Загрози економічній безпеці. Критерії, індикатори та порогові значення економічної безпеки країни

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з дисципліни

 

„Соціально-економічна безпека”

 

 

 

 

 

Виконав: студент ІІІ курсу заочної форми навчання групи ЗФКСК-129 Манько Роман Вікторович

Перевірив К.е.н., доц. Дудченко Н. В.

 

 

 

Черкаси 2014р.

План

 

1. Загрози економічній безпеці. Критерії, індикатори та порогові значення економічної безпеки країни.
2. Об’єктивна необхідність посилення інноваційного характеру соціально-економічної безпеки

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загрози економічній безпеці. Критерії, індикатори та порогові значення економічної безпеки країни

Головною метою формування системи економічної безпеки підприємства є забезпечення ефективного функціонування та використання наявних ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку. Кожен з елементів системи економічної безпеки підприємства, в більшості випадків, може існувати тільки тому, що отримує підтримку або деякі властивості від інших елементів, тобто постійно знаходиться у взаємозв'язку і взаємозалежності зо всіма елементами системи.

Економічна безпека представляє стан його захищеності підприємства від негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз та дестабілізуючих факторів. Таким чином, при вивченні системи економічної безпеки підприємства, треба приділити особливу увагу виділенню загроз, що є джерелами негативних впливів на економічну безпеку. Під загрозою розуміють сукупність умов, процесів, факторів, які перешкоджають реалізації економічних інтересів суб'єктів господарської діяльності чи створюють небезпеку для них.

Джерелами негативних впливів на стабільність та безпеку підприємства можуть бути:

– свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб’єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів;

– збіг об’єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).

Таким чином, загрози можна поділити на внутрішні та зовнішні, що дає можливість виявити джерело (місце) утворення загрози, суб’єкта, який її спричиняє, розвиток у просторі, природу її виникнення (об’єктивні, суб’єктивні), можливість впливу на неї, рівень керованості.

По суті, загрози економічної безпеки і є дестабілізуючими факторами вивчення яких дозволить виявити взаємозв'язок між ознаками досліджуваного явища, оцінити їх вплив і виявити приховані залежності в детермінованих та стохастичних моделях. Під дестабілізуючими факторами слід розуміти причини або суттєві обставини загроз.

Класифікація дестабілізуючих факторів являє собою розподіл їх по групах в залежності від їх загальних ознак, вона дозволяє глибше розібратися в причинах зміни досліджуваних явищ, точніше оцінити місце і роль кожного фактора у формуванні величини результативних показників.

Нами було проаналізовано джерела виникнення та основні взаємозв’язки між дестабілізуючими факторами, які впливають на економічну безпеку. Процес забезпечення економічної безпеки організації можна розглядати як процес запобігання можливих збитків від негативних, як зовнішніх, так і внутрішніх, впливів та оптимізації окремих аспектів управління фінансово-господарської діяльністю і планування.

Зовнішні загрози не залежать від діяльності підприємства, вони відносяться до факторів ризику довкілля, в якому працює підприємства. До загроз економічній безпеці підприємства від зовнішнього середовища належать:

1. Економічні загрози: запровадження реформ; купівельна спроможність споживачів; доступність кредитних ресурсів; податкова політика; інфляційні процеси; експортно-імпортна політика.

2. Правові загрози: організаційно-правові форми підприємницької діяльності; правові основи підприємництва; нормативно-правові акти монетарної та фіскальної політики; регулювання валютної та митної політики.

3. Ринкові загрози: захоплення нових ринків збуту; бажання споживачів; переваги конкурентів; тривалість життєвого циклу продукції.

4. Технологічні та технічні загрози: нова альтернативна техніка; рівень розвитку НТП; якісна сировина та матеріали.

5. Географічні загрози: розміщення підприємства; регіональна підприємницька політика; кліматичні умови та наявність природних ресурсів; доступність транспорту та зв’язку.

6. Соціально-культурні загрози: культурні цінності споживання; національна свідомість; охорона культурних та національних цінностей

7. Міжнародні загрози: зацікавленість в українському ринку; міжнародні інвестиції; міжнародне торговельне право

Внутрішні загрози зумовлені економічними процесами, які пов’язані із залученням ресурсів на підприємство, забезпеченням їх збереження та використання, а також отриманням та ефективним застосуванням результатів діяльності підприємства тощо. В основному ці загрози проявляються в процесі незадовільної роботи підрозділів підприємства, зокрема і служби безпеки підприємства, використання застарілої техніки у виробництві тощо.

До загроз економічній безпеці підприємства від внутрішнього середовища належать:

1. Професійні: класифікація та досвід роботи; рівень організаційних та творчих здібностей.

2. Культурні: національно-культурна свідомість; політичні ідеологічні погляди; внутрішня культура.

3. Соціально-психологічні: особливості типу характеру; бажання навчатись; вміння працювати в колективі; лідерські якості.

4. Пошук та ідентифікація даних: сприяння та пошук нової інформації; вміння синтезувати та аналізувати дані; вміння робити висновки та зберігати інформацію.

5. Користування: вміння користуватися сучасною технікою для оброблення та аналізу інформації.

6. Організація: тип організаційної структури; тип стратегії; організація праці; мотивація до праці.

Наведені загрози економічній безпеці можуть бути потенційно можливими або реальними діями зловмисників чи конкурентів які здатні завдати матеріальну або моральну шкоду, що виявляється як сукупність факторів і умов, що створюють небезпеку для нормального функціонування суб’єкта господарювання.

При дослідженні загроз, які мають вплив на економічну безпеку важливим є їх розподіл на ті, що позитивно і негативно впливають на результати функціонування підприємства. Треба сказати, що дестабілізуючі фактори, які впливають на виникнення загроз економічній безпеці підприємства, тісно пов’язані між собою. Ідентифікація загроз за впливом на складові економічної безпеки підприємства дасть змогу розробити конкретні заходи щодо усунення цих загроз.

 

 

 

Критерії, індикатори та порогові значення економічної безпеки країни

 

Економічна складова національної безпеки: сутність, чинники критерії.

Розглядаючи різнобіччя безпеки, не можна обійти економічні аспекти. Ціла

низка умов і чинників висуває економічну безпеку серед категорій, що формують системний погляд на сучасне життя суспільства й держави.

По-перше, це відмінності в соціально-економічних потребах та інтересах,

прагнення до найповнішого їх задоволення в межах виробничих стосунків між людьми у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг.

По-друге, обмеженість природних ресурсів, різний ступінь забезпеченості

ними окремих економічних суб’єктів містить потенційну можливість для

загострення економічної і політичної боротьби за користування цими ресурсами.

По-третє, зростає значення чинника конкуренції у виробництві та збуті

товарів і послуг. При цьому зростання конкурентоспроможності одних економічних суб’єктів може розглядатись іншими як реальна або потенційна небезпека, загроза їхнім власним інтересам. Тому категорія економічної безпеки має системотворчий характер і виступає не тільки центральним структурним компонентом у системі національної безпеки, але й однією з ключових характеристик економічної сфери держави, що ставить цю категорію в один ряд з базовими категоріями економічної

теорії.

Основними завданнями економічної безпеки є:

- забезпечення пропорційного та  безперервного економічного зростання;

- приборкання інфляції та безробіття;

- формування ефективної структури  економіки та розвинутого ринку  цінних 

паперів;

- скорочення бюджету та державного  боргу;

- підтримка стійкості національної  валюти.

Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формування та

обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і

механізмів вирішення проблем.

Складовими економічної безпеки є:

1. Макроекономічна безпека −  це стан економіки, при якому  досягається 

збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.

У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові:

- економічну незалежність, тобто можливість здійснення державного

контролю над використанням національних ресурсів, спроможність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародній торгівлі;

- стійкість і стабільність національної економіки, яка передбачає міцність і

надійність усіх елементів економічної систем, захист усіх форм власності,

стримування дестабілізуючих чинників;

- здатність до саморозвитку  і прогресу означає спроможність  самостійно 

реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий

інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал. Економіка, яка постійно розвивається, здатна протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам.

Надійність та ефективність економічних пропорцій, вертикальних та

горизонтальних зв’язків дозволяє пом’якшити наслідки дестабілізуючих процесів.

2. Фінансова безпека – це  такий стан бюджетної, грошово-кредитної,

банківської, валютної системи та фінансових ринків, який характеризується

збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання.

Фінансова безпека, у свою чергу, містить такі складові:

- бюджетна безпека – це стан  забезпечення платоспроможності держави з

урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та

ефективності використання бюджетних коштів;

- валютна безпека – це такий  стан курсоутворення, який створює  оптимальні 

умови для поступального розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках;

- грошово-кредитна безпека – це такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення;

- боргова безпека – це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

- безпека страхового ринку –  це такий рівень забезпеченості  страхових компаній фінансовими  ресурсами, який дав би їм змогу  в разі потреби відшкодувати  обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

- безпека фондового ринку –  це оптимальний обсяг капіталізації  ринку (з огляду на представлені  на ньому цінні папери, їх структуру  та рівень ліквідності), здатний  забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.