Основні складові рекреаційного комплексу Великобританії

Українська  міжрегіональна академія управління персоналом

Факультет Міжнародних відносин і дипломатії

 

 

 

 

Курсова робота

 на тему: Основні складові рекреаційного комплексу Великобританії.

 

 

 

Студентки  __ курсу __групи

Дишук Надії  Василівни

                           Керівник:

                                         Кметик Світлана Валерівна

 

 

 

 

Мадрид-2013 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

Вступ

1 РЕКРЕАЦІЙНО – ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ  ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

1.1 Природні та природно-антропогенні  ресурси 

1.2.Суспільно-історичні ресурси

2. РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ  У 

2.1 Історія формування туризму  у Великобританії

2.2 Характеристика внутрішнього і міжнародного туризму у Великобританії

2.3 Лондон як головний туристський  центр Великобританії

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРЕТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Останнім  часом міжнародний туризм почав  бурхливо розвиватися в усьому світі. Особливу роль у цьому відіграли: ріст чисельності населення в  індустріальних країнах, збільшення оплачуваних  відпусток і підвищення доходів  населення. Відповідно до попиту на туризм і відпочинок пропозиції розвивалися  в основному у формі стандартного масового пэкидж-тура (туристського пакета), що, у свою чергу, стало можливим завдяки включенню в нього  перельотів на повітряних реактивних лайнерах починаючи з 1958 р. і дешевому пальному. Окрім цього, розвиткові міжнародного туризму сприяв істотний ріст бізнес-подорожей. Розвиток туризму сприяв появі рекреаційних зон. Рекреаційно-туристичні ресурси - природні, історичні, соціально-культурні  об'єкти, що включають об'єкти туристського показу, а також інші об'єкти, здатні задовольнити духовні потреби туристів, сприяти відновленню й розвитку їхніх фізичних сил. Цей вид ресурсів почали вивчати відносно недавно, але  вже сьогодні частина рекреаційних ресурсів у світі складає значну частину. Значними рекреаційними ресурсами  сьогодні володіє Великобританія. Ця країна — дійсна батьківщина сучасного  комфорту, спорту, аристократичного способу  життя. Тут нітрохи не менше пам'ятників  старовини, ніж у континентальній  Європі. Саме цим пояснюється вибір  дослідження на запропоновану тему, у чому і полягає його актуальність.

Мета дослідження:вивчення сучасного туризму на прикладі Великобританії, складових і принципів, що формують сучасний міжнародний рекреаційно-туристичний  комплекс, а також вплив навколишніх  факторів на його розвиток.

Концепція дослідження  припускає вирішення таких завдань:

1. Виявити специфіку рекреаційно-туристичного комплексу Великобританії;
2. З'ясувати специфіку функціонування найбільших рекреаційно-туристичних об'єктів у Великобританії;
3. Визначити основні поняття туризму як одного з основних складових економічного становища країни;
4. Дослідити прогностичні дані соціологічних досліджень щодо перспективного розвитку і формування іміджу Великобританії як потужного рекреаційно-туристичного комплексу.

Об’єкт дослідження: основні складові рекреаційного комплексу Великобританії.

 Предмет дослідження стан рекреаційно-туристичного комплексу Великобританії на сучасному етапі міжнародного туристського бізнесу.

Методологічною базою  дослідження стали наукові роботи з проблем розвитку туризму, економічного і соціального розвитку Великобританії, туристичного краєзнавства (С. Кузик, Н. Николаев, В. Юровський, Н. Ващенко, А. Косолапов та ін.)

Методи дослідження. У роботі реалізовано комбінацію описового та порівняльного методів, картографічний та літературний методи, метод аналізу.

Теоретичне значення. Результати досліджень можуть бути використані у процесі теоретичного вивчення туристично-рекреаційного комплексу Великобританії, також в галузі міжнародних відносин.

Практичне значення полягає в можливості поглибленого вивчення туризму, як складової економічного розвитку і позитивного іміджу країни. Теоретичні положення можуть бути використані студентами спеціальностей міжнародні відносини або туризм на практичних заняттях.

 

1. РЕКРЕАЦІЙНО – ТУРИСТИЧНІ  РЕСУРСИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

 

1. Природні та природно-антропогенні ресурси

 

Великобританія розташована на Британських островах у північно-західних берегів континентальної Європи. Британські острови - самий великий архіпелаг у Європі. У нього входять два найбільші острови - Великобританія й Ірландія, розділені Ірландським морем, і ще 5тис. малих островів, серед яких особливо виділяються групи островів на півночі: Гебридські, Оркнейські й Шетландські. Південний край острова Великобританія - півострів Лізард - перебуває на 50 градусів п. д., а сама північна частина архіпелагу - Шетландскі острова - на 60 градусів п. д. Довжина острова Великобританія з півночі на південь становить 966км, а найбільша його ширина вдвічі менше. Великобританія – країна, в яку люди їдуть щоб по’єднати відпочинок з пізнавальним туризмом.

Великобританія по структурі поверхні чітко ділитися на дві частини. Лінія, що проходить через міста Н’юкасл, Шеффілд і Брістоль до затоки Лайм, відокремлює гористий північний захід від рівнинного й рядового горбкуватого південно-сходу. У цілому гірські райони займають невилику площу. Досить характерні різновисотні вирівняні поверхні. Вершини гір нерідко мають сплющену форму. Гори Великобританії відносно легко доступні, по невисоких вододілах і широких перевалах розташовані численні дороги

Великобританія має океанічний характер клімату, який позначається в перевазі нестійкої погоди із рвучкими вітрами й густими туманами впродовж всього року. Зими дуже вологі й незвичайно м'які, з різкою аномалією температур ( порядку 12-15 градусів) у порівнянні із середньо широтними показниками. Середня температура найхолоднішого місяця - січня - не опускається нижче +3,5 градусів навіть на крайньому північному сході Великобританії, а на південно-заході досягає +5,5 градусів, і рослини там зеленіють цілий рік. Маси теплого морського повітря, що приходять із південно-заходу, підвищують зимову температуру, але в той же час приносять похмуру й дощову погоду із сильними вітрами й штормами. При вторгненні ж холодного повітря зі сходу й північного сходу надовго встановлюється морозна погода. Сніг у зимовий час випадає на всій території країни, але дуже нерівномірно. У гірських районах Шотландії сніжний покрив тримаєтся не менш 1-1,5 місяців. На півдні ж Англії й, особливо на її південно-заході, сніг випадає дуже рідко й зберігається не більше тижня . Тут трава зеленіє цілий рік. На заході Великобританії звичайно за зиму випадає вдвічі більше опадів, ніж влітку. У східних районах зима більш холодна й менш волога.

Навесні дмуть холодні північні вітри, а іноді - сухі східні. Це пора року звичайно найменш дощова. Весна на Британських островах прохолодніша й триваліша, ніж на тих же широтах на континенті .

У Великобританії, як і в інших  країнах з морським кліматом, літо порівняно прохолодне: середня температура  найтеплішого місяця - липня - на 1-2 градуса нижче, ніж на тих же широтах материка. У літні місяці зменшується циклонічна діяльність, і розподіл середніх температур липня більше відповідає широтній зональності: на південному сході країни +16 градусів, а на крайньому північному заході +12 градусів. Максимальна температура на південному сході Англії іноді піднімається вище +27 градусів, а іноді й до +32 градусів. Максимум опадів тут припадає на другу половину літа.

Восени підсилюється циклонічна діяльність, погода хмарна й дощова , іноді із сильними штормами, особливо у вересні  й жовтні . Коли тепле повітря виноситься на охолоджену поверхню островів, на узбережжях часто бувають тумани.

З теплими й вологими вітрами, що дмуть із боку Атлантики, зв'язаний достаток дощів у західних районах  Великобританії. У середньому за рік  там випадає 2000 мм опадів, у той  час як у східній Англії, розташованої в "дощовій тіні", - усього близько 600 мм, а місцями навіть 500 мм. Гори, таким чином, служать природним  бар'єром, що затримують вологе повітря  на західній стороні.

Великобританія багата водними  ресурсами. Практично на всій території  країни крім деяких південно-східних  районів, кількість опадів, що випадають, перевищує випар, і тому розвинена  густа мережа повноводних рік. Найбільші з них Северн, що має довжину 354 км, і Темза (338 км), басейни яких межують між собою. Найбільше значення для туризму Великобританії має Темза. У її басейні проживає 1/5 усього населення країни. Тут же перебуває столична конурбація - Великий Лондон.

Ріки низинної частини країни, розташованої на схід від головного вододілу спокійні. У гірських же районах Шотландії й Уельсу джерела рік перебувають на значних висотах, тому течія рік швидка, вони часто виходять із берегів, особливо в дощовий сезон.

Найбільші озера Великобританії - Лох- Їй (близько 400 кв. км) у північній  Ірландії, а також Лох- Ломонд і  Лох-Несс (див. додаток 6) у Шотландії. Численні озера гірської Шотландії й Озерного коло дуже мальовничі й приваблюють багато туристів. Вони служать регулятором стоку й використовуються як транспортні шляхи місцевого призначення. Так озера Лох- Несс і Лохи-лохи, розташовані у Великому Глені й з'єднані каналом, становлять прямий водний шлях між східним і західним узбережжям Шотландії. У рівнинній частині Великобританії немає великих озер, але тут багато штучних водойм, створених на місці колишніх торфорозробок, піщаних і гравійних кар'єрів.

Понад 10 % території Великобританії займають національні парки і  так звані ландшафтні території, вони є у всіх частинах країни. Найбільші  за розмірами національні парки  розташовані в Шотландії (Нортумберленд, Нордворкмурс, Ворюдир Далес), Уельсу (Ексмур, Дартмур) і Північної Англії (Дервент).

Проводячи оцінку природно-антропогенних  ресурсів Великобританії, варто зазначити, що позитивне значення має те, що Атлантичний океан та його моря омівають территорію країни, тому немає жодного  місця віддаленого від моря чи океану більше ніж на 160 кілометрів. За характером рельєфу країна ділиться на дві нерівні частини: північно-західна  частина – гірська, а в центрі і на північному сході розташовані  Північно – Шотландське нагір’я, Південно – Шотландська височина. На півострові Уельс знаходяться  Кембрійські гори, в центрі –  Пеннінські гори та Південно – західні  рівнини.

Клімат – помірний, океанічний та вологий. Південно – західне перенесення  повітряних мас визначає характер клімату. Саме ці вітри і визначають мокру  погоду. Вітри з півночі зумовлюють сухішу та холоднішу погоду. Гори слугують природним бар’єром , який стримує  вологе повітря на заході країни. У  Великобританії можна помітити певні  регіональні відмінності у кліматі, але жодин із глобальних кліматичних  кордонів не проходить через територію  цієї країни. Тому, з огляду на це у побутовій мові британців рідко зустрічається поняття „клімат”. Значно частіше вони використовують термін „погода”. Для Великобританії характерними є часті дощі та тумани. У Лондоні 1/3 днів на рік з туманами. Характерною особливістю опадів є їхня рівномірність протягом усього року. Невеликим є контраст між сезонами.

Багато з основних річок Великобританії каналізовано, тобто спрямовано їхні русла та збудовано шлюзи. Дуже часто  на берігах річок не ростуть дерева і кущі. Річки в основносу мають  рекреаційне значення, але також  і використовуються з транспортною метою.

Загалом можна зробити висновок, що природно – рекреаційні ресурси  Великобританії за ступенем комфортності можна віднести до субкомфортних.

 

 

1.2. Суспільно-історичні  ресурси

 

Великобританія – країна з великою  історією де за довгі роки існування  збереглася велика кількість пам'ятників  пізнавального виду. Пізнавальний туризм у Великобританії можна підрозділити на: пам'ятники архітектури й культури, музеї, місця й пам'ятники видатних людей.

Пам'ятники архітектури  і культури:Почати можна безпосередньо з Лондона, де вже 900 років стоїть Віндзорскій замок (див.додаток 3), відомий як резиденція британських королів. Серед яркою зелені стрижених галявин і високих кущів піднімаються білосніжні стіни з тисячами різноманітних віконець, круглими вежами й переходами. А усередині – затишні й одночасно розкішні королівські покої, які щодня відвідують тисячі туристів, каплиця Св. Георгія, збори королівського посуду й навіть виставлений на огляд ляльковий будиночок королеви Мері.

Другий по величині на Британських островах після Віндзора – замок Каерфілі (див. додаток 4), побудований в 1268 році. Сильно укріплена дамба створила штучне озеро й захистила стіни, вода оточує замок із трьох боків, а на заході знаходиться також укріплений острів, тому фортеці біло не важко встояти в атаках військ Левеліна, першого сьогодення уельского короля, до часу правління якого область роздиралася на частини ворогуючими феодалами. Найбільше ж відомий в англійській історії замок Корфе в графстві Дорсет. По переказу, саме тут саксонська королева Эльфрид убила свого прийомного сина Едварда, щоб звільнити престол для молодшого брата Етельреда. А далі кривава історія тільки продовжувала розвиватися: по-перше, саме одруження Етельреда на французькій принцесі стала першою ланкою в ланцюгу подій, приведших до норманнского вторгненню в 1066 році. По-друге, Іоанн I створив у Корфе в'язницю, у яку заточив свою кузину Элеонор, сестру свого найнебезпечнішого суперника. І нарешті, удова чергового власника замка Верховного судді Бенкса була обложена в ньому під час громадянської війни. Незважаючи на розпачливий опір, коли леді Бэнкс власноручно кидала палаючі вугілля з вікон верхніх поверхів, замок змушений був здатися. У захопленні перед хоробрістю леді полковник, що командував військами, дозволив Бенкс піти із ключами від воріт – як би непереможенною. Корфе ж був порядно зруйнований, однак і сьогодні він дивує своєю міцністю й красою. Єдиний його недолік – дивні звуки й шерехи, які, як кажуть екскурсоводи, видає примара леді Бенкс, що усе ще бореться за волю. Однак для допитливих туристів цей недолік, звичайно, обертається головним достоїнством Корфе і його справжньою ізюминкою.