Становление предприятий

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ	5
Підприємство як суб'єкт господарювання	5
Основні етапи створення підприємства	10
Бізнес-планування як складова забезпечення розвитку торговельного підприємства	14
РОЗДІЛ 2. Аналіз ТОРГОВЕЛЬНОЇ діяльності ТОВ «ВІНІЛ» що функціонує на ринку м. Дніпропетровська	17
2.1. Організація, об`єкт та методи дослідження	17
2.2.Сучасний стан та перспективи розвитку підприємства	22
2.3. Обгрунтування потенційних можливостей підприємства на основі SWOT-аналізу	24
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ	27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В сучасному світі стрімкого  розвитку ринкових відносин слово «підприємство» давно здобуло звичного змісту. Кожен  охочий може стати підприємцем здійснивши декілька операцій на ринку, що принесли певний прибуток. Не важко просто володіти статусом «підприємства» або «приватного  підприємця», складніше наповнити  зміст цього слова внутрішнім розвитком бізнесу, виходом на широкий  ринок та задоволенням потреб певних споживачів. Але все починається  з процесу створення та організації  підприємства, з вибору виду діяльності, офіційної реєстрації, затвердження установчих документів. Цей процес не є надто простим, адже сучасна  бюрократична машина значно ускладнює  його достатньо великим набором  документів, свідоцтв та дозволів для деяких видів діяльності [6,c.524].

Актуальність обраної тематики даної курсової роботи полягає в постійній необхідності розвитку та удосконалення процесу створення підприємств. Адже головною метою сучасної більшості виступає саме побудова власного бізнесу в нелегкому економічному просторі України.

Мета і основні  завдання дослідження – розкриття ролі і місця процесу створення підприємства в загальному обсязі інформації щодо життєдіяльності сучасних підприємств, їх розвитку та становлення.

 Для досягнення цієї  мети основну увагу було зосереджено  на таких завданнях: 

– загальна характеристика поняття «підприємство», як інструменту господарювання;

– висвітлення основних етапів створення сучасного підприємства;

– обґрунтування значення процесу бізнес-планування для досягнення максимального успіху підприємства;

 – висвітлення аналізу діяльності діючого підприємства;

– винайдення напрямів удосконалення процесу створення підприємств.

Об'єктом курсової роботи являється ТОВ «Вініл».

Предметом – процес формування, побудови та створення підприємства, як суб`єкта господарювання.

 Джерелами розкриття даної теми були використані навчальні посібники спеціалізовані у сфері сучасної економіки та бізнес-планування, періодичні видання переважно спрямовані на висвітлення тематики управління підприємницькою діяльністю, а також наукові видання та монографії з теорії створення підприємств.

Структура роботи складається із вступу, двох основних розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі роботи розглянуто поняття «підприємства» та «підприємницької діяльності», стандартні етапи їх створення. Другий розділ роботи присвячено дослідженню процесу створення підприємства що господарює на ринку України та його подальшому розвитку.

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  СТВОРЕННЯ Підприємства

 

1.1. Підприємство як суб'єкт господарювання

Підприємство в сучасній економіці являє собою основну  виробничо-господарську ланку будь-якої національної економіки.                                         Якщо говорити мовою законодавства, то під підприємством слід розуміти самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним  органом державної влади  або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами.

 Метою будь-якого підприємства  є забезпечення зростання ділової  активності суб'єктів господарювання, розвитку підприємництва і на  цій основі підвищення ефективності  суспільного виробництва, його  соціальної спрямованості, утвердження  суспільного господарського порядку  в економічній системі країни, сприяння гармонізації її з  іншими економічними системами.

 У практиці господарювання кожне підприємство представляє собою складну економічну систему, що здійснює багато видів діяльності.

Основним завданням діяльності підприємства є забезпечення потреб суспільства товарами (послугами) відповідного асортименту та належної якості. Виконання  основного завдання підприємства вимагає  вирішення таких окремих завдань:

• постійне підвищення ефективності виробництва;
• своєчасне і термінове впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;
• постійне зростання культурно-технічного та професійно-кваліфікаційного рівня працівників підприємства і залучення їх до творчої діяльності (винахідництво, раціоналізаторство, новаторство).

Основними ознаками підприємства є:

• виробничо-технічна єдність;
• економічна єдність;
• організаційна єдність.

Виробничо-технічна єдність  підприємства визначається спільністю призначення продукції (послуг) або  спільністю процесів її виробництва. Вона визначає єдину систему технічної  документації, загальну технічну політику окремих ланок підприємства тощо.

 Економічна єдність  підприємства проявляється в  єдності плану, обліку, спільності  матеріальних, технічних і фінансових  ресурсів, економічних результатів  роботи та єдиної системи стимулювання.

Організаційна єдність підприємства передбачає наявність єдиного колективу, єдиної адміністрації і управління виробництвом, загальної системи  їх обслуговування, що визначає спільну  відповідальність за здійснювану діяльність.

Запорукою успішного функціонування підприємства в конкурентному ринковому  середовищі є ефективна виробнича  діяльність підприємства, яка включає:

• розробку програми випуску товарів (послуг) в поточному періоді і на перспективу;
• збалансування виробничих потужностей підприємства;
• обґрунтування обсягу виготовлення продукції (послуг) певної номенклатури й асортименту відповідно до потреб ринку;
• безперебійне матеріально-технічне забезпечення виробництва необхідними ресурсами;
• розробку узгоджених у часі і просторі оперативно-календарних графіків виготовлення продукції (надання послуг);
• впровадження оптимізаційних програм щодо раціонального використання наявних у підприємства ресурсів.

Економічна діяльність підприємства нерозривно пов'язана із його соціальною діяльністю, яка передбачає створення  безпечних умов праці, забезпечення соціальних гарантій в межах норм чинного законодавства, отримання  соціальних виплат відповідними категоріями  працівників, створення сприятливого клімату в колективі. До неї також  відносяться будівництво житла  для всіх категорій працівників, утримання дитячих садків, ясел, спортивних комплексів, баз і будинків відпочинку, профілакторіїв, поліклінік тощо.

Двома основними сторонами  підприємства є певна сукупність продуктивних сил (засобів праці, працівників, наукових лабораторій тощо) та відносин власності, які виникають внаслідок  привласнення засобів та результатів  виробництва й управління власністю.

Від характеру соціально-економічного поєднання працівників із засобами виробництва значною мірою залежить тип підприємств. Якщо, наприклад, засоби виробництва належать окремому власнику або групі власників і працівники наймаються на умові продажу робочої  сили за певну заробітну плату, це підприємства капіталістичні.

Необхідно зазначити, що в  Україні та в багатьох інших країнах  розрізняють такі основні види підприємств (Рис. 1.1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Види підприємств.

• Державні  засновані на державній формі власності. Оскільки вона поділяється на загальнодержавну та комунальну, відповідно виділяють загальнодержавні та комунальні підприємства;
• колективні трудові – засновані на власності трудового колективу.

Розрізняють колективні трудові підприємства (або народні підприємства), кооперативні, підприємства громадських організацій  та ін.

• приватні – засновані на власності окремої особи (капіталіста), який наймає робочу силу;
• колективні (акціонерні) – засновані на власності кількох власників капіталу, які наймають робочу силу;
• індивідуальні (приватні) трудові – засновані на приватній власності фізичної особи та її особистій праці;
• сімейні – засновані на праці членів однієї сім'ї;
• - спільні (змішані) – засновані на поєднанні різних форм власності, в тому числі із залученням іноземного капіталу [ 4, c. 624 ].

Отже, можна сказати, що не надто  важливо як правильно класифікувати  підприємство. Більш важливим аспектом є те, як правильно розпочати і  створити підприємство, здатне функціонувати  в складних економічних умовах.

 

1.2. Основні етапи  створення підприємства

 

Започаткування підприємницької  діяльності здійснюється відповідно до певної технології створення бізнесу, що є специфічною для кожного  конкретного випадку і залежить від сфери вибраної діяльності. Одним  із перших етапів заснування власного діла є пошук підприємницької  ідеї.  Пошук привабливої ідеї бізнесу - це досить важке і відповідальне  завдання підприємця, котрий має віднайти в ідеї можливість реалізувати свої знання і здібності. На цьому етапі  виникає проблема: де і як шукати нову підприємницьку ідею.

Наступним етапом створення  власного підприємства є вибір типу підприємства і обгрунтування цілей підприємницької діяльності.

При створенні нового підприємства виникає необхідність визначити (вибрати) тип підприємства. Тип залежить від  бажання підприємця вибрати певний спосіб процедури прийняття рішення. Таке рішення у приватному секторі  можна приймати на колективній основі або на основі єдиноначальності.

Вирізняють два типи підприємництва:

• самокерована фірма (підприємство);
• підприємницька фірма (підприємство).

Приймаючи рішення про  вибір тієї чи іншої організаційно-правової форми, підприємець повинен:

• визначити потрібний йому рівень і обсяг можливих прав і обов'язків, що залежить від профілю та змісту майбутньої підприємницької діяльності, можливого кола партнерів, співвідношення найбільш доцільної форми організації підприємства і можливостей, що надаються чинним законодавством;
• вирішити питання про форму створення статутного фонду засновуваного підприємства, що також залежить від конкретного змісту майбутнього підприємства, власних можливостей, масштабів діяльності, рівня конкуренції у тій галузі, в яку підприємець має намір проникнути. Для започаткування будь-якої справи потрібно мати достатньо потужний стартовий капітал;
• ретельно зважити і видати найбільш ефективну форму організаційної побудови підприємства.

При створенні підприємств  мають бути визначені конкретні  цілі їхньої діяльності, тобто кінцевий стан господарювання, якого фірма  сподівається досягти на певний момент у майбутньому.