться засолочні інгредієнти (поварена сіль, цукор-пісок, нітрит натрію), курячі яйця і яйцепродукти, пшеничне борошно, крохмаль, прянощі, оболонки для ковбасних виробів.
Поварена сіль харчова не нижче 1-го сорту; не допускається наявність помітних сторонніх домішок. Зберігають в окремому приміщенні.
Нітрит натрію використовують у вигляді водяного розчину 2,5%-ої концентрації, який готовлять у лабораторії. Нітрит натрію зберігають окремо від інших матеріалів в особливому приміщенні, яке закривають і опломбують. Персонал, що має доступ до нітриту натрію, проходить інструктаж і допускається до роботи наказом директора підприємства. Розчин нітриту натрію готують у спеціальній тарі.
Крохмаль використовують не нижче 1-го сорту.
Прянощі – чорний, білий запашний, червоний мелений перець, мускатний горіх, коріандр, кардамон, кмин і ін. прянощі, а також суміш прянощів різного складу або їх екстракти. Спеції зберігають упакованими в міцну тару, а мелені – у герметично закритих ємностях, у сухих приміщеннях при температурі 10-15° С та відносній вологості повітря не вище 75%.
Яєчний порошок зберігають у темному сухому приміщенні з відносною вологістю повітря 60-65% при 5-8° С у негерметичному упакуванні до 8 місяців, у герметичному упакуванні – до 12 місяців. Не допускається наявність у яєчному порошку сторонніх предметів, невластивих зприсмаку й смаку.
Ковбасні вироби випускають в оболонках. Це надає їм форму, а також охороняє від забруднення, механічного пошкодження, мікробіологічного псування й надмірної усушки. Оболонки для ковбас бувають натуральні (кишкові) і штучні. Кишкові оболонки повинні бути добре знежирені, очищені від вмісту, без баластових шарів і патологічних змін. Їх сортують по виду й калібру (діаметру).
Штучні оболонки можуть бути целюлозні, білкові, паперові (зі спеціальним просоченням), із синтетичних матеріалів. Штучні оболонки повинні бути досить міцними, щільними, еластичними, стійкими до дії мікроорганізмів, мати гарну адгезію й добре зберігатися при кімнатній температурі. У порівнянні з натуральними оболонками штучні мають перевагу: у них постійний розмір, що дозволяє механізувати й автоматизувати наповнення їх фаршем і термообробку ковбасних батонів.
Информация о работе Обґрунтування та аналіз технології виробництва ковбаси вареної «Лікарської»