Сутність і значення конкурентоспроможності підприємства, його продукції (послуг)

ВСТУП

 

Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку. З моменту створення і в процесі функціонування кожен товаровиробник, промислова компанія, комерційна фірма поставлені перед необхідністю вирішення проблеми забезпечення конкурентоспроможності. Існують різні підходи до поняття та оцінки конкурентоспроможності фірми. До важливих конкурентних переваг належать: рентабельність виробництва, характер інноваційної діяльності, рівень продуктивності праці, ефективність стратегічного планування та управління фірмою, адаптивність (здатність швидкого реагування на мінливі вимоги й умови ринку) і ін. Очевидно, що чим ширше у компанії набір конкурентних переваг, тим більше сприятливі передумови вона має для успішної діяльності на ринку. У ринковій економіці конкурентоспроможність є вирішальним чинником комерційного успіху підприємства. Це багатоаспектне поняття, що означає і відповідність товару умовам ринку, і вимогам споживачів, і різним умовам його реалізації, і рівня витрат споживача за період експлуатації. Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками та торговими організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращенного рівня якості. Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Сутність і значення конкурентоспроможності підприємства, його продукції (послуг)

 

Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

Якщо говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними факторами, як:

1) технологія;

2) наявність капіталів;

3) наявність людських ресурсів;

4) стан зовнішньої торгівлі.

Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічна категорія це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

1) самому  з собою (у часі: результати досягнуті  в попередній період діяльності  та результативність за аналогічний  останній період суттєво відрізняються);

2) один  з одним (суперництво за досягнення  будь-чого);

3) колективу  з колективом;

4) продукції  даного виду з аналогічною  продукцією і таке інше.

Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду.

У цілому конкурентноздатність торгового підприємства це відносна характеристика, що виражає відмінності розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності.

Конкурентноздатність торгівельного підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування до умов ринкової конкуренції.

Конкурентноздатність підприємства залежить від ряду таких факторів, як:

1) конкурентноздатність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;

2) вид товару та його асортимент;

3) місткість ринку (кількість щорічних продажів);

4) легкість доступу на ринок;

5) однорідність ринку;

6) конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;

7) конкурентноздатність галузі;

8) можливість технічних нововведень у галузі;

9) конкурентноздатність регіону і країни.

Як показує світова практика ринкових відносин, взаємозалежне вирішення цих проблем і використання даних принципів гарантує підвищення конкурентноздатності підприємства.

Щоб повніше зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливих наслідків цього положення.

1. Конкурентноздатність  включає три основні складові. Перша жорстко зв'язана з виробом  як таким і значною мірою  зводиться до якості. Друга зв'язана  як з економікою створення  збуту і сервісу товару, так  і з економічними можливостями  й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиває все те, що може  бути приємно чи неприємно  споживачу як покупцю, як людині, як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д.

2. Покупець  — головний оцінювач товару. А  це приводить до дуже важливої  в ринкових умовах істині: всі  елементи конкурентноздатності  товару повинні бути настільки  очевидні потенційному покупцю, щоб не могло виникнути найменшого  сумніву чи іншого тлумачення  у відношенні любого з них. Коли ми формуємо "комплекс  конкурентноздатності", у рекламі  дуже важливо враховувати особливості  психологічного виховання й інтелектуальний  рівень споживачів, багато інших факторів особистого характеру. Цікавий факт: майже всі закордонні посібники по рекламі особливо виділяють матеріал, зв'язаний з рекламою в малограмотній чи інтелектуально нерозвиненій аудиторії.

3. Як  відомо, кожен ринок характеризується  «своїм» покупцем. Тому споконвічно  неправомірна ідея про деяку абсолютну, не зв'язану з конкретним ринком, конкурентноздатністю.

Ринкове господарство, а слідом за ним і його вченими давно і добре зрозуміли, що намагатися схематично виразити конкурентноздатність товару це все рівно, що намагатися схемою показати всю складність і всі тонкощі ринкового процесу. Для них конкурентноздатність стала просто зручним, що концентрує увагу і думку терміном, за яким вибудовується вся розмаїтість стратегічних і тактичних прийомів менеджменту в цілому і маркетингу зокрема. Конкурентноздатність — не показник, рівень якого можна обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти. Насамперед — це філософія роботи в умовах ринку, орієнтована на:

1) розуміння нестатків споживача і тенденції їх розвитку;

2) знання поведінки і можливостей конкурентів;

3) знання стану і тенденцій розвитку ринку;

4) знання навколишнього середовища і її тенденцій;

5) уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента [6].

Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином.

Конкурентоспроможність продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.

Показник конкурентоспроможності виробництва Кв розраховується за формулою 1.1:

 

Кв= Kn ∙ Ke ,       (1.1)

 

де Kn – загальний показник конкурентоспроможності продукції,

Ke – індекс відносної ефективності.

Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

Конкурентоспроможність персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного з них і всім разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати і реалізувати різні новинки в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.

Критерій конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.

Зразу треба звернути увагу на одну з суттєвих помилок, які роблять наші підприємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на продажі окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, - не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту - радість на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їх на ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода.

Звідси, для досягнення цього критерію нам треба змінити акценти, перенести центр уваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.

Тільки в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучко і ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої продукції.

З цього можна зробити висновок: у багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) Конкурентоспроможність  персоналу;

2) Конкурентоспроможність  підприємства;

3) Конкурентоспроможність  продукції (одержана як похідна перших двох).

Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

В багатогранній роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

Для оцінки економічної конкурентоспроможності використовують п’ять індикаторів:

1) Індикатор  ефективності бізнесу (КРп)

2) Індикатор  ефективності використання економічного  простору (КТп).

3) Індикатор  попиту споживачів на продукцію  підприємства (КЕп).

4) Індикатор  рівня доходу робітників підприємства (КДп).

5) Індикатор  ефективності використання часу (КЧп).

В результаті загальний фактичний рівень економічної конкурентоспроможності (РЕКп) можливо виразити

 

РЕКп = KPn+KTn+КЕn+КЧn / КРу + КТу+КЕу+КДу+КЧу → max

 

де КРп, КТп, КЕп, КДп, КЧп – бальні оцінки значень індикаторів конкурентоспроможності, що аналізуються;

КРу, КТу, КЕу, КДу, КЧу – бальні оцінки значень індикаторів базового рівня для дослідження конкурентоспроможності.

Поняття конкурентоспроможності фірми містить у собі великий комплекс економічних характеристик, визначаючих положення фірми на галузевому ринку (національному або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.

Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції відносяться поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.

На рівень конкурентоспроможності торгівельної фірми впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій продажу, використання новітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизації збуту та збільшення асортименту продукції.

Рівень конкурентоспроможності торгівельної фірми залежить від того, якими товарами вони торгують, де і як товари споживаються.

Конкурентні позиції фірми на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує з боку національних державних органів і інших організацій шляхом надання гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання експортних субсидій, забезпечення інформацією про кон’юнктуру ринку та ін.