Основні види транспортного обслуговування туристів

Міністерство  освіти України

Реферат

на тему:

«Основні види транспортного обслуговування туристів»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ТО-41

Загурська Надія Валеріївна

Викладач:

Ірза Л. В.

 

План:

 

1.Обслуговування залізничним  транспортом

2.Обслуговування автомобільним  транспортом

3.Перевезення туристів  повітряним транспортом

4.Перевезення туристів  водним транспортом

Література

 

1.Обслуговування залізничним транспортом

Основа діяльності залізничного пасажирського транспорту - здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень між містами або регіонами, тобто  надання послуг з перевезення.

Залізничний транспорт характеризується високою регулярністю роботи незалежно  від кліматичних умов і пір  року. Він забезпечує велику перевізну  здатність, володіє достатньо високими швидкостями для доставки пасажирів, значною маневрувальністю у використанні рухомого складу, а також має порівняно низьку ціну за перевезення. Ставлення туристичної клієнтури до залізничного транспорту визначається такими характеристиками: надійність, безпека, зручність.

Для виконання пасажирських перевезень залізниця має у своєму розпорядженні технічні засоби, враховуючи рухомий склад, різноманітну техніку  пасажирського господарства, пасажирські  станції і вокзали. Більшість  залізничних станцій має певні  засоби, призначені для обслуговування туристів. Це зали очікування, камери схову, платформи для посадки і висадки  пасажирів, багажні відділення. Є  також спеціальні пасажирські станції  з великими вокзалами.

Вокзали - це пасажирські  споруди, призначені для обслуговування. Залежно від призначення приміщення вокзалу поділяють на:

- операційні: вестибюль,  довідкове бюро, касова зала, приміщення  для приймання і видавання  багажу, пошта, телеграф;

- культурно-побутового обслуговування  пасажирів: зали очікування, ресторани,  буфети, кімнати відпочинку, перукарні;

- адміністративно-службові: кабінети начальника вокзалу,  чергового.

Працівник туристичного підприємства повинен знати види залізничних  сполучень, типи поїздів i вагонів.

На залізниці розрізняють  декілька видів сполучення: пряме, місцеве, приміське, міжнародне, змішане. Прямим сполученням називають поїздку  пасажирів двома i більше дорогами, місцевим - у межах однієї залізниці, але не в приміському сполученні. Приміське сполучення - це поїздка  в межах приміських зон, але не більше 150 км. Міжнародне сполучення - це поїздка пасажирів залізницею двох i більше держав, змішане з використанням декількох видів транспорту.

Залежно від швидкості  руху бувають швидкісні та пасажирські  поїзди.

їх поділяють на:

- дальні - курсують на  відстані понад 700 км;

- місцеві - від 150 до 700 км;

- приміські - до 150 км.

У Європі прийнята така класифікація поїздів:

- TD - міжконтинентальний  експрес;

- JC - міжнародний експрес;

- JCL - швидкісний суперекспрес;

- TEE - фірмовий експрес;

- ЄС - швидкісний експрес.

Якість обслуговування на залізничному транспорті залежить від  виду поїзда (поштовий, пасажирський, швидкий, фірмовий) і класу розміщення (загальний, плацкартний, м'який, спальний вагони).

За міжнародними правилами  послуги спальних вагонів належать до послуг засобів колективного розміщення, а вагонів-ресторанів - до послуг харчування.

За договором залізничного перевезення, залізниця зобов'язується перевезти пасажира і його багаж  до пункту призначення, надавши йому місце в поїзді згідно з купленим квитком, а пасажир - сплатити вартість проїзду за встановленим тарифом, у  разі перевезення багажу понад встановлену  норму - його вартість.

Факт укладення договору перевезення засвідчує квиток.

Вартість послуг перевезення  містить:

- оплату права проїхати  дорогою на певну відстань  за тарифом перевезення;

- вартість плацкарти (право  пасажира на спальне місце  у вагонах різного класу);

- плату за страхування  від нещасного випадку;

- комісійний збір за  послуги з попереднього продажу  квитків та ін.

Іноді до вартості послуг додають  різні місцеві збори і доплати, наприклад, за доставку квитків додому або на роботу. Додаткові послуги (харчування, напої, постільна білизна) надаються за окрему плату.

На залізничному транспорті існує поняття - композиція потягу, його складу. Під цим поняттям розуміють  порядок розташування у складі пасажирського  поїзда різного типу вагонів, тобто  схему його складу. Для поліпшення використання пасажирських вагонів  велике значення має уніфікація, тобто  одноманітність схем складу поїзда. До його складу, зазвичай входять такі вагони: 1-2 м'яких, 5-8 купейних, 7-8 плацкартних, 1 вагон-ресторан, багажні й поштові  вагони. Для туристично-екскурсійного  поїзда далекого сполучення прийнята єдина система формування. Якщо у  поїзді є три вагони-ресторани, то їх розміщують під номерами 4, 8, 12, якщо два - їхні номери переважно 6 і 10.

Найпоширенішими для туристично-екскурсійних поїздів є цільнометалевий купейний вагон, який складається із 10 купе на 38 місць.

Існує три види туристичних  залізничних перевезень:

- формується повністю  турпоїзд;

- у поїзді виділяють  один вагон для туристів;

- туристи їдуть самостійно.

Останнім часом в Україні  чартерні перевезення на спеціальних  туристських поїздах по лінійних, кільцевих і радіальних екскурсійних маршрутах практично не здійснюються.

 

2.Обслуговування автомобільним транспортом

Автобусний транспорт  забезпечує перевезення туристів на великі відстані (за розкладом або  поза ним) та одноденні екскурсійні  поїздки. Автобуси використовують і  для організації трансферу, а  також на внутрішньо маршрутному  пересуванні туристів у країні перебування.

Пасажирський автомобільний  транспорт, який використовується для  перевезення туристів, представлений  різноманітними видами автобусів, який відрізняються за призначенням і  місткістю. Призначення автобуса визначає його конструкцію. За призначенням автобуси поділяють на міські, приміські, міжміські, міжнародного призначення (туристичні).

Автобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший під час  короткочасних туристичних поїздок, міських оглядових екскурсій, поїздок  пам'ятними місцями, групових туристичних  подорожей з різною метою, подорожей  для участі у спеціальних заходах. Туристичні фірми використовують автобуси для відвідування туристами концертів, спортивних та культурних заходів, обслуговування конгресів, ярмарків, виставок. Фактично це - єдиний транспортний засіб для  виконання так званих трансфер-перевезень туристів на відрізках маршруту: летовище - готель - летовище, вокзал - готель - вокзал.

Позитивне уявлення про автобус  як туристичний транспортний засіб  містить такі характеристики, які  вирізняють його серед туристичної  клієнтури:

- зручний, доступний;

- практичний, не потребує  особистої ініціативи для резервування  місць, використання додаткових  транспортних засобів;

- комфортний для сидіння,  огляду довкілля, обладнаний відповідно  до вимог частини клієнтури;

- транспорт добре пристосовується - не пов'язаний з певними лініями руху, створює умови для контакту з довкіллям;

- досить дешевий.

Для туристів, які мають  позитивне уявлення про автобус, він є головним транспортним засобом  навіть тоді, коли подорож поїздом  або літаком буде для них дешевшою і швидшою.

Негативне уявлення про автобус  конкретизується такими характеристиками:

- транспортний засіб для коротких відстаней;

- небезпечний транспортний засіб;

- транспортний засіб для пенсіонерів;

- низький рівень комфорту, відсутність належних вигод. Автобусний транспорт поділяють за класами розміщення.

Швидкісні автобуси-експреси високого класу мають спальні  місця, туалети, барні стійки, аудіо-відеотехніку та інше. Найбільша у Скандинавії  туристична фірма "HAGA Reнse!"", яка займається організацією автобусних турів, має власний парк зі 100 туристських автобусів категорії "люкс" з кількістю місць від 10 до 80. Автобуси обладнані:

- широкими тонованими панорамними вікнами;

- системами кондиціонування повітря;

- стереомагнітолами з виведенням на систему салонного повідомлення;

- мобільними телефонами в салоні, що уможливлюють вихідні й вхідні міжнародні дзвінки;

- відкидними сидіннями з підставками для ніг;

- індивідуальним освітленням для читання;

- системами салонного повідомлення;

- холодильниками;

- туалетами;

- місткими багажними відділеннями.

Автобуси категорії "люкс" мають бари, столи для переговорів  на 26 пасажирів, кожний стіл обладнаний мікрофоном. В автобусі є відеосистема (VHS), епідіаскоп і телефакс.

Автобуси напівтуристського класу призначені для переїздів на невеликі відстані, трансфери тощо. Вони вміщують до 54 пасажирів і обладнані невідкидними сидіннями туристського класу.

У багатьох країнах введено  ліцензування автобусних перевезень туристів і екскурсантів, щоб забезпечити  належний стандарт послуг, що надаються, безпеку життя, здоров'я і майна  мандрівників.

Дослідженнями, які проводять  різні організації, встановлено, що автобус як туристичний транспортний засіб вигідний переважно фізично i соціально слабким прошаркам  суспільства. Більшість його клієнтури - це пенсіонери, молодь, студенти і  школярі, яким не потрібний високий  стандарт обслуговування, їх цілком влаштовує  харчування і ночівля в придорожньому  кафе і готелях. Автобус є незамінним транспортним засобом для здійснення туристичних подорожей хронічно хворих людей та інвалідів. Щоб створити належні умов для перевезення  пасажирів i туристів, автомобільні маршрути проектують так, аби вони проходили  через автовокзали, пасажирські  станції. Автовокзал - це комплекс споруд, будинків i пристроїв для обслуговування туристів, управління рухом автотранспорту i розміщення службового персоналу. На зупинках автомобільних ліній будують  пасажирські станції, які є автовокзалами  невеликого типу. Тут є всі необхідні  приміщення для обслуговування пасажирів, автобусних бригад, автобусів.

В організації туристичної  подорожі або екскурсії та потреби  оренди для цієї мети автобуса туристична фірма й автопідприємство підписують договір. У договорі передбачають обов'язки автотранспортних підприємств i туристичних  фірм. Автотранспортне підприємство гарантує туристичній фірмі подати справні, обладнані звукопідсилювальними пристроями, чисті автобуси в обумовлене в заявці місце i складає узгоджені  з турфірмою графіки їх роботи, пов'язуючи з режимом роботи водіїв; виділяє для роботи на автобусах кваліфікованих водіїв, які пройшли інструктаж; забезпечує за короткий термін i без додаткової оплати заміну автобуса у разі, якщо він вийде з ладу, для продовження подорожі чи екскурсії.

Туристична організація  згідно з договором забезпечує порядок  серед туристів та екскурсантів під  час поїздки, посадки-висадки; узгоджує графік роботи автобусів за кожним маршрутом, вказуючи час i місце проведення екскурсій, пунктів, де будуть зупинки  автобуса для відпочинку, харчування туристів. Водіям транспортних засобів  туристична фірма зобов'язується надавати місця в готелях для відпочинку, харчування, а також охорону автобуса на стоянках.

На думку фахівців, щоб  поліпшити обслуговування пасажирів і туристів в Україні, слід збільшити питому вагу автобусів великої й особливо великої місткості.

 

3.Перевезення туристів повітряним транспортом

Особливістю повітряного  транспорту, яка відрізняє його від  наземних видів, є швидкість перевезення  пасажирів, враховуючи весь час, який потрібно затратити пасажирові від моменту  вильоту з місця відправлення до місця призначення. На коротких відстанях (до 500 км) залізничний і автомобільний  транспорт мають перевагу над  повітряним транспортом завдяки  значно меншій витраті часу на наземне  обслуговування. Однак при збільшенні відстаней перевезення пасажири віддають перевагу повітряному транспорту.

У перевезеннях понад 1000 км частка повітряного транспорту становить: при відстані від 1 до 1,5 тис. км - 2,5-5 %; від 1,5 до 2 тис. км - 15-20%; від 2 до 3 тис. км - 20-30%; понад 3 тис. км - 50-100%.

Найактивніша категорія  пасажирів повітряного транспорту - це туристи.

Авіаційні перевезення у  світі здійснюють майже 400 авіакомпаній. Найбільш відомі серед них такі великі міжнародні авіакомпанії: АА - "American AMmes", DL - "Delta AMmes", США; AF - "Аіг France", Франція; BA - "British Arrways", Англія; LH - "Lufthansa", ФРН. В Україні авіаперевезення пасажирів і туристів здійснюють засоби Державної національної авіакомпанії "Авіалінії України", а також низка інших авіакомпаній - "Міжнародні Авіалінії України", "Київські авіалінії" та ін.

Технічні засоби повітряного  транспорту це летовища, аеродроми, парки  для літаків, засоби керування повітряним рухом та обслуговування літаків  і пасажирів.

Летовище - це підприємство, яке приймає і відправляє пасажирів, багаж, вантажі й пошту, організовує  й обслуговує польоти транспортно-повітряних засобів. Для виконання своїх  функцій до складу летовища входять  аеродром, аеровокзал, різноманітні наземні  споруди і обладнання.

Пасажирський комплекс летовища це аеровокзал, перон, привокзальна площа, готель тощо.

Особливості експлуатації повітряного  транспорту зобов'язують перевізника  надавати пасажирам належні послуги  без додаткової оплати, як-от: доставка багажу з летовища до літака, і навпаки; розміщення пасажирів на відпочинок у готелі, якщо є перерва в перевезенні з вини перевізника; зберігання багажу пасажира за вимушеного затримання рейсу; доставка пасажирів автотранспортом з летовища до готелю, і навпаки; харчування пасажирів під час тривалого польоту; інформацію про розклад відправлення літаків; правила перевезення; рух наземних видів транспорту між містом і летовищем.